Господарський суд Харківської області 22 листопада 2022 року м. Харків
справа № 922/256/22
склад суду:суддя Бринцев О.В.
секретар судового засідання:Гула Д.В.
прокурор:Керівник Шевченківської окружної прокуратури м. Харкова Харківської області в інтересах держави в особі
позивач:Державна екологічна інспекція у Харківській області
відповідач: Державне підприємство "Слобожанське"
вимоги позивача:стягнення 470.594,76 грн
прокурор:Зливка К.О.
представник позивача:не з'явився
представник відповідача Мосін А.В.
1. СУТЬ СПОРУ.
1.1. Прокурор просить суд стягнути з відповідача шкоду, завдану державі внаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища шляхом незаконної вирубки дерев. На думку прокурора порушення, що вчинене відповідачем полягає у невиконанні ним вимог щодо забезпечення охорони лісових насаджень. Відповідач стверджує про відсутність в його діях вини в заподіянні шкоди державі, а також зазначає, що незаконна вирубка дерев була здійснена третіми особами.
2. ОБСТАВИНИ СПРАВИ.
2.1. 16.04.2021 на адресу Державної екологічної інспекції у Харківській області (далі - ДЕІ у Харківській області) надійшла скарга гр. ОСОБА_1 від 12.04.2021 щодо незаконної рубки дерев у виділі 2 кварталу №25 ДП «Слобожанське».
2.2. Листом від 29.04.2021 №Д-141/П-123 ДЕІ у Харківській області звернулася до Державної екологічної інспекції України для отримання погодження на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) ДП «Слобожанське».
2.3. Державною екологічною інспекцією України надано відповідне погодження від 05.05.2021 №3.1/801ПГ для здійснення позапланового заходу державного контролю (нагляду) ДП «Слобожанське»
2.4. Згодом, ДЕІ у Харківській області видано наказ від 24.05.2021 №499/12-02 та винесено направлення від 24.05.2021 №499/12-02/06-04 на проведення позапланової перевірки в період з 26 по 27 травня 2021 року дотримання вимог природоохоронного законодавства ДП «Слобожанське» в частині охорони, захисту, використання та відтворення лісів в межах питань, порушених у зверненні гр. ОСОБА_1 .
2.5. За результатами проведення позапланової перевірки був складений Акт від 27.05.2021 №499/12-02/06-14, яким встановлені наступні порушення, за які ДЕІ у Харківській області нараховано шкоду, зокрема в ході натурного огляду кварталу 25 виділ 2 Богодухівського лісництва ДП «Слобожанське» площею 2,7 га було виявлено пні сироростучих дерев листяних порід у кількості 13 шт, без клеймування біля шийки кореня та які не обліковувались на підприємстві. Окрім того при проведенні контрольного переліку в ході огляду було виявлено 155 дерева, а саме: 88 дерев з клеймінням, а без клейміння 67. Порівняльним аналізом було встановлено вирубку дерев, які не входять до матеріалів з відведення та із урахуванням 18 дерев, зафіксованих представниками Богодухівського РВП ГУПН в Харківській області, на ділянці має місце незаконна вирубка дерев породи сосна в кількості 12 сухостійних та 37 сироростучих дерев без ознак клеймування.
2.6. По наведений кількості зрубаних дерев ДЕІ у Харківській області із врахуванням постанови КМУ "Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу" від 23.07.2008 №65 та індексації такс 2021 року, розраховано розмір шкоди в загальному розмірі 470.594,76 грн за незаконну рубку дерев у Богодухівському лісництві в кварталі 25 виділ 2 та пред'явлено ДП «Слобожанське» претензії від 01.06.2021 №№89, 90 щодо добровільного відшкодування шкоди.
2.7. Однак, претензії залишились ДП «Слобожанське» без розгляду та задоволення, а шкода в добровільному порядку з боку відповідача залишалася невідшкодованою.
3. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПРОКУРОРА. ЗАЯВИ, КЛОПОТАННЯ ПРОКУРОРА.
3.1. Предметом позову є стягнення шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в загальному розмірі 470.594,76 грн.
3.2. Юридичними підставами позову є статті 38, 40, 68, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», статті 105, 107 ЛК України, статті 1166, 1172 ЦК України.
3.3. Фактичними підставами позову є бездіяльність відповідача в частині дотримання природоохоронного законодавства, а саме: незаконної рубки дерев.
4. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА. ЗАЯВИ, КЛОПОТАННЯ ПОЗИВАЧА.
4.1. Позивач позов прокурора підтримує. Вважає, що в діях відповідача наявний склад господарського правопорушення у вигляді завдання шкоди державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства (здійснення незаконної рубки дерев).
5. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ВІДПОВІДАЧА. ЗАЯВИ, КЛОПОТАННЯ ВІДПОВІДАЧА.
5.1. Відповідач проти задоволення позову заперечує. Стверджує, що шкода не підлягає стягненню з нього, оскільки:
- відсутній склад господарського правопорушення, зокрема відсутня його, відповідача, вина;
- розмір шкоди заявлений до відшкодування не відповідає дійсності, а сам розрахунок виконаний з порушенням.
5.2. Відповідачем були подані клопотання про зупинення провадження у справі та про призначення експертизи.
6. ІНШІ ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.
6.1. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 31.01.2022 відкрито загальне позовне провадження у справі №922/256/22.
6.2. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 27.04.2022 у зв'язку із запровадженням з 24.02.2022 на території України воєнного стану та у зв'язку з проведенням активних бойових дій у м. Харкові розгляд справи №922/256/22 відкладено.
6.3. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 19.09.2022 призначено підготовче судове засідання у справі №922/256/22.
6.4. Ухвалою господарського суду, яка занесена до протоколу підготовчого засідання від 04.10.2022, відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про призначення експретизи.
6.5. Ухвалою господарського суду, яка занесена до протоколу підготовчого засідання від 25.10.2022, було закрито підготовче провадження та призначено справу №922/256/22 до судового розгляду по суті.
6.6. Ухвалою господарського суду, яка занесена до протоколу судового засідання від 22.11.2022, відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі.
7. ПЕРЕЛІК ОБСТАВИН, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.
7.1. Згідно з предметом позовних вимог, їх юридичними та фактичними підставами, а також з урахуванням заперечень відповідача проти цих вимог, перелік обставин, які є предметом доказування у справі, складають обставини, які дають відповіді на такі ключові питання:
1) Чи наявні підстави для представництва прокурором інтересів держави в особі позивача?
2) Чи наявний у діях відповідача склад господарського правопорушення (протиправна поведінка відповідача; наявність негативних наслідків у вигляді шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою відповідача і шкодою; вина)?
7.2. У відповідності до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно прокурор та позивач мають довести наявність обставин, що дають ствердну відповідь на ключові питання, а відповідач - негативну.
8. ВИСНОВОК СУДУ ПРО НАЯВНІСТЬ ПІДСТАВ ДЛЯ ПРЕДСТАВНИЦТВА ПРОКУРОРОМ ІНТЕРЕСІВ ДЕРЖАВИ В ОСОБІ ПОЗИВАЧА.
8.1. Мета та підстави представництва прокурором інтересів держави в суді визначені частиною третьою статі 23 Закону України Про прокуратуру. Метою представництва прокурором інтересів держави є захист законних інтересів держави у разі їх порушення або загрози порушення. Підставами представництва є нездійснення захисту законних інтересів держави або здійснення його неналежним чином органом державної чи іншим суб'єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також відсутність такого органу. Наявність цих обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті (ч.3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру").
8.2. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень (ч.4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру").
8.3. Суд погоджується з твердженням прокурора про наявність обставин, що є підставою для представництва прокурором інтересів держави в спірних правовідносинах.
8.4. Так, органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні повноваження у спірних правовідносинах, є саме позивач Державна екологічна інспекція у Харківській області. Це вбачається з Положення про територіальні та міжрегіональні територіальні органи Держекоінспекції, затв. Наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 07.04.2020 №230. А саме пункту 2 розділу II, згідно з яким Інспекція здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства, зокрема, про охорону, захист, використання та відтворення лісів щодо здійснення комплексу необхідних заходів захисту для забезпечення охорони лісів від незаконних рубок.
8.5. Проте позивач самостійно не вчинив необхідних дій щодо захисту законних інтересів держави в суді попри те, що ним були виявлені порушення з боку відповідача.
8.6. Листом від 25.10.2021 №55-102-4522вих-21 Шевченківська окружна прокуратура міста Харкова в порядку статті 23 Закону України "Про прокуратуру" повідомила ДЕІ у Харківській області про намір представництва інтересів держави в суді.
8.7. У відповідь ДЕІ у Харківській області листом від 03.11.2021 №4934-06-08 повідомила прокуратуру, що шкоду заподіяну державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства на суму 470.595,00 грн не сплачена. Інспекція до суду із позовом не зверталась у зв'язку з відсутністю фінансування.
8.8. Листом від 29.12.2021 №55-102-6152вих-2 Шевченківська окружна прокуратура міста Харкова повідомила ДЕІ у Харківській області про підготовку позову в інтересах держави в особі позивача до ДП «Слобожанське» про стягнення шкоди заподіяної державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства.
8.9. У відповідь ДЕІ у Харківській області листом від 20.01.2022 №337-13-16 повідомила прокуратуру про те, що не заперечує щодо подання Шевченківською окружною прокуратура міста Харкова позовної заяви до Господарського суду Харківської області.
8.10. Таким чином, матеріалами справи підтверджено:
- наявність підстав для представництва прокурором законних інтересів держави (бездіяльність позивача, як суб'єкту владних повноважень, в компетенцію якого входить звернення до суду із позовом про стягнення шкоди, завданої порушенням природоохоронного законодавства);
- дотримання прокурором умов попереднього, до звернення до суду, повідомлення відповідного суб'єкта владних повноважень про намір звернутися із відповідним позовом;
- відповідність поданого прокурором позову визначеній законом меті захист законних інтересів держави порушених відповідачем внаслідок недотримання норм законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів.
8.11. Суд відхиляє посилання відповідача про наявність у позивача бюджетних асигнувань за КЕКВ 2800 «Інші поточні видати», в т.ч. для сплати судового збору. Оскільки незалежно від наявності чи відсутності у ДЕІ у Харківської області бюджетних призначень та асигнувань на сплату судового збору за подання позовної заяви, факт незвернення до суду позивача з відповідним позовом свідчить про те, що вказаний орган державної влади не виконує своїх повноважень щодо захисту інтересів держави.
8.12. На підставі викладеного суд приходить до висновку про наявність у спірних правовідносинах достатніх фактичних та правових підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі позивача.
9. ЗАГАЛЬНІ УМОВИ СТЯГНЕННЯ ЗБИТКІВ.
9.1. Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначені ст.1166 ЦК України. Відповідно до її положень майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
9.2. Згідно ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
9.3. Учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено (ч.1 ст. 224 ГК України).
9.4. На підставі викладеного, з урахуванням правових позицій Верховного Суду, викладених у справах про стягнення збитків (постанови від 09.10.2018 у справі №908/4007/15, від 17.09.2019 у справі №903/888/18, від 02.02.2021 у справі №911/2005/13), суд зазначає, що стягнення збитків допускається за одночасної наявності таких умов: 1) протиправної поведінки; 2) збитків; 3) безпосереднього причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини.
9.5. У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою.
9.6. Натомість відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди. Тобто вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарський суд виходить з презумпції вини правопорушника (див. висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 03.11.2021 у справі № 922/1705/20, від 18.12.2020 у справі №922/3414/19).
10. ВИСНОВОК СУДУ ПРО НАЯВНІСТЬ ПРОТИПРАВНОЇ ПОВЕДІНКИ ВІДПОВІДАЧА.
10.1. Інкримінована відповідачеві протиправна поведінка полягає у нездійсненні ним комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від незаконних рубок.
10.2. Суд погоджується з даним звинуваченням з наступних підстав.
10.3. Частиною другою статті 19 ЛК України визначено, що обов'язок забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, вжиття інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку, а також дотримання правил і норм використання лісових ресурсів покладено на постійних лісокористувачів.
10.4. Згідно з пунктом 5 частини першої статті 64 ЛК України підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов'язані здійснювати охорону лісів від незаконних рубок та інших пошкоджень.
10.5. Відповідно до статті 86 ЛК України організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від пожеж, незаконних рубок, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, захист від шкідників і хвороб.
10.6. Пунктом 12 постанови Кабінету Міністрів України від 27.07.1995 № 555 «Про затвердження санітарних правил в лісах України» передбачено, що вибіркові санітарні рубки проводяться власниками лісів, постійними лісокористувачами шляхом вилучення з насаджень сухостійних, відмираючих, дуже ослаблених внаслідок пошкодження насаджень пожежами, шкідниками, хворобами лісу і внаслідок аварій та стихійного лиха окремих дерев або їх груп.
10.7. Пунктом 26 цієї ж Постанови визначено, що під час відведення насадження для проведення вибіркових санітарних рубок проводиться нумерація дерев, що підлягають вирубуванню, починаючи з тих, що мають ступінь товщини стовбура 24 сантиметри і більше на висоті 1,3 метра, та складається нумераційна відомість дерев, призначених для вибіркової санітарної рубки із зазначенням породи, категорії технічної придатності і підстав для відбору їх для рубки.
10.8. Відповідачем на вибіркову санітарну рубку був виписаний лісорубний квиток від 11.08.2020 серії ЛКБ №536159 на здійснення заготівлі лісоматеріалів на ділянці квартал 25 виділ площею 2,7 га.
10.9. В ході здійснення позивачем позапланової перевірки встановлено, що на території кварталу 25 виділі 2 площею 2,7 га виявлено пні сироростучих дерев листяних порід у кількості 13 шт, без клеймування біля шийки кореня та які не обліковувались на підприємстві.
10.10. Також при проведенні контрольного переліку в ході огляду було виявлено 155 дерев, а саме: 88 дерев з клеймінням, а без клейміння 67. Порівняльним аналізом було встановлено вирубку дерев, які не входять до матеріалів з відведення та із урахуванням 18 дерев, зафіксованих представниками Богодухівського РВП ГУПН в Харківській області, на ділянці має місце незаконна вирубка дерев породи сосна в кількості 12 сухостійних та 37 сироростучих дерев без ознак клеймування.
10.11. Таким чином, позивачем доведено, що на відповідній земельній ділянці має місце незаконна вирубка дерев, які не були відведені для санітарної рубки, та на підставі якої були видані відповідні лісорубні квитки, що свідчить про протиправність поведінки відповідача ДП «Слобожанське».
10.12. Всупереч вимог статей 13, 74 ГПК України (кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень) відповідач доказів на спростування наведених обставин не надав. Так, матеріали справи не містять, доказів того, що вказані вище факти щодо вирубки дерев, не вказаних у лісорубних квитках, не відповідають дійсності.
10.13. Встановлені вище судом обставини підтверджують порушення відповідачем положень пункту 1 частини першої статті 19, пункту 5 частини першої статті 64, частини першої статті 86, абзацу 2 частини першої статті 90 ЛК України щодо здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема, від незаконних рубок.
11. ВИСНОВОК СУДУ ПРО НАЯВНІСТЬ ЗБИТКІВ ТА ПРАВИЛЬНІСТЬ ЇХ РОЗРАХУНКУ.
11.1. Прокурор та позивач стверджують, що внаслідок незаконної рубки дерев до ступеня припинення росту відповідачем завдано державі шкоду в загальному розмірі 470.594,76 грн.
11.2. Суд погоджується з цими твердженнями прокурора та позивача з наступних підстав.
11.3. В загальному вигляді склад збитків визначено положеннями частини другої статті 22 ЦК України, частини першої статті 225 ГК України.
11.4. Шкода, заподіяна внаслідок порушення природоохоронного законодавства, повинна відшкодовуватись у розмірах, які визначаються на підставі затверджених у встановленому порядку методик обрахування розмірів шкоди, що діють на час здійснення порушення або, у разі неможливості встановлення часу здійснення порушення, - на час його виявлення (аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11.11.2019 у справі №925/856/18)
11.5. Такса для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев до ступеня припинення росту, затверджена Додатком №1 постанови КМУ від 23.07.2008 №665.
11.6. Суд, перевіривши відповідні розрахунки розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства внаслідок незаконної рубки дерев на території ДП «Слобожанське» зазначає, що вони здійснені ДЕІ у Харківській області правомірно з урахуванням діаметрів пнів (сухостійних, сиро ростучих) незаконно зрубаних дерев та коефіцієнтів індексації такс, у відповідності до вимог чинного законодавства.
11.7. Судом не приймаються доводи відповідача про неправильне застосування індексу споживчих цін (індексу інфляції), оскільки при розрахунку розміру збитків позивачем правомірно застосовано індекс інфляції за 2008 рік, оскільки саме за 2008 рік індекс брався базовим, що передбачено Порядком проведення індексації такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами, затвердженого постановою КМУ від 23.07.2008 №665.
12. ВИСНОВОК СУДУ ПРО НАЯВНІСТЬ ПРИЧИННОГО ЗВ'ЯЗКУ.
12.1. Причинний зв'язок між протиправною поведінкою і шкодою полягає в тому, що протиправна поведінка завжди передує в часі шкідливому результату, що настав, а шкідливий результат є прямим наслідком саме цієї протиправної поведінки.
12.2. Наразі шкідливий результат у вигляді незаконного вирубування дерев є прямим наслідком протиправної бездіяльності відповідача у вигляді невчинення дій, направлених на забезпечення охорони і збереження лісу від незаконних рубок на підвідомчій йому території земель лісового фонду.
12.3. Отже, саме внаслідок бездіяльності відповідача та його працівників стало можливим і відбулось вирубування дерев та заподіяна шкода.
12.4. На підставі викладеного, а також беручи до уваги в порядку частини першої статті 75 ГПК України, частини четвертої статті 165 ГПК України відсутність заперечень відповідача проти причинного зв'язку, суд вважає наявність причинного зв'язку доведеною.
13. ВИСНОВОК СУДУ ПРО НАЯВНІСТЬ ВИНИ ВІДПОВІДАЧА.
13.1. Частиною другою статті 1166 ЦК України встановлена презумпція винуватості особи, яка завдала шкоду. Втім, ця особа звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
13.2. Заперечуючи проти наявності вини, відповідач стверджує, що ним належним чином здійснені обов'язки з охорони та захисту лісів - працівники підприємства своєчасно відреагували та виявили незаконну рубку та затримали осіб, що її здійснювали.
13.3. Суд не погоджується з даним твердженням відповідача з огляду на наступне.
13.4. Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер (ст. 61 Конституції України). Це означає, що в деліктних зобов'язаннях кожна особа самостійно відповідає за вчинені нею правопорушення. Вчинення делікту однією особою має наслідком притягнення її до відповідальності
13.5. Нормами чинного законодавств, зокрема Лісовим кодексом України та Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища» унормовано, що організація і забезпечення охорони та захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема, від незаконних порубок та інших пошкоджень, покладається саме на постійних лісокористувачів.
13.6. Порушення вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених у сфері охорони, захисту та використання лісів, є підставою для покладення на постійного лісокористувача цивільно-правової відповідальності.
13.7. При цьому, не важливо, хто конкретно з працівників відповідача (чи інших осіб) здійснював незаконне вирубування дерев на ділянках лісу, наданих у постійне користування. Визначальним є факт порушення відповідачем, як постійним лісокористувачем встановлених правил лісокористування, що спричинило завдання державі збитків внаслідок незаконної рубки дерев третіми особами на підконтрольній постійному лісокористувачу ділянці лісу.
13.8. Таким чином, обов'язок щодо забезпечення охорони лісових насаджень покладено саме на постійних лісокористувачів, які відповідають за невиконання або неналежне виконання таких обов'язків, у тому числі, у разі незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок дерев.
13.9. Отже, цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише фізичні особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а й постійні лісокористувачі, вина яких презюмується і полягає у протиправній бездіяльності у вигляді не вчинення достатніх дій щодо забезпечення охорони та збереження лісу від незаконних рубок на підвідомчих їм ділянках із земель лісового фонду, що має наслідком самовільну рубку (пошкодження) лісових насаджень третіми (невстановленими) особами (аналогічна правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.08.2018 у справі №909/976/17, від 23.08.2018 у справі №917/1261/17).
13.10. Посилання відповідача на наявність кримінального провадження №12021220220000036 по обвинуваченню гр. ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України (щодо незаконної вирубки дерев у кількості 18 шт.), також не спростовує факту порушення ДП «Слобожанське» вимог щодо забезпечення охорони лісових насаджень від незаконної вирубки. При цьому під час проведення позапланової перевірки посадовими особами ДЕІ у Харківській області виявлений факт незаконної рубки дерев у загальній кількості 62 шт, які не були предметом кримінального провадження №12021220220000036
13.11. На думку суду покладення відповідальності виключно на осіб, що безпосередньо здійснюють незаконне вирубування, та звільнення від юридичної відповідальності, як засобу державного примусу, лісокористувачів знівелює принцип невідворотності покарання за неналежну охорону ввіреного в їх користування лісового фонду та призведе до втрати найбільш дієвого механізму стимулювання стосовно самих лісокористувачів до належного виконання покладених на них обов'язків з охорони лісу.
13.12. В цьому контексті суд враховує також правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду від 24.02.2021 у справі № 906/366/20. Згідно з нею факт виявлення незаконної рубки лісу та відсутність безпосередньо у відповідача, як особи, зобов'язаної здійснювати контроль за збереженням лісів, будь-якої інформації з приводу даного факту та своєчасного його виявлення свідчить про наявність вини відповідача щодо неналежної охорони лісу (бездіяльність), внаслідок чого скоєно незаконне вирубування лісу.
13.13. За таких обставин суд приходить до висновку про те, що відповідачем наявність його вини у завданні шкоди не спростована.
14. ВИСНОВОК СУДУ ПРО ЗАДОВОЛЕННЯ ПОЗОВУ.
14.1. Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
14.2. Під час вирішення даного спору судом встановлено факт порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача та встановлено наявність усіх чотирьох елементів складу господарського правопорушення, необхідних для стягнення збитків в порядку статті 1166 ЦК України.
14.3. На підставі викладеного вимоги прокурора щодо стягнення з відповідача шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в загальному розмірі 470.594,76 грн, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
15. СУДОВІ ВИТРАТИ.
15.1. Частиною четвертою статті 129 ГПК України визначено, що судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача. Таким чином, витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви в розмірі 7.058,92 грн покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 13, 20, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Державного підприємства «Слобожанське» (62455, Харківська обл., Харківський р-н, смт. Коротич, вул. Незалежності, буд. 54, код ЄДРПОУ 05460396) шкоду заподіяну державі внаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в загальному розмірі 470.594,76 грн на користь держави на р/р №UA438999980333109331000020587 Богодухівської міської ради ОТГ у Харківському районі Харківської області, код ЄДРПОУ 37874947, МФО 899998, для зарахування надходжень по коду бюджетної класифікації 24062100 «Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності», символ звітності 331 в установі банку - Казначейство України (ЕАП).
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. Стягнути з Державного підприємства «Слобожанське» (62455, Харківська обл., Харківський р-н, смт. Коротич, вул. Незалежності, буд. 54, код ЄДРПОУ 05460396) на користь Харківської обласної прокуратури (61001, м. Харків, вул. Богдана Хмельницького, буд. 4, код ЄДРПОУ 02910108) витраті зі сплати судового збору в розмірі 7.058,92 грн.
5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції - Східного апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повне рішення складено 24.11.2022.
Суддя Бринцев О.В.