ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
25.11.2022Справа № 910/2653/21
Суддя Картавцева Ю.В., розглянувши заяву Першого заступника керівника Київської міської прокуратури про забезпечення позову у справі № 910/2653/21
за позовом Першого заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі Київської міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Підрядне спеціалізоване ремонтно-будівельне управління №3 Київзеленбуд"
про розірвання договору, припинення права користування земельною ділянкою та повернення земельної ділянки
Представники: без виклику
Перший заступник керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі Київської міської ради звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Підрядне спеціалізоване ремонтно-будівельне управління № 3 Київзеленбуд» про розірвання договору тимчасового користування земельною ділянкою, припинення права тимчасового користування та зобов'язання повернути земельну ділянку Київраді.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ «Підрядне спеціалізоване ремонтно-будівельне управління № 3 Київзеленбуд» використовує земельну ділянку площею 1,9506 га (кадастровий номер 8000000000:66:134:0005), яка розташована по вул. Воскресенській, 2-А у Дніпровському районі м. Києва не за цільовим призначенням.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.09.2021 у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.05.2022 рішення суду першої інстанції змінено шляхом викладення його мотивувальної частини в редакції цієї постанови, в іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 19.10.2022 закрито касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Аполо Інтернешнл Трейд ЛТД» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.05.2022 у справі № 910/2653/21; задоволено частково касаційну скаргу першого заступника керівника Київської міської прокуратури; скасовано постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.05.2022 і рішення Господарського суду міста Києва від 27.09.2021 у справі № 910/2653/21 та справу направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
08.11.2022 справа № 910/2653/22 надійшла до Господарського суду міста Києва.
За наслідками проведеного автоматизованого розподілу справу № 910/2653/22 передано для розгляду судді Картавцевій Ю.В.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.11.2022 суд ухвалив: прийняти справу № 910/2653/21 до розгляду; справу розглядати за правилами загального позовного провадження; призначити підготовче засідання.
23.11.2022 через відділ діловодства суду від Першого заступника керівника Київської міської прокуратури надійшла заява про вжиття заходів забезпечення позову.
Розглянувши заяву Першого заступника керівника Київської міської прокуратури про забезпечення позову у справі № 910/2653/21, суд зазначає наступне.
Згідно зі статтею 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Положення зазначеної норми пов'язують вирішення питання про забезпечення позову з обґрунтуванням обставин необхідності такого забезпечення в контексті положень статті 73 ГПК України, яке (забезпечення) застосовується в якості гарантії задоволення вимог позивача.
Відповідно до частин 1, 4 статті 137 ГПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
При цьому, у постанові від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18 Об'єднана палата Касаційного господарського суду зазначила, що у немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
Обґрунтовуючи необхідність вжиття заходів забезпечення позову, Перший заступник керівника Київської міської прокуратури зазначає, що відповідно до вимог ст.ст. 3, 19, 65, 66 Земельного кодексу України, п. 1.2 договору на право тимчасового довгострокового користування землею, ТОВ "Підрядне спеціалізоване ремонтно-будівельне управління №3 Київзеленбуд" надано право використовувати спірну земельну ділянку лише для обслуговування та експлуатації виробничої бази, що відповідно до ст. 66 Земельного кодексу України відноситься за цільовим призначенням до категорії земель промисловості. Водночас, всупереч вимогам законодавства та умовам договору відповідач використовує спірну земельну ділянку промисловості не за цільовим призначенням, а для будівництва житлового комплексу. Зокрема, наразі ТОВ "Підрядне спеціалізоване ремонтно-будівельне управління №3 Київзеленбуд" продовжує вчиняти активні дії щодо забудови спірної земельної ділянки з метою унеможливлення або утруднення виконання рішення в даній справі у разі задоволення позовних вимог, що свідчить про очевидну недобросовісність відповідача.
Ураховуючи викладене, Перший заступник керівника Київської міської прокуратури просить суд до набрання рішенням у справі № 910/2653/21 законної сили вжити наступні заходи забезпечення позову:
- заборонити відповідачу та будь-яким іншим особам, з якими укладено договори про здійснення підготовчих, вишукувальних та будівельних робіт на спірній земельній ділянці площею 1,9506 га (кадастровий номер 8000000000:66:134:0005) на вул. Воскресенська, буд. 2-а у Дніпровському районі міста Києва, вчиняти будь-які дії щодо проведення будівельних та вишукувальних робіт з будівництва житлового комплексу на вказаній земельній ділянці, а також заборонити здійснювати будь-які дії з нею;
- заборонити державним реєстраторам прав на нерухоме майно в розумінні Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а також будь-яким іншим особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, будь-яким суб'єктам державної реєстрації прав та нотаріусам вчиняти будь-які дії, пов'язані з державною реєстрацію речових прав на нерухоме майно на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:66:134:0005 на вул. Воскресенська, буд 2-а у Дніпровському районі міста Києва;
- накласти арешт на земельну ділянку площею 1,9506 га (кадастровий номер 8000000000:66:134:0005) на вул. Воскресенська, буд. 2-а у Дніпровському районі міста Києва.
Так, під час вирішення питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. У спорах майнового характеру про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії.
При цьому обґрунтування необхідності забезпечення позову покладається саме на учасника справи, який звертається до суду із заявою про забезпечення позову та полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам слід враховувати, що такими заходами не повинні застосовуватися обмеження, не пов'язані з предметом спору.
Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду та наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Обранням належного заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із вимогами позивача, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи.
З урахуванням вимог, передбачених статтями 73, 74, 76 ГПК України, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Дослідивши викладені у заяві про забезпечення позову обставини та надані заявником докази, суд прийшов до висновку, що запропоновані заходи забезпечення позову щодо заборони вчиняти будь-які дії спрямовані на будівництво житлового комплексу, за наявності у відповідача чинних дозвільних документів на виконання будівельних робіт, не відповідають критеріям розумності, обґрунтованості та адекватності відносно предмета спору у даній справі (розірвання договору, припинення права тимчасового користування та зобов'язання повернути земельну ділянку).
У свою чергу, заборона будь-яким іншим особам, з якими укладено договори про здійснення підготовчих, вишукувальних та будівельних робіт на спірній земельній ділянці вчиняти будь-які дії, може призвести до порушення прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Також, суд зазначає, що заявником не надано доказів на підтвердження обставин здійснення (наміру здійснення) відповідачем чи іншими особами будь-яких дій щодо земельної ділянки, які б безпосередньо унеможливили поновлення прав та інтересів територіальної громади на спірну земельну ділянку у спосіб, визначений прокуратурою при звернені до суду з даним позовом, з огляду на що суд приходить до висновку, що запропоновані заходи забезпечення позову в частині накладення арешту на спірну земельну ділянку та заборони здійснювати будь-які дії щодо неї, не відповідають критерію обґрунтованості.
Щодо вимоги про заборону вчиняти будь-які дії, пов'язані з державною реєстрацію речових прав на нерухоме майно, яке знаходиться на спірній земельній ділянці, суд зазначає, що розміщене на спірній земельній ділянці нерухоме майно не є предметом розгляду даної справи. У свою чергу, заявником не надано належного обґрунтування наявності зв'язку між зазначеним заходом забезпечення позову та предметом спору у справі № 910/2653/21, а викладені вище обставини свідчать про зворотне, а саме про відсутність такого зв'язку.
Відтак, здійснивши оцінку доводів Першого заступника керівника Київської міської прокуратури щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності та обґрунтованості викладених у заяві вимог, суд зазначає, що заява про забезпечення позову не містить обґрунтованих мотивів, на підставі яких, суд міг би дійти висновку щодо доцільності та необхідності забезпечення позову.
Відповідно до ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Керуючись ст. 136, 137, 140, ч. 2 ст. 232, ст. 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні заяви Першого заступника керівника Київської міської прокуратури про забезпечення позову у справі № 910/2653/21 - відмовити.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у порядку, встановленому статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Ю.В. Картавцева