Рішення від 01.11.2022 по справі 910/12645/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

01.11.2022Справа № 910/12645/18

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтотрейд Ресурс»;

до Антимонопольного комітету України;

про визнання частково недійсним рішення.

Суддя Мандриченко О.В.

Секретар судового засідання Рябий І.П.

Представники:

Від позивача: не з'явилися;

Від відповідача: Данилов К. О., уповноважена особа.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У вересні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Нафтотрейд Ресурс» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення від 21.06.2018 № 315-р «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» в частині, що стосується ТОВ «Нафтотрейд Ресурс», а саме: пункту 1 резолютивної частини рішення в частині визнання дій ТОВ «Нафтотрейд Ресурс» порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим п.1 ч. 1 ст. 50 та ч. 3 ст. 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які полягали у схожому підвищенні цін на скраплений вуглеводневий газ (при його реалізації у роздріб у серпні 2017 року при тому, що аналіз ситуації на ринку спростовує наявність об'єктивних причин для вчинення таких дій, що призвело до обмеження конкуренції; пункту 2.10 резолютивної частини рішення щодо накладення на ТОВ «Нафтотрейд Ресурс» штрафу у розмірі 5 438 962 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.03.2019, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.07.2019 позов задоволено повністю, а саме визнано недійсним пункт 1 резолютивної частини рішення № 315-р у частині визнання дій ТОВ «Нафтотрейд ресурс», які полягали у: схожому підвищенні цін на скраплений вуглеводневий газ при його реалізації у роздріб у серпні 2017 року, при тому, що аналіз ситуації на ринку спростовує наявність об'єктивних причин для вчинення таких дій, що призвело до обмеження конкуренції, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим п.1 ч. 1 ст. 50 та ч. 3 ст. 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних узгоджених дій; визнано недійсним пункт 2.10 резолютивної частини рішення № 315-р щодо накладення на ТОВ «Нафтотрейд ресурс» штрафу у розмірі 5 438 962 грн; стягнуто з Антимонопольного комітету України на користь ТОВ «Нафтотрейд ресурс» 3 524 грн судового збору.

Постановою Верховного Суду від 04.11.2019 касаційну скаргу Антимонопольного комітету України задоволено частково, рішення Господарського суду міста Києва від 11.03.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.07.2019 у справі № 910/12645/18 скасовано, а справу направлено до Господарського суду міста Києва на новий розгляд.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.11.2019 року, справа № 910/12645/18 передана для розгляду судді Мандриченку О. В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.11.2019 прийнято справу № 910/12645/18 до свого провадження, призначено підготовче засідання на 12.12.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.01.2020 у справі № 910/12645/18 призначено економічно-бухгалтерську експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.05.2022 поновлено провадження у справі № 910/12645/18 у зв'язку з надходженням до господарського суду від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз висновку судових експертів разом з матеріалами справи.

До господарського суду 22.08.2022 від представника позивача надійшло клопотання про призначення у справі додаткової експертизи, яке було розглянуте судом у підготовчому засіданні 13.09.2022.

Як роз'яснено у п. 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" від 23.03.2012 № 4 судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Системний аналіз ч. 1 с. 101 Господарського процесуального кодексу України та ч. 1 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України дає підстави дійти висновку, що суд призначає експертизу у випадку коли для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо та якщо жодною стороною не наданий висновок експерта з питань, вирішення яких має значення для справи. При цьому за змістом ч. 2 ст. 99 ГПК України питання про задоволення клопотання про призначення експертизи не залежить від обґрунтованості підстав для проведення експертизи, якщо сторона не обґрунтовує та не доводить обставини, які перешкоджали самостійному наданню висновків експерта.

Вказаної правової позиції дотримується Верховний Суд у своїй постанові від 25.02.2021 у справі № 910/1668/19.

Відповідно до ч. 1 ст. 107 Господарського процесуального кодексу України, якщо висновок експерта є неповним або неясним, за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи суд може призначити додаткову експертизу, яка доручається тому самому або іншому експерту (експертам).

Також суд зазначає, що відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції встановлення порушення конкурентного законодавства є виключною компетенцію органу Антимонопольного комітету України, а оцінка прийнятих органами Антимонопольного комітету України рішень є компетенцією суду у визначених законом випадках. Отже, висновки судового експерта стосовно доведеності або недоведеності Антимонопольного комітету України порушення законодавства про захист економічної конкуренції не можуть використовуватись судами.

Враховуючи наведене, суд, не виходячи до нарадчої кімнати ухвалив у задоволенні клопотання позивача про призначення додаткової експертизи відмовити.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.09.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу № 910/12645/18 до судового розгляду по суті на 27.09.2022.

У судових засіданнях 27.09.2022 та 18.10.2022 судом оголошувалися перерви.

Представник відповідача у судовому засіданні 01.11.2022 проти позовних вимог заперечував, у задоволенні позову просив відмовити з підстав, викладених у своєму письмовому відзиві на позовну заяву.

У судове засідання 01.11.2022 представник позивача не з'явився, про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином, натомість подав до суду клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, однак вказане клопотання не прийнято судом до розгляду, оскільки воно подане у день судового засідання.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Судом враховано, що в силу вимог п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням п. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).

Відповідно до листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України № 1-5/45 від 25 січня 2006, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

З огляду на наведене та з урахуванням того, що неявка представника позивача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

01.11.2022 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Антимонопольного комітету України (далі - відповідач, Комітет) від 21.06.2018 №315-р (далі - рішення № 315-р) у справі № 128-26.13/102-17, зокрема:

- визнано дії групи «Надежда», групи «WOG», в особі Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпорт Транс Сервіс» (далі - ТОВ «Імпорт Транс Сервіс»), Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОГ Ритейл» (далі - ТОВ «ВОГ Ритейл») Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтотрейд Ресурс» (далі - ТОВ «Нафтотрейд Ресурс»), групи «ОККО», в особі Приватного підприємства «ОККО-Бізнес Контракт» (далі - ПП «ОККО-Бізнес Контракт»), Приватного підприємства «ОККО-Контракт» (далі - ПП «ОККО-Контракт»), Товариства з обмеженою відповідальністю «ОККО-Ритейл» (ТОВ «ОККО-Ритейл»), Товариства з обмеженою відповідальністю «ОККО-Схід» (ТОВ «ОККО-Схід») та Товариства з обмеженою відповідальністю «Авантаж 7» (далі - ТОВ «Авантаж 72) і Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторінг Груп» (далі - ТОВ «Факторінг Груп»), які полягали у схожому підвищенні цін на СВГ при його реалізації у роздріб у серпні 2017 року, при тому, що аналіз ситуації на ринку спростовує наявність об'єктивних причин для вчинення відповідачами в антимонопольній справі таких дій, що призвело до обмеження конкуренції, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим п. 1 ч. 1 ст. 50 та ч. 3 ст. 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" (пункт 1 рішення № 315-р);

- на підставі частини першої статті 52 Закону накладено штрафи на Товариство з обмеженою відповідальністю «Нафтотрейд Ресурс» у розмірі 5 438 962 грн.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Нафтотрейд Ресурс» звернулося до господарського суду з позовом про визнання недійсним рішення №315-р, в межах зазначеного у ч. 1 ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" строку (21.09.2018 відповідно до відмітки канцелярії суду).

Рішенням №315-р встановлено наступне.

Відповідачами у антимонопольній справі № 128-26.13/102-17 є:

- групи суб'єктів господарювання, в особі: групи «Надежда»; групи «WOG» або 2ВЕСТ ОІЛ ГРУП ХОЛДІНГ Б.В.2; групи «ОККО»;

- ТОВ «Авантаж 7»;

- ТОВ «Факторінг Груп».

Компанія В.О.Г. ХОЛДІНГ ЛІМІТЕД (W.O.G HOLDING LIMITED Company) володіє 100 % випущених акцій Приватної компанії з обмеженою відповідальністю ВЕСТ ОІЛ ГРУП ХОЛДІНГ B.B. (WEST OIL GROUP HOLDING B.V. Private Limited Liability Company) та відповідною кількістю голосів у вищому органі управління.

Разом із цим Приватна компанія з обмеженою відповідальністю ВЕСТ ОІЛ ГРУП ХОЛДІНГ Б.В., зокрема, володіє часткою в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю ВКФ «BITA-АВТО» (у розмірі, що складає 100 % статутного капіталу та відповідною кількістю голосів у вищому органі управління) та часткою в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОГ РІТЕЙЛ» (в розмірі, що складає 90 % статутного капіталу та відповідною кількістю голосів у вищому органі управління).

У свою чергу Товариство з обмеженою відповідальністю ВКФ «ВІТА-АВТО» володіє часткою в статутному капіталі ТОВ «ВОГ Ритейл» (у розмірі, що складає 90 % статутного капіталу та відповідною кількістю голосів у вищому органі управління) та часткою в статутному капіталі ТОВ «Нафтотрейд Ресурс» (у розмірі, що складає 99 % статутного капіталу та відповідною кількістю голосів у вищому органі управління). Тоді, як Товариство з обмеженою відповідальністю «ВОГ Ритейл» володіє часткою в статутному капіталі Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований інвестиційний фонд «ВОГ Інвест» (в розмірі, що складає 100 % статутного капіталу та відповідною кількістю голосів у вищому органі управління), яке у свою чергу володіє часткою в статутному капіталі ТОВ «Імпорт Транс Сервіс» (у розмірі, що складає 90 % статутного капіталу та відповідною кількістю голосів у вищому органі управління).

ТОВ «Імпорт Транс Сервіс» виступає одним з основних імпортерів скрапленого газу в Україну, придбаний ТОВ «Імпорт Транс Сервіс» СВГ реалізується за договорами купівлі-продажу ТОВ «Нафтотрейд Ресурс».

ТОВ «Нафтотрейд Ресурс» у свою чергу здійснює реалізацію придбаного скрапленого газу ТОВ «ВОГ Ритейл», а також за талонами та смарт-картками. Скраплений газ, який реалізовується за талонами та смарт-картками, надходить безпосередньо на АЗК «WOG», які орендуються ТОВ «ВОГ Ритейл», для відпуску безпосередньо споживачам. Крім того, ТОВ «ВОГ Ритейл» здійснює безпосередню роздрібну реалізацію скрапленого газу, придбаного у ТОВ «Нафтотрейд Ресурс».

ТОВ «ВОГ Ритейл» здійснює безпосередню роздрібну реалізацію скрапленого газу, приданого у ТОВ «Нафтотрейд Ресурс». Отже, враховуючи вищевикладене, ТОВ «Імпорт Транс Сервіс», ТОВ «ВОГ Ритейл» та ТОВ «Нафтотрейд Ресурс» пов?язані відносинами контролю в розумінні статті 1 Закону України «Про захист економічної конкуренції» та, у відповідності до чинного законодавства, є єдиним суб'єктом господарювання - групою «WOG».

Товарними межами досліджуваного ринку є скраплений вуглеводневий газ в якості моторного пального, що реалізується у роздріб.

Згідно з Методикою визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку, затвердженої розпорядженням Комітету №49-р від 05.03.2002 (далі - Методика), товарні межі ринку визначаються шляхом формування групи взаємозамінних товарів (товарних груп), у межах яких споживач за звичайних умов може легко перейти від споживання одного товару до споживання іншого.

В Україні скраплений газ використовується як моторне пальне для автомобільного транспорту, а також для комунально-побутових потреб.

Підпунктом 14.1.1411 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що пальне - це нафтопродукти, скраплений газ, паливо моторне альтернативне, паливо моторне сумішеве, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, інші товари, зазначені у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 цього Кодексу.

Відповідно до Порядку організації та проведення біржових аукціонів з продажу нафти сирої, газового конденсату власного видобутку і скрапленого газу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 №570, скраплений газ - газ вуглеводневий, отриманий у результаті нафтогазопереробки.

Згідно із статтею 5 Закону України "Про альтернативні види палива" до альтернативних видів газового палива належать, зокрема, стиснений та зріджений природний газ, зріджений нафтовий газ, супутній нафтовий газ, вільний газ метан, якщо вони одержані з газових, газоконденсатних та нафтових родовищ непромислового значення та вичерпаних родовищ і не належать до традиційних видів палива.

Державного стандарту скрапленого газу для автомобільного транспорту в Україні немає. Натомість передбачено стандарт ДСТУ 4047-2001 "Гази вуглеводневі скраплені паливні для комунально-побутового споживання. Технічні умови", який поширюється на вуглеводневі зріджені гази, призначені для використання в якості палива для комунально-побутового споживання та для промислових цілей. Ним регламентується використання таких технічних газових сумішей:

- пропан технічний (ПТ);

- суміш пропану технічного та бутану технічного (СПБТ);

- бутан технічний (БТ).

Потенційно власник автомобільного транспортного засобу, який облаштований газобалонною установкою, може використовувати у якості моторного пального, як СВГ, так і моторні бензини, однак, різниця в ціні на відповідні товари робить такі товари повністю взаємозамінними лише у тому випадку, коли витрата моторного бензину і його вартість (л/км) по відношенню до витрати і вартості СВГ (л/км) є більш вигідними (дешевшими), з точки зору споживання.

Тобто, скраплений газ, як моторне пальне, відповідно до його функціонального призначення є товаром, який може використовуватись як замінник моторних бензинів, у разі переоснащення автомобіля відповідним чином, а саме: облаштування транспортного засобу газобалонною установкою. Однак СВГ не взаємозамінний із моторними бензинами, зокрема, у зв'язку з суттєвою різницею в цінах. Тобто, з точки зору споживання, СВГ є окремим товаром, який не може бути замінений жодним іншим товаром.

СВГ на території України реалізується в опт суб'єктами господарювання на біржових аукціонах (СВГ вітчизняного виробництва), за прямими договорами, контрактами між суб'єктами господарювання та у роздріб через АЗС/АЗГС, у тому числі за договорами комісії.

За Методикою територіальними (географічними) межами ринку є територія зі сферою взаємовідносин купівлі-продажу товару (групи товарів), в межах якої за звичайних умов споживач може легко задовольнити свій попит на певний товар і яка може бути, як правило, територією держави, області, району, міста тощо або їхніми частинами.

При цьому регіональним ринком товару є:

- ринок товару, територіальні (географічні) межі якого охоплюють територію окремого регіону (Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя), у тому числі частин відповідного регіону, населених пунктів, трас;

- ринок товару, територіальні (географічні) межі якого охоплюють територію декількох регіонів (Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя), у тому числі частин декількох регіонів.

Тобто територіальними (географічними) межами ринків скрапленого вуглеводневого газу в якості моторного пального, що реалізується у роздріб, є відповідні регіони, їх частини, населені пункти, траси. Отже, ринки скрапленого вуглеводневого газу в якості моторного пального, що реалізується у роздріб, є регіональними ринками.

Відповідачі у антимонопольній справі є учасниками таких ринків та конкурують між собою майже в кожній області, в яких реалізують СВГ у роздріб, зокрема:

1) групи «ОККО», «WOG» та ТОВ «Факторінг Груп» в Закарпатській області, зокрема, в межах траси М-24 (Мукачево-Берегово-Лужанка);

2) група «WOG» та ТОВ «Факторінг Груп» в Закарпатській області, зокрема, в межах траси М-06 (Київ-Львів-Чоп);

3) групи «ОККО», «WOG» та ТОВ «Факторінг Груп», ТОВ «Авантаж 7» у Вінницькій області, зокрема, в межах траси Е-50 (Ужгород-Тернопіль-Дніпро-Донецьк);

4) групи «ОККО», «WOG» та ТОВ «Авантаж 7» у Херсонській області, зокрема, в межах траси Р-47 (Херсон-Нова Каховка-Генічеськ);

5) групи «ОККО», «WOG» та ТОВ «Факторінг Груп», ТОВ «Авантаж 7» у Київській області, зокрема, в межах траси Е-95 (Бровари);

6) групи «WOG» та «Надежда» в Тернопільській області, зокрема, в межах автошляху Т-2004 (Бережанський-Монастирський райони);

7) групи «ОККО», «WOG», «Надежда» та ТОВ «Факторінг Груп» в Закарпатській області, зокрема, в межах траси Н-09 (Мукачево-Івано-Франківськ-Львів);

8) групи «ОККО», «WOG», «Надежда» в Полтавській області, зокрема, в межах траси Н-12 (Суми-Полтава).

Часовими межами є липень - вересень 2017 року.

Протягом останніх років відбувається поступове зростання обсягів роздрібної реалізації скрапленого газу через мережу АЗС/АЗК у зв'язку з використанням споживачами СВГ, як більш дешеву альтернативу бензинам моторним.

Разом із цим у серпні 2017 року відбулося стрімке зростання середніх роздрібних цін на скраплений газ у всіх регіонах України з 10,87 грн./л (з ПДВ) до 16,14 грн./л (з ПДВ), або майже на 50%.

Аналіз отриманої від учасників ринку СВГ інформації свідчить про таке.

Частка скрапленого газу вітчизняного виробництва в загальному обсязі ринку у серпні 2017 року становила близько 20%.

Основними українськими виробниками скрапленого газу є ПАТ «Укргазвидобування», ПАТ «Укрнафта», Публічне акціонерне товариство «Укртатнафта» (далі - ПАТ «Укртатнафта»), менш значними - Спільне підприємство «Полтавська газонафтова компанія» (далі - СП «Полтавська газонафтова компанія»), представництво «Регал Петролеум Корпорейшн Лімітед» та група «Гео-Альянс».

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону України «Про нафту і газ» підприємства, частка держави у статутному капіталі яких 50 відсотків та більше, господарські товариства, 50 відсотків та більше акцій (часток, паїв) яких знаходяться у статутних капіталах інших господарських товариств, акціонером яких є держава і володіє в них контрольним пакетом акцій, а також дочірні підприємства, представництва та філії таких підприємств і товариств, учасники договорів про спільну діяльність, та/або особи, уповноважені договорами про спільну діяльність, укладеними за участю зазначених підприємств, щомісячно здійснюють продаж нафти сирої і газового конденсату власного видобутку, видобутих на підставі спеціальних дозволів на користування нафтогазоносними надрами (крім обсягів, що використовуються на власні технологічні потреби), а також скрапленого газу - виключно на біржових аукціонах.

Згідно з ч. 3 вказаної статті, порядок організації та проведення біржових аукціонів із продажу нафти сирої і газового конденсату власного видобутку, скрапленого газу, визначення стартових цін на таких аукціонах, надбавок за якість для нафти сирої і газового конденсату, а також порядок визначення обсягів реалізації на біржових аукціонах скрапленого газу для потреб населення, встановлюються Кабінетом Міністрів України (постановою КМУ від 16.10.2014 №570 "Про затвердження Порядку організації та проведення біржових аукціонів з продажу нафти сирої, газового конденсату власного видобутку і скрапленого газу" (далі - Порядок).

Порядком визначено механізм організації та проведення біржових аукціонів із продажу нафти сирої, газового конденсату власного видобутку і скрапленого газу на внутрішньому ринку, в тому числі спеціалізованих аукціонів із продажу скрапленого газу для потреб населення.

Відповідно до Порядку для організації та проведення аукціону утворюється аукціонний комітет із продажу нафти сирої, газового конденсату власного видобутку і скрапленого газу (далі - аукціонний комітет).

Аукціонний комітет затверджує графік проведення аукціонів продажу скрапленого газу (у тому числі спеціалізованих аукціонів із продажу скрапленого газу для потреб населення) та стартові ціни кожного лота.

Рівень стартової ціни (без урахування податку на додану вартість, транспортних витрат, діючих ставок акцизного та екологічного податків, установлених Податковим кодексом України, інших обов'язкових платежів) на аукціонах із продажу скрапленого газу, крім ціни на скраплений газ, що реалізується на спеціалізованих аукціонах, визначається на підставі митної вартості імпортованого скрапленого газу за даними ДФС за 15 днів, що передують даті реєстрації заявок на проведення аукціону.

У разі, коли у визначений строк скраплений газ на митну територію України не імпортувався і дані ДФС для визначення митної вартості скрапленого газу відсутні, то рівень стартової ціни на аукціонах із продажу скрапленого газу визначається за курсом Національного банку України на умовах поставки FOB Black Sea propane-butane mix, згідно з даними видання «Argus International LPG» компанії «Argus Media Ltd», як середнє значення ціни фактичних угод за 15 днів, що передують даті реєстрації заявок на проведення аукціону.

Аукціонний комітет затверджує стартову ціну на аукціонах із продажу скрапленого газу та додає податок на додану вартість, діючі ставки акцизного та екологічного податків, установлені Податковим кодексом України, інші обов'язкові платежі.

ПАТ «Укргазвидобування» та ПАТ «Укрнафта» здійснюють реалізацію власновиробленого скрапленого газу виключно через біржові аукціони та не встановлюють стартові ціни для СВГ.

У період липня - вересня 2017 року ПАТ «Укргазвидобування» продавало СВГ через товарну біржу «Українська енергетична біржа» (далі - ТБ «Українська енергетична біржа»), а ПАТ «Укрнафта» через приватне акціонерне товариство «Українська міжбанківська валютна біржа» (далі - ПрАТ «Українська міжбанківська валютна біржа»).

За вказаний період зазначеними товариствами через біржові аукціони було реалізовано 41 385 тонн скрапленого газу.

ПАТ «Укрнафта» безпосередньо в період липня - вересня 2017 року здійснювало реалізацію СВГ через біржовий аукціон за наступними середньозваженими цінами: у липні реалізація скрапленого газу не здійснювалась; 09.08.2017 - 17 804 грн/тонну; 08.09.2017 - 20 525 грн/тонну; 28.09.2017 - 17 810 грн/тонну.

ПАТ «Укргазвидобування» продавало скраплений газ через біржовий аукціон за такими середньозваженими цінами: 12.07.2017 - 17 573 грн/тонну; 24.07.2017 - 17 160 грн/тонну; 08.08.2017 - 19 737 грн/тонну (разом із цим стартова ціна на зазначеному аукціоні коливалась від 14 516,81 грн/тонну до 14 758,29 грн./тонну); 22.08.2017 - 28 452 грн/тонну (разом із цим стартова ціна на зазначеному аукціоні коливалась від 15 561,91 грн/тонну до 15 626,78 грн/тонну); 06.09.2017 - 23 390 грн/тонну; 20.09.2017 - 17 619 грн/тонну.

Щодо СП «Полтавська газонафтова компанія», представництва «Регал Петролеум Корпорейшн Лімітед» та групи «Гео-Альянс», то в серпні 2017 року вони здійснювали реалізацію СВГ через систему електронних конкурсних торгів СП «Полтавська газонафтова компанія», торговий портал «Фабрікант.юа», електронний торговий майданчик «Смарт Тендер» відповідно.

Український ринок СВГ є імпортозалежним та характеризується відсутністю на ньому державного регулювання цін на пальне.

За наданою ДФС України інформацією, у період із січня по серпень 2017 року скраплений газ на територію України імпортувався [інформація з обмеженим доступом] суб'єктами господарювання, а обсяги імпорту СВГ у серпні 2017 року були [інформація з обмеженим доступом].

Імпорт із Російської Федерації та Республіки Білорусь в період січня - серпня 2017 року склав [інформація з обмеженим доступом] від усього обсягу імпортованого скрапленого газу у відповідний період.

Зважаючи на той факт, що обсяги власного виробництва СВГ у структурі відповідного ринку не перевищують 30% (у серпні 2017 року такі обсяги становили близько 20%), а все інше - це імпортований ресурс, то основним фактором, що міг призвести до стрімкого зростання цін у серпні 2017 року на СВГ, це об'єктивне підвищення цін на імпортований СВГ або ж дії суб'єктів господарювання, що здійснюють імпорт СВГ на територію України.

У період із січня по серпень 2017 року основними імпортерами скрапленого газу, зокрема, були: ТОВ "Глуско Україна", група "Надежда", ТОВ "Авантаж 7", група "WOG" -, група "ОККО", ТОВ "Факторінг Груп", з усього обсягу СВГ імпортованого у відповідному періоді.

Загалом основними імпортерами ввезено на територію України у відповідному періоді близько 43% всього імпортованого скрапленого газу.

Частки інших імпортерів СВГ у загальному обсязі імпорту в Україні у відповідному періоді не перевищують 2%.

Як зазначалося, СВГ вітчизняного виробництва в основному реалізується через біржові аукціони. Ціни на скраплений газ, що реалізується на біржових аукціонах, визначається на підставі митної вартості імпортованого скрапленого газу за даними ДФС за 15 днів, що передують даті реєстрації заявок на проведення аукціону.

Таким чином, ТОВ "Глуско Україна", група "Надежда", ТОВ "Авантаж 7", група "WOG", в особі ТОВ "Імпорт Транс Сервіс", група "ОККО", в особі ПП "ОККО-Бізнес Контракт" та ТОВ "Факторінг Груп", як основні імпортери СВГ, зокрема, у серпні 2017 року, суттєво впливали на рівень стартових цін на СВГ, що реалізується на біржових аукціонах.

Крім того, група "Надежда", ТОВ "Авантаж 7", група "WOG", в особі ТОВ "Імпорт Транс Сервіс", група "ОККО", в особі ПП "ОККО-Бізнес Контракт" та ТОВ "Факторінг Груп", за інформацією відповідних суб'єктів господарювання були активними учасниками біржових аукціонів, що відбувалися у відповідному періоді, у тому числі в серпні 2017 року і вливали на кінцеву вартість ціни СВГ за результатами таких аукціонів. ТОВ "Глуско Україна" у період липня - вересня 2017 року не здійснювало придбання СВГ вітчизняного виробництва.

Рівень цін, за якими реалізується СВГ на аукціонах, є лише одним із факторів, що впливає на вартість реалізації СВГ суб'єктами господарювання в опт. Іншим важливим фактором є рівень цін основних оптових продавців поза аукціонами, зокрема, цін імпорту СВГ в Україну, оскільки ринок СВГ є імпортозалежним.

Ціни, за якими реалізується СВГ у опт, є визначальним фактором для динаміки цін реалізації СВГ у роздріб.

Забезпечення стрімкого зростання цін на СВГ при його реалізації у роздріб у серпні 2017 року у відповідачів у справі було б ускладненим, якщо б вартість СВГ у опт на території України не зростала також, та конкуренти відповідачів у справі мали більші обсяги імпортованого СВГ, що б дозволило б їм мінімізувати придбання СВГ на території України за вищими цінами, ніж імпортований СВГ.

АМК здійснив аналіз діяльності основних імпортерів СВГ на відповідних ринках СВГ і встановив таке.

За інформацією, наданою суб'єктами господарювання, які входять до групи «WOG» («ВЕСТ ОІЛ ГРУП ХОЛДІНГ Б.В.»), закупівля скрапленого газу здійснюється виключно для потреб холдингу та подальшої його реалізації через АЗК «WOG». Придбання ресурсу для забезпечення діяльності групи здійснювало ТОВ «Імпорт Транс Сервіс» як за кордоном, так і на території України. Також на вітчизняному ринку ТОВ «Імпорт Транс Сервіс» закуповувало скраплений газ як на біржових аукціонах, так і в інших суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на ринку СВГ. Протягом січня - серпня 2017 року ТОВ «Імпорт Транс Сервіс» придбавало скраплений газ у 41 суб'єкта господарювання. Загалом за 8 місяців 2017 року закуплено 73 413,21 тонни вартістю 979 776 018,11 гривень. Основними оптовими постачальниками газу скрапленого у цей період були: компанія «West Trading & Marketing Oil Corp», через яку ТОВ «Імпорт Транс Сервіс» імпортовано 48,34% СВГ від загального обсягу придбання за вказаний період, ПАТ «Укргазвидобування», у якого ТОВ «Імпорт Транс Сервіс» за результатами проведення торгів придбало 8,94 % СВГ, ТОВ «Глуско Україна» - 9,21 %, компанія «SIA «Lat Chem» - 6,70 %. Протягом липня - вересня 2017 року ТОВ «Імпорт Транс Сервіс» придбало 36 676,40 тонн скрапленого газу (липень - 11 690,89 тонн; серпень - 14 057,93 тонн; вересень - 10 927,58 тонн). У період пікового зростання роздрібних цін на СВГ (серпень 2017 року) найбільші обсяги скрапленого газу ТОВ «Імпорт Транс Сервіс» придбавало закордоном у компанії «West Trading & Marketing Oil Corp» (7 979,12 тонн), компанії «EMINARY OU» (1 168,08 тонн), компани «SIA «Lat Chem» (950,80 тонн). Загальний обсяг імпортованого ресурсу в серпні 2017 року склав 72,4 % від усього придбаного в зазначений період скрапленого газу. На території України у серпні 2017 року найбільше ресурсу ТОВ «Імпорт Транс Сервіс» закупило в ПАТ «Укргазвидобування» (832,78 тонн) та ТОВ «Глуско Україна» (644,50 тонн). Обсяги придбання ТОВ «Імпорт Транс Сервіс» СВГ у період липня - вересня 2017 року та середньозважена вартість придбання такого СВГ наведена у пункті 247 рішення 315-р.

Як свідчить вищевказаний графік, найбільша вартість придбання у відповідному періоді відбувалася у ТОВ «Імпорт Транс Сервіс» 21 та 27 серпня 2017 року, при цьому об'єми придбання у відповідні дні були досить незначними. Відповідно до інформації, наданої ТОВ «Імпорт Транс Сервіс», реалізація СВГ у період липня - вересня 2017 року відбувалась в основному у межах групи «ВЕСТ ОІЛ ГРУП ХОЛДІНГ Б.В.», а саме: ТОВ «Нафтотрейд Ресурс» та Товариству з обмеженою відповідальністю «ВОГ Трейд», за виключенням поодиноких випадків, коли скраплений газ продавався товариству з обмеженою відповідальністю «Солар газ».

За інформацією, наданою ТОВ «Імпорт Транс Сервіс», продаж СВГ за межами групи пов'язаний із виникненням форс мажорних обставин, і така ситуація має місце лише при господарській доцільності для подальшої реалізації скрапленого газу через АЗК «WOG», а не як оптовий перепродаж газу з метою отримання прибутку. Динаміка зміни середньозважених цін, за якими ТОВ «Імпорт Транс Сервіс» придбавало та реалізовувало СВГ у опт у період із лишня по вересень 2017 року, наведено у пункту 251 рішення № 315-р.

Відповідно до інформації, отриманої від ТОВ «Нафтотрейд Ресурс», воно придавало СВГ лише в ТОВ «Імпорт Транс Сервіс», а реалізацію отриманого ресурсу здійснювало ТОВ «ВОГ Ритейл». Тобто і купівля, і продаж скрапленого газу відбувались у межах групи. Крім того, ТОВ «Нафтотрейд Ресурс» реалізовувало СВГ за талонами та смарт-картками. Скраплений газ «Імпорт Транс Сервіс», який відчужувався у такий спосіб, надходив безпосередньо на АЗК «WOG», які орендуються ТОВ «ВОГ Ритейл», для відпуску безпосередньо споживачам. Аналіз договорів поставки СВГ у системі публічних закупівель Рrozorro, укладених між ТОВ «Нафтотрейд Ресурс» та його покупцями (замовниками) щодо постачання СВГ за талонами (скреч-картками, штрих-картками), свідчить, що такі договори мають типову форму та, зокрема, передбачають, що ціна за одиницю продукції (літр) може бути змінена у разі коливання ціни такої продукції на ринку. Тобто під час підвищення цін на ринку ТОВ «Нафтотрейд Ресурс» могло отримувати додаткові доходи.

За наявною в Комітеті інформацією, ТОВ «ВОГ Ритейл» закуповувало скраплений газ у ТОВ «Нафтотрейд Ресурс» для подальшої реалізації безпосередньо споживачам через АЗК «WOG». Узагальнена інформація щодо здійснення в період з лишня по вересень 2017 року діяльності на ринку скрапленого газу суб'єктами господарювання, що входять до групи «ВЕСТ ОІЛ ГРУП ХОЛДІНГ Б.В.» («WOG»), наведена у графіку у пункті 256 рішення № 315-р.

Як свідчить інформація у вищезазначеному графіку, ціни реалізації всередині групи «WOG» у серпні 2017 року суттєво випереджали темпи зростання закупівельних цін ТОВ «Імпорт Транс Сервіс», що є єдиним постачальником СВГ для цієї групи, водночас як надана Товариством та наявна в Комітеті інформація свідчить, що у Товариства не було об'єктивних підстав для такого стрімкого підвищення цін на СВГ, при його реалізації на території України. Як свідчить наведена інформація, кожен із суб'єктів господарювання, який входить до групи «WOG», при тому, що ця група є одним із основних імпортерів СВГ на територію України, отримали (могли отримати) додаткові вигоди, у тому числі у вигляді додаткових доходів, від підвищення цін на СВГ, при його реалізації, зокрема, у роздріб у серпні 2017 року.

Так, відповідно до Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального", який визначає основні засади державної політики щодо регулювання, зокрема, оптової і роздрібної торгівлі пальним, визначено, що роздрібна торгівля - це діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків.

Названий закон також дає такі визначення торгівлі пальним:

- оптова торгівля пальним - діяльність із придбання та подальшої реалізації пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик суб'єктам господарювання роздрібної та/або оптової торгівлі та/або іншим особам;

- роздрібна торгівля пальним - діяльність із придбання або отримання та подальшого продажу або відпуску пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик з автозаправної станції / автогазозаправної станції / газонаповнювальної станції / газонаповнювального пункту та інших місць роздрібної торгівлі через паливороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки.

Як зазначалося судом та встановлено Комітетом, ТОВ «Нафтотрейд Ресурс» реалізовувало СВГ за талонами та смарт-картками. Аналіз договорів поставки СВГ у системі публічних закупівель Рrozorro, укладених між ТОВ «Нафтотрейд Ресурс» та його покупцями (замовниками) щодо постачання СВГ за талонами (скреч-картками, штрих-картками), свідчить, що такі договори мають типову форму та, зокрема, передбачають, що ціна за одиницю продукції (літр) може бути змінена у разі коливання ціни такої продукції на ринку.

Також суд зазначає, що скраплений газ, придбаний ТОВ «Нафтотрейд Ресурс» у ТОВ «Імпорт Транс Сервіс», який відчужувався у такий спосіб, надходив безпосередньо на АЗК «WOG», які орендуються ТОВ «ВОГ Ритейл», для відпуску безпосередньо споживачам.

Враховуючи наведене вище, суд приходить до висновку, що ТОВ «Нафтотрейд Ресурс» здійснювало роздрібну торгівлю пальним у розумінні Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального".

Протягом серпня 2017 року відповідачі у антимонопольній справі одночасно або майже одночасно (з інтервалом в день) змінювали (підвищували) ціни на СВГ при його реалізації у роздріб.

Динаміка середньозважених цін реалізації СВГ групами "Надежда", "WOG", "ОККО", ТОВ "Авантаж 7" та ТОВ "Факторінг Груп" у роздріб через АЗС/АГСН, у тому числі за договорами комісії, а також динаміка зміни (у відсотках) середньозважених цін реалізації СВГ у роздріб, у тому числі за договорами комісії по відношенню до цін, за якими реалізовувався СВГ на тих самих умовах станом на 1 липня 2017 року, наведені у графіках у пунктах 290 та 291 рішення №315-р.

Як свідчить інформація, наведена у таких двох графіках, ціни реалізації СВГ відповідачами у антимонопольній справі у роздріб почали зростати з початку серпня 2017 року, однак стрімке зростання цін відбулося 15.08.2017.

Ціни на СВГ у групі «WOG», що встановлювались ТОВ «ВОГ Ритейл», станом на 14.08.2017 перевищували роздрібні ціни реалізації по відношенню до 01.07.2017 на 7 %, станом на 15.08.2017 вже на 9 % , 19.08.2017 - на 30 %, станом на 23.08.2017 - на 47 %, 26.08.2017 -51 % відповідно (ціни досягли свого піку, трималися майже тиждень та почали поступово спадати з 01.09.2017). Так, 01.09.2017 - знову 47 % відповідно. Слід зазначити, що у відповідний період (31.08.2017) ціни реалізації ТОВ «Імпорт Транс Сервіс» в опт по відношенню до цін в опт станом на 01.07.2018 також збільшилися на 47 % відповідно.

Кореляція використовується для кількісної оцінки взаємозв'язку двох наборів даних, а кореляційний аналіз дає можливість встановити, чи асоційовані набори даних по величині.

Коефіцієнт кореляції може набувати значення від -1 до 1.

Чим ближче абсолютне значення коефіцієнта кореляції до 1, тим тісніший зв'язок існує між двома змінними, а якщо навпаки парний коефіцієнт кореляції дорівнює 0, то між двома змінними залежність відсутня.

Розміри коефіцієнтів кореляції між рядами роздрібних цін реалізації СВГ, які встановлювали відповідачі у справі в період липня - серпня 2017 року, наведені в таблиці пункту 299 рішення №315-р.

Значення коефіцієнтів кореляції, розрахованих для рядів роздрібних цін на СВГ, які встановлювали відповідачі у антимонопольній справі в період липня - вересня 2017 року та безпосередньо у серпні 2017 року, становили від 0,98 до 1.

Такі коефіцієнти кореляції свідчать про взаємозалежність цінових траєкторій відповідачів у справі і є ознакою їх практично повної схожості. Відтак ціни, що встановлювались відповідачами у антимонопольній справі в період липня - вересня 2017 року та безпосередньо у серпні 2017 року, є подібними.

Слід зазначити, що ступінь зв'язку між рядами даних середньозважених цін придбання СВГ у період липня - серпня 2017 року відповідачами у антимонопольній справі та їх середньозваженими цінами реалізації СВГ у роздріб у той самий період є значно нижчим, ніж ступінь зв'язку між рядами даних роздрібних цін на СВГ відповідачів у антимонопольній справі між собою.

Так, коефіцієнти кореляції, розрахованих для рядів даних середньозважених цін придбання СВГ у період липня - серпня 2017 року відповідачами у антимонопольній справі та їх середньозваженими цінами реалізації СВГ у роздріб у той самий період, становлять: група «Надежда» - від 0,53 до 0,67; група «ОККО» - 0,77; ТОВ «Факторінг Груп» - 0,57; група «WOG» - 0,16; ТОВ «Авантаж 7» - від «мінус» 0,12, за інформацією, наданою ТОВ «Імпорт Транс Сервіс» за методом «ЛІФО», та від 0,24 до 0,29 - за середньозваженими цінами придбання ТОВ «Імпорт Транс Сервіс» подекадно за даними ДФС України.

Динаміка середньозважених цін придбання відповідачами СВГ у липні - вересні 2017 року наведена у графіку у пункті 304 рішення №315-р, а динаміка середньозважених цін придбання та реалізації СВГ у роздріб у липні - вересні 2017 року наведена у графіку у пункті 305 рішення №315-р.

Отже, ціни реалізації СВГ відповідачів у антимонопольній справі, зокрема, у роздріб, не корелювалися з цінами придбання СВГ відповідними суб'єктами господарювання, і відповідачі піднімали ціни на рівні зі своїми конкурентами, не беручи закупівельні ціни на СВГ у відповідний період за основний орієнтир при формуванні цін на СВГ, при його подальшому перепродажі.

За твердженням відповідачів у антимонопольній справі, основним фактором, що спричинив суттєве здороження цін реалізації СВГ на території України у серпні 2017 року, є наявність дефіциту СВГ у відповідному періоді на території України. Однак, інформація, наявна в матеріалах справи спростовує це твердження.

ПП «Компанія «Надежда», що входить до групи «Надежда», є одним із основних суб'єктів господарювання, яка надає послуги зі зберігання СВГ, зокрема, суб'єктам господарювання, що входять у групу «Надежда», і групам «ОККО» та «WOG».

За інформацією ПП «Компанія «Надежда», загальні обсяги зберігання ТОВ «Газ постачання» у серпні 2017 року (по відношенню до липня 2017 року) зросли майже на 40% і становили 11,8 тонн (майже 12 % усього ринку СВГ у відповідному місяці).

Загалом у серпні 2017 року ТОВ «Газ постачання» було придбано 16,2 тис. тонн СВГ, водночас як у опт, у тому числі суб'єктам, що входять у групу «Надежда», та за договорами комісії, реалізовано 14,8 тис. тонн СВГ. Крім того, надана Товариством інформація щодо залишків і запасів свідчить, що в період з 20.08.2017 по 30.08.2017, у період найвищих цін реалізації ТОВ «Імпорт Транс Сервіс» СВГ як у опт, так і у роздріб, запаси (залишки) ТОВ «Газ постачання» були на максимальному рівні липня та вересня 2017 року (у періоди, коли ціни на СВГ були суттєво нижчими). Отже, надана групою «Надежда» інформація свідчить, що Товариство не зазнавало дефіциту СВГ у серпні 2017 року.

Таким чином, надана відповідачами у антимонопольній справі інформація спростовує їх твердження про те, що вони відчували дефіцит СВГ у період стрімкого підвищення ними цін у серпні 2017 року.

Оскільки майже всі договори, за якими відповідачі у антимонопольній справі придбавали СВГ у період липня - вересня 2017 року, а деякі й реалізовували такий СВГ на території України, за цінами, що напряму залежать від котирувань Argus на «Пропан-бутан» (DAF Брест МІХ), АМК здійснено порівняльний аналіз середньозважених цін реалізації відповідачами СВГ у роздріб у період липня - вересня 2017 року з відповідними котируваннями Argus на «Пропан-бутан», що були надані АМК безпосередньо агентством Argus Media (Лондон), які були приведені до офіційного курсу НБУ безпосередньо компанією, наведено у графіку у пункті 317 рішення №315-р.

За наведеною у графіку інформацією, різниця між середньозваженими цінами реалізації відповідачами СВГ у роздріб у період серпня 2017 року суттєво зростала порівняно з котируваннями Argus на «Пропан-бутан». Не підтверджує інформацію щодо зростання вартості СВГ за котируваннями Argus й інформація щодо закупівельних цін відповідачів у антимонопольній справі на імпортований СВГ у відповідний період.

Слід зазначити, що, оскільки ціни придбання імпортованого СВГ відповідно до договорів відповідачів у антимонопольній справі з їх постачальниками-нерезидентами України, встановлюються, як правило, у іноземній валюті, а саме, у дол. США або Євро, Комітет здійснив аналіз курсових коливань відповідних грошових одиниць по відношенню до гривні в період липня - вересня 2017 року.

Так, за інформацією Національного банку України, курс долару США по відношенню до гривні протягом серпня 2017 року мав щоденно тенденцію до зниження по відношенню до 01.07.2017 і станом на 31.08.2017 був нижчим на 2%, курс євро у серпні 2017 року дещо коливався від менше ніж 1% до 3%. Тобто курсові коливання у період серпня 2017 року не могли призвести до суттєво зростання цін реалізації СВГ у відповідачів у антимонопольній справі у серпні 2017 року.

Вказані інформація підтверджується й інформацією Міністерства фінансів України. За інформацією, розміщеною на сайті цього відомтва, індекс інфляції у липні 2017 року становив 100,2%, тоді як у серпні 2017 року - 99,8%.

Відповідно до наданої ТБ «Українська енергетична біржа» інформації, суб'єкти господарювання, які залучені, як відповідачі, до участі у антимонопольній справі, були учасниками біржових аукціонів із продажу скрапленого газу.

Суттєве зростання цін на біржовому аукціоні ТБ «Українська енергетична біржа» відбулося 22.08.2017, учасниками на якому виступили всі відповідачі у антимонопольній справі, в особі ТОВ «Факторінг Груп», ТОВ «Авантаж 7», ТОВ «Газ постачання», ПП «ОККО-Бізнес Контракт», а також ТОВ «Імпорт Транс Сервіс». При цьому попередній аукціон, який відбувся 08.08.2017, завершився зі значними обсягами не викупленого СВГ за набагато нижчими цінами.

ПП «ОККО-Бізнес Контракт», а також ТОВ «Імпорт Транс Сервіс» були суб'єктами господарювання, що закупили СВГ на аукціоні 22.08.2017 у найбільших обсягах, закупівельна вартість 1 тонни скрапленого газу ТОВ «Імпорт Транс Сервіс» та ПП «ОККО-Бізнес Контракт» досягла майже 29 000 грн.

ТОВ «Газ постачання» заявлявся на аукціони, що проводились у серпні СП «Полтавська газонафтова компанія» (заявило про бажання придбати 20 тонн СВГ) та торговельного майданчика «Смарт Тендер», але не здійснило придбання на жодних із цих електронних торгів.

Слід зазначити, що основні учасники біржових аукціонів та електронних торгів у серпні 2017 року, окрім відповідачів у антимонопольній справі, виступали невеликі суб'єкти господарювання, у яких в основному немає доступу до імпортного ресурсу СВГ, що завозився на територію України у відповідному періоді за більш дешевими цінами. Деякі з учасників аукціону ТБ «Українська енергетична біржа», що придбали СВГ 22.08.2017 за дуже високою ціною, до кінця 2017 року так і не змогли реалізувати такий дорогий ресурс.

Отже, аналіз ситуації на ринку спростовує наявність об'єктивних підстав для такого стрімкого зростання цін на СВГ у відповідачів у антимонопольній справі, а натомість свідчить про погоджену конкурентну поведінку відповідачів стосовно підвищення у значних розмірах цін на СВГ.

Враховуючи, що відповідачі є найбільшими учасниками відносин у сфері оптової та роздрібної реалізації СВГ в Україні, вчинивши зазначені дії, істотно обмежили між собою економічну конкуренцію, зокрема, її цінову складову.

Крім цього, такі узгоджені дії призвели до того, що на ринку було встановлено завищений рівень оптових цін, за якими менші порівняно з відповідачами суб'єкти господарювання (конкуренти відповідачів) змушені були придбавати СВГ за менш вигідно ціною, ніж відповідачі. Зазначене може призводити до зниження у таких суб'єктів господарювання доходності від реалізації СВГ у відповідний період, при тому, що відповідачі у цей же час здобували переваги у вигляді підвищення своєї торговельної надбавки не завдяки власним досягненням. Отже, зазначене свідчить про те, що узгоджена поведінка відповідачів може призвести до обмеження конкуренції.

Заперечення групи «WOG» полягають у наступному.

Група «WOG» повідомила Комітет, що є залежно від ресурсу, який постачається з Російської Федерації та Республіку Білорусь. У серпні 2017 року «Роснефть» (як єдиний постачальник, який має право продавати СВГ в Україну) скоротила поставки скрапленого газу на 50%. Також в Російській Федерації на технічне обслуговування були зупинені декілька заводів. Групою «WOG» зазначалося, що у серпні 2017 року вона мала дефіцит скрапленого газу, так як запланований імпортний ресурс становив лише третину від необхідного. Дві третіх скрапленого газу в серпні 2017 року закуповувалися на внутрішньому ринку України за високими цінами. Так, був розірваний контракт з основним нерезидентом постачальником - Лукойл. Групою «WOG» надано інформацію щодо постачальників з якими були робочі терм. договори, та для подальшої роботи з якими подавалися запити до ФСТЕК, серед вказаних 7 постачальників дозвіл отримав лише один - Proton Energy Group SA, Switzerland HK «Роснєфть».

Як стверджує група «WOG», поставка скрапленого газу через Республіку Білорусь включає в себе додаткові витрати на логістику. Також технічні можливості однієї перевалки (Трансекспедиція, Республіку Білорусь) в розмірі 200-300 тонн є занадто малими. При цьому в Білорусі зупинився завод «Нафтан», який постачає сировину «Білоруснефті». Відповідно, поставки «Білоруснефті» для вказаної групи були скорочені на 20 %, а поставки через Казахстан містять значні логістичні витрати, що є економічно невигідно. Отже, за інформацією групи «WOG», у серпні 2017 року вона отримала на 70% менше запланованого і потрібного імпортного ресурсу.

Комітетом не прийнято до уваги таке зауваження з огляду на наступне.

Недоотримання групою «WOG» запланованих обсягів придбання СВГ у серпні 2017 року не свідчить про недостатність у групи СВГ для задоволення існуючого попиту його споживачів у відповідному періоді. Наявна ж у Комітеті інформація щодо обсягів придбання СВГ групою «WOG» та фактичних обсягів запасів СВГ у період порушення свідчить, що наявні у групи обсяги СВГ, які б задовольняли існуючий у нього попит.

Комітет не заперечує, що влітку 2017 року на ринку СВГ в України змінилася ситуація щодо джерел надходження СВГ із-за закордону, у тому числі у розрізі суб'єктів господарювання.

Про ремонтні роботи на нафтопереробних заводах у Російській Федерації та Республіку Білорусь учасникам ринку СВГ в Україні, у тому числі відповідачам у антимонопольній справі було відомо завчасно. Однак, твердження групи «WOG» про те, що учасники групи мали виражене зменшення обсягів постачання (імпорту) СВГ у період порушення у зв'язку з вищенаведеними фактами, не відповідає дійсності.

Так, за інформацією групи «WOG», ТОВ «Імпорт Транс Сервіс» придбано СВГ: червень - 7 035,3 тонн; липень - . 11 690,89 тонн; серпень - 14 057,93 тонн; вересень 10 927,58 тонн. У період пікового зростання роздрібних цін на СВГ (серпень 2017 року) найбільші обсяги скрапленого газу ТОВ «Імпорт Транс Сервіс» придбавало закордоном в компанії «West Trading & Marketing Oil Corp» (7 979,12 тонн), компанії «EMINARY OU» (1 168,08 тонн), компанії «SIA «Lat Chem» (950,80 тонн). Загальний обсяг імпортованого ресурсу в серпні 2017 року склав 72,4 % від усього придбаного в зазначений період скрапленого газу. Тобто обсяги придбання СВГ у серпні 2017 року були суттєво вищими за попередні місяці і рішення ФСТЕК та ремонтні роботи на нафтопереробних заводах, логістичні витрати на доставку СВГ із Республіки Білорусь, на які посилається група, не призвели до зменшення обсягів придбання СВГ закордоном і свідчать, що безпосередньо група «WOG» не зазнавала дефіциту СВГ у період порушення, та не можуть бути обґрунтуванням того, що група разом із відповідачами у антимонопольній справі в період порушення схоже підвищувала ціни на СВГ.

Відсутність дефіциту СВГ та наявність вільних обсягів СВГ у групи в період порушення підтверджує і той факт, що ТОВ «Імпорт Транс Сервіс» у серпні 2017 року здійснювало реалізацію СВГ суб?єктам господарювання, які не входять до групи «WOG», зокрема, ТОВ «Солар газ».

Групою «WOG» також зазначалося, що Комітетом не правильно визначено географічні межі ринку, оскільки відповідачі здійснюють діяльність з оптової та роздрібної торгівлі СВГ на більшості регіональних ринків у межах великих населених пунктів та автомагістралей областей, які характеризуються стабільним попитом споживачів. Отже, на думку групи «WOG», територіальними межами ринку с територіальні межі СВГ. сукупності регіональних ринків на яких відповідачі у антимонопольній справі здійснюють діяльність з продажу.

Як зазначалося, ТОВ «Імпорт Транс Сервіс» є основним постачальником СВГ для суб'єктів господарювання, які входять до групи «WOG». Відповідно до інформації, наданої вказаним товариством, реалізація СВГ у період липня - вересня 2017 року відбувалась в основному у межах групи, а саме: ТОВ «Нафтотрейд Ресурс» та ТОВ «Вог трейд» - за виключенням поодиноких випадків, коли скраплений газ продавався ТОВ «Солар газ».

Відповідно до інформації, отриманої від ТОВ «Нафтотрейд Ресурс», воно придбавало СВГ лише у ТОВ «Імпорт Транс Сервіс», а реалізацію отриманого ресурсу здійснювало ТОВ «Вог ритейл». Тобто і купівля, і продаж скрапленого газу відбувалися в межах групи. ТОВ «Нафтотрейд Ресурс» реалізовувало також СВГ за талонами та смарт- картками.

ТОВ «ВОГ Ритейл» закуповувало скраплений газ у ТОВ «Нафтотрейд Ресурс» для подальшої реалізації безпосередньо споживачам через АЗК «WOG». СВГ на території України реалізовується в опт суб'єктами господарювання на біржових аукціонах (СВГ вітчизняного виробництва) та за прямими договорами, контрактами між суб'єктами господарювання, та у роздріб через АЗС/АЗГС, у тому числі за договорами комісії. Частка скрапленого газу вітчизняного виробництва в загальному обсязі ринку СВГ у серпні 2017 року становила близько 20 %. Весь інший газ, що реалізувався на території України - це СВГ, що був імпортований на територію України.

Як уже зазначалося судом, відповідно до Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального", який визначає основні засади державної політики щодо регулювання, зокрема, оптової і роздрібної торгівлі пальним, визначено, що роздрібна торгівля - це діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків.

Названий закон також дає такі визначення торгівлі пальним:

- роздрібна торгівля пальним - діяльність із придбання або отримання та подальшого продажу або відпуску пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик з автозаправної станції/автогазозаправної станції/газонаповнювальної станції/ газонаповнювального пункту та інших місць роздрібної торгівлі через паливороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки.

З наведеного вбачається, що ТОВ «Нафтотрейд Ресурс» здійснювало роздрібну торгівлю пальним у розумінні Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального".

Відповідно до Методики, територіальними (географічними) межами ринку є територія зі сферою взаємовідносин купівлі-продажу товару (трупи товарів), у межах якої за звичайних умов споживач може легко задовольнити свій попит на певний товар і яка може бути, як правило, територією держави, області, району, міста тощо або їхніми частинами. При цьому регіональним ринком товару є: ринок товару, територіальні (географічні) межі якого охоплюють територію окремого регіону (Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя), у тому числі частин відповідного регіону населених пунктів, трас; ринок товару, територіальні (географічні) межі якого охоплюють територію декількох регіонів (Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя), у тому числі частин декількох регіонів.

Територіальними (географічними) межами ринку реалізації СВГ у опт є територія України - це загальнодержавний ринок. Водночас територіальними (географічними) межами ринку реалізації СВГ у роздріб є регіональні ринки. Всі відповідачі у антимонопольній справі були основними імпортерами СВГ, які реалізували такий СВГ, я у опт, так і у роздріб. ТОВ «Імпорт Транс Сервіс» є одним із основних імпортерів СВГ в Україну і як імпортер, мало змогу індикативно і безпосередньо, як покупець, виливати на ціни СВГ у Опт, зокрема, на рівень стартових цін на біржових аукціонах.

Так, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 570 «Про організацію та проведення біржових аукціонів з продажу нафти сирої, газового конденсату власного видобутку і скрапленого газу», продаж нафти сирої та газового конденсату на аукціонах за ціною, нижчою стартової ціни, не допускається.

Аукціонний комітет затверджує стартову ціну на аукціонах із продажу нафти сирої та газового конденсату на основі даних, отриманих відповідно до абзаців першого третього пункту 19 вищезгаданої постанови, та додає податок на додану вартість. Рівень стартової ціни (без урахування податку на додану вартість, транспортних витрат, діючих ставок акцизного та екологічного податків, установлених Податковим кодексом України, інших обов'язкових платежів) на аукціонах з продажу скрапленого газу, крім ціни на скраплений газ, що реалізується на спеціалізованих аукціонах, визначається на підставі митної вартості імпортованого скрапленого газу за даними ДФС за 15 днів, що передують даті реєстрації заявок на проведення аукціону.

Як вже неодноразово судом зазначалося, ТОВ «Імпорт Транс Сервіс» у період порушення у антимонопольній справі було одним із основних імпортерів СВГ в Україну, разом із іншими відповідачами у антимонопольній справі. Митна вартість СВГ, що був ввезений ТОВ «Імпорт Транс Сервіс», впливала на вартість СВГ, що реалізовувався в опт на території України, а отже, ТОВ «Імпорт Транс Сервіс», як один із основних імпортерів, виливало на рівень цін СВГ, що реалізовувався на території України в опт, разом із іншими імпортерами, зокрема, відповідачами у антимонопольній справі.

За твердження відповідачів, на вибір кожного із джерел придбання скрапленого газу впливає, зокрема, ціна, встановлена постачальником (сформована на аукціоні). Крім того, ТОВ «Імпорт Транс Сервіс» реалізовувало в період порушення СВГ у опт ТОВ «Солар газ» та ТОВ «Нафтотрейд Ресурс», а останній у свою чергу ТОВ «ВОГ Ритейл». Безпосередньо реалізація СВГ у роздріб на території України здійснювалась групою «WOG» через ТОВ «ВОГ Ритейл». Всі ціни реалізації СВГ у роздріб та опт, у тому числі за талонами, картками, відомостями в групі «WOG», залежать від обсягів та вартості СВГ, які закуповувало ТОВ «Імпорт Транс Сервіс» для групи «WOG».

Відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції, суб'єкти господарювання, пов'язані відносинами контролю (група суб'єктів господарювання) у розумінні статті 1 Закону України «Про захист економічної конкуренції», є єдиним суб'єктом господарювання.

Відповідно до вказаної статті Закону України «Про захист економічної конкуренції», економічна конкуренція - це змагання між суб'єктами господарювання з метою переваг над іншими суб'єктами здобуття завдяки власним досягненням господарювання, внаслідок чого споживачі, суб'єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб'єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку.

Реалізація СВГ у опт є загальнодержавним ринком, ринки реалізації СВГ у роздріб є регіональними, відповідачі у антимонопольній справі діяли на ринках реалізації СВГ, як у опт, так і у роздріб, і виливали на конкуренцію.

Група «WOG» звертає увагу, що Комітетом не враховано тіньовий сегмент ринку скрапленого газу, який становить 50 % від всього споживання в Україні.

Судом не приймається взяте таке зауваження до уваги з огляду на той факт, що наявність тіньового сегменту ринку СВГ ніяким чином не могла призвести до того, що відповідачі у антимонопольній справі в серпні 2017 року схоже підвищували ціна на СВГ при його реалізації.

Як зазначає група «WOG», вона також купує скраплений газ ПАТ «Укргазвидобування» через біржові аукціони (наведено динаміку цін на аукціонах з липня 2017 року). Крім того, було зазначено, що на аукціоні від 22.08.2017 № 72СГ-УЕБ, де стартова ціна становила 15561,91 грн/т з ПДВ, групою було придбано 200 тонн СВГ за ціною 28 173,91 грн/т. І до того ж, коли ціна почала падати до 26 тис. грн./т з торгів було знято з реалізації 2000 тонн чим, як зазначає група, було здійснено ще більший дефіцит і ажіотаж на ринку.

Група «WOG» повідомляє, що була дуже зацікавлена в ресурсі, який пропонувався на торгах 22.08.2017, так як поставки скрапленого газу через аукціони здійснюються автотранспортом, і ресурс можна швидко доставити до АЗК.

Як зазначалося раніше, ТОВ «Імпорт Транс Сервіс» та відповідачі у антимонопольній справі конкурують не лише між собою, а й з іншими суб'єктами господарювання, що здійснюють діяльність на ринках СВГ (опт і роздріб).

Як вказано у пункті 323 рішення № 315-р, у серпні 2017 року відбулося суттєве зростання цін на біржовому аукціоні ТБ «Українська енергетична біржа» 22 серпня 2017 року, учасниками на якому виступили всі відповідачі у антимонопольній справі, в особі ТОВ «Факторінг груп», ТОВ «Авантаж 7», ТОВ «Газ постачання», ПП «ОККО-Бізнес Контракт», а також ТОВ «Імпорт Транс Сервіс». Відповідачі були активними учасниками такого аукціону. Так, «ОККО-Бізнес Контракт», а також ТОВ «Імпорт Транс Сервіс» (суб'єкти господарювання, які мали достатні обсяги придбання і запасів СВГ у відповідному періоді, в порівнянні з іншими учасниками аукціону, що здійснюють закупівлю СВГ виключно на території України) закупили СВГ на аукціоні 22.08.2017 у найбільших серед покупців на аукціоні обсягах (проте незначних до 5 % на фоні загальних обсягів придбання СВГ цими суб'єктами господарювання), при цьому закупівельна вартість 1 тонни скрапленого газу ТОВ «Імпорт Транс Сервіс» та ТОВ «ОККО-Бізнес Контракт» досягла майже 29 000 грн. Водночас попередній аукціон, який відбувся 8 серпня 2017 року (за тиждень до стрімкого підвищення відповідачами у антимонопольній справі цін на СВГ, за їх твердженням, у зв'язку за нестачею у них такого СВГ), завершився зі значними обсягами не викупленого СВГ за набагато нижчими цінами, у тому числі ТОВ «Імпорт Транс Сервіс». Було не викуплено 2 440 тонн, що становить майже 17 % від придбаного групою СВГ у серпні 2017 року.

Комітет звертав увагу, що ТОВ «Імпорт Транс Сервіс» з відповідачами у антимонопольній справі були в більш вигідних умовах на ринку СВГ по відношенню до інших учасників ринку - імпортували СВГ за цінами, що були значно нижчі за ціни, за якими реалізовувався СВГ у опт на території України.

Таким чином, відповідачі у антимонопольній справі, у тому числі ТОВ «Імпорт Транс Сервіс» були зацікавленні у підвищенні закупівельних цін на СВГ для своїх конкурентів, що не імпортують СВГ, а придбавають його виключно на території України, та в підвищенні роздрібних цін реалізації СВГ через АЗС/АГНС.

Зазначене може призводити до зниження у вищезазначених суб'єктів господарювання (конкуренти не імпортери) доходності від реалізації СВГ у відповідний період, при тому, що відповідачі у антимонопольній справі у цей час здобували переваги у вигляді підвищення своєї торговельної надбавки не завдяки власним досягненням. Отже, суд приходить до висновку, що зазначене свідчить про те, що узгоджена поведінка відповідачів у антимонопольній справі може призвести до обмеження конкуренції.

Також група «WOG» повідомляла Комітет, що з середини серпня 2017 року група була змушена зупиняти реалізацію на деяких АЗК у зв'язку з відсутністю скрапленого газу. Для прикладу, за інформацією групи, реалізація скрапленого газу через АЗК «WOG» зупинялася у Вінницькій (АЗК «Зарванці» - 18.08.2017 з 20:22 по 19.08.2017 14:11; 22.08.2017 з 07:17 по 23.08.2017 06:36), Волинській (АЗК Ковель «Брестська» - 22.08.2017 з 14:48 по 23.08.2017 08:08), Житомирській (АЗК «Бронники» - 21.08.2017 з 18:54 по 23.08.17 01:12), Одеській (АЗК «Добровольського» - 21.08.2017 з 14:15 по 17:02; 22.08.17 з 13:48 по 23.08.17 02:12) та інших областях. На підтвердження зазначеного, групою надано інформацію про реалізацію скрапленого газу через АЗК, де відбувалась вимушена зупинка через відсутність ресурсу (у формі таблиці). Також надано копії z-звітів по Львівській та Івано-Франківській області, звіт в електронній формі відповідно до фіскальних чеків (у формі таблиці).

Комітетом не було взято до уваги це твердження з огляду на те, що вона володіла обсягами закупленого СВГ і проблеми з логістикою безпосередньо у групи «WOG» у відповідному періоді не пояснюють чому вона схоже підвищувала ціни з іншими відповідачами у антимонопольній справі.

Група стверджує, що Комітетом не надано розрахунків стосовно «ринкової ціни» придбання та або реалізації СВГ, і у зв'язку з цим, Комітет не мав достатніх підстав порівнювати ціну придбання СВГ Групою з «ринковою ціною» та робити висновки про те, що Група, маючи доступ до більш «дешевого» ресурсу (імпортованого СВГ), маючи запаси скрапленого газу, підвищувала ціни реалізації скрапленого газу без об'єктивних для цього підстав. Також за твердженням групи, Комітетом не надано доказів до якого саме «більш дешевого ресурсу (імпортного СВГ)» мало доступ група, і наводить котирування Argus DAF Брест MIX ma Argus DAF Ukraine MIX з другої половини липня по вересень 2017 року.

Судом встановлено, що Комітет жодного разу не посилався у попередніх висновках у антимонопольній справі на «ринкову ціну», а кваліфікація дій відповідачів у антимонопольній справі здійснена у відповідності до пункту першого частини 1 статті 50 та частини 3 статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції» і така кваліфікація не передбачає розрахунку будь-якої ціни товару на ринку та взагалі необхідності такого розрахунку.

Відповідачі у антимонопольній справі конкурують (у тому числі завдяки ціні) не лише між собою, а й з іншими суб'єктами господарювання, що здійснюють діяльність на ринках СВГ (опт і роздріб).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про захист економічної конкуренції», економічна конкуренція - це змагання між суб'єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб'єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб'єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб'єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку.

Так, відповідачі мають: ??різний склад суб'єкта господарювання; ??різну структуру (кількість АЗС/АГЗК); ??різних постачальників СВГ та закупівельні ціни на СВГ; ??різні можливості щодо зберігання СВГ (власні, орендовані потужності); ??різні логістичні можливості тощо.

Зважаючи на всі вищенаведені обставини, група мала би діяти по відношенню до інших учасників ринку, у тому числі й по відношенню до відповідачів у антимонопольній справі, як конкурент, тобто змагатися за покупця, споживача СВГ (тим більше, маючи таку можливість - значні обсяги придбаного СВГ та їх запасів), а не разом із іншими відповідачами у антимонопольній справі схоже підвищувати ціни на СВГ, хоча аналіз ситуації на ринку спростовує наявність об'єктивних причин для вчинення таких дій.

Надана відповідачами у антимонопольній справі інформація, у тому числі групою «WOG» та іншими учасниками ринку СВГ в Україні, свідчить, що вартість СВГ, який вони придбавали закордоном, була суттєво нижчою за вартість СВГ, який вони придбавали на території України. Оскільки майже всі договори, за якими Відповідачі у оправі придбавали СВГ у період липня-вересня 2017 року, а деякі й реалізовували такий СВІ на території України, за цінами, що напряму залежать від котирувань Argus на «Пропан-бутан» (DAF Брест MIX),

Як вбачається з пункту 317 рішення № 315-р, Комітетом здійснено порівняльний аналіз середньозважених цін реалізації відповідачами СВГ у роздріб у період липня-вересня 2017 року з відповідними котируваннями Argus на «Пропан-бутан», що були надані Комітету безпосередньо агентством Argus Меdia (Лондон), які були приведені до офіційного курсу НБУ безпосередньо компанією.

Наявна в матеріалах справи інформація свідчить, що різниця між середньозваженими цінами реалізації відповідачами СВГ у роздріб, у тому числі групою, в період серпня 2017 року суттєво зростала порівняно з котируваннями Argus на «Пропан-бутан» у відповідному періоді. Ціни, за якими відповідачі у антимонопольній справі реалізовували СВГ у період порушення, зокрема, у другій половині серпня 2017 року, не відповідали котируванням Argus і свідчать, що котирування не могли бути фактором, який призвів до схожого підняття цін на СВГ відповідачами у антимонопольній справі.

Щодо заперечень групи «WOG», наведених у пункті 428 рішення №315-р, суд зазначає наступне.

Відповідно до попередніх висновків у антимонопольній справі Комітетом запропоновано дії відповідачів, які полягали у схожому підвищенні цін на СВГ, при тому, що аналіз ситуації на ринку спростовує наявність об'єктивних причин для вчинення таких дій, визнати порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом першим частини 1 статті 50 та частиною 3 статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції». При цьому, як встановлено судом, Комітетом при розгляді справи доведено, що на ринку СВГ у період порушення законодавства про захист економічної конкуренції безпосередньо у відповідачів у антимонопольній справі були відсутні об'єктивні підстави для схожого підняття цін на СВГ.

Відповідно до пункту 8.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 15, ознаки схожості в діях (бездіяльності) суб'єктів господарювання не є єдиним достатнім доказом наявності попередньої змови (антиконкурентних узгоджених дій). Антиконкурентна узгоджена поведінка підлягає встановленню та доведенню із зазначенням відповідних доказів у рішенні органу Антимонопольного комітету України. При цьому схожість має бути саме результатом узгодженості конкурентної поведінки, а не виявлятися у простому співпадінні дій суб'єктів господарювання, зумовлених специфікою відповідного товарного ринку. Висновок же органу Комітету щодо відсутності у суб'єкта господарювання об'єктивних причин для вчинення схожих дій (бездіяльності) має ґрунтуватися на результатах дослідження усієї сукупності факторів, що об'єктивно (незалежно від суб'єкта господарювання) впливають на його поведінку у спірних відносинах, а не бути наслідком обмеженого кола факторів (наприклад, тільки ціни придбання товару).

Як встановлено судом та зазначалося Комітетом, відповідачі у антимонопольній справі та безпосередньо група «WOG» не відчували дефіциту СВГ у період порушення. Комітетом, окрім щоденних цін реалізації СВГ відповідачами у антимонопольній справі в період порушення, проаналізовано їх щоденні обсяги придбання та закупівельні ціни на СВГ, ціни на СВГ вітчизняного виробництва, щоденні зміни цін на імпортоване пальне згідно з міжнародними котируваннями, обсяги запасів, можливість та обсяги зберігання СВГ відповідачами у антимонопольній справі на власних чи орендованих потужностях, обсяги споживання СВГ у період порушення, курсові коливання, проаналізовано взаємозалежність поведінки відповідачів на ринку СВГ із вищезазначеними факторами та по відношенню один до одного тощо.

Матеріалами антимонопольної справи доведено, що на ринку СВГ безпосередньо для відповідачів, зокрема, для групи «WOG», були відсутні фактори, які могли призвести до схожого підняття ними цін на СВГ у період порушення. Групою «WOG» не наведено жодних інших факторів, які б могли спростувати висновки Комітету про наявність у діях відповідачів порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого пунктом 1 статті 50 та частиною третьою статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції»

Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що висновки Комітету щодо наявності в діях відповідачів у антимонопольній справі порушення, передбаченого пунктом першим частини 1 статті 50 та частиною 3 статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції», ніяким чином не суперечать позиції Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 15.

Що ж стосується посилання групи «WOG» на міжнародні рішення, то відповідно до статті 10 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», під час розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, органи та посадові особи Антимонопольного комітету України керуються лише законодавством про захист економічної конкуренції.

Кваліфікація дій відповідачів у антимонопольній справі здійснена Комітетом у відповідності до пункту першого частини 1 статті 50 та частини 3 статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

Крім того, висновки Комітету ніяким чином не суперечать практиці Європейського Суду справедливості, оскільки наявна в Комітеті інформація свідчить, що відповідачі у антимонопольній справі мали сталі господарські зв'язки між собою.

Так, одними з основних за обсягами покупцями скрапленого газу в період січня - серпня 2017 року у ТОВ «Газ постачання» були саме ТОВ «Імпорт Транс Сервіс» та ПП «ОККО-Бізнес Контракт». ТОВ «Імпорт Транс Сервіс» та ПП «ОККО-Бізнес Контракт» також здійснювали зберігання СВГ на потужностях, що належать групі «Надежда». ТОВ «Факторінг Груп» також зберігав СВГ на таких потужностях, принаймні у травні 2017 року.

Таким чином, відповідачі, окрім участі в аукціонах із продажу скрапленого газу, мали інші договірні відносини, тобто, як конкуренти, мали «контакти» між собою. Крім того всі відповідачі у антимонопольній справі є членами асоціації «УАСТ».

За твердженням групи «WOG» її дії не призвели та не могли призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції на ринку СВГ. У той час як обов'язковими ознаками складу такого правопорушення як антиконкурентні узгоджені дії є: факт вчинення порушення, наслідки у вигляді негативного впливу чи можливого впливу на економічну конкуренцію (у вигляді недопущення, усунення чи обмеження конкуренції та причинно-наслідковий зв'язок між вчиненими діями та негативними наслідками. Відсутність хоча б одного елементу є доказом відсутності в діях відповідних осіб ознак антиконкурентних узгоджених дій. Вищезазначене група «WOG» підтверджує практикою ВГСУ (пункт 14 постанови № 15 від 26.12.2011, а також постановою від 19.01.2016 у справі М 922/3962/14). Проте група вважає, що жоден негативний вилив на конкуренцію внаслідок її дій не був доведений Комітетом.

У попередніх висновках у справі Комітет акцентував увагу відповідачів у антимонопольній справі на виливі їх дій на ринок СВГ. Зокрема, у попередніх висновках зазначалося, що відповідачі є найбільшими учасниками відносин у сфері оптової та роздрібної реалізації СВГ в Україні і, вчинивши зазначені дії, істотно обмежили між собою економічну конкуренцію, зокрема, її цінову складову. Крім цього, у попередніх висновках зазначалося, що такі узгоджені дії призвели до того, що на ринку було встановлено завищений рівень оптових цін, за якими менші порівняно з відповідачами суб'єкти господарювання - конкуренти відповідачів змушені були придбавати СВГ за менш вигідно ціною, ніж відповідачі. Зазначене може призводити до зниження у таких суб'єктів господарювання доходності від реалізації СВГ у відповідний період, при тому, що відповідачі у цей же час здобували переваги у вигляді підвищення своєї торговельної надбавки не завдяки власним досягненням. Отже, зазначене свідчить про те, що узгоджена поведінка відповідачів може призвести до обмеження конкуренції.

Додатково про вплив дій групи «WOG» на конкуренцію зазначено також у пункті 419 рішення № 315-р, а саме про вплив ТОВ «Імпорт Транс Сервіс», як одного з основних імпортерів СВГ та учасника аукціонів з продажу скрапленого газу.

Також Комітетом встановлено вплив на конкуренцію на ринку СВГ ТОВ «Нафтотрейд Ресурс». За інформацією, розміщеною на веб-порталі «Prozorro», у серпні 2017 року на ринку СВГ у сфері публічних закупівель прямим конкурентом ТОВ «Нафтотрейд Ресурс» виступало ПП «ОККО-Контракт». Крім того, у серпні 2017 року, крім ПП «ОККО-Контракт» та ТОВ «Нафтотрейд Ресурс», участь у публічних закупівлях СВГ брали такі суб'єкти господарювання, які здійснюють діяльність на цьому ринку: приватне підприємство «Аймакс-Груп», Товариство з обмеженою відповідальністю «Укргазенерго-Інвест», Товариство з обмеженою відповідальністю «Альянс Еволюшен», Товариство з обмеженою відповідальністю «ГД «Запорізька трейдингова компанія» тощо. Комітетом встановлено, що перелічені суб'єкти господарювання не здійснювали імпорт СВГ на територію України у липні - серпні 2017 року.

Учасники ринку СВГ, що не здійснювали імпорт СВГ в Україну, як відповідачі у антимонопольній справі - основні імпортери, купували СВГ у опт, зокрема, у серпні 2017 року, за значно вищими цінами, ніж відповідачі. Зазначене може призводити до зниження у таких суб'єктів господарювання доходності від реалізації СВГ у відповідний період, при тому, що відповідачі у антимонопольній справі у цей же час здобували переваги у вигляді підвищення своєї торговельної надбавки не завдяки власним досягненням. Отже, зазначене свідчить про те, що узгоджена поведінка відповідачів може призвести до обмеження конкуренції не лише один з одним, а й по відношенню до інших учасників ринку СВГ, у тому числі у сфері публічних закупівель.

Група «WOG» не надала жодної інформації, яка б могла спростувати висновки Комітету щодо наявності в діях відповідачів у антимонопольній справі порушення.

Щодо тверджень групи «WOG», викладених у пункті 432 рішення № 315-р, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 8.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 15, вчинення суб'єктами господарювання узгоджених дій утворює самостійний склад порушення законодавства про захист економічної конкуренції і не залежить від того, чи займають відповідні суб'єкти господарювання чи один з них монопольне (домінуюче) становище на ринку.

Обрахунок обсягів СВГ, що були імпортовані відповідачами у антимонопольній справі в період січня - серпня 2017 року та безпосередньо у серпні 2017 року, відбувався на підставі інформації, яка містилась на оптичному носії інформації, що був наданий ДФС України листом від 01.09.2017 № 797/5/99-07-03-01-16 ДСК і в якому вся інформація була позначена розробником документу, як інформація «Для службового користування».

Також суд зазначає, що посилання групи «WOG» у своїх запереченнях на Методику визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку, затвердженої розпорядженням Антимонопольним комітетом України від 05.03.2002 № 49-р (далі - Методика) є недоречним з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 1.2 Методики, Методика встановлює порядок визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку. Розділ 4 Методики стосується визначення переліку товарів та основних продавців, покупців цих товарів, щодо яких має визначатися монопольне (домінуюче) становище (у тому числі пункт 4.4, на який посилається група і який не стосується ціноутворення).

Однак, під час розгляду справи Комітетом не визначалась наявність або відсутність у будь-кого з відповідачів у справі монопольного (домінуючого) становища на ринку СВГ, а отже, ринку СВГ. Комітет не зобов'язаний посилалися на Методику, при визначенні складу учасників. Більш того, навіть, якщо б законодавство про захист економічної конкуренції при доведенні вчинення суб'єктами господарювання антиконкурентних узгоджених дій вимагало дотримання Методики: сама Методика (пункт 2.2 Методики) передбачає, що етапи визначення монопольного (домінуючого) становища суб?єктів господарювання, їх кількість та послідовність проведення, можуть змінювати від фактичних обставин, зокрема, особливостей товару, структури ринку, обсягів наявної інформації щодо ринку тощо; при визначенні частки групи «WOG» на ринку СВГ, Комітетом мало б бути також враховано, окрім імпортованих групою обсягів СВГ, обсяги, що були придбані групою безпосередньо на аукціонах із продажу скрапленого газу, оскільки виробники СВГ, що реалізують скраплений газ на таких аукціонах, самостійно не визначають ціну такого газу (у т. ч. стартову) тощо.

Слід також зазначити, що посилання групи на наявну у неї інформацію щодо ринку СВГ у 2013-2016 роках також є недоречним. Як стверджують безпосередньо і самі відповідачі у антимонопольній справі, ринок СВГ в Україні щороку зростає, зростають обсяги споживання СВГ, зростають обсяги імпорту СВГ, змінюється ситуація з основними учасниками такого ринку, змінюються суб'єкти господарювання-нерезиденти, у яких придбавають СВГ учасники ринку СВГ в Україні тощо. Таким чином, ринок СВГ у 2016 році - це ринок із зовсім іншими об'ємом ринку СВГ, учасниками ринку, показниками попиту та пропозиції, а тому порівняння обсягів придбання і зберігання групою «WOG» у серпні 2017 року з серпнем 2016 року ніяким чином не пояснює ситуацію, що склалась на ринку СВГ на момент порушення, зокрема, у групи «WOG».

Крім того, групою «WOG» повторно зазначалося про відсутність залишків СВГ. А також було повторно повідомлено Комітет, що інформація щодо залишків (яка надавалась під час перевірки ТОВ «Імпорт Транс Сервіс») надавалась з бухгалтерського рахунку № 2811 «товари на складі». Проте на даному рахунку акумулюються дані щодо вже закупленого скрапленого газу, але ще не проданого. Тобто товар, як правило, знаходиться «в дорозі» (на колесах). Процес закупівлі - реалізації скрапленого газу має бути безперебійним і циклічним для забезпечення А3К «WOG». Таким чином, залишки з бухгалтерського рахунку № 2811 не є залишками, які були злиті на бази зберігання, хоча їх включають. Під час перевірки надавалася інформація щодо обсягів зберігання скрапленого газу за договорами зберігання. При цьому повідомлялось, що обсяги зберігання на базах зберігання окремо не ведуться на товаристві в бухгалтерському обліку. Тому для аналізу були надані управлінські дані по договорах зберігання. Групою повідомлено, що реальних (управлінських) залишків у неї було дуже мало. У серпні 2017 року були дні, коли залишків вистачало лише на 4-5 годин реалізації. На підтвердження вищезазначеного, групою надано таблиці та графіки щодо залишків СВГ ТОВ «Імпорт Транс Сервіс» на базах зберігання за договорами зберігання.

Обсяги запасів СВГ ТОВ «Імпорт Транс Сервіс» у липні - серпні 2017 року безпосередньо на потужностях суб'єктів господарювання, з якими ТОВ «Імпорт Транс Сервіс» укладено договори зберігання СВГ та обсяги реалізації СВГ ТОВ «ВОГ Ритейл» у роздріб наведено у пункті 435 рішення № 315-р.

Відмінність поведінки групи на ринку СВГ у першій половині вересня 2017 року від поведінки групи у серпні 2017 року свідчить про те, що коливання рівня запасів СВГ не було тим фактором, який би міг призвести до того, що група та інші відповідачі у антимонопольній справі схоже підвищували ціни при його реалізації у серпні 2017 року.

Також групою «WOG» зазначається, що Комітетом не було проаналізовано, що обсяги споживання скрапленого газу в серпні 2017 року зросли, та надано інформацію щодо збільшення обсягів споживання з квітня по серпень 2017 року у формі таблиці та діаграми.

За інформацією відповідачів у антимонопольній справі, ринок СВГ відрізняється підвищеним попитом на СВГ (періодичні видання, прогнозовані дані консалтингових агенцій, зокрема, Консалтингової групи А-95).

Твердження групи про те, що Комітетом не взято до уваги, що серпень місяць відрізняється підвищеним попитом на СВГ, не відповідає дійсності. За інформацією групи, ТОВ «Імпорт Транс Сервіс» придбано СВГ: липень 11 691 тонну; серпень - 14 058 тонн. Придбано ТОВ «Нафтотрейд Ресурс» у ТОВ «Імпорт Транс Сервіс»: липень - 11 557 тонну; серпень - 12 355 тонни.

Водночас ТОВ «ВОГ Ритейл» реалізовано СВГ через мережу АЗК: липень 8 710,6 тонн; серпень - 9 356 тонн; вересень - 6 657 тонн. Таким чином, обсяги придбання ТОВ «Імпорт Транс Сервіс» збільшилися у серпні 2017 року по відношенню до липня 2017 року майже на 17 %, в той час як обсяги придбання ТОВ «Нафтотрейд Ресурс» і реалізації СВГ ТОВ «ВОГ Ритейл» у відповідному періоді збільшилися лише на 6 - 7 %.

Таким чином, інформація групи про те, що у серпні 2017 року учасники групи відчували суттєве зростання попиту на СВГ, яке, зокрема, призвело до дефіциту СВГ, не відповідає дійсності. Тим більше, враховуючи той факт, що, за твердженням групи, учасники групи заздалегідь очікували і готувались до сезонного збільшення попиту на СВГ у серпні місяці, при чому до значно більшого попиту (за твердженням журналу «Нефтерынок»), ніж був по факту у серпні 2017 року. Разом із цим очікування щодо темпів росту попиту, які не справдилися, могли спонукати не до зростання цін, а лише до їх зниження, адже прогнози щодо зростання попиту спричиняють зростання обсягів запасів для задоволення такого зростання попиту з метою забезпечення очікуваного зростання обсягу доходу. Отже, за умов істотної конкуренції на ринку між найбільшими його учасниками, ситуація, коли всі учасники ринку очікували значно більшого зростання попиту, проте воно не відбулося, спричинила б не зростання цін, а навпаки - їх зниження через необхідність продажу ресурсу, який є дороговартістним у зберіганні.

Тривале ж підняття цін у такій ситуації можливе лише за умови, коли на ринку існує попередня домовленість стосовно схожого ціноутворення.

Щодо тверджень групи «WOG», зазначених у пункті 438 рішення № 315-р, суд вказує на таке.

Надана групою «WOG» інформація свідчить, що у певні дні (08.08.17, 13.08.17, 17.08.17, 20.08.17, 27.08.17) група «WOG» в особі ТОВ «Імпорт Транс Сервіс» не придбавала імпортного СВГ, а лише закуповувала у вітчизняних постачальників. Оскільки закупівельні ціни на СВГ в Україні були вищими, ніж ціни іноземних постачальників, то у зазначені дні дельта між собівартістю і ціною реалізації СВГ групи «WOG» була дійсно незначна. Проте, оскільки група стверджує, що Комітетом має братися до уваги той факт, що ціна на СВГ, який реалізується групою у роздріб, має враховувати фактичну доставку такого СВГ на АЗК, яка, за твердженням групи «WOG», може зайняти до 10 діб, то Комітет привів інформацію, яка була надана ТОВ «Імпорт Транс Сервіс» згідно з даними бухгалтерського обліку до такого твердження групи і побудував графік (пункт 439 рішення №315-р), який відображає середньозважені ціни придбання та середньозважені ціни реалізації СВГ на АЗК групою «WOG» в період з 11 липня 2017 року по 30 вересня 2017 року, за умови, що обсяги СВГ, які були відображені ТОВ «Імпорт Транс Сервіс» у бухгалтерському обліку на 01.07.2017 фізично надійшли до ТОВ «Імпорт Транс Сервіс» 11.07.2017, а 02.07.2017 насправді 12.07.2017 і т.д.

Як свідчить інформація у графіку, навіть із врахування вищезазначених зауважень групи «WOG», динаміка середньозважених цін реалізації СВГ у роздріб, зокрема, у серпні 2017 року, не має тісного зв'язку із динамікою середньозважених цін придбання такого СВГ, що підтверджує висновки Комітету.

Щодо тверджень групи «WOG», наведених у пункті 440 рішення № 315-р, суд зазначає наступне.

Згідно з інформацією, наданою групою «WOG» у листі № 193 від 07.03.2018, середньодобовий показник наявності СВГ на базах зберігання становив: у червні 2017 року - 1 871,942 тонн, у липні 2017 року - 510,868 тонн, у серпні 2017 року - 896,619 тонн, у вересні 2017 року - 2 191,978 тонн, у жовтні 2017 року - 3 968,482 тонн. Тобто зазначена інформація свідчить, що сумарні обсяги зберігання групою могли перевищувати 700 тонн на добу. Інформація, що була надана групою «WOG» листом № 475 від 08.06.2018, а саме, таблиця № 3, взагалі не пояснює, коли саме придбаний СВГ було отримано групою, просто навпроти кожної партії придбання, яка співпадає з раніше наданою інформацією, стоїть примітка в колонці «Отримання ГММ» «так» чи «ні» на бази зберігання. Так, відповідно до зазначеної таблиці № 3, СВГ, який група «WOG» придбавала на території України, взагалі не надходив до баз зберігання (навпроти кожної партії стоїть примітка «ні»), а лише імпортований СВГ (майже навпроти всіх парій стоїть позначка «так»).

Щодо затримки до 14 календарних днів у серпні 2017 року доставки скрапленого газу для групи «WOG» залізничним транспортом Комітет зазначив, що ризики затримки доставки товару залізничними шляхами несуть всі без винятку суб'єкти господарювання, які користуються відповідними послугами перевезення, і такі ризики притаманні не лише ринку СВГ, і не лише у серпні 2017 року, а будь-якому ринку товару, який перевозиться залізницею, незалежно від періоду року.

Згідно з інформацією, наданою у таблиці №5 листом № 475 від 08.06.2018 групою «WOG», доставка імпортного СВГ залізничним транспортом віл станції відправлення до станції призначення у серпні 2017 тривала від 5 («Вітьба - Спартак») до 28 днів («Бузулук - Підгородня»), залежно від маршруту.

Так, за інформацією групи «WOG», у серпні 2017 року були наявні факти затримки постачання СВГ:

- за напрямом «Бузулук - Підгородня» доставка СВГ у червні 2017 року тривала 18-20 днів;

- за напрямом «Бузулук - Шепетівка-Подільска» у серпні 2017 року доставка СВГ тривала 15-23 дні, у липні 2017 року - 10-14 днів;

При цьому Комітетом встановлено факти відсутності таких затримок у серпні 2017 та їх наявності в інших періодах, зокрема: ??за напрямом «Бузулук - Бородянка» у серпні 2017 року доставка СВГ тривала 15 днів, при цьому у червні 2017 року доставка за цим маршрутом становила 18 днів; ??за напрямом «Новокуйбишівська - Канатове» у серпні 2017 року доставка СВГ тривала 8 днів, при цьому у лишні 2017 року доставка за цим маршрутом становила від 8 до 11 днів; ??за напрямом «Тюльпан - Лелеківка» у серпні 2017 року доставка СВГ тривала від 13 до 21 дня, при цьому у червні 2017 року доставка за цим маршрутом становила 19 днів, а ??за напрямом «Вітьба - Бородянка» у серпні 2017 року доставка СВГ тривала 5-6 днів, при цьому у липні 2017 року доставка за цим маршрутом становила від 4 до 9 днів.

Також, Комітетом встановлено, що зазначені затримки є звичайним явищем у роботі залізничного транспорту. Для прикладу: у червні 2017 року тривалість постачання СВГ для групи «WOG» становила за напрямом «Новокуйбишівська - Підгородня» від 8 до 18 днів, за напрямом «Новокуйбишівська - Селещина» від 6 до 16 днів, за напрямом «Новокуйбишівська - Шепетівка-Подільска» від 7 до 12 днів; у серпні 2017 року тривалість постачання СВГ для групи «WOG» становила за напрямом «Тюльпан - Привільне» від 15 до 22 днів, «Бугяняй - Скалат» від 5 до 19 днів, «Вітьба - Спартак» від 5 до 11 днів, «Новокуйбишівська - Привільне» від 7 до 13 днів. Тобто затримки з доставки СВГ залізничним транспортом імпортованого СВГ для групи «WOG» були не лише у серпні 2017 року, однак в інші періоди для групи це не було підставою для стрімкого підвищення цін на СВГ.

Таким чином, затримка в доставці СВГ залізничними шляхами для групи «WOG» не могла призвести до схожого підвищення нею цін реалізації СВГ у серпні 2017 року разом із іншими відповідачами у антимонопольній справі.

Щодо заперечень групи «WOG», наведених у пункті 442 рішення № 315-р, суд зазначає наступне.

Здійснивши аналіз інформації наданою групою «WOG» листом № 495 від 19.06.2018, Комітетом встановлено, що у вищезазначеній таблиці № 4 та у звіті щодо фіскальних чеків (СВГ, що продано за готівку) наведено інформацію щодо 41 АЗК групи «WOG». Залишки на АЗК в різні періоди з 17 по 22 серпня 2017 року, при цьому станом на 22.08.2017 наявні дані лише щодо 29 АЗК. Із зазначених 29 АЗК, на 7 АЗК залишок СВГ становив понад 1500 л, а на 1 АЗК (АЗК «Кременець», Тернопільська обл.) - 2 257,86 л. Чеки по 41 АЗС надано за період з 01.08.2017 по 31.08.2017. Тобто дані таблиці № 4 та звіт щодо фіскальних чеків (СВГ, що продано за готівку) не підтверджують твердження групи «WOG» щодо «простою 60 АЗК».

Аналіз наданої групою «WOG» інформації свідчить, що попит на СВГ, а відповідно й обсяги реалізації СВГ (при його продажі за готівку) на кожній із зазначених АЗК групи, різний. При цьому попит на СВГ у другій половині серпня 2017 року зменшувався практично на кожній із відповідних АЗС. Так, для прикладу: на АЗК «Брестська» середньодобова реалізація СВГ у серпні 2017 року становила - 593 л на день (від 339 л до 1427 л у період з 01.08.2017 по 15.08.2017 (15-59 чеків на день) та від 285 л до 699 л (15-37 чеків на день) у період з 16.08.2017 по 31.08.2017); на АЗК «Бартатів» середньодобова реалізація СВГ у серпні 2017 року становила - 586 л на день (від 222 л до 794 л (12-37 чеків на день) у період з 01.08.2017 по 15.08.2017 та віл 280 л до 1 055 л (15-53 чеки на день) у період з 16.08.2017 по 31.08.2017); на АЗК «Байківці» середньодобова реалізація СВГ у серпні 2017 року становила - 2 913 л на день (від 2 073 л до 4 042 л (87-164 чеки на день) у період з 01.08.2017 по 15.08.2017 та від 541 л до 3 986 л (63-176 чеків на день) у період з 16.08.2017 по 31.08.2017); на АЗК «Чортків» середньодобова реалізація СВГ у серпні 2017 року становила - 2 924 л на день (від 1 721 л до 4 087 л (76-178 чеків на день) у період з 01.08.2017 по 15.08.2017 та від 662 л до 3 681 л (27-160 чеків на день) у період з 16.08.2017 по 31.08.2017); на АЗК «Немирівське шосе» середньодобова реалізація СВГ у серпні 2017 року становила - 981 л на день (від 756 л до 1 517 л (29-67 чеків на день) у період з 01.08.2017 по 15.08.2017 та від 0 л (простой АЗК 22.08.2017) до 1 184 л (0-49 чеків на день) у період з 16.08.2017 по 31.08.2017).

З наведеного вбачається, що інформація групи «WOG» про те, що попит на СВГ на її АЗК був саме на рівні 2 000 літрів на день, не відповідає дійсності.

За твердженням групи «WOG», надана інформація стосовно чеків свідчить, що відповідні АЗК простоювали: АЗК «Брестська» з 14 години 48 вилини 22.08.2017 року до 08 години 08 хвилин 23.08.2017 (близько 17 годин, при цьому залишки СВГ станом на 22.08.2017 на відповідній АЗК становили 973 л); АЗК «Бартатів» з 23 години 22.08.2017 року до 07 години 46 хвилини 23.08.2017 (близько 9 годин, при цьому залишки СВГ станом на 22.08.2017 на відповідній АЗК становили 962 л); АЗК «Байківці» з 18 години 15 хвилин до 22 години 22.08.2017 року (близько 4 годин, при цьому залишки СВГ станом на 22.08.2017 на відповідній АЗК становили 816 л); АЗК «Чортків» з 00 годин 11 хвилин до 12 годин 24 хвилин 22.08.2017 року (близько 12 годин, при цьому залишки СВГ станом на 22.08.2017 на відповідній АЗК становили 441 л); АЗК «Немирівське шосе» з 16 години 21 хвилини 21.08.2017 року до 07 години 22 хвилин 23.08.2017 (близько 38 годин, при цьому залишки СВГ станом на 21.08.2017 на відповідній АЗК становили 1 847 л).

Разом із цим надана групою «WOG» інформація свідчить, що ситуація, коли на відповідних АЗК відбувалася заправка СВГ з перервою у декілька годин, є звичайним явищем. Для прикладу: на АЗК «Брестська» 01.08.2017 відпускалося СВГ в останній раз о 21 годині 30 хвилині, наступна реалізація СВГ відбулась о 06 годині 04 хвилині 02.08.2017 (перерва в реалізації становила близько 9 годин): 03.08.2017 відпускалося СВГ о 11 годині 53 хвилині, наступна реалізація СВГ відбулась цього ж дня о 14 годині 44 хвилині (перерва в реалізації становила близько 3 годин); 06.08.2017 відпускалося СВГ близько 00 годин 4 хвилин, наступна реалізація СВГ відбулась о 10 годині 04 хвилині цього ж дня (перерва в реалізації становила близько 10 годин); 07.08.2017 відпускалося СВГ о 15 годині 57 хвилині, наступна реалізація СВГ відбулась в 20 годині 26 хвилині цього ж дня (перерва в реалізації становила близько 4,5 годин); на АЗК «Бартатів» 01.08.2017 відпускалося СВГ в 00 годин 30 хвилин, наступна реалізація СВГ відбулась о 06 годині 12 хвилині (перерва в реалізації становила близько 6 годин), також у цей день реалізовувалось СВГ о 13 годині 10 хвилин, наступна ж реалізація відбулась о 16 годині 12 хвилині 02.08.2017 (перерва в реалізації становила близько 3 години): 02.08.2017 відпускалося СВГ о 21 годині 34 хвилині, наступна реалізація СВГ відбулась наступного дня о 03 годині 37 хвилині (перерва в реалізації становила близько 6 годин); 03.08.2017 відпускалося СВГ близько 11 годин 14 хвилин, наступна реалізація СВГ відбулась о 14 годині 14 хвилині цього ж дня (перерва в реалізації становила близько 4 годин); 06.08.2017 відпускалося СВГ о 22 годині 41 хвилині, наступна реалізація СВГ відбулась 07.08.2017 о 08 годині 06 хвилині (перерва в реалізації становила близько 9 годин); на АЗК «Байківці» 07.08.2017 відпускалося СВГ о 20 годині 11 хвилині, наступна реалізація СВГ відбулась о 23 годині 22 хвилині (перерва в реалізації становила близько 3 годин): 07.08.2017 відпускалося СВГ о 21 годині 11 хвилині, наступна реалізація СВГ відбулась наступного дня в 00 годин 23 хвилини (перерва в реалізації становила близько 3 годин): 12.08.2017 відпускалося СВГ близько 17 години 42 хвилин, наступна реалізація СВГ відбулася 13.08.2017 о 01 годині 50 хвилин цього ж дня (перерва в реалізації становила близько 8 годин) тощо.

Слід зазначити, що інформація, надана групою, підтверджує той факт, що група «WOG» мала змогу щоденно поповнювати АЗК новозакупленим СВГ. Для прикладу, на АЗК «Нерубайське» станом на 21.08.2017 залишок СВГ становив 46,76 л, а вже 22.08.2017 - 108,8 л; на АЗК Житомир «Вітрука» станом 19.08.17 залишок СВГ становив 976 л, 22.08.2017 - 1243,68 л (інших дат із залишками СВГ на зазначених заправках у таблиці № 4 не наведено) тощо.

Інформація щодо чеків також підтверджує той факт, що група «WOG» мала змогу щоденно поповнювати АЗК новозакупленим СВГ. Для прикладу, 22.08.2017 на АЗК «Байківці» було реалізовано 1 490 л СВГ (залишок СВГ на відповідну дату становив 816 л), водночас вже 23.08.2017 на відповідній АЗК було реалізовано 3 198 л СВГ. Ситуація з АЗК «Немирівське шосе» є суперечливою. Як вже зазначалося, за інформацією групи «WOG», відповідний АЗК припинив реалізацію СВГ 21.08.2017 і відновив лише 23.08.2017, разом із цим 21.08.2017 на АЗК були значні залишки СВГ, які могли бути реалізовані, зокрема, 22.08.2017, про що свідчить графік зображений у пункті 443 рішення № 315-р.

Загалом надана групою «WOG» інформація та інформація стосовно чеків, не свідчить, що в період порушення мережа «WOG» припиняла реалізовувати СВГ у роздріб, у зв'язку з його відсутністю, і, що реалізація СВГ із певними інтервалами є надзвичайною обставиною, характерною саме цьому періоду. Простої у часі при реалізації СВГ можуть пояснюватись і низьким попитом, і невчасною логістикою, свідомими припиненнями реалізації СВГ на певних АЗК безпосередньо групою «WOG» за наявності необхідних обсягів СВГ (як свідчить інформація стосовно АЗК «Немирівське шосе») тощо.

Крім того, той факт, що певний АЗК групи «WOG», в певній області, не реалізовував СВГ у певні дні серпня 2017 року, не пояснює чому група схоже підвищувала ціни з іншими відповідачами у антимонопольній справі.

Щодо наявного у матеріалах справи висновку експертів за результатами проведення комплексної судової товарознавчої та економічної експертизи № 5094/5095/20-72/5096/20-53 від 24.02.2022 суд зазначає наступне.

За змістом ч. 1, 2 ст. 98 Господарського процесуального кодексу України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

Як вбачається з висновку експертів за результатами проведення комплексної судової товарознавчої та економічної експертизи № 5094/5095/20-72/5096/20-53 від 24.02.2022, в ньому відсутні обґрунтовані відповіді на поставлені перед експертами питання, зокрема експерти зазначили щодо питань експертизи:

1-2: не можливо вирішити в межах компетенції та завдань товарознавчої та економічної експертизи;

3-6: визначити чи були обумовлені зміни цін і як співвідносився роздрібних цін «стели» та фактичних цін реалізації (ТОВ «ВОГ Ритейл») зі зміною об?єктивних факторів (котирувань Argus, MIX, курсів валют) неможливо, оскільки на дослідження не надано відповідні документи визначити, чи співвідносився рівень роздрібних цін ТОВ «ВОГ Ритейл» на СВГ протягом серпня - вересня 2017 року зі зміною собівартості (облікової вартості) СВГ, що імпортувались ТОВ «Імпорт Транс Сервіс», неможливо, оскільки на дослідження не надано відповідні документи;

9-11: враховуючи, що рішення № 315-р не містить даних про коефіцієнти кореляції, розраховані між рядами цін реалізації СВГ, що встановлювались іншими операторами, та цінами реалізації ТОВ «Нафтотрейд Ресурс», не видається за можливе встановити, що коефіцієнтами кореляції підтверджується : одночасністю (одномоментністю) зміни ТОВ «Нафтотрейд Ресурс» та іншими операторами своїх цін на СВГ;

12 - 24: питання щодо дослідження та аналізу ринку СВГ України не можливо вирішити в межах компетенції експертів та завдань товарознавчої та економічної експертизи.

З тексту вказаного висновку експертів видно, що відповіді на вищезазначені питання експертами надано не було взагалі, з огляду на відсутність у Київського НДІСЕ відповідної компетенції.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що висновок експертів за результатами проведення комплексної судової товарознавчої та економічної експертизи № 5094/5095/20-72/5096/20-53 від 24.02.2022 не може бути прийнятий до уваги, оскільки в ньому відсутні обґрунтовані відповіді на поставлені перед експертами питання, а тому не може бути належним та допустимим доказом у справі.

Щодо накладеного на ТОВ «Нафтотрейд Ресурс» штрафу, суд зазначає наступне.

Відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за порушення законодавства про захист економічної конкуренції передбачене п. 1 ч. 1 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", накладається штраф у розмірі до 10 % доходу (виручки) суб'єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф.

Як встановлено рішенням № 315-р дохід (виручка) позивача від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за 2017 рік становив 22 802 273 969,00 грн.

Рішенням відповідача № 315-р на ТОВ «Нафтотрейд Ресурс» було накладено штраф у розмірі 5 438 962,00 грн, що в свою чергу становить 0,02 % від доходу позивача за 2017 рік.

При розрахунку штрафної санкції органи Комітету керуються нормами ст. 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" та Рекомендаційними роз'ясненнями № 39-рр від 09.08.2016 "Щодо застосування положень частин другої, п'ятої та шостої статті 52 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції".

Відповідно до п. 17 Рекомендаційних роз'яснень № 39-рр від 09.08.2016 "Щодо застосування положень частин другої, п'ятої та шостої статті 52 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" до пом'якшуючих обставин належать: припинення відповідачем дій (бездіяльності, що містять ознаки порушення, до прийняття відповідного рішення, попереднього рішення органу Комітету; відшкодування шкоди, завданої порушенням, чи усуненням наслідків порушення в інший спосіб до прийняття відповідного рішення органу Комітету; усунення умов, що сприяли вчиненню порушення, до прийняття відповідного рішення; фактичне недотримання учасником узгоджених дій їх умов та наявність доказів, що суб'єкт господарювання фактично конкурував на ринку, протягом всього часу тривання порушення; співпраця під час розгляду справи з органами Комітету, що сприяла з'ясуванню обставин справи, зокрема виявленню фактів, відомостей, про які органи Комітету не запитували, або виявленню інших порушень законодавства про захист економічної конкуренції, у тому числі вчинених іншими особами; вчинення порушення внаслідок впливу органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, органу адміністративно - господарського управління та контролю або суб'єкта господарювання, в економічній залежності від якого знаходився порушник; звернення до початку розгляду справи про порушення за отримання дозволу суб'єктом господарювання на концентрацію в разі вчинення порушення, передбаченого п. 12 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Чинним законодавством України Комітет наділений дискреційними повноваженнями та має право накладати штрафи за порушення, передбачені законодавством про захист економічної конкуренції, у розмірах, визначених статтею 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Встановлення органами Комітету у діях суб'єктів господарювання порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу здійснюються на основі аналізу та оцінки доказів, зібраних під час розгляду кожної конкретної справи та виходячи з її фактичних обставин.

Застосований до позивача штраф, відповідає вимогам Закону України "Про захист економічної конкуренції" та становить до 10 % доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) позивача за 2017 рік, а саме складає 0,02 % від доходу (виручки) позивача.

Як вбачається із матеріалів справи дії позивача кваліфіковано за ознаками пункту четвертого частини 2 статті 6 та пункту першого частини 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Відповідно до приписів Закону України "Про захист економічної конкуренції":

- економічна конкуренція (конкуренція) - це змагання між суб'єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб'єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб'єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб'єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку (абз. 2 ст. 1);

- узгодженими діями є укладення суб'єктами господарювання угод у будь-якій формі, прийняття об'єднаннями рішень у будь-якій формі, а також будь-яка інша погоджена конкурентна поведінка (діяльність, бездіяльність) суб'єктів господарювання; особи, які чинять або мають намір чинити узгоджені дії, є учасниками узгоджених дій (абзац 1 частини 1 та частина 2 статті 5);

- антиконкурентними узгодженими діями є узгоджені дії, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції (частина 1 статті 6);

- антиконкурентними узгодженими діями, зокрема, визнаються узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів (пункт 4 частини 2 статті 6);

- порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції є антиконкурентні узгоджені дії (пункт 1 частини 1 статті 50);

- порушення законодавства про захист економічної конкуренції тягне за собою відповідальність, встановлену законом (стаття 51);

- за порушення, передбачені, зокрема, пунктом 1 статті 50 цього Закону, накладаються штрафи у розмірі, встановленому частиною 2 статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

За приписами статті 3 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" основним завданням названого Комітету є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині, зокрема, здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

Для реалізації завдань, покладених на Антимонопольний комітет України, в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі утворюються територіальні відділення Антимонопольного комітету України, повноваження яких визначаються названим Комітетом у межах його компетенції. Повноваження територіальних відділень Антимонопольного комітету України визначаються цим Законом, іншими актами законодавства (частини 1 і 2 статті 12 Закону України "Про Антимонопольний комітет України").

Водночас, згідно частини 2 статті 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" до повноважень саме Антимонопольного комітету України належить, зокрема: прийняття передбачених законодавством про захист економічної конкуренції розпоряджень та рішень за заявами і справами про надання дозволу на узгоджені дії, концентрацію, надання висновків, попередніх висновків стосовно узгоджених дій, концентрації, висновків щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції.

Враховуючи наявні у справі докази, беручи до уваги обставини, встановлені відповідачем в оспорюваному рішенні, суд погоджується з висновками, викладеними у рішенні відповідача.

Правила доказування у господарському процесі визначені у статті 74 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до частин першої, другої та третьої якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Надаючи оцінку доводам всіх учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Щодо інших аргументів сторін суд зазначає, що вони були досліджені та не наводяться у рішенні, позаяк не покладаються в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», рішення від 10.02.2010).

Крім того, аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі №127/3429/16-ц.

Позовна заява ж ТОВ «Нафтотрейд Ресурс» містить виключно думку позивача щодо прийнятого Комітетом рішення, не містить жодного документального підтвердження доводів позивача та не спростовує встановлених Комітетом під час розгляду антимонопольної справи обставин та зібраних останнім доказів.

Статтею 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; заборона концентрації відповідно до Закону України "Про санкції"; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

Перевіривши юридичну оцінку обставин справи відповідача та повноту їх встановлення в оскаржуваному рішенні, суд дійшов висновку про те, що відповідачем дотримано вимоги Закону України "Про захист економічної конкуренції", Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, затверджених розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19 квітня 1994 року № 5, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 6 травня 1994 року за № 90/299 (зі змінами), Рекомендаційних роз'яснень № 39-рр від 09.08.2016 "Щодо застосування положень частин другої, п'ятої та шостої статті 52 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", у зв'язку з чим всебічно, повно і об'єктивно розглянуто обставини справи, досліджено подані документи, належним чином проаналізовано відносини учасників.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтотрейд Ресурс» до Антимонопольного комітету України про визнання недійсними п. 1 та п. 2.10 резолютивної частини рішення № 315-р не підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом 20 (двадцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 25.11.2022.

Суддя О.В. Мандриченко

Попередній документ

107507171

Наступний документ

107507173

Інформація про рішення:

№ рішення:	107507172
№ справи:	910/12645/18
Дата рішення:	01.11.2022
Дата публікації:	28.11.2022
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Господарський суд міста Києва
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо застосування антимонопольного та конкурентного законодавства; про захист економічної конкуренції

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Направлено до суду касаційної інстанції (31.05.2023)
Дата надходження:	14.11.2019
Предмет позову:	про визнання недійсним в частині рішення Антимонопольного комітету України

Розклад засідань:

Минулі засідання (11)

13.07.2020 12:00	Північний апеляційний господарський суд
16.02.2021 17:00	Господарський суд міста Києва
09.03.2021 17:20	Господарський суд міста Києва
23.08.2022 10:00	Господарський суд міста Києва
13.09.2022 10:20	Господарський суд міста Києва
27.09.2022 15:20	Господарський суд міста Києва
18.10.2022 10:40	Господарський суд міста Києва
01.11.2022 11:40	Господарський суд міста Києва
01.03.2023 14:40	Північний апеляційний господарський суд
22.03.2023 15:20	Північний апеляційний господарський суд
22.06.2023 12:00	Касаційний господарський суд