Справа № 405/6133/22
провадження № 1-кс/405/2987/22
16.11.2022 м. Кропивницький
слідчий суддя Ленінського районного суду м. Кіровограда ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 підозрюваного ОСОБА_4 та його захисника - адвоката ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кропивницькому клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого відділу УСБУ в Кіровоградській області ОСОБА_6 у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23 вересня 2022 року №22022120000000258, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 111, ч.3 ст. 332 КК України, про застосування запобіжного заходу - тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Запоріжжя, громадянину України, неодруженому. зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимому,-
старший слідчий в ОВС слідчого відділу УСБУ в Кіровоградській області ОСОБА_6 за погодженням з прокурором у кримінальному провадженні - начальником відділу нагляду за додержанням законів Службою безпеки України та Державною прикордонною службою України Кіровоградської обласної прокуратури ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 днів.
В обґрунтування клопотання слідчий вказав, що слідчим відділом УСБУ в Кіровоградській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22022120000000258 від 23.09.2022 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 3 ст. 332 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , за попередньою змовою групою осіб разом з ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , організували канал з незаконного переправлення осіб, у тому числі військовозобов'язаних в умовах воєнного стану, через державний кордон України.
Так, 31.10.2022 о 03 год. 16 хв. за порад та вказівок ОСОБА_4 , який діяв за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , з використанням заздалегідь виготовлених ними документах, з корисливих мотивів за грошові кошти в сумі 20250 гривень (що є еквівалентом 500 доларів США) та 6000 доларів США, здійснено незаконне переправлення через державний кордон України в пункті пропуску «Мостиська» до Республіки Польща, на потягу № 705 сполученням «Київ - Перемишль», громадянина України ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .
Продовжуючи свої злочинні дії, направлені на незаконне переправлення осіб через державний кордон України, ОСОБА_4 за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів за грошові кошти в сумі 40800 гривень (що є еквівалентом 1000 доларів США) та 12000 доларів США, 14.11.2022 організував незаконне переправлення громадян України ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_8 та ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , та виготовив для цього необхідні документи.
Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , здійснив організацію незаконного переправлення осіб через державний кордон України, керівництво такими діями, сприяння їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів та усуненням перешкод, вчиненими щодо кількох осіб, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 332 КК України.
Слідчий у клопотанні просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід - тримання під вартою, посилаючись на обґрунтування пред'явленої підозри, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та неможливість їх запобіганню, шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання, просив задовольнити посилаючись на обставини викладені у клопотанні.
Підозрюваний та захисник заперечували щодо задоволення клопотання, вважали, що підозра необґрунтована, а ризики відсутні, просили відмовити у задоволенні клопотання або застосувати до підозрюваного домашній арешт.
Дослідивши матеріали клопотання та надавши оцінку доказам, які містяться в матеріалах клопотання, заслухавши доводи прокурора, захисника, підозрюваного слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Слідчим суддею встановлено, що слідчим відділом УСБУ в Кіровоградській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22022120000000258 від 23.09.2022 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 3 ст. 332 КК України (а.к. 5 - витяг з ЄРДР від 23.09.2022).
14.11.2022 о 17 год. 00 хв. ОСОБА_4 було затримано в порядку ст. 208 КПК України.
15.11.2022 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 332 КК України.
Підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом (ст. 2 КК України).
Відповідно до ст.12 КК України злочин, передбачений ч. 3 ст. 332 КК України у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 є тяжким злочином, за який передбачено позбавлення волі на строк від семи до дев'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.
Щодо обґрунтованості підозри:
Слідчий суддя приходить до висновку, що органом досудового розслідування ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 332 КК України. Його причетність до оголошеної підозри підтверджується протоколом обшуку (а.к. 26-29), протоколом допиту свідка (а.к. 64-66), протоколом огляду документів (а.к. 69), повідомленням про підозру (а.к. 99-101) та іншими матеріалами.
Термін «обґрунтована підозра», згідно практики Європейського суду з прав людини ( надалі ЄСПЛ) у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 р., означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення.
Слідчий суддя також зазначає, що оскільки чинне законодавство не розкриває поняття обгрунтованості підозри, враховуючи ст. 8, 9 КПК України, слід керуватися позиціями Європейського суду з прав людини. З точки зору практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі протии Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). При чому факти, які викликали підозру, не обов'язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред'явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі «Murrаyv.UnitedKingdom», 14310/88, 28.10.1994, п. 55).
Необхідно зауважити, що на данному етапі провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих відомостей повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів. Відповідно до ч. 4 ст. 193 КПК України за клопотанням сторін бо за власною ініціативою слідчий судя має право дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення питання про застосування запобіжного заходу. В світлі конкретних обставин даного клопотання досліджених матеріалів достатньо для того, щоб в рамках судового контролю, який здійснюється слідчим суддею при розгляді питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, дійти висновку про наявність обґрунтованої підозри.
Таким чином, наявні матеріали на думку слідчого судді свідчать, що існують факти та інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що ОСОБА_4 міг вчинити кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 332 КК України.
У відповідності до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно з ч. 1 ст. 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться: верховенство права; законність; рівність перед законом і судом; повага до людської гідності; презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини; змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; безпосередність дослідження показань, речей і документів.
Щодо ризиків передбачених ст. 177 КПК України:
метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Перевіряючи доводи прокурора на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав вважати, що з огляду на обставини кримінального провадження та тяжкість інкримінованого підозрюваному правопорушення, на даний час існує ризик того, що підозрюваний ОСОБА_16 може:
- незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.
Оцінюючи обґрунтованість даного ризику, слідчий суддя виходить із передбаченої кримінальним процесуальним законом процедури отримання свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК), оскільки жоден доказ не має наперед встановленої сили.
За таких обставин, оскільки допит свідків на стадії судового розгляду у цьому кримінальному провадженні ще не здійснено, то слідчий суддя погоджується з тим, що доведеним є ризик незаконного впливу підозрюваним ОСОБА_4 на свідків в даному кримінальному провадженні, з метою зміни чи відмови від раніше наданих ними показань.
Отже, під час розгляду клопотання, слідчий суддя встановив наявність ризик, передбаченого п.3 ч.1 ст. 177 КК України.
Згідно ч.4 ст.194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Мотивуючи неможливість застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання встановленим ризикам, слідчий в своєму клопотанні про застосування запобіжного заходу тримання під вартою та прокурор в судовому засіданні під час розгляду клопотання слідчого застосовують загальні твердження, без належної аргументації з посиланням на певні обставини, а тому фактично не довели доцільність застосування до ОСОБА_4 лише запобіжного заходу тримання під вартою, а також те, що жоден із більш м'яких, ніж тримання під вартою, запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, тобто, слідчий суддя приходить до переконливого висновку про те, що стороною обвинувачення не надано доказів, достатніх, щоб переконати суд у необхідності застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід саме у вигляді тримання під вартою.
Водночас, слідчий суддя при вирішенні питання про застосування ОСОБА_4 запобіжного заходу враховує те, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ (ч.5 ст.9 КПК). Так, згідно правової позиції ЄСПЛ, викладеної у пункті 80 рішення від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України», при розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.
Таким чином, під час розгляду клопотання слідчого про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчим суддею розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів, а тому при вирішенні питання про достатній та необхідний запобіжний захід, що може забезпечити належну процесуальну поведінку та запобігти встановленим ризикам, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_4 має постійне місце проживання, раніше не судимий, має на утримані матір та має намір співпрацювати з органом досудового розслідування.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Домашній арешт являє собою позбавлення свободи в розумінні підпункту «с» пункту 1 статті 5 Європейської конвенції з прав людини (пункт 17 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Вітторіо та Луіджи Манчіні проти Італії», «Лавентс проти Латвії»).
З урахуванням встановлених обставин, пояснень прокурора, захисника та підозрюваного, практики ЄСПЛ, враховуючи наявний ризик, передбачений п. 3 ч.1 ст.177 КПК України, а також те, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, слідчий суддя визнає за необхідне, з урахуванням вимог ст.181 КПК України, застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід - домашній арешт, заборонивши останньому цілодобово залишати житло та поклавши на нього обов'язки передбачені ч.5 ст.194 КПК України, в межах строку досудового розслідування.
Таким чином, клопотання слідчого підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст.176-197, 369-372 КПК України,
клопотання слідчого задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід - домашній арешт, який полягає у забороні останньому цілодобово залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , строком до 15.01.2023 року.
Покласти на ОСОБА_4 строком до 15.01.2023 року наступні обов'язки:
1)прибувати до слідчого, прокурора у кримінальному провадженні та слідчого судді за викликом;
2)не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3)повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або роботи;
4)утриматися від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у кримінальному провадженні, крім участі у проведенні процесуальних дій;
5)не відвідувати місця проживання свідків, інших підозрюваних у кримінальному провадженні;
6)здати на зберігання до відповідного територіального органу УДМС паспорт громадянина України для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд і в'їзд в Україну;
Роз'яснити ОСОБА_4 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
ОСОБА_4 звільнити з-під варти негайно.
Контроль за виконанням ОСОБА_4 покладених на нього обов'язків покласти на слідчий відділ УСБУ в Запоріжській області.
Строк дії ухвали, запобіжного заходу та покладених на нього обов'язків визначити до 15.01.2023 року.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_17