Справа № 753/7068/22
Провадження № 2/362/2071/22
22.11.2022 р. суддя Васильківського міськрайонного суду Київської області Лебідь-Гавенко Г.М., розглянувши матеріали позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,
31.08.2022 року до Васильківського міськрайонного суду Київської області від Дарницького районного суду м. Києва за підсудністю надійшла справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, в якій вона просить виділити у власність ОСОБА_1 частину будинку, який знаходиться у Фінляндії за адресою: Rantaraitti 12B, вартістю - 7575000,00 грн. Виділити у власність ОСОБА_1 частину складських приміщень, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 - вартістю 15150000,00 грн. Судові витрати та понесені витрати на правову допомогу покласти на Відповідача.
Перевіривши позовну заяву, суд прийшов до наступного висновку.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 15.07.2022 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя передано до Васильківського міськрайонного суду Київської області для розгляду за підсудністю.
Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 31.08.2022 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
Як вбачається з повідомлення про вручення поштового відправлення ОСОБА_1 14.09.2022 року отримала копію ухвали про залишення позову без руху, а тому наданий судом строк в ухвалі від 31.08.2022 року для усунення недоліків сплив.
Відповідно до ч. 3 ст. 13 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Суд враховує, що закон створює рівні умови для осіб, що володіють правом звернення до суду, зобов'язавши суд повідомляти цих осіб про час і місце розгляду справи.
Суд прийняв вичерпні заходи для повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, забезпечивши можливість з'явитися до суду і захистити свої права.
За змістом ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права особа сама визначає обсяг своїх прав і обов'язків у цивільному процесі. Тому особа, визначивши свої права, реалізує їх на свій розсуд. Розпорядження своїми правами на розсуд особи є одним з основоположних принципів судочинства.
Відповідно ч. 1 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 р. № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Згідно положень, визначених у постанові Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних і справ про адміністративні правопорушення» № 11 від 17.10.2014 року, при здійсненні правосуддя судам слід брати до уваги те, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950) кожен має право на судовий розгляд своєї справи упродовж розумного строку.
Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, серед іншого, розумність строків розгляду справи судом (п. 10 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
Оскільки на момент постановлення даної ухвали, ОСОБА_1 недоліки заяви не усунуто, а судом вжито вичерпні заходи для направлення їй ухвали про залишення без руху то, відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, вона вважається неподаною.
Відповідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що повернення заяви, відповідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК України, не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду, так як після усунення вказаних недоліків позивач має право повторно звернутися до суду із вказаним позовом, суддя вважає за необхідне позов визнати неподаним та повернути позивачу, в зв'язку з не усуненням всіх недоліків та роз'яснити, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Керуючись статтями 4, 11, 12, 13, 43, 44, 48, 81, 175, 185, 260 ЦПК України, суддя,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя - вважати неподаною і повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стати підставою для повернення заяви.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15 денний строк з дня оголошення ухвали, особами, які брали участь у справі але не були присутні під час оголошення ухвали - в цей же строк з часу одержання копії цієї ухвали.
Суддя Г.М. Лебідь-Гавенко