Справа362/3067/22
Провадження 2-а/362/45/22
"24" листопада 2022 р. м. Васильків
Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі судді Дорошенко В.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до інспектора СРПП ВП № 1 Обухівського РУП ГУ НП в Київській області старшого лейтенанта Перенесієнка О.М. (далі - відповідач 1), Головного управління Національної поліції в Київській області (далі - відповідач 2) про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,
встановив:
Позивач через представника звернувся до суду з позовом до відповідачів з вимогами скасувати постанову серії БАВ № 609820 від 09.07.2022, винесену інспектором СРПП ВП № 1 Обухівського РУП НУ НП в Київській області Перенесієнком О.М., про накладення на позивача адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 20400 гривень за вчинення адміністративного правопорушення, яке передбачене ч. 4 ст. 126 КУпАП (далі - оскаржувана постанова) та закрити провадження по справі.
Позов обґрунтовано тим, що того дня транспортним засобом не керував, перебував вдома. Саме тому працівники поліції не могли бути очевидцями факту керування ним транспортним засобом. Крім того, його автомобіль тоді був у несправному стані через поломку двигуна. Наголосив, що обов'язковою складовою даного правопорушення є керування транспортним засобом під яким слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів водіїв незалежно від того, керує особа транспортним засобом , який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Водночас жодних доказів керування позивачем автомобілем немає, у оскаржуваній постанові відсутні відомості про те, хто керував транспортним засобом, до неї не додано жодного документа; натомість працівники поліції незаконно евакуювали транспортний засіб позивача на штрафний майданчик. Вважає, що працівників поліції викликав його сусід, з яким у нього виник конфлікт. Про існування оскаржуваної постанови дізнався після звернення до відділу поліції з дозволом отримати транспортний засіб з майданчика тимчасового утримання.
Вказане стало підставою для звернення до суду.
Суд ухвалою від 10.08.2022 року залишив позовну заяву без руху.
Позивач у встановлений судом строк усунув недоліки позовної заяви.
Суд ухвалою від 22.08.2022 відкрив провадження у справі та вирішив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Цією ж ухвалою зобов'язано відповідачів надати належним чином засвідчену копію оскаржуваної постанови та інші документи у справі, а також речові докази, на підставі яких прийнято оскаржуване рішення, а також запропоновано надати відзив.
Ухвалою від 19.09.2022 суд повторно зобов'язав відповідачів надати належним чином засвідчену копію оскаржуваної постанови й інші документи у справі, а також речові докази, на підставі яких прийнято оскаржуване рішення, а також запропоновано надати відзив.
03.10.2022 відповідач - 1 подав відзив, де просить відмовити в задоволенні позовних вимог через їх необґрунтованість. Зазначив, що 09.07.2022 на лінію «102» надійшло повідомлення про те, що в м. Василькові Обухівського району Київської області по вул. Пархоменка здійснює рух автомобіль Daewoo Lanos червоного кольору, водій якого, можливо, перебуває у стані алкогольного сп'яніння. Прибувши на місце події, було виявлено автомобіль Daewoo Lanos червоного кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , та встановлено, що ним керував позивач. Крім того, встановили, що останній керував вказаним автомобілем у стані алкогольного сп'яніння (результат тесту 1,96‰), скоїв ДТП та місце його залишив. Тоді ж оформлено протоколи за ст. ст. 124. 122-4, ч. 2 ст. 130 та ч. 4 ст. 126 КУпАП, які скеровано до суду для прийняття рішення. Автомобіль позивача у відповідності до ст. 265-2 КУпАП тимчасово затримано на майданчик тимчасового тримання. Надав суду копії: оскаржуваної постанови, електронного рапорту, витяг з адмінпрактики та диск із відеозаписом.
17.10.2022 представник позивача подала до суду клопотання про ознайомлення з матеріалами цієї справи.
Представник позивача скерувала до суду відповідь на відзив, де зазначила, що аргументи відповідача-1 є необґрунтованими і недоведеними. Звернула увагу суду на той факт, що відповідач-2 (ГУНП в Київській області) відзиву не надав, а тому презюмується, що позов визнав. Щодо відзиву, який надав суду відповідач-1 (працівник поліції ОСОБА_2 ), то наголосила, що даний відзив і долучені до нього докази суд не може враховувати, оскільки цей відзив адресовано лише суду, він не надсилався позивачу всупереч положенням ч.3 ст. 162 КАС України. Також наголосила, що додані до відзиву докази судом не витребовувалися, а належним чином засвідчену копію оскаржуваної постанови відповідач суду не надав.
Суд ухвалою від 04.11.2022 витребував з Васильківського міськрайонного суду Київської області належним чином засвідчені копії матеріалів справ про адміністративне правопорушення, про які йдеться у відзиві га позов, № 362/3737/22, № 362/3738/22 та № 362/2729/22, а саме протоколи про притягнення ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 130, ст. 124, ст. 122-4 КУпАП з додатками до них.
14.11.2022 до суду надійшли вказані докази.
Вивчивши надані сторонами докази та докази, витребувані судом у порядку ст. 94 КАС України, суд установив таке.
09.07.2022 о 20:50 год. інспектор СРПП ВП № 1 Обухівського РУП ГУ НП в Київській області старший лейтенант Перенесієнком О.М. виніс постанову серії БАВ № 609820 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 20400 гривень за вчинення ним адміністративного правопорушення, яке передбачене ч. 4 ст. 126 КУпАП.
У цій постанові констатовано, що 09.07.2022 о 19:16 год. у м. Василькові Обухівського району Київської області по вул. Пархоменка 143-а водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Daewoo Lanos, д.н.з. НОМЕР_1 , без права керування транспортними засобами, а саме був позбавлений права керування 13.01.2022 Васильківським міськрайонним судом Київської області на строк один рік, а також без полісу обов'язкового цивільного страхування транспортних наземних засобів.
Так, з даних адмінпрактики видно, що 13.01.2022 ОСОБА_1 визнано винуватим за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік.
Вказана обставина не оспорюється сторонами, визнається учасниками справи та не підлягає доказуванню в силу ч.1 ст.78 КАС України.
Відповідно до даних електронного рапорта виклику по лінії «102» 09.07.2022 о 19:25 до чергової частини відділу поліції № 1 Обухівського РУП ГУ НП в Київській області по лінії «102» надійшло повідомлення від ОСОБА_3 про те, що у АДРЕСА_1 водій на автомобілі Ланос їздить по вулиці з порушенням ПДР, можливо, у стані алкогольного сп'яніння. На підставі виклику на місце події було скеровано екіпаж патрульної поліції.
09.07.2022 відповідачем-1 було оформлено протоколи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за: ст. 124 КУпАП, ст. 122-4 КУпАП та за ч. 2 ст. 130 КУпАП, де зазначено, що: ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом, Daewoo Lаnоs, д.н.з. НОМЕР_1 , у порушення п. 12.1, 13.1ПДР України не вибрав безпечної швидкості руху, інтервал, дистанцію в результаті чого здійснив наїзд на паркан, внаслідок чого транспортний засіб та паркан отримали механічні пошкодження; крім того ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Daewoo Lаnоs, д.н.з. НОМЕР_1 , у порушення п. 2.10а ПДР України, будучи причетним до дорожньо-транспортної пригоди, залишив місце ДТП; також керуючи транспортним засобом, Daewoo Lаnоs, д.н.з. НОМЕР_1 у порушення п. 2.9а ПДР України у стані алкогольного сп'яніння. Огляд проводився за допомогою приладу Alcotest «Драгер 6810» в присутності двох свідків, відповідно до тесту № 571 результат тесту позитивний - 1,96 ‰.
З відеозаписів, наданих суду відповідачем-1, вбачається, що події розвиваються 09.07.2022 позивач підтверджує той факт, що того дня керував транспортним засобом і скоїв ДТП (відеозапис № 1 - 11:20 хв.). Також вказує працівникам поліції, що він позбавлений права керування транспортними засобами через притягнення його до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП (відеозапис № 1 - 09:04 хв., відеозапис № 2 - 14:07 хв.). Пояснює, що сплатив штраф у розмірі 17 000 грн., і цікавиться з якого моменту відраховується рік позбавлення його права керувати транспортними засобами: з моменту вилучення водійського посвідчення чи з дати винесення судом відповідного рішення.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з такого.
Відповідно до частини другої ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За правилами частини другої ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), добросовісно, розсудливо та пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
У силу ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, разом з тим частина друга цієї статті передбачає що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. А тому покликання представника позивача про недопустимість долучених доказів при подачі відзиву відповідачем судом відхиляється.
Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати та неухильно дотримуватись вимог цього закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
За пунктом 1.3 ПДР України затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила несуть відповідальність згідно із законодавством (пункт 1.9 зазначених Правил).
Відповідно до п. 2.1 ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, реєстраційний документ на транспортний засіб, поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Відповідно до ч. 4 ст. 126 КУпАП керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до пункту 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1395 від 07.11.2015 року (далі Інструкція), у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Як на докази вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП, відповідач посилається на відеозаписи.
Судом досліджені відеозаписи, з яких вбачається, що під час винесення оскаржуваної постанови ОСОБА_1 підтверджує, що він є водієм та власником вказаного транспортного засобу, та в подальшому проходить огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння за допомогою приладу «Драгер» в присутності двох свідків, з огляду на наявність таких ознак. Також пояснює поліцейському, що йому відомо про те, що через притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП станом на день винесення постанови був позбавлений права керувати транспортними засобами.
За таких обстави суд вважає, що на час винесення оскаржуваної постанови поліцейський мав докази, що підтверджують виконання ОСОБА_1 функцій водія, оскільки ним особисто підтверджена дана обставина та відповідно вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП.
Враховуючи вищевикладене, інспектор поліції при складанні постанови про адміністративне правопорушення щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд не вбачає підстав для скасування оскаржуваної постанови, оскільки працівник поліції діяв в межах своїх повноважень, складена постанова відповідає вимогам закону.
Суд відхиляє аргументи представника позивача про неможливість врахування наданих відповідачем-1 відзиву та доказів з таких підстав.
На переконання суду, передбачений пунктом 2 частини 4 статті 162 КАС України обов'язок надсилання іншим учасникам справи документів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів, спрямований на створення умов для вчасного ознайомлення інших учасників справи з відповідною позицією та доказами.
Між тим, у випадку, що розглядається, представник позивача ознайомилась із відзивом на позов і відповідними доказами, та в подальшому подала відповідь на відзив.
Отже, суд вважає, що формальне невиконання відповідачем вимог пункту 2 частини 4 статті 162 КАС України жодним чином не порушило прав позивача та не може бути самостійною підставою для неврахування відзиву та визнання відповідних доказів недопустимими.
Щодо зауважень представника позивача на відсутність відзиву відповідача-2 та фактичне визнання ним позову суд зауважує, що за змістом частини 4 статті 159 КАС України кваліфікування неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов як визнання позову є правом, а не обов'язком суду, а тому доводи представника позивача в цій частині є безпідставними.
У відповідності до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.
За викладених обставин суд констатує наявність у діянні позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП, правомірність притягнення його до відповідальності згідно з оспорюванню постановою та, відповідно, відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.
У силу ст. 139 КАС України судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 2, 5, 9, 72-79, 139, 241, 242-246, 286, 293 КАС України, суд
ухвалив:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити повністю.
Залишити без змін постанову від 09 липня 2022 року серії ВАБ № 609820 про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 20400,00 гривень, винесену щодо ОСОБА_1 інспектором СРПП ВП № 1 Обухівського РУП ГУ НП в Київській області Переносієнком О.М.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його ухвалення.
Суддя В.М. Дорошенко