25.11.2022 справа № 908/2321/22
м.Запоріжжя Запорізької області
Суддя Господарського суду Запорізької області Левкут Вікторія Вікторівна, розглянувши заяву комунального підприємства “Запоріжремсервіс” Запорізької міської ради (вул. Добролюбова, буд. 23-а, м. Запоріжжя, 69006; ідентифікаційний код 22144952)
до боржника товариства з обмеженою відповідальністю “ЛАКМА-Z” (адреса зазначена заявником: вул. Північне шосе, буд. 8, м. Запоріжжя, 69006; адреса реєстрації: вул. Бойчука Михайла, буд. 18А, м. Київ, 01103; ідентифікаційний код 31010988)
про видачу судового наказу про стягнення 7772,05 грн.
Комунальне підприємство “Запоріжремсервіс” Запорізької міської ради звернулося до Господарського суду Запорізької області з заявою про видачу судового наказу, в якій просить стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “ЛАКМА-Z” 7772,05 грн. заборгованості по оплаті за послуги з управління багатоквартирним будинком АДРЕСА_1 на підставі договору № 498/Д від 03.08.2018.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.11.2022 заяву про видачу судового наказу передано для розгляду судді Левкут В.В.
Дослідивши заяву та додані до неї матеріали, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу виходячи з наступного.
Згідно з ч. 2 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про наявність його заявнику невідомо.
Судовий наказ, відповідно до положень статті 232 ГПК України, є судовим рішенням.
Відповідно до ст.ст. 147-149 ГПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених ст. 148 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги. Заявником та боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи - підприємці. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими законом для виконання судових рішень. Судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір. Заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для подання позовної заяви.
Згідно з вимогами ч.ч. 1, 2 ст. 150 ГПК України заява про видачу судового наказу подається до суду у письмовій формі та підписується заявником. У заяві повинно бути зазначено: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), а також офіційні електронні адреси та інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника; 3) ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) представника заявника, якщо заява подається представником, його місце проживання; 4) вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються; 5) перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Пунктам 1 ч. 1 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суддя відмовляє у видачі судового наказу, зокрема, якщо: заяву подано з порушенням вимог статті 150 цього Кодексу.
Статтею 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" унормовано, що Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
Згідно із ст. 9 цього Закону, в Єдиному державному реєстрі містяться відомості … у т.ч. про місцезнаходження юридичної особи.
Відповідно до інформації з сайта Опендабот місцезнаходженням товариства з обмеженою відповідальністю “ЛАКМА-Z”, ідентифікаційний код 31010988 є: вул. Бойчука Михайла, буд. 18А, м. Київ, 01103.
Разом з тим, у заяві про видачу судового наказу адресою товариства з обмеженою відповідальністю “ЛАКМА-Z”, яка має бути саме адресою реєстрації місцезнаходження юридичної особи заявником зазначено: вул. Північне шосе, буд. 8, м. Запоріжжя, 69006, що є порушенням п. 2 ч. 2 ст. 150 ГПК України.
Крім того, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред'явлення позову в суд за такою вимогою.
Як вбачається зі змісту заяви та наданого заявником розрахунку, заявлено вимогу про видачу судового наказу про стягнення заборгованості по оплаті за послуги з управління багатоквартирним будинком за період серпень 2018 року - жовтень 2022 року.
Статями 256, 257 Цивільного кодексу України встановлено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно з ч. 1 ст. 261 Кодексу перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
Згідно зі ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Таким чином, для задоволення заяви про видачу судового наказу, суд повинен перевірити виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу, на підставі викладених у ній обставин та доданих до заяви доказів. З цією метою, насамперед, необхідно встановити факт настання строку виконання боржником зобов'язання, перевірити його розмір.
З огляду на те, що заявник звернувся до суду 17.11.2022, а заборгованість за заявлений ним період виникла з 20 вересня 2018 року (наступний за розрахунковим), суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу за вимогами за період з серпня 2018 року по вересень 2019 року на суму 2543,58 грн., оскільки дані вимоги заявлені поза межами строку, встановленого для позовної давності.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 152 ГПК України сплив позовної давності у будь якому разі є безумовною підставою для відмови у видачі судового наказу.
Згідно із ч. 2 ст. 154 Господарського процесуального кодексу України, за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає відповідний наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
Відповідно до ст. 153 ГПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків. Відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
У разі відмови у видачі судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви (ч. 2 ст. 151 Господарського процесуального кодексу України).
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю “ЛАКМА-Z” 7772,05 грн. заборгованості на підставі п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 152 ГПК України.
Суд визнає за необхідне роз'яснити заявнику, що у відповідності до ч. 1 ст. 153 Господарського процесуального кодексу України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків, при умові звернення з вимогами в межах позовної давності.
Керуючись ст.ст. 148, 149, п.п. 1, 5 ч. 1, ч. 2 ст. 152, ст.ст. 153, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відмовити комунальному підприємству “Запоріжремсервіс” Запорізької міської ради (вул. Добролюбова, буд. 23-а, м. Запоріжжя, 69006; ідентифікаційний код 22144952) у видачі судового наказу про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю “ЛАКМА-Z” (вул. Північне шосе, буд. 8, м. Запоріжжя, 69006; ідентифікаційний код 31010988) 7772,05 грн. заборгованості.
Копію даної ухвали надіслати на адресу заявника та боржника у справі.
Заявнику також повернути примірник заяви про видачу судового наказу для відповідача.
Звернути увагу учасників судового процесу, що з судовим рішенням можливо ознайомитися в Єдиному державному реєстрі судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади: http://court.gov.ua/fair/sud5009/. Електронна адреса господарського суду Запорізької області: inbох@zp.arbitr.gov.ua.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її підписання (ст.ст. 235, 255, 256 ГПК України). Згідно ст. 257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Ухвалу підписано 25.11.2022.
Суддя В.В. Левкут