Справа № 638/16018/21
Провадження № 2/638/1058/22
25.11.2022 Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді за участю секретаря судового засідання- Орос (Поволяєвої) О.В., - Шевцової А.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
19 жовтня 2021 року Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому, з урахуванням уточнень, просило суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість, що утворилася за кредитним договором б/н від 18 квітня 2007 року в розмірі 21726,65 грн.
Позов мотивовано тим, що 18 квітня 2007 року між АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір б/н, відповідно до умов якого АТ КБ «Приватбанк» надало останній кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов кредитного договору виникла заборгованість. Заочним рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 07 жовтня 2015 року, яке набрало законної сили 30 березня 2016 року, стягнуто з ОСОБА_2 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 25652,18 грн., нараховану станом на 30 листопада 2014 року.
У відповідача виникла заборгованість за період з 25 грудня 2014 року по 30 серпня 2021 року в розмірі 21726,65 грн., яка складається з: 18752,16 грн. - індекс інфляції за прострочення виконання зобов'язання, 2974,49 грн. - 3 відсотки річних від простроченої суми.
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 11 листопада 2021 року відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами. Встановлено відповідачу строк для подання відзиву, який має відповідати вимогам ст. 178, 191 ЦПК України двадцять днів з дні вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Роз'яснено про право подати клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Представник позивача проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
Відповідач не отримав копію ухвали Дзержинського районного суду м. Харкова від 11 листопада 2021 року разом із позовною заявою та доданими до неї документами, які двічі направлялись на адресу місця проживання відповідача.
Станом на дату ухвалення судового рішення відповідач клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та відзив на позов не надав, заяву про застосування строку позовної давності не заявив.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти та відповідні ним правовідносини.
18 квітня 2007 року між АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір б/н, відповідно до умов якого АТ КБ «Приватбанк» надало останній кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування у розмірі 36 відсотків річних на суму залишку заборгованості за кредитом.
Заочним рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 07 жовтня 2015 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 18 квітня 2007року в сумі 25652,18 грн., яка виникла станом на 30 листопада 2014 року.
Заочне рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 07 жовтня 2015 року набрало законної сили 30 березня 2016 року.
Предметом спору у даній справі є звернення суми боргу, яка складається з індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів річних, нарахованих на суму заборгованості, що виникла за кредитним договором та була стягнута за рішенням суду, за період з дати набрання рішенням суду законної сили (30 березня 2016 року) по 30 серпня 2021 року.
Наявність заочного рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 07 жовтня 2015 року, що набрало законної сили, про стягнення з відповідача кредитної заборгованості свідчить, що суд дійшов висновку про те, що строк виконання зобов'язання настав та встановив наявність обов'язку відповідача сплатити заборгованість.
Згідно із ч.1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст. 530 та ст. 599 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
З правового аналізу зазначених вище норм вбачається, що з метою належного виконання зобов'язання сторонам договору необхідно дотримуватися визначених у договорі строків сплати коштів.
Прострочення виконання зобов'язання є його порушенням.
Згідно із ч.1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Статтею 625 ЦК України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов'язання.
Зокрема, ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Нарахування за ч.2 ст. 625 ЦК України трьох процентів річних від простроченої суми та індексу інфляції за весь час прострочення, нарахованого на суму боргу, має компенсаційний характер, а не штрафний, зважаючи на що три проценти річних за даною статтею не є неустойкою, в розумінні ст. 549 ЦК України.
З правового аналізу вказаної норми вбачається, що нараховані на суму боргу три проценти річних та інфляційні витрати входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способам захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отримані компенсації (плати) від боржника за користування ним утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові та стягнутими заочним рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 07 жовтня 2015 року, яке набрало законної сили 30 березня 2016року.
У разі, якщо банк використав право вимоги дострокового поверненняусієї суми кредиту, що залишилася несплаченою, а також сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України, то такими діями кредитор на власний розсуд змінив умови основного зобов'язання щодо строку дії договору, періодичності платежів, порядку сплати процентів за користування кредитом. Кредитодавець втрачає право нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку у разі пред'явлення вимоги до позичальника про дострокове погашення боргу на підставі ст. 1050 ЦК України. Разом з тим права та інтереси кредитодавця в таких правовідносинах забезпечуються ч.2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Зазначена правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 року у справі № 444/9519/12, від 04.07.2018 року у справі № 310/11534/13-ц, від 31.10.2018 року у справі № 202/4494/16-ц.
Під час розгляд справи судом встановлено, що відповідач не виконував належним чином зобов'язання за кредитним договором, зважаючи на що позивач звернувся до суду з позовом про дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором, процентів за користування коштами позичальника, комісії та штрафів.
Заочним рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 07 жовтня 2015 року, яке набрало законної сили 30 березня 2016року, підтверджено наявність грошового зобов'язання відповідача перед банком та його порушення.
Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 04.07.2018 року у справі № 310/11534/13-ц та від 04.06.2019 року у справі № 916/190/18 визначено, що правовий аналіз положень ст.ст. 526, 599, 611, 625 ЦК України дає підстави для висновку, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу за кредитним договором, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ст. 625 ЦК України, за увесь час прострочення.
Зважаючи на зазначене вище, з урахування заочного рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 07 жовтня 2015 року, яким стягнуто суму боргу, зобов'язання відповідача сплатити заборгованість за кредитним договором не припинилось та тривало до 30 серпня 2021 року, зважаючи на що позивач має право на отримання сум, передбачених ст. 625 ЦК України за весь час прострочення - з 30 березня 2016 року (дата набрання рішенням суду законної сили) по 30 серпня 2021 року (дата, визначена позивачем та зазначена в позові).
З наданого позивачем розрахунку вбачається, що розмір заборгованості за кредитним договором, що виник на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України, за період з 30 березня 2016 року по 30 серпня 2021 року становить 11374,49 грн., з яких: 8952,91 грн. - індекс інфляції за прострочення виконання зобов'язання, 2412,58 грн. - 3 відсотки річних від простроченої суми.
Положеннями ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Розмір вказаної заборгованості відповідачем не спростований, клопотання про застосування строку позовної давності до суду не надано.
Враховуючи наведене в сукупності та розглядаючи справу в межах заявлених позовних вимог на підставі наданих позивачем доказів, суд приходить до висновку щодо часткового задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 2, 4, 10-13, 76-81, 89, 280-282, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-282, 352, 354 ЦПК України,-
Позов Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1-Д) заборгованість за кредитним договором б/н від 18 квітня 2007 року в розмірі 11374,49 грн. (одинадцять тисяч триста сімдесят чотири гривні сорок дев'ять копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1-Д) судовий збір в розмірі 1188,35 грн. (одна тисяча сто вісімдесят вісім гривень тридцять п'ять копійок).
В іншій частині позову - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення складено 25 листопада 2022 року.
Суддя О.В. Орос (Поволяєва)