22 листопада 2022 р. Справа № 902/264/21
Господарський суд Вінницької області в складі: головуючий суддя Тісецький С.С., секретар судового засідання Шарафіна С.О., розглянувши в приміщенні суду матеріали у справі
за заявою: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 )
про неплатоспроможність
Представники сторін :
арбітражний керуючий Калінін П.О.
боржника: ОСОБА_2
АТ "Ощадбанк": Сілагін Г.А.
В провадженні суду перебуває справа за заявою ОСОБА_1 про неплатоспроможність.
Ухвалою суду від 07.04.2021 року відкрито провадження у даній справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1
12.04.2021 року оприлюднено оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1
22.11.2021 року до суду від АТ "Державний ощадний банк України" в особі філії - Вінницького обласного управління акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" надійшла заява № 101.20-10/1816 від 19.11.2021 року (вх. № 01-36/878/21 від 22.11.2021 року) про визнання грошових вимог до боржника в розмірі 1 435 841,30 грн. у справі № 902/264/21.
Постановою суду від 23.11.2021 року, окрім іншого, визнано ОСОБА_1 банкрутом. Введено процедуру погашення боргів ОСОБА_1 . Призначено керуючим реалізацією майна боржника арбітражного керуючого Калініна П.О.
В подальшому, ухвалою від 11.10.2022 року заяву АТ "Державний ощадний банк України" в особі філії - Вінницького обласного управління акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" призначено до розгляду на 22.11.2022 року.
В судове засідання на визначену дату з'явились арбітражний керуючий. Представники боржника та АТ "Ощадбанк".
В ході розгляду справи представник АТ "Ощадбанк" надав пояснення щодо обставин, викладених у кредиторській заяві, підтримав її вимоги та просив задоволити.
Арбітражний керуючий заявлені грошові вимоги АТ "Ощадбанк" до боржника визнав в повному обсязі, в розмірі 1 435 841,30 грн., про що також було зазначено у поданому раніше до суду повідомленні № 1-21/341 від 24.11.2021 року.
Представник боржника підтримав позицію арбітражного керуючого та визнав заявлені кредиторські вимоги.
Суд, заслухавши пояснення учасників справи, розглянувши подану кредиторську заяву та надані докази, встановив наступне.
За змістом заяви, доданих до неї доказів та наявних матеріалів справи вбачається, що 11.03.2008 року між АТ "Ощадбанк" (Банк) та ОСОБА_3 (Позичальник) було укладено кредитний договір № 1379, за умовами якого Банк зобов'язується надати Позичальнику на умовах цього Договору грошові кошти в сумі 1 000 000,00 грн. (надалі - Кредит), а Позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використати та повернути Кредит в сумі 1 000 000,00 грн., а також сплатити проценти за користування Кредитом в розмірі 15,0 % відсотків річних в порядку, на умовах та в строки, визначені цим Договором.
Кредит надається терміном на 300 місяців з остаточним погашенням не пізніше 11 березня 2033 року на придбання житлового буднику з господарськими будівлями та земельною ділянкою, які розташовані по АДРЕСА_1 (п. 1.2.).
11.03.2008 року між ОСОБА_1 (Поручитель) АТ "Ощадбанк" (Кредитор) та ОСОБА_3 (Боржник) було укладено договір поруки № 682.
В цьому Договорі наведені нижче терміни та поняття мають таке значення:
"Поручитель" - ОСОБА_4 , сторона по Договору, яка бере на себе прямі зобов'язання відповідати перед Кредитором по зобов'язаннях Боржника за Кредитним договором №1379 від 11 березня 2008 року.
"Кредитор" - ВАТ "Ощадбанк", сторона цього Договору, яка надає кредит Боржнику згідно з Кредитним договором №1379 від 11 березня 2008 року.
"Боржник" - ОСОБА_3 , сторона цього Договору, яка отримує кредит від Кредитора згідно з Кредитним договором №1379 від 11 березня 2008 року.
"Кредитний договір" - кредитний договір №1379 від 11 березня 2008 року, який укладений між Кредитором та Боржником, а також усі додаткові угоди, додатки, зміни та доповнення до нього, які чинні на момент укладання цього Договору та можуть бути укладені після його (цього Договору) укладання.
"Зобов'язання" - зобов'язання Боржника перед Кредитором, що випливає з Кредитного договору а саме: здійснити погашення кредиту у розмірі 1 000 000 (один мільйон) гривень, сплатити Кредитору проценти за користування кредитом в розмірі 15,0 % річних, штраф, пеню та інші платежі у розмірі, порядку та на умовах зазначених у Кредитному договорі.
"Строк виконання Зобов'язання" (строк(и) платежу) - встановлений Кредитним договором, до закінчення якого Боржник зобов'язаний в порядку, визначеному Кредитним договором здійснити ті чи інші виплати на користь Кредитора, зокрема, але не виключно, повернути суму кредиту/ або ту чи іншу його частину, нараховані проценти за користування кредитом, а також сплатити на користь Кредитора всі інші платежі, передбачені Кредитним договором . Також під строком виконання зобов'язання (строком платежу) слід розуміти інші строки, визначені в Кредитному договорі моментом випробування.
Поручитель зобов'язується перед Кредитором відповідати солідарно в повному обсязі за своєчасне та повне виконання Боржником Зобов'язання за Кредитним договором №1379 від 11 березня 2008 року, а також додатковими угодами до нього, що укладені або можуть бути укладені Сторонами в майбутньому (п. 1.1.).
Відповідно до рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 24.02.2010 року у справі № 2-1410/10, стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на користь ВАТ "Державний ощадний банк України" заборгованість за кредитним договором №1379 від 11.03.2008 року, в сумі 1 124 907,15 грн.
Як зазначає заявник, за даним рішенням, 16.04.2014 року в Подільському районному відділі ДВС у місті Києві було відкрито виконавче провадження ВП № 43662638 по виконанню виконавчого листа 2-1410/10 виданого 05.12.2013 року Вінницьким міським судом Вінницької області про стягнення солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на користь ВАТ "Державний ощадний банк України" заборгованості за кредитним договором № 1379 від 11.03.2008 року, в сумі 1 124 907,15 грн.
В подальшому позичальник продовжувала ухилятись від виконання своїх зобов'язань за кредитним договором та достатніх коштів на погашення кредитної заборгованості до банку не сплачувала, що зумовило повторне звернення банку до суду.
Відповідно до рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 09.02.2017 року у справі № 127/20475/16-ц, судом вирішено стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на користь ПАТ "Державний ощадний банк України" заборгованість за кредитним договором №1379 від 11.03.2008 року станом на 15.08.2016 року у сумі 1 070 688,18 грн., що містить: 261 441,20 грн. і 72 037,23 грн. пені, 58 938,87 грн. - річних, 661 337,47 грн. - інфляційних, 16 573,41 грн. судового збору, 360,00 грн. витрат на оголошення в газеті про виклик відповідачів в судове засідання.
Як зазначає заявник, на виконання даного рішення, 08.09.2017 року у Центральному відділі ДВС у місті Вінниці було відкрито виконавче провадження №544654755 по виконанню виконавчого листа 127/20475/16-ц виданого 30.03.2017 року Вінницьким міським судом Вінницької області про стягнення солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на користь ПАТ "Державний ощадний банк України" заборгованості за кредитним договором №1379 від 11.03.2008 року, станом на 15.08.2016 року у сумі 1 070 688,18 грн.
30.03.2018 року виконавче провадження ВП № 54654755 завершено згідно п. 2 ст. 37 ЗУ "Про виконавче провадження". Утримання не проводилось.
14.12.2017 року у Центральному відділі ДВС у місті Вінниці було відкрито виконавче провадження № 55388112 по виконанню виконавчого листа 2-1410/10 виданого 05.12.2013 року Вінницьким міським судом Вінницької області про стягнення солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на користь ВАТ "Державний ощадний банк України" заборгованості за кредитним договором №1379 від 11.03.2008 року, в сумі 1 124 907,15 грн.
30.03.2018 року виконавче провадження ВП № 55388112 завершено згідно п. 2 ст. 37 ЗУ "Про виконавче провадження". Утримання не проводилось.
06.11.2019 року у Центральному відділі ДВС у місті Вінниці було відкрито виконавче провадження № 60486677 по виконанню виконавчого листа № 127/20475/16-ц виданого 30.03.2017 року Вінницьким міським судом Вінницької області про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ "Ощадбанк" коштів у сумі 1 070 688,18 грн.
28.11.2019 року виконавче провадження ВП № 60486677 завершено згідно п. 2 ст.37 ЗУ "Про виконавче провадження". Утримання не проводилось.
07.11.2019 року у Центральному відділі ДВС у місті Вінниці було відкрито виконавче провадження № 60487595 по виконанню виконавчого листа 2-1410/10 виданого 05.12.2013 року Вінницьким міським судом Вінницької області про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ "Ощадбанк" коштів в сумі 1 124 907,15 грн.
28.11.2019 року виконавче провадження ВП № 60487595 завершено згідно п. 2 ст.37 ЗУ "Про виконавче провадження". Утримання не проводилось.
Оскільки, у ОСОБА_1 відсутнє будь-яке майно, на яке можна звернути стягнення, виконавчі документи постійно повертались стягувану - АТ "Ощадбанк" в особі філії - Вінницьке обласне управління.
Станом на 19.11.2021 року рахується заборгованість за кредитним договором №1379 від 11.03.2008 року (рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 24.02.2010 року по справі № 2-1410/10 та рішення Вінницької міського суду Вінницької області від 09.2017 року по справі № 127/20475/16) в сумі 1 435 841,30 грн., а саме: 365 153,09 гри. - тіло кредиту; 333 478,46 грн. - пеня; 58 938,87 грн. - 3% річних; 661 337,47 грн. - інфляційні втрати; 16 573,41 грн. - судовий збір; 360,00 грн. - витрати на оголошення в газеті про виклик в судове засідання.
Посилаючись на наведені вище обставини заявник просить визнати грошові вимоги до боржника у даній справі в загальному розмірі 1 435 841,30 грн.
Наведені у заяві обставини підтверджені відповідними письмовими доказами.
На момент розгляду справи, доказів щодо погашення боржником заборгованості перед кредитором до суду не надано.
З врахуванням встановлених обставин, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Згідно ч. 6 ст. 12 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
21.10.2019 року введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства.
Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу, з дня введення в дію цього Кодексу визнано таким, що втратив чинність, зокрема, Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
За змістом ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
В силу ч. 1, ч. 2 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 у справі "Совтрансавто-Холдинг" проти України" зазначено, що одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів.
Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За змістом ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (статті 11, 626 ЦК України), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до договору (стаття 526 ЦК України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (стаття 525 ЦК України).
Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно 1 ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
У ч. 1 ст. 1050 ЦК України зазначено, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 ЦК України. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України, ч.7 ст. 193 ГК України).
Частиною першою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.
На підставі ч.ч. 1, 2 ст. 543 ЦК України, згідно яких у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.
Частиною 1 ст. 553 ЦК України визначено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Так, як встановлено судом, 11.03.2008 року між АТ "Ощадбанк" (Банк) та ОСОБА_3 (Позичальник) було укладено кредитний договір № 1379, за умовами якого Банк зобов'язується надати Позичальнику на умовах цього Договору грошові кошти в сумі 1 000 000,00 грн. (надалі - Кредит), а Позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використати та повернути Кредит в сумі 1 000 000,00 грн., а також сплатити проценти за користування Кредитом в розмірі 15,0 % відсотків річних в порядку, на умовах та в строки, визначені цим Договором.
11.03.2008 року між ОСОБА_1 (Поручитель) АТ "Ощадбанк" (Кредитор) та ОСОБА_3 (Боржник) було укладено договір поруки № 682, за умовами якого Поручитель зобов'язується перед Кредитором відповідати солідарно в повному обсязі за своєчасне та повне виконання Боржником Зобов'язання за Кредитним договором №1379 від 11 березня 2008 року, а також додатковими угодами до нього, що укладені або можуть бути укладені Сторонами в майбутньому (п. 1.1.).
Відповідно до рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 24.02.2010 року у справі № 2-1410/10, стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на користь ВАТ "Державний ощадний банк України" заборгованість за кредитним договором №1379 від 11.03.2008 року, в сумі 1 124 907,15 грн.
Вказане рішення суду набрало законної сили 09.03.2010 року
Відповідно до рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 09.02.2017 року у справі № 127/20475/16-ц, судом вирішено стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на користь ПАТ "Державний ощадний банк України" заборгованість за кредитним договором №1379 від 11.03.2008 року станом на 15.08.2016 року у сумі 1 070 688,18 грн., що містить: 261 441,20 грн. і 72 037,23 грн. пені, 58 938,87 грн. - річних, 661 337,47 грн. - інфляційних, 16 573,41 грн. судового збору, 360,00 грн. витрат на оголошення в газеті про виклик відповідачів в судове засідання.
Вказане рішення суду набрало законної сили 21.02.2017 року.
Станом на 19.11.2021 року рахується заборгованість за кредитним договором №1379 від 11.03.2008 року (рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 24.02.2010 року по справі № 2-1410/10 та рішення Вінницької міського суду Вінницької області від 09.2017 року по справі № 127/20475/16) в сумі 1 435 841,30 грн., а саме: 365 153,09 гри. - тіло кредиту; 333 478,46 грн. - пеня; 58 938,87 грн. - 3% річних; 661 337,47 грн. - інфляційні втрати; 16 573,41 грн. - судовий збір; 360,00 грн. - витрати на оголошення в газеті про виклик в судове засідання.
На момент розгляду справи, доказів щодо погашення боржником заборгованості перед кредитором до суду не надано.
При цьому, в судовому засіданні арбітражним керуючим та представником боржника кредиторські вимоги банку визнано в повному обсязі.
Відповідно до ст. 113 КУ з процедур банкрутства, провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КУ з процедур банкрутства, подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.
За змістом ст. 1 КУ з процедур банкрутства, кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.
Згідно ч.ч. 2, 4 ст. 133 КУ з процедур банкрутства, витрати, пов'язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору, сплату винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов'язаних з виконанням ним своїх повноважень, оплату послуг спеціалістів для проведення оцінки майнових об'єктів, що підлягають продажу, а також витрати на проведення аукціону), відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.
Вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, задовольняються у такій черговості: 1) у першу чергу задовольняються вимоги до боржника щодо сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; 2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами; 3) у третю чергу сплачуються неустойки (штраф, пеня), внесені до реєстру вимог кредиторів.
Згідно ч.ч. 1, 4, 6 ст. 45 КУ з процедур банкрутства, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов'язковими так само, як вони є обов'язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку.
Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом.
Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.
Заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду. Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів. Ухвала господарського суду є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.
Як зазначено раніше, ухвалою суду від 07.04.2021 року відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1
12.04.2021 року оприлюднено оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 . Встановлено строк подання заяв кредиторів з вимогами до боржника: протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі.
Заява АТ "Державний ощадний банк України" в особі філії - Вінницького обласного управління акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" №101.20-10/1816 від 19.11.2021 року про визнання грошових вимог до боржника у справі № 902/264/21 надійшла до суду 22.11.2021 року, тобто з пропуском строку, визначеного ч. 1 ст. 45 КУ з процедур банкрутства.
Відтак, враховуючи наведені вище обставини та положення закону, заява АТ "Державний ощадний банк України" в особі філії - Вінницького обласного управління акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" про визнання грошових вимог до боржника підлягає задоволенню, а кредиторські вимоги в розмірі 1 435 841,30 грн. - визнанню, з віднесенням їх до реєстру вимог кредиторів згідно положень ст. 133 КУ з процедур банкрутства.
Крім того, визнанню підлягають вимоги в розмірі 4 540,00 грн. - судового збору за подання заяви про визнання кредитором.
Керуючись ст.ст. 1, 2, 9 (ч. 4), 45, 113, 133 КУ з процедур банкрутства, ст.ст. 2, 3, 13, 18, 42, 73-79, 86, 232, 234, 235, 236 ГПК кодексу України, суд -
1. Задоволити заяву АТ "Державний ощадний банк України" в особі філії - Вінницького обласного управління акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" № 101.20-10/1816 від 19.11.2021 року про визнання грошових вимог до боржника у справі № 902/264/21, повністю.
2. Визнати грошові вимоги АТ "Державний ощадний банк України" (код ЄДРПОУ 00032129) в особі філії - Вінницького обласного управління акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (код ЄДРПОУ 09302607) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) в розмірі 1 435 841,30 грн. заборгованості (друга черга задоволення); а також 4 540,00 грн. - витрат на сплату судового збору за подання кредиторської заяви (підлягають відшкодуванню позачергово до задоволення вимог кредиторів) у справі № 902/264/21.
3. Арбітражному керуючому (керуючому реалізацією майна боржника) Калініну П.О. внести відповідні кредиторські вимоги до реєстру вимог кредиторів Боржника по справі №902/264/21.
4. Копію ухвали направити згідно переліку рекомендованим листом; та на відомі суду електронні поштові адреси: арбітражному керуючому Калініну П.О. - ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; АТ "Альфа-Банк" - ccd@alfabank.kiev.ua; представнику АТ "Альфа-Банк" Пересуньку С.С. - ІНФОРМАЦІЯ_3 ; представнику АТ "Альфа-Банк" Кокуці Є.Д. - ІНФОРМАЦІЯ_4 ; ГУ ДПС у Вінницькій області - vin.official@tax.gov.ua, АТ "Державний ощадний банк України" - contact-centre@oschadbank.ua, представнику АТ "Державний ощадний банк України" адвокату Сілагіну Г.А. - ІНФОРМАЦІЯ_5.
Згідно ч. 4 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства, ухвали та постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, прийняті господарським судом у справі про банкрутство, набирають законної сили з моменту їх прийняття, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-256 ГПК України.
Суддя Тісецький С.С.
Віддрук. 2 прим.:
1 - до справи;
2 - ОСОБА_1. - АДРЕСА_2