Справа № 359/8470/22
Провадження №1-кс/359/1694/2022
18 листопада 2022 м. Бориспіль
Слідчий суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні без технічної фіксації скаргу адвоката ОСОБА_3 , який дії в інтересах ОСОБА_4 , на бездіяльність посадових осіб Бориспільського районного управління поліції ГУНП в Київській області, яка полягає у не внесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення,
До слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду надійшла зазначена скарга, якою скаржник просить зобов'язати уповноважених службових осіб Бориспільського РУП ГУНП в Київській області прийняти та зареєструвати подану заяву ОСОБА_5 від 31.10.2022 до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати за цією заявою досудове розслідування.
В обґрунтування скарги адвокат ОСОБА_3 зазначає, що 31.10.2022 року до Бориспільського РУП ГУНП в Київській області поштою була подана заява про вчинення кримінального правопорушення, (копія заяви додана до Скарги).
Поштове відправлення з цією заявою про вчинення кримінального правопорушення із додатками до неї (№0830201168328) Бориспільським РУП ГУНП в Київській області було отримане 02.11.2022 р. Згідно рішення виконавчого комітету Бориспільської міської ради народних депутатів Київської області №226 від 4 червня 1996 року Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма «Водполімер» взято на облік за «юридичною адресою товариства: Київська область, м. Бориспіль, вул. Запорізька, 14а, з основним видом діяльності - виробництво поліетиленової продукції.
Станом на 9 листопада 2004 року засновниками ТОВ НВФ «Водполімер» являлись: ОСОБА_6 з часткою в статутному фонді 16,28 %; ОСОБА_7 з часткою 26.16 %; ОСОБА_8 з часткою 16.28 %; ОСОБА_9 з часткою в статутному фонді 16,28 %; ОСОБА_10 з часткою в статутному фонді 25 %.
У 2004 році на підставі статуту ТОВ «НВФ Водполімер» в особі директора ОСОБА_11 на підприємство придбано простих іменних акцій в ВАТ «Дніпроводбуд» на суму 86401 гривні, номінальна вартість однієї акції 0,25 гривні.
Співзасновник ТОВ НВФ «Водполімер» ОСОБА_10 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_9 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Спадкоємицею до майна (16.28 % частки у статутному фонді ТОВ НВФ Водполімер») померлого ОСОБА_9 з 14.10.2014 р. стала його донька ОСОБА_12 .
Спадкоємицею до майна (16,28 % частки у статутному фонді ТОВ НВФ Водполімер») померлого ОСОБА_8 з 15.10.2007 р. стала його дружина ОСОБА_13 .
Спадкоємцями до майна (25 % частки у статутному фонді ТОВ НВФ Водполімер») померлого ОСОБА_14 стали його дружина ОСОБА_15 - 17 % частки у статутному фонді ТОВ НВФ «Водполімер». та сини ОСОБА_16 , ОСОБА_17 по 4 % у статутному фонді товариства кожен.
Згідно протоколу №17/11/14 від 31 жовтня 2014 року загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю НВФ «Водполімер» прийнято до складу учасників даного Товариства: ОСОБА_13 з часткою у статутному капіталі ТОВ НВФ «Водполімер» 16,28 %; ОСОБА_12 з часткою у статутному капіталі ТОВ НВФ «Водполімер» 16,28 %; ОСОБА_18 з часткою у статутному капіталі ТОВ НВФ «Водполімер» 17 %; ОСОБА_19 з часткою у статутному капіталі ТОВ НВФ «Водполімер» 4 %; ОСОБА_20 з часткою у статутному капіталі ТОВ НВФ «Водполімер» 4 %.
Цими ж зборами, за пропозицією учасника товариства ОСОБА_7 було прийнято рішення про призначення директором ТОВ НВФ «Водполімер» ОСОБА_21 . у зв'язку зі смертю попереднього директора ОСОБА_14 та внести зміни до статуту Товариства, затвердити його нову редакцію і провести державну реєстрацію, виконання чого було доручено новому директорові.
Таким чином учасниками ТОВ НВФ «Водполімер» стали: ОСОБА_7 . частка в статутному капіталі становила 26,16 %; ОСОБА_6 , частка в статутному капіталі становила 16,28 %; ОСОБА_22 , частка в статутному капіталі становила 16,28 %; ОСОБА_15 частка в статутному капіталі становила 17 %; ОСОБА_17 , частка в статутному капіталі становила становила 4 %; ОСОБА_16 , частка в статутному капіталі становила 4 %; ОСОБА_23 , частка в статутному капіталі становила 16,28 %;
Згідно внесених учасниками Товариства змін до Статуту: замість дирекції, як колективно виконавчого органу та генерального директора, введено посаду директора як одноособового виконавчого органу; повноваження на скликання загальних зборів передано директору; директору надано право та повноваження укладати без згоди загальних зборів учасників товариства правочини на суму, що не перевищує 3000000 грн.
27.12.2017 р. згідно протоколу №7/2017 зборів учасників ТОВ НВФ «Водполімер», зокрема учасників ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_12 (у сукупності їх частка склала 58,72 % статного капіталу), було прийнято рішення про виключення ОСОБА_5 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 зі складу учасників ТОВ НВФ «Водполімер» за несистематичне невиконання обов'язків учасників товариства.
Згідно Закону від час виключення із складу учасників ОСОБА_5 , ОСОБА_24 та Ус СКВ останнім мали виплатити від підприємства їх частку грошовими коштами.
Так, на той час після виключення з складу учасників ТОВ НВФ «Водполімер» ОСОБА_5 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , директором вищевказаного товариства призначено ОСОБА_26 , який почав здійснювати свої повноваження на підставі Статуту у новій редакції.
Директором повідомлено ОСОБА_5 , ОСОБА_27 .. ОСОБА_25 про те, що підприємство нічим не володіє, а тому виплачувати їхню частку у грошовому еквіваленті останній не має змоги, однак у 2018 році тобто після виключення учасників та призначення директором ОСОБА_26 останній від імені ТОВ НВФ «Водполімер» продав, тобто відступив шляхом продажу 3,37431% частки статутного капіталу Товариства, що становить номінальною вартістю 86401,00 гривень Товариству з додатковою відповідальністю «Трест «Дніпроводбуд».
На мою думку своїми умисними діями ОСОБА_26 в особі директора ТОВ НВФ «Водполімер», здійсним шахрайські дії, які полягали у невиплаті учасникам Товариства та родичам грошових коштів за нашу частку у Статутному капіталі Товариства, у особливо великих розмірах.
Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування.
З урахуванням вищенаведеного. керуючись ст. 214 КПК України. Потерпіла ОСОБА_15 , подала заяву про вчинення кримінального правопорушення за ч. 4 ст. 190 КК України із проханням: прийняти заяву до розгляду та внести відомості, які містяться в даній; прийняти заяву до розгляду та внести відомості, які містяться в даній заяві, до Єдиного реєстру досудових розслідувань, не пізніше ніж за 24 години з моменту складання такої заяви (згідно ст. 214 КПК України), за ч. 4 ст. 190 КК України, відносно незаконних дій зазначених осіб у описовій частині заяви, розпочати досудове розслідування у зареєстрованих кримінальних провадженнях, повідомити заявника про прийняте рішення шляхом направлення документу, що підтверджує прийняття, реєстрацію та розгляд даної заяви про кримінальне правопорушення, а також витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Проте, не зважаючи на обов'язковість вчинення вищезгаданих дій, жодна з них не була виконана (не було внесено відомостей до ЄРДР, досудове розслідування не розпочате, документів та пам'ятки потерпілій вручено не було).
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у не внесенні протягом 24-ьох годин після подання заяви про вчинення кримінального правопорушення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, на підставі ч. 1 ст. 214 КПК України
У судове засідання учасники судового процесу не з'явилися. Про час, дату та місце розгляду скарги повідомлені належним чином. Скаржник надав клопотання в якому просить задовольнити дану скаргу та розглядати її за його відсутності. Уповноважені особи Бориспільського РУП ГУНП в Київській області не надали суду документів які б підтвердили чи спростували підстави внесення відомостей кримінального правопорушення до ЄРДР. Їх неявка не перешкоджає розгляду скарги.
Фіксування судового засідання під час розгляду скарги слідчим суддею за допомогою технічних засобів на підставі ч. 1 ст. 107 КПК України не здійснювалося.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали скарги та додані до неї документи, приходить до висновку про наявність підстав для задоволення скарги.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно із ч. 1 ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК України.
Відповідно до ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 години після подання заяви, повідомлення про вчинення кримінального правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування.
Виходячи зі змісту ст. 214 КПК України повноваженням щодо оцінки відомостей, наведених у заяві чи повідомленні потерпілим, чи виявлених з іншого джерела як таких, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення наділений слідчий, прокурор.
До ЄРДР має бути внесено короткий виклад обставин про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела (ч. 5 ст. 214 КПК України). Відповідно до ч. 1 ст. 2 КК України підставою кримінальної відповідальності, є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом. Аналіз вищезазначених положень закону дає підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення.
Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про злочин, є наявність в таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до ЄРДР.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України в досудовому провадженні скаржник має право подати скаргу до суду на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна.
Статтею 39 КПК України визначено правосуб'єктність керівника органу досудового розслідування, як суб'єкта кримінального - процесуального провадження, якому не надано права відмовляти у внесенні відомостей про вчинення кримінального правопорушення до ЄРДР чи зволікати із внесенням такого роду заяв та повідомлень до реєстру.
Відповідно до ч. 2 ст. 119 Конституції України орган державної влади та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачаються Конституцією та законами України. За приписами ст. 303 КПК України заявник вправі оскаржити рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, яке полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення (п.1, ч.1).
Невнесення посадовою особою слідчого відділення Бориспільського РУП ГУНП в Київській області заяви до ЄРДР призвело до порушення зазначених норм КПК України, а саме не розпочато досудове розслідування.
Як вбачається з поданої скарги, заява про вчинення кримінального правопорушення від 31.10.2022 містить об'єктивні дані, які дійсно свідчать про наявність злочину та має бути внесене до ЄРДР, а тому слідчий суддя задовольняє подану скаргу.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 214, 276, 303-308 КПК України, слідчий суддя
Скаргу задовольнити.
Зобов'язати посадових осіб Бориспільського РУП ГУНП в Київській області прийняти та невідкладно зареєструвати подану заяву ОСОБА_4 , від 31.10.2022, про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати за цією заявою досудове розслідування, повідомивши заявника.
Зобов'язати посадових осіб Бориспільського РУП ГУНП в Київській області визнати ОСОБА_18 , потерпілою та вручити пам'ятку про процесуальні права та обов'язки потерпілого.
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає у відповідності до положень ст. 307 КПК України.
Слідчий суддя ОСОБА_1