29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
м. Хмельницький
"14" листопада 2022 р. Справа № 924/883/21
Господарський суд Хмельницької області у складі
судді Крамара С.І., при секретарі судового засідання Загродській М.А., розглянувши матеріали
за позовом заступника керівника Шепетівської окружної прокуратури, м. Шепетівка Хмельницької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції держави у спірних правовідносинах - Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області, м. Хмельницький
до Шепетівського районного спеціалізованого лісокомунального підприємства, с. Рилівка Шепетівського району Хмельницької області
про стягнення 10 880 408,00 грн. збитків, завданих незаконною порубкою дерев на території об'єкту природно-заповідного фонду - регіонального ландшафтного парку "Мальованка"
Представники сторін:
від прокуратури: Русецька О.В. - згідно наказу №1287к від 29.10.2021 року;
від позивача: Ступка Г.М. - згідно витягу з ЄДР;
від відповідача: Бойко Р.В. - згідно ордеру №58 від 13.09.2021 року
В судовому засіданні, відповідно до ст. 240 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Процесуальні дії по справі, стислий виклад позицій сторін.
Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 10.12.2021 у справі №924/883/21 у позові було відмовлено.
Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.04.2022 рішення суду області від 10.12.2021 скасовано та прийнято нове рішення, яким позов задоволено в повному обсязі.
26.07.2022 постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду рішення суду області від 10.12.2022 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.04.2022 у справі №924/883/21 скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду Хмельницької області.
22.08.2022 матеріали справи надійшли до Господарського суду Хмельницької області.
Протоколом автоматизованого розподілу справ між суддями від 22.08.2022 справу №924/883/21 передано на розгляд судді Крамару С.І.
З огляду на викладене, справу №924/883/21 суддею прийнято до свого провадження та призначено підготовче засідання.
26.10.2022 судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Прокурор в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції держави у спірних правовідносинах - Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області, м.Хмельницький звернувся до суду з позовом, у якому просить стягнути з відповідача 10 880 408,00 грн. збитків, завданих незаконною порубкою дерев на території об'єкту природно-заповідного фонду - регіонального ландшафтного парку "Мальованка". Вимоги мотивує тим, що відповідач, в порушення ст. 9-1 Закону України "Про природно-заповідний фонд України", вчинив незаконну порубку на території регіонального ландшафтного парку "Мальованка" за відсутності лімітів на спеціальне використання природних ресурсів, на підставі незаконно виданих лісорубних квитків на проведення лісовідновних рубок, що підтверджено актом №210/05 від 19.03.2021, складеним спеціалістами ДЕІ у Хмельницькій області за наслідками проведеної планової перевірки додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів на виконання Плану Держекоінспекції України із забезпечення реалізації державної політики щодо здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання і охорони природних ресурсів на 2021 рік, затвердженого наказом державної екологічної інспекції України від 27 листопада 2020 року №454.
Прокурор у відповіді на відзив стверджує про завершення процедури створення регіонального ландшафтного парку "Мальованка" на момент проведення перевірки Державною екологічною інспекцією та підтвердженні правомірності видачі Охоронного зобов'язання №9/3 від 30.05.2017.
У додаткових поясненнях зазначив, що доводи відповідача щодо відсутності факту складання спеціалістами Держекоінспекції у Хмельницькій області польових перелікових відомостей в ході проведення комісійного обстеження лісових кварталів підприємства є безпідставними та спрямованими на введення в оману суду.
Вказує, що факт обстеження спеціалістами Держекоінспекції кварталу 48; виділ 13, кварталу 34, виділ 18, кварталу 33, виділ 27, кварталу 57, виділ 15, кварталу 34, виділ 17, 18, кварталу 48, виділ 13, кварталу 57, виділ 1-5, та кварталу 56, виділ 43 підтверджується нотаріально посвідченою заявою свідка - інженера лісового господарства Шепетівського районного спеціалізованого лісокомунального підприємства Романчука С.О., поданою до суду відповідачем. Інші свідчення свідка слід сприймати критично.
Звертає увагу, що в ході ознайомлення в Департаменті природних ресурсів та екології Хмельницької обласної військової адміністрації з оригіналами документів, встановлено наявність оригіналу картосхеми функціонального зонування РЛП "Мальованка", масштабом 1:50000, затвердженої директором Шепетівського держлісгоспу, головами Хролинської, Михайлюцької, Великоберезняківської, Судилківської, Новичівської, Буртинської сільських та Полонської міської рад, яка подається як додатковий доказ встановлення меж парку.
Зазначив, що Верховним Судом в постанові від 26.07.2022 у справі №924/883/21 відхилено аргументи Шепетівського РСЛКП в тій частині, в якій відповідач заперечує факт, законність створення, статус регіонального ландшафтного парку "Мальованка", його межі та факт обізнаності про ці обставини згідно з Охоронним зобов'язанням. вказав, що незважаючи на факт такої обізнаності, відповідачем проведено неправомірні рубки, що підтверджується наявними в матеріалах справи Актами приймання-передачі виконаних робіт.
Позивач - Державна екологічна інспекція у Хмельницькій області, м. Хмельницький наполягає на задоволенні позовних вимог з мотивів, викладених прокурором у позовній заяві. Додатково зазначила, що кількість зрубаних дерев, їх діаметр та ознаки зафіксовано в польових перелікових відомостях, які складено державними інспекторами в ході проведення перевірки та є частиною матеріалів перевірки контролюючого органу. По завершенню перевірки чотири державні інспектори захворіли, а тому не мали змогу підписати Акт перевірки № 27 від 19.03.2022. Відсутність у акті перевірки підпису однієї з посадових осіб контролюючого органу, яка її проводила, стосується оформлення результатів перевірки та не може бути самостійною підставою для визнання недійсними рішень контролюючого органу, прийнятих на підставі такого акта, при відсутності порушень правил проведення перевірки. Вказує, що підстави наведені відповідачем у відзиві є надуманими та викладені з метою уникнення від відповідальності визначеної законом.
Відповідач - Шепетівське районне спеціалізоване лісокомунальне підприємство, с. Рилівка Шепетівського району Хмельницької області, проти позовних вимог заперечує. Посилається на те, що процедура створення РЛП "Мальованка" у встановленому законодавством порядку не була завершена. Зокрема, Положення про регіональний ландшафтний парк "Мальованка" відповідач не отримував, Проєкт організації території не погоджував, Проєкт землеустрою не погоджував, межові знаки на зберігання не приймав. Станом на вересень 2021 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відсутні відомості про юридичну особу - РЛП "Мальованка".
Зазначає про те, що включення лісових земель відповідача загальною площею 4359,30 га до складу території РЛП "Мальованка" блокує здійснення господарської діяльності підприємства. Окрім того, звертає увагу на ненаданні йому із Охоронним зобов'язанням від 30.05.2017 копій картографічних оглядових матеріалів меж територій, що передаються під охорону, та не переоформленні Охоронного зобов'язання після затвердження нового Положення про РЛП "Мальованка" 24.06.2019, яким, в тому числі, змінено площу та зонування парку. Вказує, що на території відповідача юридично не підтверджено існування об'єктів природно-заповідного фонду.
Звертає увагу на невідповідностях п.12 додатку 5 до акту №210/05, зокрема, посилання інспекторів на п.1.4 Інструкції, затвердженої наказом №27 від 21.01.2008 року, оскільки вона передбачає порядок установлення лімітів на використання природних ресурсів в межах територій та об'єктів ПЗФ загальнодержавного значення, в той час як РЛП "Мальованка" визначено об'єктом природно-заповідного фонду місцевого значення. Зауважує на не здійсненні відповідачем головного користування, а проведення рубок лише проміжного користування, наявності всіх необхідних погоджень на здійснення заходів з поліпшення санітарного стану лісів та відсутності Проєкту організації території та об'єктів природно-заповідного фонду та положення до нього.
Посилається на наказ Державного агентства лісових ресурсів №111 від 07.04.2016, у додатку №7 до якого вказано про відсутність у земельних ділянках відповідача категорії природно-охоронних лісів.
Акцентує увагу на незавершенні процедури створення РЛП "Мальованка", відсутності в Положенні про РЛП "Мальованка" будь-яких відомостей про відповідача як землекористувача, відсутності проєкту створення РЛП "Мальованка", неналежному надісланні та оформленні Охоронного зобов'язання.
Звертає увагу на порушення процедури проведення перевірки органом контролю та здійснення ним саме позапланового заходу контролю. Вказує, що перевірка, яка оформлена актом №210/05 від 19.03.2021 фактично проведена як позапланова із залученням працівників Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області, що у свою чергу обов'язково мало б відображатися в зазначеному акті перевірки. Її проведено без погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю). Акт перевірки №210/05 від 19.03.2021 не підписаний всіма посадовими особами органу контролю.
Незважаючи на наявність зауважень, позивачем - заступником керівника Шепетівського окружного прокурора - не долучено їх до акту перевірки №210/05 від 19.03.2021 під час подання позову.
Вказує, що польові перелікові відомості до указаного акту, на момент підписання його директором Шепетівського РСЛП, не додані, що унеможливлювало ознайомитися з ними. Факт відсутності на момент перевірки вищевказаних польових перелікових відомостей об'єктивно підтверджується зауваженнями Шепетівського РСЛП №27 від 19.03.2022, поданими на акт перевірки №210/05 від 18 березня 2021 року.
Польові перелікові відомості, копії яких долучені до матеріалів справи, під час проведення вищевказаної перевірки у період часу з 09.03.2021 по 19.03.2021 працівниками ДЕІ у Хмельницькій області не складалися, відповідні заміри пнів не здійснювалися, обстеження площ підприємства за участю уповноваженої особи відповідача директора підприємства не проводилися.
Зазначає, що інженер лісового господарства Шепетівського РСЛП Романчук С.О. у березні 2021 обов'язки директора підприємства не виконував, довіреність на представництво інтересів Шепетівського РСЛП йому не видавалася та останній не уповноважувався у березні 2021 на участь у заходах державного нагляду (контролю), у тому числі на підписання польових перелікових відомостей.
Акцентує, що польові перелікові відомості містять завідомо неправдиві відомості в частині внесення даних стосовно дати і місця їх складання та відмови Романчука С.О. від їх підписання.
Зазначає, що в основу розрахунку шкоди за указаним позовом лягли пні зрубаних дерев у період 2012 - 2016 років, що підтверджується відповідними актами перевірки.
У додаткових поясненнях зазначив, що постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 02.08.2022 скасовано Постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02.11.2021, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 14.06.2021 залишено в силі. Таким чином, висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 02.08.2022 у справі №560/3641/21 повністю спростовує доводи позивача про обізнаність Шепетівського РСЛП про межі і місцезнаходження об'єктів природно-заповідного фонду РЛП "Мальованка".
Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.
Рішенням Хмельницької обласної ради №11 від 10.06.1998 створено склад координаційної ради по розробці проєкту створення регіонального ландшафтного парку "Мальованка" (далі - Парк).
Відповідно до протоколу № 1 від 16.09.1998 координаційна рада сприяння створенню Парку, в тому числі, затвердила комісію по вибору земельної ділянки під Парк. Тоді ж комісією затверджено акт вибору земельної ділянки під Парк з його схемою та з погодженням меж землекористувачами та землевласниками.
Рішенням Шепетівської районної ради Хмельницької області від 21.10.1998 надано згоду на включення до Парку 11693,4 га земель району, без права вилучення їх у нинішніх землекористувачів.
Рішенням Хмельницької обласної ради від 11.05.1999 створено на території Шепетівського та Полонського районів Парк площею 15660,1 га, що включаються до його складу без вилучення у землекористувачів; зобов'язано державне управління з екологічної безпеки в другому кварталі 1999 розробити та затвердити положення про регіональний парк; спільно з державними лісогосподарськими об'єднаннями Хмельницькліс та іншими зацікавленими організаціями в другому кварталі 1999 року подати на розгляд сесії пропозиції щодо передачі земель у її постійне користування; до кінця 1999 року провести зонування території та розробити проєкт організації території Парку.
У додатку до рішення визначено перелік заповідних територій та об'єктів місцевого значення, які включаються до складу Парку, в тому числі, на території Шепетівського району Мальованське лісництво кв.71, 87 площею 107,0 га; Лісовий масив на північ від с.Мальованка площею 60 га; Мальованське лісництво, кв.65, вид.13, кв.55, вид.1, 11, 13, 14, кв.67, вид.19,22, кв.81, вид.4-7, кв.82, вид.1,2; а також передбачено перелік землекористувачів.
Рішенням сесії Шепетівської міської ради №2 від 26.05.2000 створено Шепетівське районне спеціалізоване лісокомунальне підприємство (рішення Шепетівської міської ради від 18.05.2016, яким затверджено статут відповідача). Статут відповідача, яке є комунальним унітарним підприємством, затверджено 18.05.2016 рішенням Шепетівської міської ради.
Рішенням Михайлюцької сільської ради Шепетівського району Хмельницької області від 20.12.2001 надано згоду на включення території Михайлюцької сільської ради площею 155 га до складу Парку, в тому числі, 155 га земель Шепетівського лісокомунального підприємства. Хролинська сільська рада Шепетівського району Хмельницької області у рішенні від 03.10.2002 надала згоду на включення території Хролинської сільської ради загальною площею 115 га, в тому числі, 113 га земель Шепетівського лісокомунального підприємства.
Рішенням Хмельницької обласної ради від 30.03.2004 № 23-11/2004 розширено Парк за рахунок земель сільських рад Шепетівського району площею 1255,0 га, які включаються до його складу без вилучення у землекористувачів згідно з додатком.
Рішенням Хмельницької міської ради №8-20/2005 від 23.12.2005 затверджено Положення про Парк у новій редакції. Згідно з положенням Парк загальною площею 16919,4га знаходиться на території Шепетівського та Полонського районів. Територія Парку не вилучається із землекористування, зокрема, Шепетівського районного спеціалізованого лісокомунального підприємства (4395,3 га), кв.11, кв.12, виділ 9-20, кв.13, вид. 40-43, 45-49, кв.17,19,21-34,38-75. Функціональне зонування території здійснюється на підставі Проєкту організації території. На території виділяються такі функціональні зони: заказна, рекреаційна, екскурсійно-господарська.
Наказом Державного агентства лісових ресурсів України №111 від 07.04.2016 віднесено ліси Хмельницької області, що знаходяться в постійному користуванні Городоцького спеціалізованого лісогосподарського підприємства Горліс, спеціалізованого лісокомунального підприємства Клепачівське, навчального закладу Плужненський професійний аграрний ліцей, комунального підприємства Дунаєвецької районної ради Лісовик, комунального підприємства Лісове господарство Віньковецької районної ради, державного підприємства Хмельницьке обласне спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство Хмельницькоблагроліс, Шепетівського районного спеціалізованого лісокомунального підприємства до відповідних категорій згідно з додатком, в тому числі до Шепетівського районного спеціалізованого лісокомунального підприємства 2165,3га лісозахисні ліси та 4545,7га експлуатаційні ліси.
У квітні 2016 позивачем проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства про охорону, захист, використання та відтворенні лісів відповідачем, за результатами якої порушень при проведенні рубок не виявлено.
30.05.2017 Департаментом екології та природних ресурсів Хмельницької обласної державної адміністрації супровідним листом №03/2-3108 направлено відповідачу Охоронне зобов'язання від 30.05.2017 №9/5 (далі - Охоронне зобов'язання), в пункті 2 якого зазначено, що відповідачу передається під охорону та дотримання встановленого режиму частина території Парку загальною площею 4395,3 га, який розташований на території Шепетівського та Полонського районів Хмельницької області.
У пункті 3 Охоронного зобов'язання зазначено, що землекористувач зобов'язаний: дотримуватись встановленого режиму для території (об'єкта) природно-заповідного фонду: не здійснювати в межах території (об'єкта) природно-заповідного фонду забороненої господарської діяльності; вживати заходів щодо попередження і ліквідації екологічних наслідків аварій та шкідливого впливу на територію (об'єкт) природно-заповідного фонду; дотримуватись вимог щодо використання території (об'єкта) природно-заповідного фонду; забезпечити охорону та збереження цінних природних комплексів територій (об'єкта) природно-заповідного фонду.
Згідно з пунктом 4 Охоронного зобов'язання землекористувач (землевласник) забезпечує охорону та збереження території об'єкта, що перебуває у його користуванні.
Оформленим та виданим в установленому законом порядку Охоронним зобов'язанням №9/3 від 30.05.2017 встановлено окремі обмеження у здійсненні господарської діяльності в межах вказаного об'єкта природно-заповідного фонду та на Шепетівське районне спеціалізоване лісокомунальне підприємство покладено ряд обов'язків. Охоронне зобов'язання містить підпис директора департаменту та печатку.
Рішенням Хмельницької обласної ради № 42-26/2019 від 21.06.2019 визнано таким, що втратило чинність рішення Хмельницької обласної ради четвертого скликання від 23 грудня 2005 року № 8-20/2005 "Про затвердження Положення про регіональний ландшафтний парк "Мальованка".
Наказом Департаменту природних ресурсів та екології Хмельницької облдержадміністрації від 24.06.2019 затверджено Положення про Регіональний ландшафтний парк "Мальованка", згідно з яким парк загальною площею 16916,3 га розташований на території Шепетівського та Полонського районів без вилучення земельних ділянок у їх землекористувачів. Межі земельних ділянок, що включені до території парку, встановлюються в натурі (на місцевості), закріплюються межовими знаками в порядку, визначеному законодавством. Відомості про обмеження у використанні таких земельних ділянок, що встановлені законом та нормативно-правовими актами, в частині додержання природоохоронних вимог, вносяться до Державного земельного кадастру в установленому законом порядку. До встановлення меж парку в натурі його межі визначаються відповідно до проєкту його створення. Функціональне зонування території Парку здійснюється відповідно до проєкту організації його території, що затверджується в установленому законом порядку Хмельницькою обласною радою.
Територія Парку поділена на заповідну, регульованої та стаціонарної рекреації зони (пункт 4.3. Положення).
Згідно пунктом 5.4. Положення на землекористувачів в межах парку оформляються охоронні зобов'язання щодо додержання встановленого режиму території.
Розпорядженням Хмельницької обласної державної адміністрації від 28.09.2020 № 733/2020-р, на підставі статей 6, 39 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", статей 17, 122 Земельного кодексу України, статті 47 Закону України "Про землеустрій", статті 7 Закону України "Про природно-заповідний фонд України", враховуючи висновок державної експертизи землевпорядної документації від 18.08.2020 №2852-20, затверджено проєкт землеустрою щодо організації і встановлення меж території регіонального ландшафтного парку "Мальованка " для збереження та використання регіональних ландшафтних парків на території Шепетівського та Полонського районів Хмельницької області загальною площею 16915,3000 га.
Проєкт організації території Парку, охорони, відтворення та рекреаційного використання його природних комплексів і об'єктів на даний час не затверджено.
Сьомим апеляційним адміністративним судом у постанові від 02.11.2021 у справі №560/3641/21 встановлено, що на підставі викладеного вище рішення, до Державного земельного кадастру внесена відповідна інформація.
Працівниками позивача проведено перевірку щодо додержання відповідачем вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони лісів, про що складено акт №210/05 від 19.03.2021. У акті перевірки зазначено, що перевірка є позаплановою.
Згідно Акту, перевіркою встановлено наявність порушень вимог законодавства, зокрема, абзацу 5, 6 ст. 9-1 Закону України "Про природно-заповідний фонд", яке полягало у тому, що Шепетівським районним спеціалізованим лісокомунальним підприємством виписано лісорубні квитки на проведення лісовідновних рубок на території регіонального ландшафтного парку "Мальованка", зокрема, лісорубний квиток серії 02 ЛКБ №515143 від 02.01.2019 року щодо вирубки в кварталі 21, виділ 9, кварталі 26, виділ 11, кварталі 30, виділ 43, кварталі 50, виділ 19, кварталі 57, виділ, 35, кварталі 26, виділ 11, квартал 68, виділ 32; лісорубний квиток серії 02 ЛКБ №539243 від 01.04.2019 року щодо вирубки у кварталі 13, виділ 43, кварталі 26, виділ 11, кварталі 51, виділ 19; лісорубний квиток серії 02 ЛКБ №539248 від 02.07.2019 року на вирубку в картаті 34, виділ 2, кварталі 65, виділ 30, кварталі 68, виділ 32, кварталі 26, виділ 11; лісорубний квиток серії 02 ЛКБ №539251 від 25.10.2019 року на вирубку в кварталі 19, виділ 20, кварталі 30, виділ 44, кварталі 34, виділ 18, кварталі 65, виділ 30, кварталі 38, виділ 23; лісорубний квиток серії 02 ЛКБ №539256 від 03.01.2020 року на вирубку у кварталі 33, виділ 27, кварталі 23, виділ 16, кварталі 23, виділ 17, кварталі 28, виділ 28; лісорубний квиток серії 02 ЛКБ №539259 від 03.04.2020 року на вирубку в кварталі 24, виділ 28, кварталі 48, виділ 13 (проведено перелік зрізаних дерев у кількості 167 штук пнів різних порід, польова перелікова відомість до акту додається); лісорубний квиток серії 02 ЛКБ №539261 від 15.06.2020 року на вирубку у кварталі 17, виділ 7, кварталі 38, виділ 14, кварталі 65, виділ 12; лісорубний квиток серії 02 ЛКБ №539267 від 17.08.2020 року на вирубку у кварталі 34, виділ 18 (проведено перелік зрізаних дерев у кількості 347 штук пнів різних порід, польова перелікова відомість до акту додається); лісорубний квиток серії 02 ЛКБ №539264 від 09.07.2020 року на вирубку у кварталі 33, виділ 27 (проведено перелік зрізаних дерев в кількості 264 пнів різних порід), кварталі 57, виділ 15 (заміряно 619 пнів різних порід), польова перелікова відомість до акту додається; лісорубний квиток серії 02 ЛКБ №539269 від 01.10.2020 року на вирубку у кварталі 34, виділ 17 (заміряно зрізаних 497 пнів різних порід, польова перелікова відомість до акту додається), кварталі 48, виділ 13 (заміряно зрізаних 236 пнів різних порід, польова перелікова відомість до акту додається); лісорубний квиток серії 02 ЛКБ №539273 від 06.01.2021 року на вирубку кварталі 19, виділ 20, кварталі 57, виділ 15 (всього заміряно 432 пнів дерев різних порід, польова перелікова відомість до акту додається), кварталі 51, виділ 19. Лісовідновні рубки підприємством проводяться за відсутності ліміту та дозволу на спеціальне використання природних ресурсів, що є порушенням ст. 9-1 Закону України "Про природно-заповідний фонд".
Також Шепетівським районним спеціалізованим лісокомунальним підприємством виписано лісорубні квитки на проведення вибіркових санітарних рубок на території регіонального ландшафтного парку "Мальованка", зокрема, лісорубний квиток серії 02 ЛКБ №515144 від 02.01.2019 року на вирубку у кварталі 23, виділ 61, кварталі 27, виділ 36, кварталі 31, виділ 10, кварталі 40, виділ 23, кварталі 42, виділ 16, 18, кварталі 53, виділ 2, кварталі 57, виділ 39, кварталі 60, виділ 43, кварталі 65, виділ 32, 33, кварталі 65, виділ 34, кварталі 68, виділ 26, кварталі 70, виділ 6, кварталі 71, виділ 5, кварталі 74, виділ 9; лісорубний квиток серії 02 ЛКБ №5392414 від 02.01.2019 року на вирубку у кварталі 65, виділ 45, кварталі 74, виділ 1, кварталі 42, виділ 9, кварталі 43, виділ 13, кварталі 23, виділ 66, кварталі 17, виділ 20. 22, кварталі 27, виділ 36; лісорубний квиток серії 02 ЛКБ №539242 від 01.04.2019 року на вирубку у кварталі 24, виділ 21, кварталі 29, виділ 22, кварталі 41, виділ 3, кварталі 53, виділ 20, кварталі 57, виділ 34, кварталі 38, виділ 15, кварталі 74, виділ 9, кварталі 30, виділ 31, кварталі 34, виділ 7, кварталі 43, виділ 19, кварталі 51, виділ 6, кварталі 56, виділ 11, кварталі 70, виділ 4; лісорубний квиток серії 02 ЛКБ №5339246 від 10.06.2019 року на вирубку в кварталі 21, виділ 20, 22, 24, кварталі 46, виділ 4; лісорубний квиток серії 02 ЛКБ №539247 від 01.07.2019 року на вирубку у кварталі 22, виділ 25, кварталі 32, виділ 10, кварталі 62, виділ 9, 10, кварталі 20, виділ 15, кварталі 33, виділ 24, кварталі 34, виділ 16, кварталі 54, виділ 24, кварталі 70, виділ 9, кварталі 74, виділ 1, кварталі 22, виділ 20; лісорубний квиток серії 02 ЛКБ №5392249 від 16.09.2019 року на вирубку у кварталі 40, виділ 25, кварталі 34, виділ 16, кварталі 43, виділ 7, кварталі 60, виділ 39, кварталі 64, виділ 9; лісорубний квиток серії 02 ЛКБ №539250 від 02.10.2019 року на вирубку у кварталі 21, виділ 17, кварталі 44, виділ 16, кварталі 51, виділ 15, кварталі 53, виділ 11, кварталі 61, виділ 1, кварталі 40, виділ 23, кварталі 51, виділ 19, кварталі 60, виділ 4, кварталі 64, виділ 4; лісорубний квиток серії 02 ЛКБ №539253 від 25.10.2019 року на вирубку у кварталі 22, виділ 20, кварталі 23, виділ 19, кварталі 31, виділ 24, кварталі 32, виділ 22, кварталі 33, виділ 24, кварталі 34, виділ 7, кварталі 68, виділ 16, кварталі 70, виділ 17, кварталі 38, виділ 32, кварталі 53, виділ 2, кварталі 74, виділ 1; лісорубний квиток серії 02 ЛКБ №539254 від 25.10.2019 року на вирубку у кварталі 22, виділ 20, кварталі 31, виділ 14, 37, кварталі 34, виділ 18; лісорубний квиток серії 02 ЛКБ №539255 від 03.01.2020 року на вирубку у кварталі 17, виділ 2, кварталі 30, виділ 10, кварталі 34, виділ 27, кварталі 35, виділ 15, кварталі 33, виділ 24, кварталі 43, виділ 56, 57, 67, 80, кварталі 56, виділ 39, кварталі 61, виділ 3, кварталі 62, виділ 19, кварталі 65, виділ 7-9, кварталі 66, виділ 14; лісорубний квиток серії 92 ЛКБ №539257 від 03.01.2020 року на вирубку у кварталі 72, виділ 12, кварталі 30, виділ 38, кварталі 48, виділ 2, 3, 8, 9, 11, кварталі 55, виділ 2, кварталі 29, виділ 2, кварталі 54, виділ 1, кварталі 42, виділ 13, 14, кварталі 38, виділ 28, кварталі 44, виділ 30, 32, кварталі 50, виділ 8-12, кварталі 66, виділ 31, кварталі 60, виділ 18, кварталі 30, виділ 5, кварталі 33. Виділ 7, кварталі 17, виділ 2; лісорубний квиток серії 02 ЛКБ №539258 від 02.02.2020 року на вирубку у кварталі 65, виділ 4, 5, кварталі 63, виділ 36, кварталі 33, виділ 23, кварталі 30, виділ 37, кварталі 34. Виділ 27, кварталі 41, виділ 10, кварталі 23, виділ 25, кварталі 27, виділ 24; лісорубний квиток серії 02 ЛКБ №539260 від 15.06.2020 року на вирубку в кварталі 17, виділ 2, кварталі 29, виділ 17, кварталі 35, виділ 19, кварталі 54, виділ 26, кварталі 69, виділ 13, 16, 18, кварталі 62, виділ 16, кварталі 60, виділ 8, 9, 18, кварталі 23, виділ 13, кварталі 33, виділ 7, кварталі 59, виділ 6; лісорубний квиток серії 02 ЛКБ №539265 від 13.07.2020 року на вирубку в кварталі 31, виділ 16, кварталі 33, виділ 23, кварталі 44, виділ 5, 13, кварталі 34, виділ 14, кварталі 49, виділ 7, 11, кварталі 65, виділ 41, кварталі 66, виділ 14, кварталі 17, виділ 18, кварталі 30, виділ 40, 41, кварталі 23, виділ 32; лісорубний квиток серії 02 ЛКБ №539268 від 07.09.2020 року на вирубку в кварталі 30, виділ 48, 49, кварталі 22, виділ 22, кварталі 23, виділ 45, кварталі 60, виділ 41, кварталі 67, виділ 6,7,8; лісорубний квиток серії 02 ЛКБ №539270 від 19.10.2020 року на вирубку у кварталі 34, виділ 23, кварталі 46, виділ 2, кварталі 74, виділ 4, кварталі 68, виділ 36, 37, кварталі 29, виділ 2, кварталі 56, виділ 5, кварталі 59, виділ 6, кварталі 49, виділ 6, кварталі 35, виділ 16, кварталі 23, виділ 41, кварталі 34, виділ 13; лісорубний квиток серії 02 ЛКБ №539271 від 23.11.2020 року на вирубку у кварталі 19, виділ 12, 17, 21, 22, кварталі 32, виділ 29; лісорубний квиток серії 02 ЛКБ №539272 від 06.01.2021 року на вирубку у кварталі 24, виділ 29, кварталі 46, виділ 2, кварталі 26, виділ 4, 5, кварталі 55, виділ 4, 5, кварталі 59, виділ 2, 3, 7; кварталі 65, виділ 39, кварталі 70, виділ 3, кварталі 56, виділ 43 (всього зрізано 252 дерев різних порід, польова перелікова відомість до акту додається), кварталі 32, виділ 10, кварталі 27, виділ 10, кварталі 24, виділ 18. Санітарні вибіркові рубки підприємством проводяться за відсутності ліміту та дозволу на спеціальне використання природних ресурсів, що є порушенням ст. 9-1 Закону України "Про природно-заповідний фонд".
У Акті зазначено, що до нього додано заперечення Шепетівського районного спеціалізованого лісокомунального підприємства на 4-х аркушах.
У запереченнях від 19.03.2021 керівник Шепетівського районного спеціалізованого лісокомунального підприємства, с.Рилівка Шепетівського району Хмельницької області вказав, що не погоджується з актом перевірки 210/05 від 19.03.2021 та, крім іншого, звернув увагу на те, що у акті перевірки йде посилання на польові перелікові відомості в кількості 8 штук, які до акту не додані, що унеможливлює факт ознайомлення з ними. Зазначив, що наказом Департаменту природних ресурсів та екології Хмельницької обладміністрації від 24.06.2019 М43-Н затверджено Положення про регіональний ландшафтний парк "Мальованка". До даного часу на місцевості межі території природно-заповідного фонду, тобто межі території РЛП "Мальованка", не винесені в натурі, межові знаки не передані під охорону, не надано проєкт організації території РЛП "Мальованка", не проведено зонування лісових насаджень та не надано на погодження до Шепетівського РСЛП Проєкт землеустрою нюдо організації і встановлення меж території регіонального ландшафтного парку "Мальованка" для збереження та використання регіональних ландшафтних парків на території Шепетівського та Полонського районів Хмельницької області.
Наявний висновок державної експертизи землевпорядної організації від 18.08.2020 №2852-20 щодо Проєкту землеустрою (організація і встановлення меж території РЛП "Мальованка" свідчить про те, що він направлений на доопрацювання. Зокрема, експертиза вимагає від проєктантів інформацію про власників землекористувачів, долучення інформації стосовно виконання вимог абзацу другого 2.3 ст.186 Земельного Кодексу України щодо погодження проєкту землеустрою з власниками, землекористувачами земельних ділянок, які включаються до терниторії ПЗФ без вилучення (з урахуванням вимог ст.48 Закону України "Про землеустрій").
Державна екологічна інспекція у Хмельницькій області здійснила розрахунок шкоди незаконно зрізаних дерев: у кварталі 48, виділ 13, площа 1, 4 га, лісовідновна рубка 2020 року, Шепетівського районного спеціалізованого лісокомунального підприємства на території регіонального ландшафтного парку "Мальованка", у кількості 167 штук на загальну суму 544783,00 грн.; у кварталі 48, виділ 13, площа 0,8 га, лісовідновна рубка 2020 року, Шепетівського районного спеціалізованого лісокомунального підприємства на території регіонального ландшафтного парку "Мальованка", у кількості 236 штук на загальну суму 885055,00 грн.; у кварталі 34, виділ 18, площа 1 га, лісовідновна рубка 2020 року, Шепетівського районного спеціалізованого лісокомунального підприємства на території регіонального ландшафтного парку "Мальованка", у кількості 347 штук на загальну суму 969457,00 грн.; у кварталі 33, виділі 27, площа 1,0 га, лісовідновна рубка 2020 року, Шепетівського районного спеціалізованого лісокомунального підприємства на території регіонального ландшафтного парку "Мальованка", у кількості 264 штук на загальну суму 968843,00 грн.; у кварталі 56, виділі 43, площею 1,8 га, лісовідновна рубка 2020 року, Шепетівського районного спеціалізованого лісокомунального підприємства на території регіонального ландшафтного парку "Мальованка", у кількості 252 штуки на загальну суму 1431680,00 грн.; у кварталі 57, виділ 15, площа 1,0 га, лісовідновна рубка 2020 року, Шепетівського районного спеціалізованого лісокомунального підприємства на території регіонального ландшафтного парку "Мальованка", у кількості 432 штуки на загальну суму 1479251,00 грн.; у кварталі 34, виділі 17, 18, площею 1, 2 га, лісовідновна рубка 2020 року, Шепетівського районного спеціалізованого лісокомунального підприємства на території регіонального ландшафтного парку "Мальованка", у кількості 497 штук на загальну суму 1555946,00 грн.; у кварталі 57, виділ 15, площа 2, 1 га, лісовідновна рубка 2020 року, Шепетівського районного спеціалізованого лісокомунального підприємства на території регіонального ландшафтного парку "Мальованка", у кількості 619 штук на загальну суму 3045393,00 грн. Розрахунок здійснено з використанням такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства у межах територій та об'єктів природного заповідного фонду України (додаток №1), затверджених постановою КМУ від 24.07.2013 за №541.
05.04.2021 Державна екологічна інспекція надіслала Шепетівському РСЛП листи щодо необхідності відшкодування шкоди, завданої незаконною вирубкою дерев в РЛП "Мальованка" на загальну суму 10 880 408,00 грн.
Департамент природних ресурсів та екології у листі від 16.04.2021 повідомив прокуратуру про відсутність у департаменті охоронного зобов'язання, виданого Департаментом екології та природних ресурсів Хмельницької обласної державної адміністрації від 30.05.2017 №9/3, а також те, що в Положенні про регіональний ландшафтний парк "Мальованка", затвердженому наказом від 24.06.2019 №43-н, площа парку не змінилась.
Листом від 20.04.2021 ВО "Укрдержліспроект" повідомив прокуратуру, що 2003 року проведено базове лісовпорядкування Шепетівського спеціалізованого лісокомунального підприємства на площі 6711,0 га; об'єкти природно-заповідного фонду на момент проведення лісовпорядкування на території РСЛП не були виділені у зв'язку з наявністю судових спорів та Проєкту організації території регіонального ландшафтного парку "Мальованка".
Згідно листа 01.06.2021 Департаменту природних ресурсів та екології, останнім не затверджувались та не погоджувались ліміти на використання природних ресурсів в межах територій та об'єктів, в тому числі, РЛП "Мальованка".
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 12.07.2017 (справа №822/1828/17) відмовлено у позові Шепетівського районного спеціалізованого лісокомунального підприємства до директора департаменту екології та природних ресурсів Хмельницької обласної державної адміністрації про визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень - директора департаменту екології та природних ресурсів Хмельницької обласної державної адміністрації Вавринчука С.М., щодо оформлення та видачі Охоронного зобов'язання від 30.05.2017 № 9/5 про передачу Шепетівському районному спеціалізованому лісокомунальному підприємству під охорону частини території регіонального ландшафтного парку "Мальованка" загальною площею 4395,3 га, який розташований на території Шепетівського та Полонського районів Хмельницької області та визнання нечинним зазначеного Охоронного зобов'язання.
Постановою Верховного Суду від 23.07.2019 у справі №822/1828/17 залишено без змін Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 12.07.2017, яка залишена без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 09.11.2017 (справа № 822/1828/17).
Під час розгляду справи №822/1828/17 суди адміністративної юрисдикції (пункти 8.9.6.-8.9.7. цієї постанови) дійшли висновку про правомірність дій Департаменту екології та природних ресурсів Хмельницької обласної державної адміністрації щодо розроблення та погодження проєтів Положень про території та об'єкти природно-заповідного фонду та забезпечення передачі їх під охорону з оформленням охоронних зобов'язань.
Суди також встановили, що з метою збереження, відтворення та раціонального використання біологічного та ландшафтного різноманіття Малого Полісся рішенням 6 сесії Хмельницької обласної ради від 11.05.1999 №21 на території Шепетівського та Полонського районів Хмельницької області створено Парк площею 15660,3 га, який рішенням 11 сесії Хмельницької обласної ради від 30.03.2004 року № 23-11/2004 розширено за рахунок земель сільських рад Шепетівського району на 1255,0 га, а також встановлено що, відповідно до матеріалів створення та 11 картографічних матеріалів до складу території Парку увійшли лісові землі відповідача загальною площею 4359,30 га.
Суди у справі №822/1828/17 встановили факт направлення листом №03/2-3108 від 30.05.2017 Департаментом екології та природних ресурсів Хмельницької обласної державної адміністрації на адресу відповідача Охоронного зобов'язання від 30.05.2017 №9/5, в пункті 2 якого зазначено, що відповідачу передається під охорону та дотримання встановленого режиму частина території Парку загальною площею 4395,3 га, який розташований на території Шепетівського та Полонського районів Хмельницької області.
Охоронним зобов'язанням від 30.05.2017 №9/5 встановлено окремі обмеження у здійсненні господарської діяльності в межах території зазначеного об'єкта та покладено інші обов'язки.
Крім іншого, Хмельницький окружний адміністративний суд у постанові від 12.07.2017 у справі №822/1828/17 звернув увагу на твердження позивача в обгрунтування позовних вимог в частині того, що оскаржуване Охоронне зобов'язання підлягає визнанню нечинним через те, що в порушення вимог пункту 3.2 Інструкції відповідачем до Охоронного зобов'язання не додано завірених в установленому порядку уповноваженим органом копії картографічних оглядових матеріалів меж території, що передається під охорону. Суд зазначив, що така обставина, як недодання картографічних матеріалів не є підставою для визнання нечинним оспорюваного охоронного зобов'язання.
На підставі договору про закупівлю послуг від 06.05.2020 №10, що укладений в результаті проведення процедури відкритих торгів Департаментом природних ресурсів та екології Хмельницької обласної державної адміністрації із ЗАЦ "Карат" розроблено проєкт землеустрою щодо організації і встановлення меж території Парку для збереження та використання регіональних ландшафтних парків на території Шепетівського та Полонського районів Хмельницької області.
Оскільки проєкти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення згідно з статтею 9 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації", що був чинний на момент прийняття розпорядження Хмельницької обласної державної адміністрації від 28.09.2020 №733/2020-р про затвердження проєкту землеустрою щодо організації і встановлення меж території регіонального ландшафтного парку "Мальованка" підлягають обов'язковій державній експертизі, було забезпечено відповідне проходження державної експертизи землевпорядної документації.
До Державного земельного кадастру внесена відповідна інформація, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру від 20.10.2020, номер витягу НВ-6812584602020.
У квітні 2021 відповідач звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду позовом до Хмельницької обласної державної адміністрації в якому просить визнати протиправним та скасувати розпорядження від 28.09.2020 №733/2020-р.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 14.06.2021 адміністративний позов позивача було задоволено; визнано протиправним та скасовано розпорядження Хмельницької обласної державної адміністрації №733/2020-р від 28.09.2020.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02.11.2021 рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 14.06.2021 скасовано, прийнято нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову позивачу відмовлено.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 02.08.2022 скасовано Постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02.11.2021, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 14.06.2021 залишено в силі.
Верховним судом у постанові від 02.08.2022 зазначено що "у справі, яка розглядається суди встановили, що проєкт землеустрою щодо організації і встановлення меж території регіонального ландшафтного парку "Мальованка" не був погоджений з власниками, користувачами земельних ділянок, які включаються до території природно-заповідного фонду без їх вилучення, зокрема з позивачем у цій справі.
При цьому згідно із висновком державної експертизи землевпорядної документації від 18.08.2020 №2852-20, виготовленим Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру, проєкт землеустрою щодо організації і встановлення меж території регіонального ландшафтного парку "Мальованка" для збереження та використання регіональних ландшафтних парків на території Шепетівського та Полонського районів Хмельницької області не в повній мірі відповідає вимогам чинного законодавства України, встановленим нормам і правилам, а тому його необхідно повернути на доопрацювання.
Вказані обставини є достатніми та самостійними для висновку про те, що відповідач приймаючи оспорюване у цій справі розпорядження діяв не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, що є безмовною підставою для його скасування, у зв'язку із чим суд апеляційної інстанції помилково скасував рішення суду першої інстанції, яке відповідає закону".
07.09.2022 заступником керівника Хмельницької обласної прокуратури подано до суду копії польових переліскових відомостей зрізаних на території Шепетівського районного спеціалізованого лісокомунального підприємства дерев різних порід. Подано також копії виданих Шепетівським районним спеціалізованим лісокомунальним підприємством лісорубних квитків з період з січня 2019 по січень 2021 року.
Як вбачається із листа Хмельницького обласного управління лісового та мисливського господарства від 19.11.2018 №02-1635 управління погодило відповідачу надані переліки заходів з поліпшення санітарного стану лісів Шепетівського районного спеціалізованого лісокомунального підприємства при дотриманні вимог ст.9-1 Закону України "Про природно-заповідний фонд України".
Листи аналогічного змісту надіслано Хмельницьким обласним управлінням лісового та мисливського господарства відповідачу 11.10.2019, 10.11.2020, 29.12.2021 року.
Як вбачається із листа Хмельницького обласного управління лісового та мисливського господарства від 03.08.2022 №05-762/2022 у відповідності до Санітарних правил в лісах України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України ввід 27.07.1995 протягом 2020-2022 років, за результатами розгляду матеріалів комісійних лісопатологічних обстежень лісонасаджень, проведених за участю інженерів-лісопатологів Державного спеціалізованого лісозахисного підприємства "Вінницялісозахист", управління погоджувало переліки заходів з поліпшення санітарного стану лісів Шепетівському районному спеціалізованому лісокомунальному підприємству. При цьому зверталась увага на необхідність отримання відповідних погоджень та лімітів у департаменті природних ресурсів та екології Хмпельницької ОДА.
Заступник керівника Шепетівської окружної прокуратури, в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області звернувся до господарського суду з позовом, у якому просить стягнути з Шепетівського районного спеціалізованого лісокомунального підприємства 10 880 408,00 грн. збитків, завданих незаконною порубкою дерев на території об'єкту природно-заповідного фонду - регіонального ландшафтного парку "Мальованка".
Представником відповідача подано до матеріалів справи засвідчену 15.09.2022 приватним нотаріусом Хмельницького районного нотаріального округу Голуб О.Є. заяву свідка ОСОБА_1 .
У заяві свідок вказав, що у період з 09 по 19 березня 2021 працівники Державної екологічної інспекції в Хмельницькій області за його участі, у тому числі у лісових масивах Шепетівського РСЛП, у тому числі кварталу 34 виділ 17 - 18, кварталу 57 виділ 15, кварталу 48 виділ 13 та кварталу 33 виділ 27, не проводили обстеження площ Шепетівського РСЛП та будь-які обміри пнів дерев, польові перелікові відомості не складали та йому на ознайомлення і підписання не передавали, внаслідок чого він не міг відмовитися від їх підписання, а тому відмітки у вищевказаних польових перелікових відомостях про те, що ОСОБА_1 відмовився від їх підписання є неправдивими.
Також, ОСОБА_1 зазначив, що працівники Державної екологічної інспекції в Хмельницькій області, коли прибули на перевірку в Шепетівське РСЛП, а у подальшому, коли 10, 11, 15 та 16 березня 2021 року знаходилися у лісових масивах підприємства, не мали при собі повіреного засобу вимірювання, зокрема - стрічки вимірювальної металевої Р20 УЗК, в силу розмірів якої та особливостей використання не помітити неможливо.
Вказав, що під час проведення вищевказаної перевірки він не наділявся повноваженнями щодо підписання будь-яких документів від імені Шепетівського РСЛП, у тому числі як представником Шепетівського РСЛП), не уповноважувався директором підприємства на участь у заходах державного нагляду (контролю), які проводилися посадовими особами Державної екологічної інспекції в Хмельницькій області та не мав дозволу, доручення або іншого мандату (документа, що засвідчує законність представництва) на представництво інтересів Шепетівського РСЛП перед УСБУ в Хмельницькій області та Державною екологічною інспекцією в Хмельницькій області та їх посадовими (службовими) особами у період з 09 по 19 березня 2021 року.
Листом від 22.09.2022 №101/15-41-6016/2022 Хмельницька обласна військова адміністрація повідомила, що Проєкт організації території регіонального ландшафтного парку "Мальованка", охорони, відтворення та рекреаційного використання його природних комплексів та об'єктів Хмельницькою обласною військовою адміністрацією та її структурними підрозділами не затверджувався.
Листом №88 інф (вих.)-22 від 21.09.2022 Хмельницька обласна рада повідомила відповідачу, що на підставі постанови Верховного Суду від 02.08.2022 Хмельницькій обласній військовій адміністрації повернуто "Проєкт організації території регіонального ландшафтного парку "Мальованка", охорони, відтворення та рекреаційного використання його природних комплексів та об'єктів".
11.10.2022 заступником керівника Хмельницької обласної прокуратури подано до суду копії товарно-транспортних накладних за період з 18.05.2020 по 30.01.2021, що підтверджують відпуск деревини з місць рубок, копії договорів підряду про виконання робіт та надання послуг, пов'язаних з лісництвом, акти виконаних робіт щодо виконання рубок у зазначених вище кварталах, картосхеми функціонування зонування РЛП "Мальованка".
Аналізуючи подані представника сторін докази, оцінюючи їх в сукупності, судом приймається до уваги наступне.
У відповідності до ратифікованої Законом України від 17.07.2007 року Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (п.1 ст.6) кожен має право на справедливий та публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Згідно частини 2 статті 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
З урахуванням положень статей 4, 42, 44, 46 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, є процесуальним правом.
Відповідно до частини 3 статті 4 Господарського процесуального кодексу України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. До таких осіб процесуальний закон відносить прокурора та визначає підстави участі цієї особи у господарській справі.
Згідно частини 3 статті 53 даного Кодексу у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Частиною 3 цієї статті передбачено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
У даному випадку Державна екологічна інспекція у Хмельницькій області (далі по тексту цієї постанови також - Держекоінспекція) уповноважена державою здійснювати відповідні функції щодо охорони та використання природних ресурсів, які перебувають і є об'єктами права власності Українського народу, у зв'язку із чим остання є позивачем у справі, порушеній за позовом прокурора.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України).
Згідно частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, за якою прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
Згідно рішення Конституційного Суду України 3-рн/99 від 08 квітня 1999 року під поняттям "орган уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.
Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.
Із урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник, у кожному конкретному випадку, самостійно визначає, з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, у чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Відповідно до статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.
У Рішенні Конституційного Суду України 4-р(ІІ)/2019 у справі 3-234-2018 зокрема зазначено, що Конституцією України встановлено вичерпний перелік повноважень прокуратури, в т.ч. представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що встановлені законом, визначено характер її діяльності і в такий спосіб передбачено її існування і стабільність функціонування. Наведене гарантує неможливість зміни основного цільового призначення вказаного органу, дублювання його повноважень/функцій іншими державними органами, адже протилежне може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень.
Таким чином, виключно на прокурора покладено функцію представництва інтересів держави як одного з дієвих механізмів захисту від порушення її інтересів.
Для представництва у суді інтересів держави, прокурор, за законом, має визначити та описати не просто передумови спору, який потребує судового вирішення, а й відокремити ті ознаки, за якими його можна вважати винятком, повинен зазначити, що відбулося порушення або є загроза порушення економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що впиняються у відносинах між ними або з державою.
Процесуальні та матеріальні норми, які регламентують порядок здійснення прокурором представництва у суді, чітко й однозначно визначають наслідки, які настають і можуть бути застосовані у разі, якщо звернення прокурора відбулося із порушенням установленого законом порядку.
Звернення прокурора з даним позовом обґрунтовано останнім спрямованістю на припинення порушень лісового законодавства.
Також зі змісту позову у даній справі вбачається, що прокурор обґрунтував своє право на звернення до суду саме з таким (саме із цим) позовом, оскільки Держекоінспекцією не вживаються та не будуть вживатися заходи для стягнення з відповідача шкоди у зв'язку з відсутністю коштів на судовий збір.
Вказане також стверджується з матеріалів справи та свідчить про правомірність звернення до суду з даним позовом прокурором.
Статтею 20 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначено, що до компетенції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів і його органів на місцях належать державний контроль за використанням і охороною земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони республіки, а також за додержанням норм екологічної безпеки.
Відповідно до п.1 розділу 1 Положення про територіальні та міжрегіональні територіальні органи Держекоінспекції, затвердженого наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 07.04.2020 №230 (далі - Положення), державна екологічна інспекція відповідної області (далі - Інспекція) є територіальним органом Держекоінспекції та їй підпорядковується. Державна екологічна інспекція відповідного округу (далі - Інспекція) є міжрегіональним територіальним органом Держекоінспекції та їй підпорядковується. Повноваження Інспекції поширюються на територію Автономної Республіки Крим, відповідних областей, міст Києва та Севастополя, внутрішні морські води, територіальне море, виключну (морську) економічну зону України, континентальний шельф України та лимани.
Згідно з п.2 розділу 2 Положення Інспекція здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства, зокрема, про охорону, захист, використання та відтворення лісів.
За змістом пунктів 3, 10 розділу 2 Положення Інспекція проводить перевірки (у тому числі документальні) із застосуванням інструментально-лабораторного контролю, складає відповідно до законодавства акти за результатами здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства з питань, що належать до її компетенції, надає обов'язкові до виконання приписи щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства та здійснює контроль за їх виконанням, здійснює лабораторні вимірювання (випробування); пред'являє претензії про відшкодування шкоди, збитків і втрат, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції, та розраховує їх розмір, звертається до суду з відповідними позовами.
1. Як вбачається із матеріалів справи, працівниками позивача проведено позапланову перевірку щодо додержання відповідачем вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони лісів, про що складено акт №210/05 від 19.03.2021.
Для встановлення судом, чи мало місце правопорушення, основним доказом є акт перевірки, в якому зафіксований факт правопорушення, який (акт), відповідно до статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", є документом, який фіксує факт проведення планових, позапланових перевірок суб'єктів господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства, зокрема у сфері охорони навколишнього природного середовища. (Висновки Верховного Суду України в постанові від 20.05.2014 у справі № 14/121-12, висновки Верховного Суду в постанові від 26.05.2022 у справі №922/2317/21).
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, відхиляючи у постанові від 26 липня 2022 у даній справі аргументи відповідача в тій частині, в якій він заперечує факт, законність створення, статус Парку, його межі та факт обізнаності про ці обставини згідно з Охоронним зобов'язанням, вказав, що без дослідження та без надання оцінки вказаним доказам (акту перевірки від 19.03.2021 № 210/05, польовим переліковим відомостям, на які в цьому акті містяться посилання, зауваженням відповідача до вказаного акту перевірки (від 19.03.2021 № 27)), унеможливлюється встановлення судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи, що мають значення для правильного вирішення судом справи, а саме встановлення факту вирубки відповідачем дерев, зокрема, у Парку, що перешкоджає вирішенню питання, чи мав цей факт місце, а, відповідно, чи мало місце порушення природоохоронного законодавства у Парку та завдання цим шкоди у спірних правовідносинах, як елементу, що підлягає доведенню у правовідносинах з відшкодування шкоди.
Верховний Суд звернув увагу на те, що для стягнення з відповідача як постійного лісокористувача (пункти 4.4-4.7) шкоди, завданої порушенням природоохоронного законодавства через здійснення ним незаконної порубки (вирубки) дерев на території регіонального ландшафтного парку, у цій справі необхідним є насамперед з'ясування, зокрема факту здійснення порубки дерев та факту такої порубки саме на території регіонального ландшафтного парку за відсутності лімітів та без отримання дозволів на спеціальне використання природних ресурсів, що є порушенням норм природоохоронного законодавства.
Верховний Суд вказав (п.9.5 постанови), що "без дослідження та встановлення обставин/факту здійснення відповідачем заявленого позивачем, зокрема в акті перевірки від 19.03.2021 №210/05 (пункт 4.13), факту порубки (вирубки) у відповідний період, що визначено в позові причиною стверджуваних позивачем збитків на спірну суму, тобто який за змістом позовних вимог перебуває у безпосередньому причинному зв'язку зі стверджуваними позивачем наслідками, що настали як сума збитків, відсутні підстави для дослідження інших умов для покладення на відповідача відповідальності у вигляді стягнення шкоди, зокрема, і таких, як створення та зміни меж Парку з віднесенням до території Парку тієї частини, що перебуває у користуванні відповідача, повідомлення йому про відповідні обставини та видачі відповідного Охоронного зобов'язання (пункт 4.9), а також для перевірки складу та підстав нарахування відповідної суми збитків".
Як вбачається із акту №210/05 від 19.03.2021, в ході перевірки встановлено, що відповідач виписав лісорубні квитки на проведення лісовідновних рубок на території Парку. У акті зазначено про проведення переліку зрізаних дерев:
- 167 дерев різних порід у кварталі 48, виділ 13, площею 1,4 га (лісорубний квиток №539259 від 03.04.2020);
- 347 дерев різних порід у кварталі 34, виділ 18, площа 1,0 га (лісорубний квиток від 17.08.2020);
- 264 дерев різних порід у кварталі 33, виділ 27, площею 1,0 га (лісорубний квиток №539264 від 09.07.2020);
- 619 дерев різних порід у кварталі 57, виділ 15, площею 2,1 га (лісорубний квиток №539264 від 09.07.2020);
- 497 дерев різних порід у кварталі 34, виділ 17, 18, площею 1,2 га (лісорубний квиток №539269 від 01.10.2020);
- 236 дерев різних порід у кварталі 48, виділ 13, площею 0,8 га (лісорубний квиток №539269 від 01.10.2020);
- 432 дерев різних порід у кварталі 57, виділ 15, площею 1,1 га (лісорубний квиток №539273 від 06.01.2021).
Також видав лісорубний квиток на проведення вибіркових санітарних рубок на території Парку та здійснив вирубку 252 дерев різних порід у кварталі 56, виділ 43, площею 1,8 га згідно лісорубного квитка №539272 від 06.01.2021.
Зазначені вирубки (лісовідновна та санітарна) здійснені на території Парку як об'єкту природно-заповідного фонду України без належним чином оформлених дозвільних документів, що є порушенням природоохоронного законодавства у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду України.
За вказані порушення позивач розрахував шкоду згідно такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду України (додаток №1), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 24.07.2013 року за №541, на загальну суму 10 880 408 грн 00 коп.
Судом звертається увага на те, що поданим прокурором на підтвердження позовних вимог Актом перевірки №210/05 від 19.03.2021 встановлено лише наявність порушень вимог законодавства, зокрема, абзацу 5, 6 ст. 9-1 Закону України "Про природно-заповідний фонд", яке полягало у тому, що Шепетівським районним спеціалізованим лісокомунальним підприємством виписано лісорубні квитки на проведення лісовідновних рубок на території регіонального ландшафтного парку "Мальованка".
Судом враховується, що Згідно із статтею 65 Лісового кодексу України (далі - ЛК України) використання лісових ресурсів може здійснюватися в порядку загального і спеціального використання.
Відповідно до статті 67 ЛК України у порядку спеціального використання можуть здійснюватися такі види використання лісових ресурсів: заготівля деревини; заготівля другорядних лісових матеріалів; побічні лісові користування; використання корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей, потреб мисливського господарства, проведення науково-дослідних робіт. Законодавством України можуть передбачатися й інші види спеціального використання лісових ресурсів. Спеціальне використання лісових ресурсів здійснюється в межах лісових ділянок, виділених для цієї мети. Порядок та умови здійснення спеціального використання лісових ресурсів встановлюються Кабінетом Міністрів України.
За частиною першою статті 69 ЛК України спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубним квитком або лісовим квитком, що видається безоплатно.
Лісорубний або лісовий квиток є основним документом, на підставі якого: здійснюється спеціальне використання лісових ресурсів; ведеться облік дозволених до відпуску запасів деревини та інших продуктів лісу, встановлюються строки здійснення лісових користувань та вивезення заготовленої продукції, строки і способи очищення лісосік від порубкових решток, а також облік природного поновлення лісу, що підлягає збереженню; ведеться облік плати, нарахованої за використання лісових ресурсів (пункт 2 Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2007 № 761 "Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів").
Пунктом 8 цього Порядку передбачено, що лісовий квиток видається власником лісів або постійним лісокористувачем.
Водночас, згідно із Законом України "Про перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності", лісорубний квиток, який є спеціальним дозволом на спеціальне використання лісових ресурсів, віднесений до дозвільних документів.
Отже, лісорубні квитки є дозвільними документами, які надають право на заготівлю деревини, однак не можуть підтверджувати саме факт її заготівлі, а відповідно і факт вирубки (порубки) дерев. Суд звертається до висновку Верховного Суду в постанові від 05.03.2020 у справі №911/984/19. На дану обставину звернуто увагу також Верховним Судом у даній справі.
2. За змістом статті 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.
Відповідно до ч.1, ч.4 статті 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" підставами для здійснення позапланових заходів є:
подання суб'єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;
виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб'єктом господарювання у документі обов'язкової звітності, крім випадків, коли суб'єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов'язкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов'язаний повідомити суб'єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п'яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Невиправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу;
перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю);
звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.
У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи територіального органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб'єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб територіального органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред'явили документи, передбачені цим абзацом (ч.1 ст.6 Закону).
Строк здійснення позапланового заходу не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб'єктів малого підприємництва - двох робочих днів (ч.4 ст.6 Закону).
Згідно з частини 6 статті 7 вказаного Закону за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід. Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства. В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю). У разі відмови суб'єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.
У матеріалах справи відсутні докази погодження працівниками Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області позапланового заходу з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю). Тривалість даного заходу перевищувала встановлений законом термін.
Судом береться до уваги, що акт перевірки №210/05 від 19.03.2021 не підписаний усіма представниками контролюючого органу (підписаний 2 перевіряючими з 6), які здійснювали захід, що ставить під сумнів достовірність викладених у акті обставин.
Суд звертає увагу на те, що правова процедура (fair procedure - справедлива процедура) є складовою принципу законності та принципу верховенства права і передбачає правові вимоги до належного прийняття актів органами публічної влади.
Дотримання процесових, у тому числі процедурних норм, є юридичною вимогою, згідно з якою держава, яка керується принципом верховенства права (мірило правовладдя), повинна поважати і враховувати права особи, а також визначати процедурні межі здійснення повноважень органами публічної влади.
Таким чином, встановлена правова процедура як складова принципу законності та принципу верховенства права, є важливою гарантією недопущення зловживання з боку органів публічної влади під час прийняття рішень та вчинення дій, які повинні забезпечувати справедливе ставлення до особи. Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Рисовський проти України" підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування", який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.
3. Судом звертається увага на те, що зазначення у акті перевірки про те, що до нього додаються польові перелікові відомості само по собі не є обставиною, що підтверджує незаконну порубку (вирубку) дерев на території регіонального ландшафтного парку саме Шепетівським районним спеціалізованим лісокомунальним підприємством, с.Рилівка Шепетівського району Хмельницької області.
07.09.2022 заступником керівника Хмельницької обласної прокуратури подано до суду копії польових перелікових відомостей зрізаних на території Шепетівського районного спеціалізованого лісокомунального підприємства дерев різних порід.
Враховуючи доводи відповідача у запереченнях від 19.03.2021 до акту перевірки про те, що на час перевірки польові перелікові відомості були відсутні та не складались, судом береться до уваги, що у наданих прокурором до матеріалів справи копіях перелікових відомостях не зазначено до яких документів вони є додатками. Не з усіх польових перелікових відомостей можливо встановити у зв'язку з чим вони складені, не зазначено місце складання, який засіб вимірювання застосовувався у зазначених польових перелікових відомостях і чи є він повіреним, яка методика обмірів застосована, що об'єктивно ставить під сумніви достовірність даних про результати обмірів та обґрунтованість обрахування суми завданих відповідачем збитків.
У відповідності до ч.11 статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" плановий чи позаплановий захід щодо суб'єкта господарювання - юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником. Плановий чи позаплановий захід щодо фізичної особи - підприємця має здійснюватися за його присутності або за присутності уповноваженої ним особи. Уповноваженою особою Шепетівського РСЛП та єдиним підписантом є виключно директор підприємства Трофімчук П.П.
Як вбачається із нотаріально засвідченої заяви свідка Романчука С.О. від 15.09.2022, після ознайомлення із копіями польових перелікових відомостей, датованих 10, 11, 15, 16 березня 2021, він, як безпосередній очевидець засвідчив Господарському суду Хмельницької області обставини того, що у період з 09 по 19 березня 2021 року працівники Державної екологічної інспекції в Хмельницькій області за його участі, у тому числі у лісових масивах Шепетівського РСЛП, у тому числі кварталу 34 виділ 17 - 18, кварталу 57 виділ 15, кварталу 48 виділ 13 та кварталу 33 виділ 27, не проводили обстеження площ Шепетівського РСЛП та будь-які обміри пнів дерев, польові перелікові відомості не складали та йому на ознайомлення і підписання не передавали, внаслідок чого він не міг відмовитися від їх підписання, а тому відмітки у вищевказаних польових перелікових відомостях про те, що ОСОБА_1 відмовився від їх підписання є неправдивими.
ОСОБА_1 засвідчив, що працівники Державної екологічної інспекції в Хмельницькій області, коли прибули на перевірку в Шепетівське РСЛП, а у подальшому, коли 10, 11, 15, 16 березня 2021 знаходилися у лісових масивах підприємства, не мали при собі повіреного засобу вимірювання, зокрема - стрічки вимірювальної металевої Р20 УЗК.
Засвідчив суду, що під час проведення вищевказаної перевірки він не наділявся повноваженнями щодо підписання будь-яких документів від імені Шепетівського РСЛП, у тому числі як представником Шепетівського РСЛП, не уповноважувався директором підприємства на участь у заходах державного нагляду (контролю), які проводилися посадовими особами Державної екологічної інспекції в Хмельницькій області та не мав дозволу, доручення або іншого мандату (документа, що засвідчує законність представництва) на представництво інтересів Шепетівського РСЛП у період з 09 по 19 березня 2021 року.
Таким чином, судом встановлено, що за участі керівника Шепетівського РСЛП Трофімчука П.П., виключно у присутності якого міг проводитися плановий чи позаплановий захід щодо суб'єкта господарювання - юридичної особи, польові перелікові відомості, копії яких долучені до матеріалів справи (у т.ч. датовані 10, 11, 15 та 16 березня 2021 року), під час проведення вищевказаної перевірки у період часу з 09.03.2021 по 19.03.2021 працівниками ДЕІ у Хмельницькій області не складалися, відповідні заміри пнів не здійснювалися, обстеження площ підприємства за участю директора підприємства не проводилися.
Судом враховується, що до 2016 року у зазначених в у акті перевірки кварталах підприємством здійснювалася господарська діяльність, пов'язана із заготівлею деревини. Однак, жодної інформації щодо періоду фактичного здійснення вирубки у вказаних вище квадратах та виділах (з огляду на проведення попередньої перевірки у 2016 році) акт перевірки №120/05 від 19.03.2021 та польові перелікові відомості не містять.
4. У відповідності до статті 53 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" що території та об'єкти природно-заповідного фонду або їх частини, що створюються чи оголошуються без вилучення земельних ділянок, що вони займають, передаються під охорону підприємствам, установам, організаціям і громадянам обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища з оформленням охоронного зобов'язання.
Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 25.02.2013 №65 затверджено Інструкцію щодо оформлення охоронних зобов'язань на території та об'єкти природно-заповідного фонду, згідно якої охоронним зобов'язанням оформляється передача під охорону території чи об'єкта природно-заповідного фонду з визначенням переліку зобов'язань щодо забезпечення додержання встановленого режиму охорони та збереження.
В охоронному зобов'язанні зазначаються: дата та порядковий номер реєстрації охоронного зобов'язання; статті Закону України "Про природно-заповідний фонд України" та реквізити розпорядчого документа, яким створено (оголошено) територію чи об'єкт природно-заповідного фонду, відповідно до якого оформляється охоронне зобов'язання; повне найменування (для фізичних осіб - прізвище, ім'я, по батькові) землекористувача (землевласника), на земельних ділянках якого розташована(ий) територія чи об'єкт природно-заповідного фонду або його частина; категорія та найменування території чи об'єкта природно-заповідного фонду; площа території чи об'єкта природно-заповідного фонду, що передається під охорону та збереження; місце розташування території чи об'єкта природно-заповідного фонду; перелік зобов'язань, які покладаються на землекористувача (землевласника): дотримуватись встановленого режиму для території (об'єкта) природно-заповідного фонду, не здійснювати заборонену господарську діяльність, вживати заходів щодо попередження і ліквідації екологічних наслідків аварій та шкідливого впливу на територію (об'єкт) природно-заповідного фонду, дотримуватися вимог щодо використання території (об'єкта) природно-заповідного фонду, забезпечити охорону та збереження цінних природних комплексів території (об'єкта) природно-заповідного фонду.
Оформлення охоронних зобов'язань здійснюється у місячний строк після затвердження положень про відповідні території чи об'єкти природно-заповідного фонду.
До охоронного зобов'язання додаються завірені в установленому законодавством порядку уповноваженим органом копії картографічних оглядових матеріалів меж території, що передається під охорону.
Охоронне зобов'язання підлягає переоформленню у разі: зміни форм власності на землю, на якій розташована(ий) територія чи об'єкт природно-заповідного фонду; зміни землекористувача (землевласника) у межах території чи об'єкта природно-заповідного фонду; внесення змін до положення про територію чи об'єкт природно-заповідного фонду стосовно режиму охорони та збереження.
Після реєстрації (перереєстрації) перший примірник охоронного зобов'язання видається землекористувачу (землевласнику) із супровідним рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Вказане свідчить, що у випадку створення об'єкта природно-заповідного фонду на певній території без вилучення земельних ділянок у їх землекористувачів, з метою дотримання режиму використання та збереження об'єктів ПЗФ, таким землекористувачам видається охоронне зобов'язання, згідно з яким останні зобов'язуються дотримуватись встановленого режиму для території (об'єкта) природно-заповідного фонду.
30.05.2017 Департаментом екології та природних ресурсів Хмельницької ОДА видано Охоронне зобов'язання від 30.05.2017 року №9/5 щодо передання відповідачу під охорону та дотримання встановленого режиму частину території РЛП "Мальованка" площею 4395,30 га, який розташований на території Шепетівського та Полонського районів Хмельницької області. Проте, до вказаного охоронного зобов'язання не додано жодних картографічних матеріалів території, що передається під охорону та не вказано її меж.
Зачначені висновки суду підтверджуються наявним у матеріалах справи супровідним листом Департаменту екології та природних ресурсів Хмельницької обласної державної адміністрації від 30.05.2017 року, додатком до якого зазначено лише Охоронне зобов'язання на 1 арк.
Крім того, Хмельницький окружний адміністративний суд у постанові від 12.07.2017 у справі №822/1828/17 звернув увагу на твердження позивача в обгрунтування позовних вимог в частині того, що оскаржуване Охоронне зобов'язання підлягає визнанню нечинним через те, що в порушення вимог пункту 3.2 Інструкції відповідачем до охоронного зобов'язання не додано завірених в установленому порядку уповноваженим органом копії картографічних оглядових матеріалів меж території, що передається під охорону. Суд зазначив, що така обставина, як недодання картографічних матеріалів не є підставою для визнання нечинним оспорюваного охоронного зобов'язання. Таких картографічних матеріалів не надано суду і під час розгляду справи №924/883/21.
Зі змісту наявного у матеріалах справи Охоронного зобов'язання від 30.05.2017 № 9/5 не вбачається за можливе встановити конкретні території Шепетівського районного спеціалізованого комунального підприємства, на яких розташований об'єкт природно-заповідного фонду (наприклад, квартал та виділ), а зазначено лише, що Шепетівському районному спеціалізованому лісокомунальному підприємству передається під охорону та дотримання встановленого режиму частина території РЛП "Мальованка" загальною площею 4395,30 га.
При цьому судом враховується, що у справі №822/1828/17 суди, відмовляючи в позові про визнання нечинним Охоронного зобов'язання, дійшли лише висновку про відсутність такого способу захисту порушеного права, як визнання нечинним Охоронного зобов'язання, оскільки останнє не є регуляторним актом.
Судом критично оцінюються посилання в акті перевірки від 19.03.2021 на лист Департаменту природних ресурсів та екології Хмельницької ОДА від 10.03.2021 щодо віднесення кварталу 11, кварталу 12 виділи 9-20, кварталу 13, виділи 40-43, 45-49 та кварталів 17, 19, 21-34, 38-75 Шепетівського РСЛП до РЛП "Мальованка".
Відповідні дані були вказані у Положенні про парк, затвердженому 23.12.2005 року, яке втратило чинність 21.06.2019. Натомість, у Положенні про парк від 24.06.2019 відсутня вказівка на площу Шепетівського РЛСП, що передана до РЛП "Мальованка", в тому числі, на квартали та виділи, а загальна площа парку змінилась.
Жодних інших охоронних зобов'язань, виданих відповідачу, щодо передання під охорону територій природно-заповідного фонду із встановленням на них обмежень щодо здійснення діяльності, матеріали справи не містять та учасниками справи не надано.
5. При винесенні рішення судом враховується, що рішенням Хмельницької обласної ради від 21.06.2019 N°42-26/2019 визнано таким, що втратило чинність, рішення Хмельницької обласної ради четвертого скликання від 23 грудня 2005 року N°8-20/2005 "Про затвердження Положення про регіональний ландшафтний парк "Мальованка".
Судом враховується, що постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 02.08.2022 скасовано Постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02.11.2021, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 14.06.2021, яким визнано протиправним та скасовано розпорядження Хмельницької обласної державної адміністрації №733/2020-р від 28.09.2020 залишено в силі.
Верховним судом у постанові від 02.08.2022 зазначено, що проєкт землеустрою щодо організації і встановлення меж території регіонального ландшафтного парку "Мальованка" не був погоджений з власниками, користувачами земельних ділянок, які включаються до території природно-заповідного фонду без їх вилучення, зокрема з позивачем у цій справі. При цьому, згідно із висновком державної експертизи землевпорядної документації від 18.08.2020 №2852-20, виготовленим Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру, проєкт землеустрою щодо організації і встановлення меж території регіонального ландшафтного парку "Мальованка" для збереження та використання регіональних ландшафтних парків на території Шепетівського та Полонського районів Хмельницької області не в повній мірі відповідає вимогам чинного законодавства України, встановленим нормам і правилам, а тому його необхідно повернути на доопрацювання.
При таких обставинах, у зв'язку з скасуванням розпорядження Хмельницької обласної державної адміністрації №733/2020-р від 28.09.2020, на час проведення перевірки (акт №210/05 від 19.03.2021) суд вважає, що не можна вважати визначеними межі об'єкту природно-заповідного фонду та вважати Шепетівське РСЛП обізнаним межі і місцезнаходження об'єктів природно-заповідного фонду РЛП "Мальованка".
Судом враховується, що листом від 22.09.2022 №101/15-41-6016/2022 Хмельницька обласна військова адміністрація та листом №88 інф (вих.)-22 від 21.09.2022 Хмельницька обласна рада засвідчили факт відсутності Проєкту створення територій та об'єктів природно-заповідного фонду РЛП "Мальованка".
Подані до матеріалів справи прокурором картосхеми функціонування зонування РЛП "Мальованка" не можуть бути безспірними доказами, що засвідчують факт встановлення меж РЛП "Мальованка"та обізнаність з ними відповідача.
6. Судом береться до уваги, що у відповідності до ст.70 Лісового кодексу України деревина заготовляється також під час здійснення лісогосподарських заходів, не пов'язаних з використанням лісових ресурсів (поліпшення якісного складу лісів), та під час проведення інших заходів (розчищення лісових ділянок, вкритих лісовою рослинністю, у зв'язку з будівництвом гідровузлів, трубопроводів, шляхів тощо).
Проведеною перевіркою не досліджувалося питання діяльності відповідача, не пов'язаної з використанням лісових ресурсів (лісогосподарських заходів з поліпшення якісного складу лісів, розчищення лісових ділянок), що не належить до спеціального використання природних (лісових) ресурсів.
У своїх запереченнях відповідач не безпідставно посилається на Матеріали безперервного лісовпорядкування по Шепетівському РСЛП за 2019 рік, Перелік заходів з поліпшення санітарного стану лісів Шепетівського РСЛП на 2021 рік, який погоджено ДСЛП "Вінниця лісозахист" та Хмельницьким ОУЛМГ у жовтні та листопаді 2020 року, Матеріали безперервного лісовпорядкування по Шепетівському РСЛП за 2019 рік, видані Українським державним проєктним виробничим об'єднанням комплексної лісовпорядної експедиції Державного атентства лісових ресурсів України у 2019 році.
При зазначених вище обставинах унеможливлюється проведення обґрунтованого обрахування кількості незаконно зрізаних дерев та розміру завданих навколишньому природному середовищу збитків.
Відсутність належної взаємодії і належного регулювання земельних відносин з боку відповідних органів не може бути підставою для покладення юридичної відповідальності на су'єкта господарювання.
7. Правовідносини щодо відшкодування збитків врегульовані, зокрема положеннями глави 25 "Відшкодування збитків у сфері господарювання" Господарського кодексу України (далі - ГК України) та глави 82 "Відшкодування шкоди" Розділу ІІІ "Окремі види зобов'язань" Книги п'ятої "Зобов'язальне право" Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
Відповідно до пункту 3 частини другої статті 11 ЦК України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.
Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди визначено статтею 1166 ЦК України.
Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (частина друга статті 1166 ЦК України).
Отже, підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду.
Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як: протиправна поведінка боржника, збитки, причинний зв'язок між протиправною поведінкою боржника та збитками, вина.
У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою.
Натомість відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди. Тобто, вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарський суд виходить з презумпції вини правопорушника (правові позиції Верховного Суду, викладеної в постановах від 03.11.2021 у справі № 922/1705/20, від 18.12.2020 у справі 922/3414/19).
За змістом ч.3 ст.13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
В силу ч.1, ч.2 ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
В силу приписів ч.4 ст.75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч.1 ст.76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно ч.1, ч.2 ст.79 ГПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Суд вважає, що подані прокурором на підтвердження позовних вимог акт №210/05 від 19.03.2021, польові перелікові відомості, інші докази не можуть бути достовірними доказами, що свідчать про порушення з боку відповідача норм природоохоронного законодавства, та які можуть бути покладені судом в основу рішення.
Відсутність належних доказів неправомірної поведінки відповідача у спірних правовідносинах, обґрунтованого розрахунку суми збитків є підставою для відмови у позові про стягнення 10 880 408,00 грн. збитків, завданих незаконною порубкою дерев на території об'єкту природно-заповідного фонду - регіонального ландшафтного парку "Мальованка".
Інші доводи прокурора та Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області, м.Хмельницький судом не приймаються до уваги, оскільки спростовуються викладеними судом висновками та матеріалами справи.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент: Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обгрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 29).
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позов є таким, що не підлягає задоволенню.
Розподіл судових витрат між сторонами.
Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по оплаті судового збору покладаються на прокуратуру.
Керуючись ст. ст. 2, 4, 73, 74, 86, 123, 124, 126, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
У позові відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Порядок подання апеляційної скарги визначений ст.257 та пп.17.5 п.17 Розділу ХІ „Перехідні положення" ГПК України.
Повний текст рішення складено 24.11.2022.
Суддя С.І. Крамар
Віддруков. 7 прим. :
1 - до справи;
2 - Заступнику керівника Шепетівської окружної прокуратури (30400, м. Шепетівка, вул. С. Оврашка, 43) shepetiv_oprok@khmel.gp.gov.ua
3 - позивачу (29000, м. Хмельницький, вул. І. Франка, 2/2) khmeln@dei.gov.ua
4, 5, 6 - відповідачу (30410, Хмельницька область, Шепетівський район, с. Рилівка, вул. Церковна, 39; 30400, Хмельницька область, м. Шепетівка, вул. М.Амосова, 122) надіслати на е-пошту rslpshep@ukr.net та представнику на е-пошту ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2
7 - Хмельницькій обласні прокуратурі, sekretariat@khmel.gp.gov.ua