Рішення від 09.11.2022 по справі 5023/10655/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

(додаткове)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" листопада 2022 р.м. ХарківСправа № 5023/10655/11 (922/957/22)

Господарський суд Харківської області у складі:

головуючий суддя Усатий В.О.

судді: Яризько В.О. , Хотенець П.В.

розглянувши заяву адвоката Касьянова Ігоря Олександровича про розподіл судових витрат в порядку ч.8 ст. 129 ГПК України (вх. № 13201 від 03.11.2022) по справі

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Інформаційні технології" ( 02072, м. Київ. вул.Єлизавети Чавдар, 5, офіс 212, код ЄДРПОУ 30116577)

до державного підприємства "Завод імені В.О.Малишева" (61001, м. Харків, вул. Плеханівська, 126, код ЄДРПОУ 14315629)

про стягнення коштів в межах справи про банкрутство державного підприємства «Завод імені В.О. Малишева»

за участю представників учасників справи :

позивача - не з'явився;

відповідача - Бабка С.А. (довіреність №12-13 від 04.01.2022).

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Інформаційні технології" звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою до державного підприємства “Завод імені В.О. Малишева” в якій просило суд:

- стягнути з державного підприємства “Завод імені В.О.Малишева” (ідентифікаційний код 14315629) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство “Інформаційні технології” (ідентифікаційний код: 30116577) суму боргу в розмірі 770537,45 грн.;

- стягнути з державного підприємства “Завод імені В.О.Малишева” (ідентифікаційний код: 14315629) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство “Інформаційні технології” (ідентифікаційний код: 30116577) інфляційне збільшення суми боргу в розмірі 247387,77 грн.;

- стягнути з державного підприємства “Завод імені В.О.Малишева” (ідентифікаційний код: 14315629) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство “Інформаційні технології” (ідентифікаційний код: 30116577) 3% річних у розмірі 68872,70 грн.;

- на підставі ч. 10 ст. 238 ГПК України зазначити в рішенні про нарахування 3 % річних на суму боргу у розмірі 770537,45 грн. до моменту виконання рішення суду за правилами, визначеними у рішенні суду;

- судові витрати стягнути з державного підприємства “Завод імені В.О. Малишева” (ідентифікаційний код: 14315629) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство “Інформаційні технології” (ідентифікаційний код: 30116577).

Рішенням Господарського суду від 13.10.2022 позов товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Інформаційні технології" задоволено.

Стягнуто з державного підприємства “Завод імені В.О. Малишева” на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Інформаційні технології", крім іншого, суму боргу в розмірі 770537,45 грн., інфляційні втрати у розмірі 247387,77 грн., 3% річних у розмірі 68872,70 грн. та судові витрати у розмірі 16301,97 грн.

Органу (особі), що проводитиме примусове виконання рішення Господарського суду Харківської області від 13.10.2022 у справі № 5023/10655/11 (922/957/22) в порядку частини 10 статті 238 Господарського процесуального кодексу України ухвалено нараховувати 3% річних на суму основного боргу, починаючи з дня винесення рішення Господарського суду Харківської області у справі № 5023/10655/11 (922/957/22) до моменту повної оплати основного боргу за такою формулою:

Сума річних = СОБ*3*КДП)/КДР/100, де СОБ - сума основного боргу, 3 - 3 відсотка річних, КДП - кількість днів прострочення, КДР - кількість днів у році.

03 листопада 2022 року до суду від представника товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Інформаційні технології" адвоката Касьянова Ігоря Олександровича надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат.

Ухвалою суду від 04.11.2022 прийнято до розгляду заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Інформаційні технології" (вх.№13201 від 03.11.2022) про ухвалення додаткового рішення у справі.

Призначено судове засідання на "09" листопада 2022 р. об 11:40 год.

09.11.2022 до суду від відповідача надійшли заперечення ( вх.№13704) на заяву про ухвалення додаткового рішення, в яких останній проти задоволення вищезазначеної заяви заперечує в повному обсязі. Оґрунтовуючи свої заперечення відповідач зазначає, що заяву товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Інформаційні технології" про ухвалення додаткового рішення позивачем подано з порушенням вимог ч.8 ст. 129 ГПК України, тобто з пропуском процесуального строку для подання такої заяви, а тому, відповідач вважає, що така заява підлягає залишенню без розгляду. Окрім того, відповідач у разі непогодження судом з обґрунтуванням відповідача про залишення заяви без розгляду, просить зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу до 1000,00 грн., зазначаючи , що розмір витрат на правничу допомогу, яку просить позивач стягнути з відповідача у розмірі 32500,00 грн. є неспівмірним та необґрунтованим.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, у своїй заяві (вх.№13201 від 03.11.2022) просив розгляд зазначеної заяви здійснювати без участі представника позивача.

Представник відповідача в судовому засідання підтримав свої заперечення (вх.№13704 від 09.11.2022) надані суду.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, викладені у заяві про розподіл судових витрат, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника відповідача, суд встановив наступне.

Як було зазначено вище, 03.11.2022 року до суду від представника товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Інформаційні технології" адвоката Касьянова Ігоря Олександровича надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат.

В резолютивній частині заяви позивач, крім іншого, просив суд визнати поважними причини пропуску, встановлені ч.8 ст. 129 ГПК України та поновити товариству з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Інформаційні технології" строк на подання доказів на підтвердження витрат на професійну допомогу.

В обґрунтування поновлення пропущенного процесуального строку на подання доказів понесених судових витрат позивач посилався на те, що ухвалою Господарського суду Харківської області від 29 вересня 2022 року у цій справі у задоволенні заяви позивача про проведення судового засідання 09.11.2022 в режимі відеоконференції відмовлено. Беручи до увагу відмову у проведенні судового засідання в режимі відеоконференції 30 вересня 2022 року позивач подав заяву про розгляд справи за відсутності його представника. Рішення суду у цій справі ухвалено 13.10. 2022 року, повний текст - 24.10.2022 року. Разом з тим, позивач зазначає, що про існування рішення по суті у цій справі останньому стало відомо лише 28.10.2022 року, а саме в той момент, коли електронний примірник судового рішення був опублікований в Єдиному державному реєстрі судових рішень. Згідно з інформацією ЄДРСР датою опублікування рішення суду у цій справі є саме 28.10.2022 року. Окрім того, позивач зазначає що з 10.10.2022 року енергосистема України зазнала масових ракетних атак, що має наслідком нестабільне живлення електроенергією споживачів на території міста Києва та інших регіонів України, що значною мірою сповільнює оперативне подання процесуальних документів у визначені законодавством строки.

З матеріалів справи вбачається, що у відповідності до інформації на конверті поштового відправлення, відповідної накладної та фіскального чеку, заяву про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат з додатком надіслано позивачем на адресу суду 31.10.2022.

Права господарського суду при вирішенні питання, що виникають у зв'язку із відновленням пропущеного процесуального строку унормовуються процесуальним законодавством, зокрема, відповідно до ч. 1 ст. 119 ГПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким останній користується виходячи із поважності причин пропуску строку. Поважними визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 2 ГПК України, одним із основних засад (принципів) господарського судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Згідно із ч. ч. 1, 2, 4 ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Право на доступ до суду не є абсолютним і може бути обмежено рішеннями суду (рішення ЄСПЛ по справах Golder v. the Unitad Kindom; Stanev v. Bulgaria). Теж саме застосовується у справах щодо критеріїв прийнятності заяви, що за своїм характером регулюються державою, яка користується певною свободою розсуду у цьому питанні (Luordo v. Italy).

Однак, застосовані обмеження не можуть обмежувати чи зменшувати право доступу до суду таким чином або до такої міри, що порушується сама сутність права. Більш того, обмеження не входить у сферу застосування ст. 6 Конвенції, якщо не переслідує "законну мету" і якщо відсутнє "пропорційне співвідношення між використаними засобами та переслідуваною метою" (Markovic and Оthers v. Italy).

Відповідно до ч.8 ст. 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно ч.1 ст. 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (із змінами) у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан.

Враховуючи вищевикладене, з огляду на обставини зазначені позивачем щодо поновлення строку на подання доказів судових витрат, враховуючи введено в Україні воєнний стану, нестабільне живлення електроенергією споживачів на території регіонів України у зв'язку з постійними масових ракетними атаками, судом поновлено позивачу пропущеного строку, встановлений законом, на подання доказів судових витрат та ухвалою суду від 04.11.2022 прийнято до розгляду заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Інформаційні технології" (вх.№13201 від 03.11.2022) про ухвалення додаткового рішення у справі .

За приписами частин 2, 3 статті 221 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

За приписами частин 3 та 4 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Розглянувши подану заяву, суд дійшов висновку про наявність підстав для її задоволення з огляду на наступне.

Згідно зі статтею 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

За приписами частин 1, 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат та пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

У відповідності до частин 1-4 статті 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як вбачається з матеріалів справи, 14.06.2022 між товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Інформаційні технології" (клієнт) та адвокатським об'єднанням «Адвокатська фірма «Грамацький і партнери» (адвокатська фірма) було укладено договір про надання правової (правничої) допомоги № 805-22 , предметом якого є надання правничої допомоги.

Згідно до п.1.1. Договору, клієнт доручає, а адвокатська фірма приймає на себе зобов'язання здійснювати захист і представництво клієнта, у тому числі, але не виключно, у Господарському суді Харківської області, Східному апеляційному господарському суді, Верховному Суді, надавати йому інші види правничої допомоги у спорі про стягнення заборгованості за позовною заявою Клієнта до Державного підприємства «Завод імені В.О. Малишева» за договором № 899/458 ДП від 14 березня 2016 року.

У відповідності до п.3.1. Договору, за надані адвокатською фірмою роботи (послуги), що стосуються спору, вказаного в п. 1.1 Договору, у суді першої інстанції клієнт сплачує адвокатській фірмі гонорар у фіксованому розмірі, що визначається з урахуванням необхідного часу для відповідної категорії спорів та становить 32 500 (тридцять дві тисячі п'ятсот) гривень 00 коп., без ПДВ. У розмір гонорару адвокатської фірми входить:

п.3.1.1. Збір та підготовка доказів, складання та подання до відповідного суду позовної заяви та за необхідності відповіді на відзив;

п.3.1.2.Підготовка та участь адвоката в підготовчих та/або судових засіданнях, у тому числі в режимі відеоконференції;

п.3.1.3. Підготовка (складання і оформлення) та подання за належністю будь-якого процесуального документа (чи іншого документа, необхідного для належного виконання цього Договору, у тому числі заяв по суті справи, додаткових доказів);

п.3.1.4. Інші види послуг, що спрямовані на виконання цього договору.

Пунктом 3.5.Договору, сторону погодили порядок здійснення оплати:

3.5.1. Виконання робіт (надання послуг) за цим Договором оплачується клієнтом протягом 20 (двадцяти) робочих днів з моменту підписання клієнтом та адвокатською фірмою відповідного акту приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг), якщо інше не погоджено сторонами.

У відповідності до п.5.1. Договору, у всьому, що не передбачено цим Договором, сторони керуються чинним законодавством України.

Згідно п.5.2. Договору, цей Договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами і діє до набрання законної сили судовим рішенням, яким остаточно вирішується спір, зазначений у п. 1.1 Договору.

Зі змісту Договору вбачається що розмір винагороди, вартості послуг за цим Договором складає 32000,00 грн.

Суд зазначає, що розмір гонорару визначається за погодженням адвокатів з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвокатів та його клієнта.

За висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним в постанові від 19 лютого 2020 року в справі № 755/9215/15-ц, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Між тим, розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених витрат, понесених у зв'язку із наданням такої допомоги.

Тобто, питання розподілу судових витрат пов'язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Положеннями ст. 19 цього Закону визначено такі види адвокатської діяльності як надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Згідно з частиною 8 статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження понесених витрат на послуги адвоката в розмірі 32500,00 грн. в суді товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Інформаційні технології" надано належним чином засвідчені копії наступних документів:

- Договір надання правової (правничої) допомоги № 805-22 від 14.06.2022;

- Акт здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) від 28.10.2022 за Договором № 805-22 про надання правничої допомоги від 14.06.2021;

- Детальний опис робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом за Договором № 805-22 від 14.06.2021 про надання правничої допомоги, укладеним між АО "АФ Грамацький і партнери" та ТОВ НВП "Інформаційні технології".

За приписами частин 5, 6 статті 126 ГПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідач у своїх запереченнях просить зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, встановивши її розмір 1000,00 грн., зазначивши, що розмір витрат на правничу допомогу у розмірі 32500,00 грн. є неспівмірним та необґрунтованим зі складністю справи.

Дослідивши надані докази, суд встановив, що умови укладеного між позивачем та адвокатським об'єднанням передбачають фіксований розмір гонорару адвоката у розмірі 32 500,00 грн., який включає в себе обсяг послуг по підготовці доказів, складання та поданні позовної заяви, підготовки та подання відповіді на відзив, підготовки та подання письмових пояснень від 22.08.2022, підготовки та участі у судовому засіданні 20.09.2022, підготовки на подання інших заяв/клопотань процесуальних питань у справі № 5023/10655/11 (922/957/22), підготовки та подання заяви про ухвалення додаткового рішення.

Враховуючи, задоволення позову та, з огляду на характер спірних правовідносин, суд вважає, що заявлені витрати на правничу допомогу адвоката у розмірі 32 500,00 грн. є співмірними зі складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), а відтак заявлена до стягнення сума витрат є цілком обґрунтованою та доведеною.

Приймаючи до уваги викладене, з огляду на предмет позову, обсяг та зміст наданих адвокатом послуг, а також те, що позовні вимоги у справі задоволено повністю, суд дійшов висновку, що заявлені витрати на професійну правничу допомогу є обґрунтованими та підлягають відшкодуванню позивачеві, з урахуванням положень п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України, в сумі 32 500,00 грн.

У зв'язку з перебуванням судді Яризько В.О. у щорічній тарифній відпустці з 17.11.2022 по 22.11.2022, повний текст додаткового рішення у справі складено у перший робочий день судді, тобто 23.11.2022.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 236-242, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Заяву адвоката Касьянова Ігоря Олександровича про розподіл судових витрат (вх. № 13201 від 03.11.2022) задовольнити.

Стягнути з державного підприємства «Завод імені В.О. Малишева» (61001, м. Харків, вул. Плеханівська, 126, код ЄДРПОУ 14315629) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Інформаційні технології" ( 02072, м. Київ. вул.Єлизавети Чавдар, 5, офіс 212, код ЄДРПОУ 30116577) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 32500, 00 грн.

Після набрання додатковим рішенням законної сили видати наказ в установленому порядку.

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Інформаційні технології" ( 02072, м. Київ. вул.Єлизавети Чавдар, 5, офіс 212, код ЄДРПОУ 30116577).

Відповідач: державне підприємство «Завод імені В.О. Малишева» (61001, м. Харків, вул. Плеханівська, 126, код ЄДРПОУ 14315629).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень Кодексу.

Учасники справи можуть одержати інформацію по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено 23.11.2022 .

Головуючий суддя Суддя Суддя В.О. Усатий В.О. Яризько П.В. Хотенець