22 листопада 2022 року м. Харків Справа № 922/1130/15
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Склярук О.І., суддя Гетьман Р.А. , суддя Хачатрян В.С.,
при секретарі судового засідання Стойки В.В.,
за участі представників сторін: не прибули,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу кредитора АТ "А-Банк", м.Дніпро, за вх. №1115 Х/1 на ухвалу господарського суду Харківської області від 19.09.22 (повний текст складено 26.09.22, суддя Яризько В.О.) у справі № 922/1130/15 при розгляді клопотання арбітражного керуючого Шевченко В. Є. про стягнення з кредиторів грошової винагороди, з урахуванням уточнень
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельні ресурси - 08"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельні ресурси - 08"
про визнання банкрутом
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 19.09.2022 р. у справі №922/1130/15 задоволено клопотання арбітражного керуючого Шевченко В.Є про стягнення з кредиторів у пропорційному розмірі основної грошової винагороди за виконання повноважень ліквідатора ТОВ "Будівельні ресурси-08" за період з 09.04.2015 року по 21.06.2016 року в розмірі 38 508,40 грн.
Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Акцент-Банк", м. Дніпро, на користь арбітражного керуючого Шевченка Віталія Євгеновича (свідоцтво № 1231 від 24.07.2013 року) основну грошову винагороду за виконання повноважень ліквідатора грошову винагороду у розмірі 15214,67 грн.
Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Кредобанк" м. Львів, на користь арбітражного керуючого Шевченка Віталія Євгеновича (свідоцтво № 1231 від 24.07.2013 року) основну грошову винагороду за виконання повноважень ліквідатора грошову винагороду у розмірі 9715,67 грн.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Горизонт" м. Київ, на користь арбітражного керуючого Шевченка Віталія Євгеновича (свідоцтво № 1231 від 24.07.2013 року), основну грошову винагороду за виконання повноважень ліквідатора грошову винагороду в розмірі 7747,89 грн.
Стягнуто з Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк "Приватбанк", м.Київ, на користь арбітражного керуючого Шевченка Віталія Євгеновича (свідоцтво № 1231 від 24.07.2013 року) основну грошову винагороду за виконання повноважень ліквідатора грошову винагороду в розмірі 1574,99 грн.
Стягнуто з Приватного підприємства "Юс-Трейд", м. Вінниця, на користь арбітражного керуючого Шевченка Віталія Євгеновича (свідоцтво № 1231 від 24.07.2013 року), основну грошову винагороду за виконання повноважень ліквідатора грошову винагороду в розмірі 693,15 грн.
Стягнуто з Головного управління ДПС у Харківській області м. Харків, на користь арбітражного керуючого Шевченка Віталія Євгеновича (свідоцтво № 1231 від 24.07.2013 року), основну грошову винагороду за виконання повноважень ліквідатора в розмірі 3562,03 грн.
Не погодившись з прийнятою судом першої інстанції ухвалою, Акціонерне товариство «Акцент-Банк» ( скорочена назва «АТ «А-Банк») звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області в частині стягнення з АТ «А-Банк» на користь арбітражного керуючого та відмовити арбітражному керуючому у стягненні неоплачених сум грошової винагороди.
Вважає, що оскаржувану ухвалу судом першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального права, оскільки на цей час діючим законодавством про банкрутство не передбачено такого варіанту отримання винагороди, як стягнення з кредиторів. Зазначене було можливо лише у більш ранній редакції Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», яка діяла до 2015 року.
Розгляд апеляційної скарги просив здійснювати без участі його представників.
Для розгляду справи шляхом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено колегію суддів: головуючий суддя Склярук О.І., суддя Гетьман Р.А., суддя Хачатрян В.С.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 28.10.22 порушено апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Акцент-Банк» на ухвалу господарського суду Харківської області від 19.09.2022 р. у справі № 922/1130/15 та призначено розгляд справи на 22.11.2022 р.
У судове засідання 22.11.22 представники сторін не з'явилися, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, явка сторін обов'язковою не визнавалася.
Відповідно до приписів частини 1 статті 271 Господарського процесуального кодексу України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Стаття 269 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених цією главою ( ч.1 ст.270 ГПК України)
Заслухавши доповідь головуючого по справі ( суддю доповідача), дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права судова колегія зазначає наступне.
Судом першої інстанції було встановлено наступні обставини справи.
Постановою господарського суду Харківської області від 09.04.2015 ТОВ "Будівельні ресурси-08" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором арбітражного керуючого Шевченка В.Є.
У зв'язку з визнанням Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельні ресурси-08» банкрутом, воно перестало здійснювати господарську діяльність.
Ухвалою суду від 21.06.2016 звільнено арбітражного керуючого Шевченка В.Є. від виконання повноважень ліквідатора у справі, призначено ліквідатором ТОВ "Будівельні ресурси-08" арбітражного керуючого Безпалого С.О.
Ухвалою суду від 18.06.2020 року, у тому числі був затверджений звіт арбітражного керуючого Шевченка Віталія Євгеновича про нарахування основної грошової винагороди із розрахунку дві мінімальні заробітні плати за кожен місяць виконання повноважень ліквідатора ТОВ «Будівельні ресурси-08» за період з 09.04.2015 по 21.06.2016 в розмірі 38508,40грн.
Ухвала господарського суду від 18.06.2020 року набула чинності.
Судом першої інстанції також встановлено та не спростовано сторонами під час апеляційного провадження, що кредиторами у цій справі не створювався фонд для авансування грошової винагороди, відшкодування витрат арбітражного керуючого.
Як убачається зі звіту ліквідатора та наданих ним на виконання вимог ухвали суду від 18.07.2022 письмових пояснень, жодних активів під час проведення ліквідаційної процедури виявлено не було, що підтверджується надісланими ліквідатором арбітражним керуючим Безпалим С.О. у 2021 році численними запитами до установ та організацій, що здійснюють державну реєстрацію права власності на певні види майнових прав, а також видають дозвільні документи на певні види господарської діяльності, які було додано до звітів.
09.02.2022 року від арбітражного керуючого Шевченко В.Є. до суду надійшло клопотання в якому він просить суд стягнути пропорційне визнаним вимогам з кожного кредитора по справі №922/1130/15, на його користь грошову винагороду за виконання повноважень ліквідатора ТОВ "Будівельні ресурси-08" за період з 09.04.2015 року по 21.06.2016 року в розмірі 38 508,40 грн.
01.08.2022 р. зазначене вище клопотання було уточнено. Подане клопотання обґрунтоване необхідністю заміни деяких кредиторів, у зв'язку із тим, що під час провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельні ресурси - 08", судом були постановлені відповідні ухвали про заміну кредиторів на їх правонаступників.
Суд першої інстанції прийняв уточнене клопотання та розглянув його.
Як зазначалося вище, ухвалою суду першої інстанції було задоволено клопотання арбітражного керуючого Шевченка В.Є. та стягнуто з кредиторів, зокрема, з Публічного акціонерного товариства "Акцент-Банк" на користь арбітражного керуючого основну грошову винагороду у розмірі 15214,67 грн.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення клопотання арбітражного керуючого з огляду на нижче викладене.
Як убачається з матеріалів справи арбітражний керуючий Шевченко В.Е. просив стягнути пропорційне визнаним вимогам з кожного кредитора по справі №922/1130/15, на його користь грошову винагороду за виконання повноважень ліквідатора ТОВ "Будівельні ресурси-08" за період з 09.04.2015 року по 21.06.2016 року в розмірі 38 508,40 грн
Судова колегія зазначає, що у цей період діяв Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» ( в подальшому Закон про банкрутство)
Статтею 98 Закону про банкрутство було передбачено право арбітражного керуючого (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) користуватися усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі право отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Законом.
Частиною 1 статті 115 Закону про банкрутство встановлено, що арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) виконує повноваження за грошову винагороду.
Відповідно до частини 2 статті 115 Закону про банкрутство, грошова винагорода арбітражного керуючого за виконання повноважень розпорядника майна визначається в розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень або в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи до порушення провадження у справі про банкрутство, якщо такий розмір перевищує дві мінімальні заробітні плати. Право вимоги грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень розпорядника майна боржника. Сплата грошової винагороди арбітражному керуючому (розпоряднику майна) здійснюється шляхом її авансування заявником (кредитором або боржником) у розмірі, зазначеному у цій частині. Сума авансового платежу вноситься на депозитний рахунок нотаріуса та виплачується арбітражному керуючому (розпоряднику майна) за кожний місяць виконання ним повноважень розпорядника майна.
На цей час процедура банкрутства регулюється Кодексом України з процедур банкрутства.
Відповідно до частини 1 статті 12 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбаченим цим Кодексом.
Порядок сплати грошової винагороди арбітражного керуючого під час виконання повноважень у справі про банкрутство визначено положеннями статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства.
Частиною першою статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду. Грошова винагорода арбітражного керуючого складається з основної та додаткової грошових винагород.
Відповідно до частини другої статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна або ліквідатора визначається в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останніх 12 місяців його роботи до відкриття провадження у справі, але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.
Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень керуючого санацією встановлюється зборами кредиторів під час схвалення плану санації і не може бути меншим за чотири розміри мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.
Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією становить п'ять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожен місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.
Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень керуючого реалізацією становить три розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.
Право вимоги основної грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень.
Сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відновлення відкриття провадження у справі.
У разі якщо процедура триває після закінчення авансованих заявником коштів, основна винагорода арбітражного керуючого сплачується за рахунок коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності, або коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі.
Частиною п'ятою статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що кредитори можуть створювати фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого. Порядок формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням комітету кредиторів та затверджуються ухвалою господарського суду.
Частиною шостою статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що арбітражний керуючий не менше одного разу на два місяці звітує про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування його витрат на засіданнях зборів кредиторів (у процедурі банкрутства фізичної особи) чи комітету кредиторів (у процедурі банкрутства юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - перед забезпеченим кредитором.
Звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат має бути схвалений зборами кредиторів (у процедурі банкрутства фізичної особи) чи комітетом кредиторів (у процедурі банкрутства юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - забезпеченим кредитором.
Звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедур розпорядження майном, санації, ліквідації, реструктуризації заборгованості, погашення боргів подається арбітражним керуючим до господарського суду за п'ять днів до закінчення відповідної процедури, розглядається судом та затверджується ухвалою, що може бути оскаржена у встановленому порядку.
Таким чином, оплата послуг ліквідатора за період виконання ним своїх повноважень здійснюється за рахунок :
1) коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності;
2) коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі;
3) коштів створеного комітетом кредиторів фонду для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 18.06.2020 року по справі №922/1130/15, у тому числі був затверджений звіт арбітражного керуючого Шевченка Віталія Євгеновича про нарахування основної грошової винагороди із розрахунку дві мінімальні заробітні плати за кожен місяць виконання повноважень ліквідатора ТОВ «Будівельні ресурси 08» за період з 09.04.2015 по 21.06.2016 в розмірі 38508,40грн. Ухвала господарського суду від 18.06.2020 року набула чинності.
Судом першої інстанції було встановлено та не спростовано сторонами під час апеляційної провадження, що кредиторами у цій справі не створювався фонд для авансування грошової винагороди, відшкодування витрат арбітражного керуючого.
Як убачається зі звіту ліквідатора та наданих ним на виконання вимог ухвали суду від 18.07.2022 письмових пояснень, жодних активів під час проведення ліквідаційної процедури виявлено не було, що підтверджується надісланими ліквідатором арбітражним керуючим Безпалим С.О. у 2021 році численними запитами до установ та організацій, що здійснюють державну реєстрацію права власності на певні види майнових прав, а також видають дозвільні документи на певні види господарської діяльності, які було додано до звітів.
Крім того, Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельні ресурси- 08» у зв'язку з визнанням його банкрутом припинила свою господарську діяльність.
З огляду на наведене, суд першої інстанції прийшов до висновку, що у банкрута відсутнє будь-яке майно, за рахунок якого можливо погашення грошової винагороди Шевченко В.Є. за період виконання ним повноважень ліквідатора.
Про те, не виявлення ліквідатором боржника в процедурі ліквідації майна боржника, інших його активів чи грошових коштів, жодним чином не має впливати на оплату його послуг.
Як зазначалося вище, ухвалою суду від 18.06.2020 року, у тому числі був затверджений звіт арбітражного керуючого Шевченка Віталія Євгеновича про нарахування основної грошової винагороди із розрахунку дві мінімальні заробітні плати за кожен місяць виконання повноважень ліквідатора ТОВ «Будівельні ресурси- 08» за період з 09.04.2015 по 21.06.2016 в розмірі 38508,40грн. Ухвала господарського суду від 18.06.2020 року набула чинності.
Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що судові рішення є обов'язковими до виконання на усій території України.
При цьому держава Україна на своїй території повинна забезпечити реалізацію всіх прав, що випливають з Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, у тому числі й права на справедливий суд.
Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що стадія виконання судового рішення є частиною правосуддя (рішення у справах «Півень проти України» від 29.06.2004 заява № 56849/00, «Горнсбі проти Греції» від 19.03.1997).
У рішенні ЄСПЛ у справі «Войтенко проти України» від 29.06.2004 (заява № 18966/02) Високий суд нагадує практику, що неможливість для заявника домогтися виконання судового рішення, винесеного на його чи її користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, що викладене у першому реченні пункту першого статті 1 Протоколу № 1 (див. серед інших джерел, «Бурдов проти Росії», заява № 59498/00, § 40, ЄСПЛ 2002-III; «Ясіуньєне проти Латвії», заява № 41510/98, § 45, 6 березня 2003 року) - п. 53.
Відповідно відмова судом у задоволенні клопотання арбітражного керуючого про оплату послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого за рахунок кредиторів нівелює стадію виконання судових рішень, а саме ухвали Господарського суду Харківської області від 18.06.2020,
Відповідно до правової позиції Верховного Суду. яка викладена у постанові Верховного суду від 01.08.2018 у справі №912/1783/16, у випадку, коли оплата послуг арбітражного керуючого здійснюється не за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника, то така оплата повинна здійснюватися за рахунок коштів кредиторів, виходячи із принципу пропорційності їх грошовим вимогам.
Крім того, законодавець не ставить порядок розподілу витрат на оплату послуг ліквідатора в залежність від майнового стану кожного кредитора у справі про банкрутство, правового статусу кредитора (особа, заснована на приватній чи державній формі власності, державний орган, громадська організація тощо), від джерел фінансування того чи іншого кредитора, а також від майнових результатів арбітражного керуючого у справі про банкрутство.
Що стосується доводів апеляційної скарги про відсутність на цей час у діючому законодавстві такого варіанту отримання винагороди арбітражного керуючого як стягнення її з кредиторів, то судова колегія зазначає наступне.
Частина шоста статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Відповідно до приписів частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З метою формування єдиної правозастосовної практики, Верховним Судом неодноразово розглядалося питання про права ліквідатора на отримання винагороди та відшкодування витрат за виконання ним своїх повноважень.
Як убачається з тексту оскаржуваної ухвали, суд першої інстанції, розглядаючи клопотання, в даному випадку, прийняв , зокрема, до уваги висновки щодо застосування норм права, які було викладено у постанові Верховного Суду від 26 лютого 2019 року по справі №12/23-Б.
Так, у пункті 44 розділу « В» постанови Верховного Суду від 26.02.2019 р. у справі №12/23-Б, Верховним Судом було зроблено наступний висновок про правильне застосування норм права: « Не виявлення ліквідатором боржника в процедурі ліквідації майна боржника чи інших його активів та грошових коштів жодним чином не впливає на оплату його послуг. А відмова судом у задоволенні клопотання арбітражного керуючого про оплату послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого за рахунок кредиторів за умови потенційної можливості виявлення майнових активів банкрута у майбутньому, а також за умови попереднього затвердження звітів про оплату послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого нівелює стадію виконання судових рішень, якими встановлювалися і затверджувалися розміри послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого.
Аналогічні висновки з вище зазначеного питання містяться у постановах Верховного Суду від 01.08.2018 по справі № 912/1783/16, від 13.02.2019 по справі 910/22696/15, від 14.08.2019 по справі № 5/80-10 від 14.08.2019, від 21.03.2018 по справі № 3/67-Б, від 26.02.2019 по справі № 12/23-Б, від 30.01.2019 по справі № 910/3284/15, на які також послався суд першої інстанції.
З огляду на наведене та враховуючи приписи частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України , твердження заявника апеляційної скарги про не правильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, зокрема статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства, не знайшло свого підтвердження під час апеляційного провадження.
Стаття 275 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, ) залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення; скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. ( ст.276 ГПК України)
Судові витрати покладаються на заявника апеляційної скарги відповідно до приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 129, 269, 270, 271, 275,276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний суд
1.Апеляційну скаргу кредитора АТ "А-Банк", м.Дніпро, (за вх. №1115 Х/1) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 19.09.2022 у справі № 922/1130/15 - залишити без задоволення.
2.Ухвалу Господарського суду Харківської області від 19.09.2022 у справі №922/1130/15 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачено ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 25.11.22.
Головуючий суддя О.І. Склярук
Суддя Р.А. Гетьман
Суддя В.С. Хачатрян