Ухвала від 24.11.2022 по справі 904/4387/19

УХВАЛА

24 листопада 2022 року

м. Київ

Справа № 904/4387/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Банаська О. О. - головуючого, Білоуса В. В., Васьковського О. В.

розглянув матеріали касаційної скарги Приватного акціонерного товариства "Хліб"

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 06.09.2022

у складі колегії суддів: Паруснікова Ю. Б. (головуючого), Верхогляд Т. А., Вечірка І. О.

у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Український Рітейл"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Український Рітейл"

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду Дніпропетровської області перебувала справа № 904/4387/19 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Український Рітейл" про банкрутство.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.07.2021 у справі № 904/4387/19 відмовлено у задоволенні клопотання ГУ ДПС у Дніпропетровській області № б/н від 30.06.2021 про зобов'язання надати документи для проведення перевірки. Задоволено клопотання ліквідатора про нарахування і виплату грошової винагороди за період з 03.06.2021 по 30.06.2021. Затверджено звіт арбітражного керуючого Касаткіна Д.М. про нарахування і виплату грошової винагороди, пов'язаної з виконанням повноважень ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Український Рітейл" за період з 03.06.2020 по 30.06.2021 (грошова винагорода у розмірі 209 090,10 грн). Затверджено ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора боржника. Ліквідовано юридичну особу - Товариство з обмеженою відповідальністю "Український Рітейл" (49126, м. Дніпро, бульвар Слави, буд. 45, ідентифікаційний код 34604386).

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 06.09.2022 (повний текст складено 12.09.2022) апеляційні скарги Приватного акціонерного товариства "Хліб" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Сенс Експо" задоволено частково, ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 20.07.2021 скасовано, прийнято нове рішення, яким відмовлено у задоволенні клопотання ГУ ДПС у Дніпропетровській області № б/н від 30.06.2021 про зобов'язання надати документи для проведення перевірки. Задоволено клопотання ліквідатора про нарахування і виплату грошової винагороди за період з 03.06.2021 по 30.06.2021. Затверджено звіт арбітражного керуючого Касаткіна Д. М. про нарахування і виплату грошової винагороди, пов'язану з виконанням повноважень ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Український Рітейл" за період з 03.06.2020 по 30.06.2021 (грошова винагорода у розмірі 209 090,10 грн). Затверджено ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора банкрута. Ліквідовано юридичну особу - Товариство з обмеженою відповідальністю "Український Рітейл" (49126, м. Дніпро, бульвар Слави, буд. 45; ідентифікаційний код 34604386).

03.10.2022 Приватне акціонерне товариство "Хліб" звернулось до Верховного Суду з касаційної скаргою на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 06.09.2022 у справі № 904/4387/19.

Одночасно у прохальній частині касаційної скарги заявлено клопотання про зупинення дії оскарженої постанови.

Крім того, за текстом касаційної скарги скаржником порушено питання щодо відстрочення сплати судового збору.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 904/4387/19 визначено колегію суддів у складі: Банаська О. О. - головуючого, Білоуса В. В., Васьковського О. В., що підтверджується протоколом передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 05.10.2022.

Ухвалою Верховного Суду від 20.10.2022 відмовлено у задоволенні клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору, касаційну скаргу залишено без руху з наданням скаржнику строку на усунення її недоліків шляхом надання доказів сплати судового збору, письмових пояснень в яких чітко зазначити підстави касаційного оскарження.

18.11.2022 на адресу Верховного Суду від скаржника надійшли письмові пояснення на усунення недоліків касаційної скарги, до яких, в тому числі, долучені докази сплати судового збору (платіжне доручення від 09.11.2022 № 65).

Одночасно, 18.11.2022 на електронну адресу Верховного Суду від скаржника надійшли аналогічні за змістом письмові пояснення, до яких також долучено докази сплати судового збору (платіжне доручення від 09.11.2022 № 65).

Водночас, колегія суддів зазначає, що письмові пояснення скаржника, які надійшли на адресу Верховного Суду не містять підпису скаржника та/або його представника, що підтверджується актом Верховного Суду від 18.11.2022 № 29.1-11/366.

Відповідно до статті 169 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, або на вимогу суду заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі. Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

Вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення визначено в частині другій статті 170 ГПК України згідно якої письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.

Згідно з частиною четвертою статті 170 ГПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

З урахуванням наведеного вище Верховний Суд у складі колегії суддів доходить висновку про повернення письмових пояснень Приватного акціонерного товариства "Хліб", які надійшли 18.11.2022 на адресу Верховного Суду та не містять підпису.

Водночас, розглянувши аналогічні за змістом письмові пояснення скаржника, які 18.11.2022 надійшли на електронну адресу Верховного Суду та містять кваліфікований електронний підпис, суд встановив таке.

Відповідно до частини першої статті 294 ГПК України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі, в якій повідомляється про дату, час і місце розгляду скарги, а також про витребування матеріалів справи. До відкриття касаційного провадження учасники справи мають право подати заперечення проти відкриття касаційного провадження (частина друга цієї статті).

Згідно з частиною третьою статті 294 ГПК України питання про відкриття касаційного провадження у справі вирішується колегією суддів у складі трьох суддів не пізніше двадцяти днів з дня надходження касаційної скарги або з дня надходження заяви про усунення недоліків, поданої у порядку, визначеному статтею 292 цього Кодексу.

Частиною третьою статті 174 ГПК України передбачено, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду.

На виконання вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України скаржник зазначає про порушення судом апеляційної інстанції при постановлені оскарженої постанови норм процесуального права, невірним застосуванням норм матеріального права та в якості підстави касаційного оскарження зазначає пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України, посилаючись в контексті цієї підстави на застосування норм права без врахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладених у постановах Верховного Суду від 17.06.2020 у справі № 924/669/17, від 24.02.2021 у справі № Б8/191-10, від 07.04.2021 у справі № 911/1815/17, від 24.06.2020 у справі № 922/2187/16, від 02.03.2021 у справі № 922/1742/20.

Отже, на момент відкриття касаційного провадження доводи касаційної скарги не є очевидно неприйнятними, а відтак подані матеріали достатні для касаційного розгляду.

Підстав для застосування статей 292 та 293 ГПК України не встановлено.

З огляду на зазначене, колегія суддів дійшла висновку про відкриття касаційного провадження у справі № 904/4387/19 за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Хліб" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 06.09.2022.

Разом з тим, суд приймає до уваги, що у провадженні Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду перебуває справа № 904/4387/19 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Сенс Експо" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 06.09.2022 та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 20.07.2021, в якій ухвалою від 20.10.2022 відкрито касаційне провадження.

Оскільки касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Сенс Експо" та Приватного акціонерного товариства "Хліб" подані на одну й ту ж постанову Центрального апеляційного господарського суду від 06.09.2022 у справі № 904/4387/19, колегія суддів вважає за необхідне відповідно до вимог статті 173 ГПК України об'єднати їх в одне касаційне провадження.

Виходячи з положень частини четвертої статті 294 ГПК України, колегія суддів Верховного Суду вважає необхідним надати учасникам справи строк на подання відзиву на касаційну скаргу до 05.12.2022.

Щодо клопотання скаржника про зупинення дії оскарженої постанови

Порушуючи питання про зупинення дії оскарженої постанови у прохальній частині касаційної скарги, скаржник за текстом касаційної скарги не наводить жодного обґрунтування наявності підстав для зупинення дії постанови Центрального апеляційного господарського суду від 06.09.2022 у справі № 904/4387/19.

Розглянувши зазначене клопотання, судом приймається до уваги таке.

За приписами частини першої статті 332 ГПК України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.

Законодавець не обмежив дискреційні повноваження судів щодо підстав для зупинення виконання оскарженого рішення суду або його дії (якщо рішення не передбачає примусового виконання). Водночас, Верховний Суд виходить з того, що особливістю таких ухвал суду касаційної інстанції є те, що вони приймаються лише на стадіях виконання судового рішення, тобто, після ухвалення судового рішення у справі, що набрало законної сили. Оскільки однією з основних засад судочинства в Україні є обов'язковість судового рішення (пункт 9 частини першої статті 129 Конституції України), свобода судового розсуду у такому випадку не є необмеженою. Суд має право вчинити відповідні дії, але лише у виняткових випадках, зокрема, якщо кінцеве рішення невідворотне та його негайне виконання може завдати значної шкоди.

При цьому, сторона, проти якої ухвалено судове рішення у справі, має обґрунтувати свою заяву належним чином. Так, клопотання про зупинення виконання (дії) судових рішень має бути мотивоване. У клопотанні заявник повинен навести обґрунтування його вимог та довести, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для відновлення порушених прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, або буде неможливим поворот виконання судових рішень у разі, якщо вони будуть скасовані.

Вирішуючи питання про зупинення виконання (дії) судового рішення, суд враховує необхідність у цьому, зокрема, у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, необхідності забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, а також осіб, які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов'язки тощо.

При цьому застосування відповідних повноважень має бути обґрунтованим, а підстави вагомими та доведеними, оскільки у такому випадку інша сторона у справі (учасники справи), на користь якої таке рішення постановлене, буде обмежена у праві на задоволення своїх вимог.

Разом з тим в ухвалі про зупинення виконання (дії) судового рішення суд не вправі обґрунтовувати своє рішення припущеннями, суд має навести підстави для такого зупинення.

Водночас, сама по собі незгода учасника судового процесу із мотивами ухваленого у справі судового рішення не є достатньою підставою для зупинення його виконання та дії, оскільки правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права суд касаційної інстанції перевіряє, переглядаючи по суті у касаційному порядку судові рішення.

Разом з тим, набуття судовими рішеннями чинності і, як наслідок, їх виконання, є законодавчо передбаченими стадіями судового процесу, а тому таке виконання саме по собі не є безумовною підставою, з якою закон пов'язує можливість (необхідність) зупинення виконання або зупинення дії оскаржених рішень.

Крім того, суд касаційної інстанції враховує те, що необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов'язкового для виконання судового рішення може становити порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права на доступ до суду.

Європейський суд з прав людини вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (див. mutatis mutandis рішення у справі "Шмалько проти України" (Shmalko v. Ukraine) від 20.07.2004, N 60750/00, § 43)).

Оскільки у клопотанні Приватного акціонерного товариства "Хліб" про зупинення дії оскарженого судового рішення не наведено жодних доводів та обґрунтувань того, що захист прав скаржника, його свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для відновлення порушених прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, у його задоволенні необхідно відмовити.

Ураховуючи наведене й керуючись статтями 173, 234, 235, 290, 294, 295, 301, 332, 326 Господарського процесуального кодексу України Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

УХВАЛИВ:

1. Письмові пояснення Приватного акціонерного товариства "Хліб", які надійшли на адресу Верховного Суду та не містять підпису повернути скаржнику без розгляду.

2. Відкрити касаційне провадження у справі № 904/4387/19 за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Хліб" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 06.09.2022.

2. Призначити розгляд касаційної скарги Приватного акціонерного товариства "Хліб" на 08 грудня 2022 року о 12:30 у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6 в залі судових засідань № 330.

3. Надати учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 05.12.2022.

4. Об'єднати касаційні скарги Приватного акціонерного товариства "Хліб" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Сенс Експо" в одне касаційне провадження.

5. Відмовити у задоволенні клопотання скаржника про зупинення дії постанови Центрального апеляційного господарського суду від 06.09.2022 у справі № 904/4387/19.

6. Довести до відома учасників справи, що явка їх представників в судове засідання не є обов'язковою.

7. Звернути увагу учасників справи на можливості розгляду справи за відсутності їх представників за наявними у справі матеріалами у разі подання відповідного клопотання відповідно до частини третьої статті 196 Господарського процесуального кодексу України.

8. Роз'яснити учасникам справи положення статті 202 Господарського процесуального кодексу України відповідно до якої неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

9. Повідомити учасників справи про можливість участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції, у тому числі поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та про можливість подати процесуальні документи (заяви, клопотання, скарги, відзиви тощо), в тому числі заяву в порядку статті 197 ГПК України, на електронну адресу суду (kgs@supreme.court.gov.ua), через особистий кабінет в системі "Електронний суд", поштою, факсом або іншими дистанційними засобами зв'язку, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі з використанням власного кваліфікованого електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису з урахуванням вимог Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" та Закону України "Про електронні довірчі послуги".

10. Інформацію по справі № 904/4387/19, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою: http://supreme.court.gov.ua.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий О. О. Банасько

Судді В. В. Білоус

О. В. Васьковський

ДО УВАГИ УЧАСНИКІВ СУДОВОГО ПРОЦЕСУ !

Суди продовжують працювати, проте в умовах воєнного стану проведення судових засідань має особливості щодо явки до суду та необхідності забезпечення безпеки відвідувачів.

Просимо поєднати дотримання процесуальних норм з повагою до інших учасників справи та до суду, у зв'язку з чим:

- максимально реалізувати право на участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, передбачене статтею 197 Господарського процесуального кодексу України;

- про намір участі в судовому засіданні в приміщенні Касаційного господарського суду, або про розгляд справи без участі представників сторін, завчасно повідомити про це суд.

Про свій вибір просимо завчасно повідомити суд поштою або в електронному вигляді на електронну адресу суду (kgs@supreme.court.gov.ua) із застосуванням електронного цифрового підпису, або з використанням підсистеми Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний суд".