Справа № 308/11495/17
про розгляд заяви про витребування доказів
21 листопада 2022 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі :
головуючої ? судді Бенца К.К.
при секретарі судового засідання - Майор Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ужгородської міської ради, Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради та фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про визнання договору оренди нежилого приміщення недійсним,-
ОСОБА_1 звернувся до Ужгородського міськрайонного суду з позовною заявою до Ужгородської міської ради, Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради та фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про визнання договору оренди нежилого приміщення недійсним.
26.10.2022 року від представника позивача ОСОБА_3 на адресу суду надійшло клопотання про витребування доказів, а саме : від Виконавчого комітету Ужгородської міської ради реєстраційну справу на об'єкт нерухомого майна №1036800621101 вбудовані нежитлові приміщення загальною площею 64,1 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 . Клопотання мотивує тим, що спірний договір згідно з матеріалами справи укладено 21 вересня 2016 року, а речові права на нежитлові приміщення як об'єкт нерухомого майна зареєстрованого згодом, 26 вересня 2016 року, то виникає необхідність дослідити реєстраційну справу на об'єкт №1036800621101 вбудовані нежитлові приміщення загальною площею 64,1 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , щоб встановити підстави реєстрації речового права на цей об'єкт. Окрім того зазначає, що нею було подано до відділу реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень Ужгородської міської ради запит в порядку статті 24 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", однак, Ужгородська міська рада відмовила у наданні такої інформації, покликаючись на можливість адвоката самостійно отримати відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у відповідності до статті 32 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Проте, представник позивача ОСОБА_3 зазначає, що нею запитувалась копія реєстраційної справи на об'єкт №1036800621101, а не відомості з Державного реєстру, а також вказує на те, що норма, на яку посилався відповідач, стосується саме інформації з Державного реєстру, отримання якою у воєнний час навіть для адвоката обмежено. Для отримання такого доступу адвокату необхідно пройти процедуру ряду узгоджень, які не є оправданими у цей час заради одного об'єкту. Так, згідно з абзацом першим частини третьої статті 32 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» для посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, судів, органів Національної поліції, органів прокуратури, органів Служби безпеки України, Бюро економічної безпеки України, Національного банку України, Національного антикорупційного бюро України, Національного агентства з питань запобігання корупції, приватних виконавців, адвокатів, нотаріусів інформація з Державного реєстру прав у зв'язку із здійсненням ними повноважень, визначених законом, надається за суб'єктом права чи за об'єктом нерухомого майна в електронній формі шляхом безпосереднього доступу до Державного реєстру прав, за умови ідентифікації відповідної посадової особи за допомогою електронного цифрового підпису. Порядок доступу до Державного реєстру прав визначається Кабінетом Міністрів України, крім випадків, передбачених цим Законом.
У відповідності до вимог пунктів 3 та 4 Порядку доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127, доступ користувачів до Державного реєстру прав надається (припиняється) на підставі договору, укладеного з технічним адміністратором Реєстру, крім випадку надання посадовим особам державних органів автоматизованого доступу з використанням програмних засобів ведення інформаційно-телекомунікаційних систем відповідних державних органів за допомогою прикладного програмного інтерфейсу Державного реєстру прав (далі - доступ до Державного реєстру прав за допомогою прикладного програмного інтерфейсу). Технічний адміністратор Державного реєстру прав укладає договір у разі, коли користувачем є адвокат.
Доступ користувача до Державного реєстру прав на підставі договору здійснюється виключно за умови використання таким користувачем кваліфікованого електронного підпису. Для створення кваліфікованого електронного підпису використовуються виключно засоби кваліфікованого електронного підпису, які мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання.
Позивач та представник позивача в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися своєчасно та належним чином.
21.11.2022 року на адресу суду від представника позивача ОСОБА_3 надійшло клопотання про розгляд клопотання про витребування реєстраційної справи без участі позивача та його представника у зв'язку із зайнятістю представника у іншому процесі.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомляли.
Суд, дослідивши матеріали справи в межах заявленого клопотання про витребування доказів, дійшов висновку, що клопотання про витребування доказів підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Як вбачається зі змісту ст. 43 ЦПК України, учасники справи мають право подавати клопотання.
Стаття 12 ЦПК України встановлює, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Згідно п. 4 ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим кодексом.
Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно положень ч. ч. 1, 6, 7 ст. 84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
Відповідно до ст.76 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно із ст.77 Цивільного процесуального кодексу України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Порядок витребування доказів регламентується ст. 84 ЦПК України, де зазначено, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У клопотанні повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Тобто заявляючи клопотання про витребування доказів особа повинна надати відомості про неможливість ним особисто отримати докази по справі. Надати докази вжиття заходів для отримання цього доказу самостійно,та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.
З врахуванням викладеного, беручи до уваги предмет спору, зміст заявлених позовних вимог, обставини, які входять до предмета доказування та наявні у матеріалах справи докази, зважаючи, що обставини цивільних справ з'ясовуються судом на засадах змагальності, враховуючи неможливість позивача самостійно надати докази та наявність доказів вжиття заходів для отримання доказу самостійно, з огляду на значення таких доказів для правильного вирішення справи, суд вважає, що клопотання представника позивача підлягає до задоволення.
Відповідно до ч. 3 ст. 84 ЦПК України у разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.
Керуючись ст. ст. 76, 77, 81, 84 ЦПК України, суд,-
Клопотання представника позивача про витребування доказів у справі за позовом ОСОБА_1 до Ужгородської міської ради, Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради та фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про визнання договору оренди нежилого приміщення недійсним - задовольнити.
Витребувати від Виконавчого комітету Ужгородської міської ради реєстраційну справу на об'єкт нерухомого майна №1036800621101 вбудовані нежитлові приміщення загальною площею 64,1 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 .
Зобов'язати надати вищевказані докази до Ужгородського міськрайонного суду в строк до 20.12.2022 року.
У разі неможливості надати вищевказані документи повідомити про це Ужгородський міськрайонний суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня отримання ухвали.
Витребувану ухвалою реєстраційну справу направити до Ужгородського міськрайонного суду за адресою м. Ужгород, вул. Загорська, 53, головуюча - суддя Бенца К.К. в термін до 20.12.2022 року.
У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.
Притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов'язку подати витребувані судом докази.
Ухвала суду підлягає негайному виконанню у порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Оскарження ухвали про забезпечення доказів не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає розгляду справи.
Копію ухвали для її виконання направити Виконавчому комітету Ужгородської міської ради (місце знаходження 88000, м. Ужгород, пл. Поштова, 3).
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом 15 днів з дня проголошення.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 354 ЦПК України учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом пятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду К.К. Бенца