Справа № 404/7288/20
Номер провадження 2/404/2169/20
16 листопада 2022 року Кіровський районний суд міста Кі ровограда
в складі: головуючого судді Кулінка Л.Д.
за участю секретаря Московенка В.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження в місті Кропивницькому цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; місце проживання: АДРЕСА_2 ), до Обласного комунального виробничого підприємства «Дніпро-Кіровоград» ( код ЄДРПОУ 03346822; місцезнаходження: 25009, місто Кропивницький, вулиця Соборна, будинок № 19а), про визнання протиправними дії, скасування акту та нарахованого штрафу за безоблікове водокористування,-
Позивач, ОСОБА_1 , у листопаді 2020 року, звернувся до суду з позовом про визнання дії представників Обласного комунального виробничого підприємства «Дніпро-Кіровоград», щодо проведення 08 вересня 2020 року обстеження домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 , незаконним; визнання акту обстеження № 62 від 08 вересня 2020 року складеного представниками Обласного комунального виробничого підприємства «Дніпро-Кіровоград» відносно ОСОБА_1 протиправним та скасування, а також скасування нарахованого відповідно до акту обстеження № 62 від 08 вересня 2020 року штрафу за безоблікове водокористування у розмірі 34488,13 грн. В обгрунтування позову зазначив, 18 жовтня 1996 року ОСОБА_1 набув у власність відповідно до Договору купівлі-продажу три десятих частини житлового будинку з надвірними будівлями, під номером АДРЕСА_4 . Державна реєстрація речових прав на вказане нерухоме майно, проведена 21 лютого 2012 року з присвоєнням реєстраційного номера об'єкта нерухомого майна №31276221. Будинок розташований на земельні ділянці, загальною площею 800,6 кв.м. Домоволодіння після його придбання залишилось у тому ж самому вигляді. Нічого не добудовувалось і не перебудовувалось, за виключенням внутрішнього ремонту. Всі комунальні мережі залишились такими, якими були у первісному стані. Всі труби проходять на глибині і під будівлею. В технічному паспорті на будівлю схеми підключення відсутні. Іншої технічної документації не має. 13 березня 2003 року у цьому приміщенні встановлено засіб обліку води. Реєстрація засобу обліку води була проведена у абонентному відділі Обласного комунального виробничого підприємства «Дніпро-Кіровоград», про що внесено запис на особовий рахунок позивача, який на той час був наступним -151500. Починаючи з 1996 року у зазначеному помешканні ОСОБА_1 не проживав. Між позивачем та Обласним комунальним виробничим підприємством «Дніпро-Кіровоград» договір про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної води і водовідведення, не укладався. Відповідачем 04 вересня 2020 року було проведено обстеження водопровідних та каналізаційних систем частини домоволодіння за адресою позивача. Обстеження було проведено без його дозволу та присутності. При обстежені був присутнім ОСОБА_2 , в якого є ключі від помешкання і який наглядає за ним. За результатами перевірки був складений акт №59 від 04 вересня 2020 року, в якому: зазначалось, що в середині приміщення знайдено «кран лівої врізки». При цьому, проводилось і обстеження присадибної ділянки і колодязя, в якому знаходилась труба з краном і запаяною пластиковою трубою. Здійснюючи обстеження, представники служби збуту, зі слів ОСОБА_2 , цією трубою не цікавилась, і в акті № 59 ця труба не фігурувала. В цьому акті було вказано, що опломбовані два крани, які знаходяться в помешканні: один кран подачі води перед лічильником, другий - це «кран лівої врізки», який знаходиться після лічильника. Позивач наполягав на повторній перевірці в його присутності. При повторній перевірці представники відповідача зірвали запаяну пластикову трубу, яка знаходилась за краном, був відкритий кран і з'ясували що вода тече з нього не через лічильник. Це було відображено в акті №62 від 08 вересня 2020 року, який позивач вважає незаконним, так як представники відповідача не підтвердили несанкціоноване використання води на домоволодінні позивача, не встановили, що зазначена труба взагалі має відношення до будинку останнього. Позивач не є одноосібним власником зазначеного будинку та прилеглої земельної ділянки. Земельна ділянка, на якій було ніби то виявлено незаконну врізку знаходиться у спільній сумісній власності з іншою особою, тому позивач вважає необґрунтованим складення акта лише щодо нього.
Крім того позивач зазначає, що відповідачем до спірних правовідносин застосовано пункт 3.3 «Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в насалених пунктах України», затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 року № 190. Однак ці правила є обов'язковими для виконання для всіх юридичних осіб, та фізичних осіб-підприємців та не застосовуються до фізичних осіб споживачів, яким є позивач, а відтак позивач змушений звернутись до суду за захистом порушеного права.
Ухвалю судді Кіровського районного суду міста Кіровограда від 30 листопада 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, та надано строк на усунення недоліків (а.с.32).
На виконання вимог ухвали судді Кіровського районного суду міста Кіровограда від 30 листопада 2020 року позивачем подано заяву (вх. № 41042 від 09.12.2020 року), якою усунуто недоліки вказані в ухвалі судді від 30.11.2020 року (а.с. 35-37).
У зв'язку з чим, ухвалою судді Кіровського районного суду міста Кіровограда від 14 грудня 2020 року відкрито провадження в справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання (а.с.38).
Відповідачем подано відзив на позов (вх. № 12419 від 30.03.2021 року), в якому останній заперечують проти задоволення позовних вимог, зазначаючи 08.09.2020 року представниками відповідача було проведено обстеження водопровідних та каналізаційних систем абонента ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_5 та виявлено безоблікове водокористування в колодязі, який знаходиться на подвір'ї, до лічильника, при відкритті крану в колодязі вода бігла, лічильник не працював. За наслідками обстеження було складено акт № 62 в присутності власника будинку ОСОБА_1 . Посилається на пункт 9.2.1. Наказу Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 05.07.1995 р. за № 630 «Про затвердження Правил технічної експлуатації систем водопостачання та каналізації населених пунктів України» згідно якого нагляд за станом мережі водопроводу повинен здійснюватися в процесі обходу трас трубопроводів шляхом огляду та перевірки дії споруд обладнання мережі. Таким чином, згідно з вказаними нормами надано відповідачу можливість здійснювати контроль за мережами водопостачання та водовідведенни споживачів та у разі виявлення порушень законодавства здійснювати їх фіксування. Відтак, представники відповідача діяли законно, жодним чином не порушуючи прав та законних інтересів позивача. Відповідач вважає, що в задоволенні даного позову слід відмовити, виходячи з того, що акт обстеження системи водопостачання та водовідведення від 08.09.2020 року який є предметом позову у даній справі, не має характеру обов'язкового до виконання ненормативних актів, а є лише фіксацією порушення, яке виявлено відповідачем при проведені обстеження водопровідної мережі, в зв'язку з цим є неможливим застосувати обраний позивачем спосіб захисту, оскільки такий спосіб захисту не передбачений законодавством, зокрема статтею 16 Цивільного кодексу України та не випливає положень законодавства. Крім того, відповідач вважає, що до позивача повинні бути застосовані саме Правила № 190, а його висновки зазначені у позові, щодо не правильного застосування до нього вказаних Правил,є помилковими (а.с. 59-69).
В свою чергу позивачем подано відповідь на відзив (вх. № 15226 від 16.04.2021 року), в якому останній зазначає, що договір про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної води і водовідведення, між ним та відповідачем не укладався. При цьому, позивач зазначає, що пункт 2 частини другої статті 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» зобов'язує виконавця комунальної послуги готувати та укладати зі споживачем відповідні договори. Відповідачем не дотримані положення частини другої статті 29 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», яка передбачає надання представниками виконавця комунальної послуги, під час доступу до житла, іншого об'єкта нерухомого, згоди власника/споживача. Крім того, позивач не погоджується з висновками відповідача, що акт є не обов'язковим для виконання, оскільки розмір нарахованих штрафних санкцій, які нараховані саме згідно зафіксованого в акті порушення, а тому є обов'язковими. Вважає, що відповідачем не надано підтверджень того, що саме позивач здійснив самовільне приєднання до мережі водопостачання. У відзиві на позов відповідач посилається на підпункти 9.1.2, 9.2.1 «Правил технічної експлуатації систем водопостачання та водовідведення населених пунктів України» від 05.07.2015 року за № 30, які є обов'язковими для всіх суб'єктів господарювання, та не можуть бути застосовані до спірних правовідносин (а.с.70-76).
Ухвалою Кіровського районного суду міста Кіровограда від 21 квітня 2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с.85).
Позивач в судовому засідання просив задовольнити позовні вимоги, посилаючись на обставини викладені в позові. В судове засідання призначене на 16.11.2022 року позивач не з'явився, подав до суду заяву (вх. № 21945 від 09.08.2022 року), про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити (а.с.109).
Відповідач в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, посилаючись на доводи, викладені у відзиві. В судове засідання призначене на 16.11.2022 року відповідач не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (а.с.111), причини неявки суду не відомі, заяв та клопотань до суду не подавав.
Розглянувши наявні матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, суд встановив таке.
Позивач є власником домоволодіння за адресою: АДРЕСА_4 , що підтверджується договором купівлі-продажу від 18.10.1996 року посвідченого державним нотаріусом Державного нотаріального архіву в Кіровоградській області, зареєстрованого в реєстрі № 1, згідно якого ОСОБА_1 купив три десятих частин жилого будинку з надвірними будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_4 (а.с.8-9). А також зазначені обставини підтверджуються Витягом про Державну реєстрацію прав № 33247662 від 21.02.2012 року (а.с.10).
Представниками Обласного комунального виробничого підприємства «Дніпро-Кіровоград» 08 вересня 2020 року на відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 05.07.2019 року № 690 «Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення» проведено обстеження водопровідних та каналізаційних систем абонента ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_5 , де в ході обстеження виявлено безоблікове водокористування в колодязі який знаходиться на подвір'ї, при відкритті крану в колодязі вода бігла, лічильник не обліковував (облік води не проходив через лічильник) (акт обстеження № 62 від 08.09.2020 року; а.с.11).
Відповідачем на виконання пункту 3.3 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 року за № 190 09.09.2020 року виконано розрахунок витрат води пропускною спроможністю труби вводу при швидкості руху води в ній 2,0 м/сек та дією її повним перерізом протягом 24 годин за добу. У вересні місяці 2020 року по АДРЕСА_3 нараховано за послуги водопостачання 915,84 м3 згідно діючого тарифу на послуги водопостачання та водовідведення 37,62 грн/м3 в сумі 34453,90 грн. Заборгованість станом на 10.09.2020 року складає 34488,13 грн. (а.с.17).
Частиною першою статті 9 Закону України Про житлово-комунальні послуги, пунктом l статті 30 "Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення" затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року, № 630 зобов'язано споживача здійснювати оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору, окрім цього пунктом 1 частини другої стаття 22 Закону України Про питну воду, питне постачання та водовідведення» визначено, що споживач зобов'язаний своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення.
Статтею 23 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» одиниця виміру обсягу спожитої споживачем послуги з централізованого водопостачання визначається правилами надання відповідної комунальної послуги, що затверджуються уповноваженим законом органом. Виконавець послуги з централізованого водопостачання повинен забезпечити її постачання безперервно, з гарантованим рівнем безпеки та величини тиску. Параметри якості води повинні відповідати встановленим законодавством вимогам. Послуга з централізованого водопостачання надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з централізованого водопостачання, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.
Одиниця виміру обсягу спожитої споживачем послуги з централізованого водовідведення визначається правилами надання відповідної комунальної послуги, що затверджуються уповноваженим законом органом. Критерієм якості послуги з централізованого водовідведення є безперешкодне приймання стічних вод у мережі виконавця з мереж споживача, за умови справності мереж споживача. Послуга з централізованого водовідведення надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з централізованого водовідведення, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом. Виконавець послуги з постачання гарячої води зобов'язаний щомісяця надавати дані про загальний обсяг спожитої у будівлі гарячої води виконавцю послуг з централізованого водовідведення для нарахування плати за водовідведення гарячої води (стаття 24 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).
Відсутність укладеного договору не звільняє споживачів від сплати за фактично надані послуги.
Відповідно до пункту 1.1 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 року за № 190 (далі - Правила № 190) ці правила є обов'язковими для всіх юридичних осіб незалежно від форм власності і підпорядкування та фізичних осіб - підприємців, що мають у власності, господарському віданні або оперативному управлінні об'єкти, системи водопостачання та водовідведення, які безпосередньо приєднані до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення і з якими виробником укладено договір на отримання питної води, скидання стічних вод.
Правила надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення і типових договорів про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення», затверджених постановою Кабінету Міністрів України за № 630 від 05.07.2019 року (далі Правила № 630) регулюють відносини між суб'єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг (виконавець), і фізичною та юридичною особою (споживач), яка отримує або має намір отримувати послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.
Згідно з пунктом 33 Правил № 630 плата за послуги розраховується виходячи з розмірів затверджених тарифів та обсягу спожитих послуг, визначеного та розподіленого відповідно до законодавства.
Відповідач в судовому засіданні, у відзиві на позов, та у листі, направленому на адресу ОСОБА_1 при розрахунку безоблікового водокористування посилається на Правила користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 року за № 190, які є обов'язковими для всіх юридичних осіб незалежно від форм власності і підпорядкування та фізичних осіб - підприємців, і не можуть бути застосовані до спірних правовідносин.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 05.10.2016 року у справі № 753/2526/16-ц.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 Цивільного процесуального кодексу України).
За змістом частини першої статті 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В акті обстеження № 62 від 08 вересня 2020 року зазначено про проведену представниками Обласного комунального виробничого підприємства «Дніпро-Кіровоград» фотофіксацію вчиненого позивачем порушення, однак ні в судовому засіданні, ні до відзиву на позов відповідачем таких доказів не надано.
Враховуючи вищевикладене, оскільки позивач заперечує безоблікове водокористування, а відповідачем в свою чергу не надано до суду жодних доказів фіксації інкримінованого позивачу порушення, та те, що відповідачем при складанні акту та нарахуванню ОСОБА_1 штрафу за безоблікове водокористування застосовано Правила користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 року за № 190, які не можуть бути застосовані до фізичної особи-споживача послуг, суд вважає, що акт обстеження № 62 від 08.09.2020 року складений Обласним комунальним виробничим підприємством «Дніпро-Кіровоград» відносно ОСОБА_1 є незаконним та таким, що винесений з порушенням вимог чинного законодавства, а отже підлягає скасуванню.
Оскільки акт яким зафіксовано порушення та на підставі якого нараховано позивачу штраф за безбілкове водокористування визнано судом незаконним та скасовано, враховуючи те, що відповідачем при нарахуванні штрафу позивачу, знову ж таки застосовано Правила користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 року за № 190, які не застосовуються у спірних відносинах, та те, що останнім не надано до суду доказів вчиненого порушення позивачем, окрім самого акту, нарахований штраф відповідно до акту обстеження № 62 від 08.09.2020 року за безоблікове водокористування в сумі 343488,13 грн. підлягає скасуванню.
Щодо позовної вимоги про визнання дії представників Обласного комунального виробничого підприємства «Дніпро-Кіровоград», щодо проведення 08 вересня 2020 року обстеження домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 , незаконними, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до пункту 7 частини другої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов'язаний допускати у своє житло (інший об'єкт нерухомого майна) управителя, виконавців комунальних послуг або їхніх представників у порядку, визначеному законом і договорами про надання відповідних житлово-комунальних послуг, для ліквідації аварій, усунення неполадок санітарно-технічного та інженерного обладнання, його встановлення і заміни, проведення технічних та профілактичних оглядів і перевірки показань приладів - розподілювачів теплової енергії та/або вузлів обліку, що забезпечують індивідуальний облік споживання відповідної комунальної послуги у квартирі (приміщенні) багатоквартирного будинку.
Виконавець комунальної послуги має право доступу до житла, інших об'єктів нерухомого майна для ліквідації аварій, усунення неполадок санітарно-технічного та інженерного обладнання, його встановлення і заміни, проведення технічних та профілактичних оглядів і перевірки показань приладів - розподілювачів теплової енергії та/або вузлів обліку, що забезпечують індивідуальний облік споживання відповідної комунальної послуги у квартирах (приміщеннях) багатоквартирного будинку, в порядку, визначеному законом і договорами про надання комунальних послуг (пункт 4 частина перша статті 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).
Частиною першою статті 4 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до частини другої статі 5 Цивільного процесуального кодексу України у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Звертаючись до суду з позовом, позивач заявив вимогу про визнання дії відповідача щодо проведення обстеження його домоволодіння незаконним.
При цьому суд вважає, що позивачем щодо цієї позовної вимоги обрано невірний спосіб захисту, так як Законом України «Про житлово-комунальні послуги» чітко визначено, що виконавець комунальної послуги має право доступу до житла для проведення технічних і профілактичних оглядів і перевірок показань вузлів обліку. Отже в цій частині відповідач діяв правомірно, у спосіб передбачений чинним законодавством.
Однак вже після проведення обстеження домоволодіння ОСОБА_1 , відповідачем було вчинено ряд порушень, щодо складання акту обстеження № 62 від 08.09.2020 року та нарахуванню штрафу. А відтак, суд вважає за необхідне, до позовної вимоги про визнання дії відповідача щодо проведення обстеження його домоволодіння незаконним, застосувати положення частини другої статті 5 Цивільного процесуального кодексу України та визначити у своєму рішенні ефективний спосіб захисту, який не суперечить закону, а саме: визнати дії Обласного комунального виробничого підприємства «Дніпро-Кіровоград» в частині нарахування штрафу за пунктом 3.3 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України затверджених наказом Міністерства з питань житлово- комунального господарства України від 27.06. 2008 року № 190, відносно ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , за безоблікове водокористування, незаконними.
Крім цього, позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь витрати на професійно правничу допомогу в сумі 5000,00 грн.
Частиною восьмою статті 141 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Згідно з частиною третьою статті 137 Цивільного процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до частини четвертої статті 137 Цивільного процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п'ята статті 137 Цивільного процесуального кодексу України).
Відповідно до частини п'ятої статті 137 Цивільного процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.
В постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) зроблено такі висновки: «розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини. Із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до Цивільного процесуального кодексу України законодавцем принципово по новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства.
… саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. […] Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п'ятої та шостої статті 137 Цивільного процесуального кодексу України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх неспівмірності».
Позивачем на підтвердження витрат на правничу допомогу надано договір про надання професійної правничої допомоги від 23.10.2020 року (а.с.78), та розрахунок суми гонорару за надану професійну правничу допомогу (а.с.78 на звороті) Відповідно до вказаного розрахунку ОСОБА_1 , згідно договору б/н від 23.10.2020 року надано правничу допомогу на суму 4000,00 грн. Зазначену суму позивач сплатив, що пітверджується квитанціями до касового прибуткового ордера 10 від 25.02.2021 року, та № 22 від 21.04.2021 року (а.с.81-82).
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу в сумі 4000,00 грн.
Крім того, відповідно до частини першої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У зв'язку з тим, що позовні вимоги позивача задоволено в повному обсязі, тому з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в розмірі 2522,40 грн
Керуючись Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 року за № 190, Правила надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення і типових договорів про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення», затверджених постановою Кабінету Міністрів України за № 630 від 05.07.2019 року, статтями 4, 5, 76, 81, 137, 141, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до Обласного комунального виробничого підприємства «Дніпро-Кіровоград», про визнання протиправними дії, скасування акту та нарахованого штрафу за безоблікове водокористування, задовольнити повністю.
Визнати незаконними дії Обласного комунального виробничого підприємства «Дніпро-Кіровоград» в частині нарахування штрафу за пунктом 3.3 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України затверджених наказом Міністерства з питань житлово- комунального господарства України від 27.06. 2008 року № 190, відносно ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , за безоблікове водокористування, незаконними.
Визнати протиправним та скасувати акт обстеження № 62 від 08 вересня 2020 року складений представниками Обласного комунального виробничого підприємства «Дніпро-Кіровоград» відносно ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Скасувати нарахований відповідно до акту обстеження № 62 від 08 вересня 2020 року складений представниками Обласного комунального виробничого підприємства «Дніпро-Кіровоград» штраф за безоблікове водокоритсування відносно ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 в сумі 34488,13 грн.
Стягнути з Обласного комунального виробничого підприємства «Дніпро-Кіровоград» (код ЄДРПОУ 03346822; місцезнаходження: 25009, місто Кропивницький, вулиця Соборна, будинок № 19а) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; місце проживання: АДРЕСА_2 ) судового збору в сумі 2522,40 грн. та витрати на правничу допомогу в сумі 4000,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Повний текст рішення суду складено 25.11.2022 року.
Суддя Кіровського районного
суду міста Кіровограда Людмила КУЛІНКА
Суддя Кіровського Л. Д. Кулінка
районного суду
м.Кіровограда