Справа № 462/5860/22
іменем України
24 листопада 2022 року суддя Залізничного районного суду м. Львова Іванюк І.Д., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, безробітного, місце проживання: АДРЕСА_1
за ст. ст. 122-4, 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
ОСОБА_1 18.10.2022 року о 21 год. 18 хв. у м. Львові на вул. Кульпарківській, 230А, керуючи автомобілем Toyota Land Cruiser 200, номерний знак НОМЕР_1 , проявив неуважність до дорожньої обстановки та її зміни, рухаючись заднім ходом, не переконався у безпечності маневру, здійснив наїзд на припаркований транспортний засіб - автомобіль Mazda CX-5, номерний знак НОМЕР_2 , внаслідок цього транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим порушив вимоги п.п. 1.5; 2.3 «б»; 10.9 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Окрім того, ОСОБА_1 18.10.2022 року о 21 год. 18 хв., будучи причетним до ДТП, не залишився на місці події та не повідомив про ДТП орган чи уповноважений підрозділ Національної поліції, чим порушив вимоги п. 2.10 «а», «д» Правил дорожнього руху України, вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, хоча належним чином повідомлений про розгляд справи, однак подав суду заяву, у якій свою вину у скоєному визнав повністю, щиро розкаявся, просив суворо не карати.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та інші, наявні у суду докази, доходжу наступного висновку.
Відповідальність за ст. 124 КУпАП настає за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Згідно із п. 1.5 ПДР України, дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Особа, яка створила такі умови, зобов'язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху, повідомити уповноважений підрозділ Національної поліції, власника дороги або уповноважений ним орган.
Пунктом 2.3 «б» ПДР України визначено: для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Відповідно до п. 10.9 ПДР України, під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб.
За ст. 122-4 КУпАП, відповідальність настає у разі залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
У відповідності до п. 2.10 «а», «д» ПДР України, у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний: а) негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди; д) повідомити про дорожньо-транспортну пригоду орган чи уповноважений підрозділ Національної поліції, записати прізвища та адреси очевидців, чекати прибуття поліцейських;
Вина ОСОБА_1 стверджується матеріалами справи про адміністративне правопорушення, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 362592 від 19.10.2022 року, протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 1362591 від 19.10.2022 року, схемою місця дорожньо-транспортної пригоди, рапортом, письмовими поясненнями потеріплої ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Враховуючи вищенаведене, вважаю, що в діях ОСОБА_1 є ознаки правопорушень, передбачених ст. ст. 122-4, 124, КУпАП.
Відповідно до ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Із врахуванням наведеного, враховуючи особу правопорушника, який щиро розкався у вчиненому, відсутність обставин, які обтяжують відповідальність, вважаю, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення, із числа вчинених.
Відповідно до статті 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Згідно із п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму працездатних осіб.
Із врахуванням наведеного, із правопорушника слід стягнути судовий збір в дохід держави у розмірі 496 грн. 20 коп.
Керуючись статтями 40-1, 122-4, 124, 221, 268, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
постановив:
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 122-4, 124 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 3400 /три тисячі чотириста/ грн. 00 коп.
Стягнути із ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 496 /чотириста дев'яносто шість/ грн. 20 /двадцять/ коп. в дохід держави.
У разі несплати добровільно штрафу протягом 15 днів з дня вручення копії постанови, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, при примусовому виконанні постанови суду згідно із ч. 2 ст. 308 КУпАП штраф підлягає стягненню у подвійному розмірі.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Львівського апеляційного суду через Залізничний районний суд м. Львова.
Суддя І.Д. Іванюк