Справа № 304/2011/22 Провадження № 1-кс/304/339/2022
22 листопада 2022 року м. Перечин
Слідчий суддя Перечинського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , розглянувши клопотання прокурора Перечинського відділу Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 подане на підставі матеріалів досудового розслідування, внесених до ЄРДР за № 12022071130000182 від 15 листопада 2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, про арешт майна,
прокурор звернувся до слідчого судді з клопотанням на підставі матеріалів кримінального провадження, внесених до ЄРДР за № 12022071130000182 від 15 листопада 2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, про накладення арешту на добровільно виданий ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , велосипед сірого кольору, з написом на колесі «Airline», шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування вказаним майном. Клопотання мотивує тим, що Перечинським відділом Ужгородської окружної прокуратури відповідно до вимог КПК України здійснюється нагляд за додержанням законів під час проведення слідчим відділом відділення поліції № 1 досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12022071130000182 від 15 листопада 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням. Так, під час досудового розслідування встановлено, що 14 листопада 2022 року близько 17.20 год невідома особа, знаходячись на території КНП «Перечинська лікарня», що у місті Перечині, вул. Ужанська, 8, викрала вживаний велосипед іноземного виробництва невстановленої моделі, який ОСОБА_5 залишив без нагляду біля хірургічного корпусу. За даним фактом 15 листопада 2022 року розпочато досудове розслідування, відомості про яке внесено до ЄРДР за № 12022071130000182 з правовою кваліфікацією за ч. 4 ст. 185 КК України. Також прокурор вказує, що 15 листопада 2022 року ОСОБА_4 , мешканка АДРЕСА_1 , добровільно видала велосипед сірого кольору, з написом на колесі «Airline», який був викрадений того ж дня. Вказаний велосипед слідчим відділенням відділення поліції № 1 Ужгородського районного управління Національної поліції в Закарпатській області постановою від 15 листопада 2022 року визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, оскільки такий може містити на собі сліди вчинення злочину, які у свою чергу можуть бути використані як доказ факту, чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Відтак прокурор зазначає, що добровільно виданий велосипед є речовим доказом та має значення речового доказу у даному кримінальному провадженні, через що у ході досудового розслідування може виникнути необхідність у проведенні відповідних слідчих дій та експертиз, тому й виникла необхідність у накладенні арешту на майно, тому просить клопотання задовольнити.
Прокурор у судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про розгляд клопотання за його відсутності та підтримав таке.
У судове засідання власник майна ОСОБА_5 також не з'явився, про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлявся у встановленому законом порядку.
Слідчий суддя розглядає клопотання про арешт майна за відсутності вказаних осіб, оскільки відповідно до положень ч. 1 ст. 172 КПК України їх неприбуття у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
На підставі ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів не проводиться.
Слідчий суддя, вивчивши надані матеріали, зваживши доводи викладені у клопотанні, приходить до такого висновку.
Пунктом 4 частини 2 статті 36 КПК України передбачено, що прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений доручати слідчому, органу досудового розслідування проведення у встановлений прокурором строк слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій або давати вказівки щодо їх проведення чи брати участь у них, а в необхідних випадках - особисто проводити слідчі (розшукові) та процесуальні дії в порядку, визначеному цим Кодексом.
Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 цього Кодексу під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 цього Кодексу арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Частиною 3 вказаної статті передбачено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Як видно з наданих прокурором матеріалів, 14 листопада 2022 року о 17.52 год надійшло повідомлення зі служби «102» про те, що того ж дня за адресою: Перечинський район м. Перечин, вул. Ужанська, заявник ОСОБА_5 , мешканець АДРЕСА_2 , виявив відсутність гірського велосипеда монтенбайк, сірого кольору, який він залишив близько 25 хв тому біля хірургічного корпусу Перечинської лікарні.
П'ятнадцятого листопада 2022 року відомості про вказане кримінальне правопорушення з правовою кваліфікацією за ч. 4 ст. 185 КК України були внесені до ЄРДР за № 12022071130000182.
Крім цього того ж дня викрадений велосипед, сіро-чорного кольору, з написом на колесах «Airline», добровільно видала ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканка АДРЕСА_1 , а також надала працівникам поліції дозвіл на огляд її домогосподарства.
З протоколу огляду місця події від 15 листопада 2022 року видно, що об'єктом огляду є територія домогосподарства за адресою: АДРЕСА_1 , де біля будинку на металевій хвіртці опертий велосипед сірого кольору, який ОСОБА_4 добровільно видала та який ввечері 14 листопада 2022 року привіз її син - ОСОБА_6 , який хворіє на психічні розлади.
Зазначений велосипед постановою старшого слідчого СВ відділення поліції № 1 Ужгородського районного управління Головного управління Національної поліції в Закарпатській області ОСОБА_7 про визнання предмету речовим доказом від 15 листопада 2022 року визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12022071130000182.
Зі змісту ч. 2 ст. 173 КПК України вбачається, що при вирішенні питання про арешт майна суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; 3) розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; 4) наслідки арешту майна для інших осіб; 5)розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Прокурором доведено, що добровільно видане майно, має значення речового доказу у кримінальному проваджені № 12022071130000182 та відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, оскільки може бути використане як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
На виконання вимог ч. 1 ст. 173 КПК України прокурор довів слідчому судді необхідність такого арешту майна з метою збереження речових доказів, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 170 КПК України.
Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку про наявність достатніх правових підстав для арешту майна, враховує можливість використання такого як доказу у даному кримінальному провадженні, оскільки за його допомогою може бути виконане завдання досудового розслідування щодо встановлення та з'ясування всіх обставин вчиненого кримінального правопорушення, а тому клопотання про арешт майна підлягає задоволенню.
Положеннями ч. 5 ст. 173 КПК України передбачено, що у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно.
Керуючись ст. 36, 131, 132, 170-173, 175, 309 КПК України, слідчий суддя
клопотання прокурора Перечинського відділу Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 , подане на підставі матеріалів досудового розслідування, внесених до ЄРДР за № 12022071130000182 від 15 листопада 2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт на добровільно виданий ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , велосипед сірого кольору, з написом на колесі «Airline», що належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканцю АДРЕСА_2 , заборонивши розпорядження та користування таким майном.
Виконання зазначеної ухвали покласти на прокурора Перечинського відділу Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 .
Згідно ст. 175 КПК України ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Роз'яснити, що відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1