Справа № 638/13203/21
Провадження № 2/638/2550/22
17.11.2022 Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді за участю секретаря судового засідання- Орос (Поволяєвої) О.В., - Шевцової А.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
26 серпня 2021 року Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (далі - АТ КБ «Приватбанк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просило суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором б/н від 04 листопада 2009 року в розмірі 14912,76 грн., яка складається з заборгованості за: тілом кредиту - 11524,91 грн., відсотками - 3387,85 грн.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що 04 листопада 2009 року між АТ КБ «Приватбанк» та відповідачем укладено кредитний договір б/н, відповідно до умов якого АТ КБ «Приватбанк» надало останньому кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на кредитний картковий рахунок. Для користування кредитним картковим рахунком відповідач отримав кредитну картку (далі - кредитний договір).
Зазначений кредитний договір є договором приєднання та складається з підписаних відповідачем анкети-заяви, «Умов та правил надання банківських послуг» та «Тарифів Банку», які викладені на веб-сайті банку, відповідно до яких позичальник обслуговується та надає свою згоду на встановлення кредитного ліміту та його зміну за рішенням позивача.
Факт укладення між сторонами кредитного договору підтверджується анкетою-заявою, яку було підписано відповідачем, зі змісту якої вбачається, що останній був проінформований про умови кредитування, надані йому на ознайомлення в письмовій формі.
При укладенні вказаного договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України, якою врегульовано норми щодо договорів приєднання. Відповідач свої зобов'язання щодо повернення кредиту належним чином не виконав, у зв'язку з чим станом на 19 липня 2021 року виникла вказана вище заборгованість.
В судове засідання представник позивач не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Надав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, проти заочного розгляду справи не заперечував.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, відповідач не подав відзив, позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Зважаючи на те, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з'явився в судове засідання без поважних причин та без повідомлення причин, не подав відзив, а позивач не заперечував проти ухвалення заочного рішення, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності відповідача, на підставі наявних доказів, що містяться в матеріалах справи.
Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 04 листопада 2009 року відповідачем було підписано анкету-заяву про приєднання до «Умов та правил надання банківських послуг в «ПриватБанк», відповідно до якої відповідач ознайомився та згоден з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами банку», виразив свою згоду, що ця заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами банку» складає між ним та банком договір про надання банківських послуг.
04 листопада 2009 року відповідачем також було підписано довідку про умови кредитування з використанням платіжної карти «Кредитка Універсальна, 55 днів пільгового періоду».
Відповідно до ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно ч.1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Статтею 634 ЦК України передбачена можливість укладення договору приєднання, тобто договору, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно ст.ст. 1054, 1055 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним
Відповідно до ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Зважаючи на факт підписання відповідачем вказаної вище анкети-заяви та довідки про умови кредитування з використанням платіжної карти «Кредитка Універсальна, 55 днів пільгового періоду», суд дійшов висновку, що між АТ КБ «ПриватБанк» та відповідачем шляхом підписання 04 листопада 2009року анкети-заяви було укладено в письмовій формі кредитний договір за яким було відкрито картковий рахунок, визначено кредитний ліміт та надано кредитні картки № НОМЕР_1 від 04.11.2009 року (термін дії до 01/13), № НОМЕР_2 від 28.07.2011 року (термін дії до 11/14), № НОМЕР_3 від 26.10.2012 року (термін дії до 07/16), № НОМЕР_4 від 01.07.2015 (термін дії до 06/19), № НОМЕР_5 від 27.03.2016 (термін дії до 03/20), № НОМЕР_6 від 24.04.2017 (термін дії до 04/21)та № 5168742207326764 від 15.09.2017 року (термін дії до 07/21).
З наданої позивачем довідки вбачається, що умови кредитування та обслуговування карткового рахунку за кредитним договором були багаторазово змінені в частині розміру кредитного ліміту, 04.11.2009 року встановлено кредитний ліміт в розмірі 500,00 грн., 10.08.2010 року збільшено кредитний ліміт до 1 000,00 грн., 20.10.2010 року збільшено кредитний ліміт до 3 400,00 грн., 24.11.2010 року збільшено кредитний ліміт до 4 000,00 грн., 24.12.2010 року збільшено кредитний ліміт до 4 800,00 грн., 27.10.2012 року збільшено кредитний ліміт до 5 300,00 грн., 15.08.2013 року збільшено кредитний ліміт до 5 900,00 грн., 20.03.2014 року збільшено кредитний ліміт до 7 000,00 грн., 15.09.2017 року зменшено кредитний ліміт до 7 000,00 грн., 09.08.2018 року зменшено кредитний ліміт до 0,00 грн.
Вказані обставини свідчать про дотримання письмової форми правочину та укладення кредитного договору, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку.
Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість відповідача за вказаним кредитним договором, станом на 19 липня 2021 року становить 14912,76 грн., яка складається із: заборгованості за тілом кредиту - 11524,91 грн., заборгованості по прострочених відсотках - 3387,85грн.
З наданого позивачем до суду розрахунку заборгованості за кредитним договором та виписки про рух коштів вбачається, що відповідачем було фактично отримано суму кредиту. Виписка по руху коштів по картковому рахунку відповідача містить інформацію про рух коштів, що знаходяться на балансі зазначених вище кредитних карток, та всі операції за кредитними картками.
За таких обставин, активація відповідачем кредитних карток та користування картковим рахунком також свідчить про укладення сторонами кредитного договору.
Таким чином між АТ КБ «ПриватБанк» та відповідачем 04 листопада 2009 року укладено кредитний договір, в якому сторони погодили розмір бажаного відповідачем кредитного ліміту, тощо.
Матеріали справи не містять даних, що договір у встановленому законом порядку відповідачем оспорювався та визнаний недійсним.
Відповідно до Переліку типових документів, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12 квітня 2012 року № 578/5, виписки банків віднесені до первинних документів, які фіксують факти виконання госоперацій та служать підставою для записів у регістрах бухобліку та в податкових документах.
Відповідно до вимог ст. 12, 13, 81 ЦПК України позивачем надано до суду належні, допустимі, достовірні та достатні докази укладення між сторонами кредитного договору та надання відповідачу кредитних грошових коштів.
Оцінюючи в сукупності наданий позивачем розрахунок заборгованості за кредитним договором та виписку в якості доказу, судом встановлено, що відповідач зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконував, зважаючи на що утворилася заборгованість за кредитним договором.
Матеріали справи не містять будь-яких належних та допустимих доказів, що спростовують факт укладення кредитного договору та розмір заборгованості за тілом кредиту.
Згідно зі ст.ст. 1046, 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч.2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час.
Укладений між сторонами шляхом підписання анкети-заяви та довідки про умови кредитування з використанням платіжної карти «Кредитка Універсальна, 55 днів пільгового періоду» кредитний договір у вигляді анкети-заяви, підписаної сторонами, не містить строку повернення кредиту (користування ним).
Враховуючи положення ч.2 ст. 530 ЦК України та той факт, що позичальником фактично отримані та використані кредитні грошові кошти в добровільному порядку на користь позивача не повернуті, АТ КБ «ПриватБанк» обґрунтовано звернулося до суду за захистом порушених прав, шляхом зобов'язання боржника виконати обов'язки з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду України від 03 липня 2019 року по цивільній справі № 342/180/17.
Зважаючи на те, що позивач належним чином не виконав зобов'язання за кредитним договором, фактично отримані та використані кредитні грошові кошти у добровільному порядку на користь АТ КБ «ПриватБанк» не повернув, у позивача були наявні правові підстави для звернення до суду з позовною вимогою про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за тілом кредиту, дана позовна вимога є обґрунтованою.
Зважаючи на це, суд задовольняє позов в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту.
Стосовно стягнення заборгованості за простроченими відсотками, суд відмовляє у задоволенні позову в цій частині, зважаючи на наступне.
За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів. Встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком, іншою фінансовою установою в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку, іншої фінансової установи змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемною.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
З довідки про умови кредитування з використанням платіжної карти «Кредитка Універсальна, 55 днів пільгового» періоду вбачається, що сторонами узгоджено базову процентну ставку на місяць 2,5 відсотки, що дорівнює 30 відсоткам річних, визначено строк погашення заборгованості до 25 числа місяця, наступного за датою виникнення заборгованості.
Позивач, пред'являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість за простроченими відсотками, що виникла станом на 19 липня 2021 року в розмірі 3387,85 грн.
З наданого позивачем до суду розрахунку заборгованості за кредитним договором вбачається, що заборгованість по відсотках виникла з 01 квітня 2020 року та продовжувала збільшуватися.
Строк дії картки закінчився 31 липня 2021 року (07/21).
Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 28.03.2018 року у справі № 444/9519/12-ц, право кредитодавця нарахувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимог згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч.2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Як було зазначено вище сторони під час підписання довідки про умови кредитування з використанням платіжної карти «Кредитка Універсальна, 55 днів пільгового періоду» узгодили базову відсоткову ставку на місяць в розмірі 2,5 відсотків, що дорівнює 30 відсоткам річних.
Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором позивачем розрахунок по відсотках починаючи з 01 жовтня 2019 року було здійснено з використанням відсоткової ставки 84 відсотків на рік, з подальшим її зменшенням до 42 та 40,8 відсотків на рік.
Дані щодо узгодження з позивачем збільшення відсоткової ставки матеріали справи не містять.
Зважаючи на те, що сторонами кредитного договору, шляхом підписання довідки про умови кредитування з використанням платіжної карти «Кредитка Універсальна, 55 днів пільгового періоду», було узгоджено базову відсоткову ставку на місяць на рівні 2,5 відсотків, а в подальшому позивачем в односторонньому порядку було збільшено відсоткову ставку, що суперечить положенням статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що дані позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Відповідно до ч.1 ст.141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Зважаючи на те, що позивачем при зверненні до суду з даним позовом було сплачено судовий збір в розмірі 2270,00 грн., позовні вимоги задоволені частково, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 1754,71 грн.
Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 76, 81, 141, 258, 259, 263-265, 273, 274, 279, 354 ЦПК України, суд,-
Позов Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження: вул. Грушевського, буд. 1-Д, м. Київ) заборгованість за кредитним договором б/н від 04 листопада 2009 року в розмірі 11524,91 грн. (одинадцять тисяч п'ятсот двадцять чотири гривні дев'яносто одна копійка).
В іншій частині позову - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження: вул. Грушевського, буд. 1-Д, м. Київ) сплачений останнім судовий збір в розмірі 1754,71 грн. (одна тисяча сімсот п'ятдесят чотири гривні сімдесят одна копійка).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення складено 25 листопада 2022 року.
Суддя О.В. Орос (Поволяєва)