Справа № 461/5448/22
Провадження № 2-с/461/41/22
20.11.2022 року,суддя Галицького районного суду м. Львова Мироненко Л.Д., при секретарі судового засідання Забродоцькій Я.Р., розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу від 28 жовтня 2022 року у справі №461/5448/22 про стягнення заборгованості,-
Заявник звернулись до суду із заявою про скасування судового наказу. Свої вимоги мотивував тим, що він є чоловіком боржника ОСОБА_2 та 04.11.2022 року отримав з Галицького районного суду м. Львова поштову кореспонденцію, у якій містився судовий наказ №461/5448/22 від 28.10.2022 року. Вказує, що він визнає заборгованість за спожитий природній газ у сумі 17252 грн.49 коп., проте не визнає нарахування інфляційний втрат та 3% річних, оскільки відповідно до постанови Кабінету міністрів України № 206 від 05 березня 2022 року «Про деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» такі під час воєнного стану не нараховуються.
Дослідивши матеріали справи, та заяву про скасування судового наказу, суд дійшов до висновку про необхідність її задоволення враховуючи наступне.
Судовий наказ оскарженню в апеляційному порядку не підлягає, проте може бути скасований у порядку, передбаченому цим розділом (ч. 3 ст. 167 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 170 ЦПК України, боржник має право протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 170 ЦПК України заява про скасування судового наказу має містити клопотання про поновлення пропущеного строку, якщо заява подається після спливу строку, передбаченого частиною першою цієї статті.
У матеріалах справи відсутні будь-які відомості про отримання боржником копії судового наказу. Зі слів заявника, останній отримав такий судовий наказ 04 листопада 2022 року. Згідно з штампом вхідної кореспонденції, боржник звернулись до суду із заявою про скасування судового наказу 18 листопада 2022 р., тобто у строк передбачений ч. 1 ст. 170 ЦПК України.
Відтак, суд вважає, що строк подання заяви про скасування судового наказу не був пропущений.
Відповідно до ч. 3 ст. 19 ЦПК України, наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Згідно ч. 1-2 ст. 167 ЦПК України, суд розглядає заяву про видачу судового наказу протягом п'яти днів з дня її надходження, а якщо боржником у заяві про видачу судового наказу вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, - протягом п'яти днів з дня отримання судом у порядку, передбаченому частинами п'ятою, шостою статті 165 цього Кодексу, інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - боржника. Розгляд проводиться без судового засідання і повідомлення заявника і боржника. За результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
Відповідно до Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» №14 від 23 грудня 2012 року наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.
Виходячи з того, що наказне провадження є безспірним, тобто в його порядку задовольняються тільки ті вимоги заявника, що мають безспірний характер, заперечення боржника проти вимог стягувача означає наявність спору про право та при цьому закон не зобов'язує перевіряти наявні матеріали справи, то відповідна заява боржника є єдиною підставою для скасування судового наказу.
Втім, як вбачається із змісту заяви, вимоги стягувача не є безспірними.
Частина 1 ст. 12 ЦПК України визначає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Проте, враховуючи порядок здійснення судочинства у наказному провадженні, у боржників відсутня можливість доведення неспівмірності витрат, заявлених до стягнення, що суперечить приписам ч. 1 ст. 12 ЦПК України.
За умовами ч.3 ст. 171 ЦПК України у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз'яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження. В ухвалі про скасування судового наказу суд за клопотанням боржника вирішує питання про поворот виконання судового наказу в порядку, встановленому ст. 444 цього Кодексу.
Таким чином, виходячи з того, що наказне провадження є безспірним, суд, дослідивши матеріали справи наказного провадження та вивчивши заяву про скасування судового наказу та додані до неї матеріали, приходить до переконання, що заява підлягає задоволенню.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 170, 171ЦПК України, суд,-
Заяву про скасування судового наказу задовольнити.
Скасувати судовий наказ Галицького районного суду м. Львова від 28 жовтня 2022 року у справі №461/5488/22 про стягнення з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівгаз збут» заборгованості.
Роз'яснити заявнику (стягувачу) про їх право звернення до суду з тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Л.Д. Мироненко