Справа № 288/2142/22
Провадження № 1-кс/288/363/22
про арешт майно
25 листопада 2022 року . смт. Попільня
Слідчий суддя Попільнянського районного суду Житомирської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань - ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 , власника майна - ОСОБА_4 , адвоката - ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Попільня Житомирської області клопотання прокурора Попільнянського відділу Коростишівської окружної прокуратури - ОСОБА_3 , за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42020061190000002 від 23.01.2020, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 191 КК України, про арешт майна та додані до клопотання матеріали,
Прокурор Попільнянського відділу Коростишівської окружної прокуратури звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту на тимчасово вилучене майно.
На обґрунтування клопотання зазначає, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 будучи директором товариства з обмеженою відповідальністю «Водогін», при самостійному здійснені дій щодо керівництва підприємством, будучи службовою особою, оскільки наділений організаційно - розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, вчинив кримінальні правопорушення за наступних обставин.
Так, 21 травня 2019 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Водогін» (підрядник) в особі директора ОСОБА_4 та Попільнянською селищною радою (замовник) в особі селищного голови ОСОБА_6 укладено договір № 21/2019 за умовами якого «замовник» зобов'язується передати затверджену проектно-кошторисну документацію, прийняти виконані роботи і оплатити їх, а «підрядник» зобов'язується виконати роботи по капітальному ремонту обеліска загиблим воїнам-односельчанам по вул. Семенова в с. Савреці, Попільнянського району, Житомирської області, та здати роботи замовнику у встановлений строк.
Розділом 2 договору передбачено, що вартість усіх робіт за цим договором становить 1 184 272, 05 грн. (один мільйон сто вісімдесят чотири тисячі двісті сімдесят дві грн. 05 коп., без ПДВ); ціна договору є твердою; розрахунки за виконані роботи, згідно поданих документів (акти виконаних робіт форми КБ-2в та КБ-3) проводяться замовником після надходження фінансування з міського бюджету до кінця бюджетного року.
У період з 25 травня 2019 року по 11 грудня 2019 року директор ТОВ «Водогін» ОСОБА_4 , будучи службовою особою, діючи умисно, в інтересах ТОВ «Водогін», з метою заволодіння коштами із бюджету Попільнянської селищної ради, виділених для капітального ремонту обеліска загиблим воїнам-односельчанам по вул. Семенова в с. Савреці, Попільнянського району, Житомирської області, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, знаючи, що акти приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в «Капітальний ремонт обеліска загиблим воїнам-односельчанам по вул. Семенова в с. Савреці, Попільнянського району, Житомирської області», які є офіційними документами, склав, видав акти приймання виконаних підрядних робіт форми КБ-2в та вніс в них завідомо неправдиві відомості, а саме: в акті № 1 за травень 2019 року, акті № 3 за червень 2019 року у яких зазначив завищення обсягу та вартості робіт «установлення бортових каменів бетонних і залізобетонних при цементобетонних покриттях» обсягом 11 метрів що становить 4211,00 грн. з врахуванням загальновиробничих витрат, прибутку, адміністративних витрат, єдиного податку та акті № 6 за жовтень 2019 року, акті № 7 за листопад 2019 року зазначив завищення обсягу та вартості робіт по «облицюванню стін гранітними плитами полірованими товщиною 40 мм при кількості плит в 1 м2 до 2» обсягом 8,6 метрів квадратних, що становить 28439,00 грн. з врахуванням загальновиробничих витрат, прибутку, адміністративних витрат, єдиного податку таким чином вніс неправдиві відомості про обсяги та вартість робіт по капітальному ремонту обеліска загиблим воїнам-односельчанам, які фактично не були виконані і поставив в зазначених актах свій особистий підпис та відбиток мастичної печатки ТОВ «Водогін», засвідчуючи таким чином достовірність вказаних у цих актах відомостей.
Після чого ОСОБА_4 передав зазначені акти представнику «замовника» селищному голові Попільнянської селищної ради ОСОБА_7 який після підписання зазначених актів подав їх в Управління Державної казначейської служби України у Попільнянському районі Житомирської області, що стало підставою для перерахування коштів по платіжних дорученнях №6 від 28.05.2019 року, № 9 від 12.06.2019, № 22 від 28.10.2019, № 24 від 01.11.2019 грошових коштів ТОВ «Водогін» із яких 32650,00 гривень за обсяги робіт та витрати по капітальному ремонту обеліска загиблим воїнам-односельчанам по вул. Семенова в с. Савреці, Попільнянського району, Житомирської області, які фактично не були виконані.
Своїми умисними діями, які виразились у складанні, видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесенні до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, ОСОБА_4 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 366 КК України.
Крім того, у період з 25 травня 2019 року по 11 грудня 2019 року директор ТОВ «Водогін» ОСОБА_4 , будучи службовою особою, діючи умисно, в інтересах ТОВ «Водогін», з метою заволодіння коштами із бюджету Попільнянської селищної ради, виділених для капітального ремонту обеліска загиблим воїнам-односельчанам по вул. Семенова в с. Савреці, Попільнянського району, Житомирської області, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, знаючи, що акти приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в «Капітальний ремонт обеліска загиблим воїнам-односельчанам по вул. Семенова в с. Савреці, Попільнянського району, Житомирської області» які є офіційними документами, та в них внесено недостовірнуну інформацію, а саме: в акті № 1 за травень 2019 року, акті № 3 за червень 2019 року у яких зазначив завищення обсягу та вартості робіт «установлення бортових каменів бетонних і залізобетонних при цементобетонних покриттях» обсягом 11 метрів, що становить 4211,00 грн. з врахуванням загальновиробничих витрат, прибутку, адміністративних витрат, єдиного податку та акті № 6 за жовтень 2019 року, акті № 7 за листопад 2019 року зазначив завищення обсягу та вартості робіт по «облицюванню стін гранітними плитами полірованими товщиною 40 мм при кількості плит в 1 м2 до 2» обсягом 8,6 метрів квадратних, що становить 28439,00 грн. з врахуванням загальновиробничих витрат, прибутку, адміністративних витрат, єдиного податку таким чином вніс неправдиві відомості про обсяги та вартість робіт по капітальному ремонту обеліска загиблим воїнам-односельчанам, які фактично не були виконані і поставив в зазначених актах свій особистий підпис та відбиток мастичної печатки ТОВ «Водогін», засвідчуючи таким чином достовірність вказаних у цих актах відомостей.
Після чого ОСОБА_4 передав зазначені акти представнику «замовника» селищному голові Попільнянської селишної ради ОСОБА_7 який після підписання зазначених актів подав їх в Управління Державної казначейської служби України у Попільнянському районі Житомирської області, що стало підставою для перерахування коштів по платіжних дорученнях №6 від 28.05.2019 року, № 9 від 12.06.2019, № 22 від 28.10.2019, № 24 від 01.11.2019 грошових коштів ТОВ «Водогін» із яких 32650,00 гривень за обсяги робіт та витрати по капітальному ремонту обеліска загиблим воїнам-односельчанам по вул. Семенова в с. Савреці, Попільнянського району, Житомирської області, які фактично не були виконані.
Згідно висновку комплексної судово-економічної та будівельно-технічної експертизи № 2178/2179/20-25/1576/22-25 від 09.09.2022 встановлено, що фактична вартість капітального ремонту обеліска загиблим воїнам-односельчанам по вул. Семенова в с. Саверці Попільнянського району Житомирської області становить 1 151 622, 05 грн. Різниця між фактично виконаними роботами по капітальному ремонту обеліска загиблим воїнам-односельчанам по вул. Семенова в с. Саверці Попільнянського району Житомирської області та тими, за які здійснено оплату становить 32 650, 00 грн.
Таким чином, ОСОБА_4 діючи з прямим умислом шляхом зловживання своїм службовим становищем, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, діючи в інтересах ТОВ «Водогін», привласнив кошти бюджету Попільнянської селищної ради на загальну суму 32650,00 гривень.
Своїми умисними діями, які виразились у привласненні чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, ОСОБА_4 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 191 КК України.
В ході досудового розслідування 04.11.2022 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Житомира, проживаючому та зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , обґрунтовано повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 191 КК України.
Проведеними розшуковими заходами встановлено, що у власності підозрюваного ОСОБА_4 на праві спільно часткової власності перебуває земельна ділянка площею 0,1 га, кадастровий номер 1810136300:07:010:0002, частка власності становить 500/1000 розташована в АДРЕСА_2 .
В ході досудового розслідування виникла необхідність у накладенні арешту на зазначене вище нерухоме майно.
Вартість вказаного майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову, співмірне розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
Підставою для накладення арешту на вказане майно є забезпечення цивільного позову.
Метою накладення арешту на майно є забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).
На підставі викладеного прокурор, просить клопотання задовольнити та накласти арешт у вигляді заборони відчуження та розпорядження 500/1000 частки власності земельної ділянки площею 0,1 га, кадастровий номер 1810136300:07:010:0002, яка належить ОСОБА_4 та розташована АДРЕСА_2 , з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення.
Відповідно до частини 1 статті 172 КПК України, клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.
Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання та просив його задовольнити.
ОСОБА_4 та його адвокат в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечували, просили відмовити в його задоволенні з підстав викладених в письмовому запереченні на клопотання про арешт майна.
Слідчий суддя, заслухавши думку прокурора, власника майна, адвоката, дослідивши матеріали клопотання, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення клопотання по суті, приходить до наступного висновку.
Згідно із частиною 1 статті 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно із пунктом 4 частини 2 статті 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
При цьому, підстави для накладення арешту з іншою метою, окрім тих, що закріплені в частині 2 статті 170 КПК України, чинний кримінальний процесуальний кодекс України не передбачає.
Частиною 2 статті 173 КПК України передбачено перелік обставин, які підлягають врахуванню при вирішенні питання про арешт майна, в тому числі, якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу, врахуванню підлягає: 1) правова підстава для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Крім того, згідно з нормами Глав 10 та 17 КПК України, правові підстави, з яких слідчим вноситься клопотання про накладення арешту та, відповідно, накладається арешт слідчим суддею, мають співвідноситися з обставинами кримінального провадження.
З матеріалів справи вбачається, що на обґрунтування клопотання прокурор зазначає, що СВ відділення поліції № 2 Житомирського районного управління поліції ГУНП в Житомирській області внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42020061190000002 від 23.01.2020, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 191 КК України.
Слідчий суддя звертає увагу, що за загальним правилом застосування заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі і арешт майна, допускається тільки у разі коли потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора та одночасно з цим може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням (ч. 3 ст. 132 КПК).
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Так, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно зі статтями 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Відповідні дані мають міститися і в клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Приписами частини 6 статті 170 КПК України, передбачено, що у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.
У разі задоволення цивільного позову або стягнення з юридичної особи розміру отриманої неправомірної вигоди суд за клопотанням прокурора, цивільного позивача може вирішити питання про арешт майна для забезпечення цивільного позову або стягнення з юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, доведеного розміру отриманої неправомірної вигоди до набрання судовим рішенням законної сили, якщо таких заходів не було вжито раніше.
Відповідно до частини 8 статті 170 КПК України, вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову або стягнення отриманої неправомірної вигоди, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові, розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою.
Прокурор звернувся із клопотанням про арешт майна у вигляді заборони відчуження та розпорядження 500/1000 частки власності земельної ділянки площею 0,1 га, з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).
Згідно висновку комплексної судово-економічної та будівельно-технічної експертизи № 2178/2179/20-25/1576/22-25 від 09.09.2022 встановлено, що фактична вартість капітального ремонту обеліска загиблим воїнам-односельчанам по вул. Семенова в с. Саверці Попільнянського району Житомирської області становить 1 151 622, 05 грн. Різниця між фактично виконаними роботами по капітальному ремонту обеліска загиблим воїнам-односельчанам по вул. Семенова в с. Саверці Попільнянського району Житомирської області та тими, за які здійснено оплату становить 32 650, 00 грн.
Зі змісту клопотання прокурора встановлено, що у власності підозрюваного ОСОБА_4 на праві спільно часткової власності перебуває земельна ділянка площею 0,1 га, кадастровий номер 1810136300:07:010:0002, частка власності становить 500/1000 розташована в АДРЕСА_2 .
Як вбачається з витягів з реєстру про земельну ділянку з кадастровим номером 1810136300:07:010:0002, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), є суцільною без виділення в натурі на місцевості.
ОСОБА_4 належить Ѕ частина вказаної земельної ділянки, крім того, на земельній ділянці знаходиться житловий будинок.
Разом з тим, згідно довідки виконавчого комітету Попільнянської селищної ради Житомирського району Житомирської області від 25 листопада 2022 року № 19, заробітна плата ОСОБА_4 відповідно до договорів про надання послуг за 2021 рік становить 64500 гривень.
Слідчим судом встановлено, що вартість вказаного майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову, не співмірне розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
Враховуючи розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також те, що накладення арешту на майно може мати негативні наслідки для власника майна, третьої особи, яка ним користується на праві спільної часткової власності, та яка зумовлена обмеженням права власності на майно, слідчий суддя не знаходить підстав для задоволення клопотання про арешт вказаного у клопотанні майна.
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV, передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини, в справі «Спорронг і Льоннрот проти Швеції» від 23 вересня 1982 р., для з"ясування наявності порушення цього положення ЄСПЛ має встановити, чи було забезпечено справедливу рівновагу між вимогами загальних інтересів суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Забезпечення такої рівноваги є невід"ємним принципом всієї Конвенції, що відбито в структурі ст. 1 Протоколу №1 Європейської конвенції з прав людини.
Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях в тому числі щодо України констатував, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна із сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов"язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами ( див. п. 46 рішення у справі "Устименко проти України", п.п. 51,52 рішення у справі "Рябих проти Росії", п. 31 рішення у справі "Марушин проти Росії", п. 61 рішення у справі "Брумареску проти Румунії").
Основною метою ст. 1 Першого протоколу до конвенції є запобігання свавільному захопленню власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном. При цьому ЄСПЛ постійно вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини (рішення у справах Sperrong and Lonnroth v Sweden» від 23.09.82, «Новоселецький проти України» від 11.03.2003, «Федоренко проти України» від 1.06.2006).
Згідно частини 1 статті 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Крім того, в клопотанні прокурор про накладення арешту на вищевказане майно не наведено будь-яких ризиків, а саме, щодо підстав про можливість відчуження.
Керуючись ст. ст. 131-132, 167, 170-173, 237, 371-372 КПК України, слідчий суддя,-
В задоволенні клопотання прокурора Попільнянського відділу Коростишівської окружної прокуратури - ОСОБА_3 , про накладення арешту у вигляді заборони відчуження та розпорядження 500/1000 частки власності земельної ділянки площею 0,1 га, кадастровий номер 1810136300:07:010:0002, яка належить ОСОБА_4 - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя Попільнянського
районного суду ОСОБА_1