27 вересня 2022 рокуСправа № 921/751/21
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Боровця Я.Я.
за участю секретаря судового засідання Сиротюк К.В.
Розглянув справу
за заявою боржника ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1
про неплатоспроможність в порядку Книги четвертої Кодексу України з процедур банкрутства
за участю учасників судового процесу:
Белінська Н.О. - керуюча реструктуризацією (брала участь в режимі відеоконференції).
Учаснику судового процесу оголошено склад суду.
Для розгляду справи в режимі відеоконференцзв'язку використовуються засоби для здійснення фіксації судового процесу в режимі відеоконференц-прийому "EASYCON".
Заяв про відвід (самовідвід) судді та секретаря судового засідання з підстав, визначених ст. ст. 35-37 ГПК України не надходило.
У судовому засіданні 27.09.2022 оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.
Суть справи:
17.11.2021 фізична особа ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Тернопільської області з заявою про відкриття провадження у справі про її неплатоспроможність, відповідно до положень Кодексу України з процедур банкрутства.
Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.11.2021, для розгляду справи визначено суддю Боровця Я.Я.
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 24.11.2021 заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, прийнято до розгляду та підготовче засідання призначено на 09.12.2021, яке відкладалося на 23.12.2021 з підстав, викладених у відповідній ухвалі суду.
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 23.12.2021 відкрито провадження у справі №921/751/21 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ; введено процедуру реструктуризації боргів боржника; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; призначено керуючим реструктуризацією фізичної особи ОСОБА_1 - арбітражного керуючого Білявського В.В. та призначено попереднє судове засідання на 10.02.2022.
З метою виявлення усіх кредиторів, відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства, 23.12.2021 здійснено офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .
Ухвалами суду від 10.02.2022, від 07.04.2022 та від 02.06.2022 попереднє засідання відкладалося відповідно на 07.04.2022, на 02.06.2022 та на 30.06.2022 з підстав, викладених в них.
Ухвалою суду від 30.06.2022 заяву (вх. № 3484 від 03.06.2022) ОСОБА_1 задоволено. Припинено повноваження керуючого реструктуризацією фізичної особи ОСОБА_1 у справі №921/751/21, арбітражного керуючого Білявського Віталія Віталійовича. Призначено керуючим реструктуризацією фізичної особи ОСОБА_1 у справі №921/751/21, арбітражного керуючого Белінську Наталію Олександрівну (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого №190 від 12.02.2013 (вул. Миколи Оводова, 38/304, м. Вінниця). Покладено на керуючого реструктуризацією фізичної особи ОСОБА_1 у справі №921/751/21 арбітражного керуючого Белінську Наталію Олександрівну, обов"язки, передбачені Кодексом України з процедур банкрутства. Відкладено попереднє засідання у справі №921/751/21 на 10.08.2022.
Ухвалою суду від 10.08.2022 попереднє засідання відкладено 20.09.2022 з підстав, викладених в ній.
У попередньому засіданні 20.09.2022 оголошено перерву до 27.09.2022, про що зазначено у протоколі судового засідання.
Боржниця в попереднє засідання 27.09.2022 не з"явилася, однак надіслала заяву про закриття провадження у справі №921/751/21 на підставі п.6 ч.1 ст. 90 Кодексу України з процедур банкрутства ( вх. № 6100 від 19.09.2022).
Керуюча реструктуризацією Белінська Н.О. в попереднє засідання 27.09.2022 з"явилася, підтримала заяву про затвердження звіту про нарахування та виплату основної грошової винагороди арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедури реструктуризації боргів за період з 30 червня 2022 року по 15 вересня 2022 року у справі №921/751/21 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 з підстав, викладених в ній, до якої долучено звіт (вх. № 6055 від 16.09.2022).
Також підтримала клопотання щодо припинення повноваження керуючого реструктуризацією фізичної особи ОСОБА_1 - арбітражного керуючого Белінської Н.О. та щодо закриття провадження у справі №921/751/21 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , на підставі п.6 ч.1 ст. 90 Кодексу України з процедур банкрутства, з підстав, викладених в ньому (вх. №6094 від 19.09.2022).
Розглянувши заяву про затвердження звіту про нарахування та виплату основної грошової винагороди арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедури реструктуризації боргів за період з 30 червня 2022 року по 15 вересня 2022 року у справі №921/751/21 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , суд встановив таке.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 12 Кодексу України з процедур банкрутства, арбітражний керуючий користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Кодексом.
Частиною 1 статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду. Грошова винагорода арбітражного керуючого складається з основної та додаткової грошових винагород.
Згідно частини 2 статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства, розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна або ліквідатора визначається в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останніх 12 місяців його роботи до відкриття провадження у справі, але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.
Право вимоги основної грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень.
Сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відновлення відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 3, ч.4, ч.7 статті 43 Конституції України використання примусової праці забороняється; кожен має право на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом; право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Частина 2 статті 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вказує, що ніхто не може бути присилуваний виконувати примусову чи обов'язкову працю.
Статтею 30 Кодексу України з процедур банкрутства, визначено, що звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат має бути схвалений зборами кредиторів (у процедурі банкрутства фізичної особи) чи комітетом кредиторів (у процедурі банкрутства юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - забезпеченим кредитором.
В обґрунтування заяви керуюча реструктуризацією зазначає, що 02.06.2022 між арбітражним керуючим Белінською Наталією Олександрівною та Вадімовою Зоряною Іванівною укладено Договір про оплату праці, винагороду та відшкодування витрат арбітражного керуючого, предметом якого є порядок оплати послуг та відшкодування витрат керуючого реструктуризацією, покладених на нього відповідно до Кодексу.
Відповідно до звіту про нарахування та виплату основної грошової винагороди арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедури реструктуризації боргів за період з 30 червня 2022 року по 15 вересня 2022 року у справі №921/751/21, слідує, що керуючою реструктуризацією ОСОБА_2 нараховано основну грошову винагороду у розмірі 32 913, 45 грн.
Також, зазначає, що керуючою реструктуризацією не понесено витрат у справі №921/751/21.
Окрім того, вказує, що зборами кредиторів не розглядалося питання щодо схвалення звіту про нарахування та виплату основної грошової винагороди арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедури реструктуризації боргів , у зв"язку з відсутністю у даній справі кредиторів.
Звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедур розпорядження майном, санації, ліквідації, реструктуризації заборгованості, погашення боргів подається арбітражним керуючим до господарського суду за п'ять днів до закінчення відповідної процедури, розглядається судом та затверджується ухвалою, що може бути оскаржена у встановленому порядку (стаття 30 Кодексу України з процедур банкрутства).
Враховуючи те, що кредиторами грошових вимог до боржника не висунуто, а тому збори кредиторів не проводилися, арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви керуючої реструктуризацією про затвердження звіту про нарахування та виплату основної грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне:
Кодекс України з процедур банкрутства встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.
Частиною 1 статті 122 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.
Порядок набуття кредитором статусу учасника провадження у справі про банкрутство визначено у статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства , згідно якої конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (ч. 1) .
Стаття 1 Кодексу України з процедур банкрутства визначає кредитора як юридичну або фізичну особу, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника. Конкурсними кредиторами є кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.
Відповідно до статті 113 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Як визначено пунктом 1 частини 1 статті 120 Кодексу України з процедур банкрутства з моменту відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника пред'явлення кредиторами вимог до боржника та задоволення таких вимог може відбуватися лише в межах провадження у справі про неплатоспроможність та у порядку, передбаченому цим Кодексом.
Зокрема, особливостями, встановленими Книгою IV є положення ч. 1 ст. 115 статті 120 Кодексу України з процедур банкрутства, якою передбачено, що провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи або фізичної особи - підприємця може бути відкрито лише за заявою боржника. А також положення ч.5 ст. 119 статті 120 Кодексу України з процедур банкрутства, якою не передбачено визнання вимог кредитора (ів) у підготовчому засіданні.
Таким чином, системний аналіз наведених норм Кодексу України з процедур банкрутства свідчить про те, що у справі про неплатоспроможність фізичної особи конкурсними кредиторами є ті особи, які подали до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника і вимоги яких визнані судом.
У відповідності до частини 1 статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Боржник фізична особа ОСОБА_3 скористалася своїм правом на звернення до суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність в порядку ст. 119 Кодексу України з процедур банкрутства, вказавши про неможливість сплатити заборгованість перед кредиторами.
У підготовчому засіданні суд дійшов висновку, що у заявника були підстави для звернення до господарського суду на підставі п.1 ч.2 ст.115 Кодексу України з процедур банкрутства, оскільки ОСОБА_1 надано суду відомості щодо невиконання грошового зобов'язання, яке перевищувало 30 розмірів мінімальної заробітної плати, у встановлені строки, тобто було простроченим.
Однак фактичний розмір заборгованості ОСОБА_1 перед кредитором(и), який належить визнати в справі про неплатоспроможність, включити до реєстру вимог кредиторів ОСОБА_1 , не був предметом розгляду в підготовчому засіданні; розмір заборгованості суд не встановлював і не визнавав, оскільки це не є повноваженнями суду у підготовчому засіданні.
В ухвалі суду від 23.12.2021 висновки суду щодо розміру заборгованості ОСОБА_1 перед зазначеними кредиторами , як і висновки щодо неможливості її погашення через відсутність майнових активів, грунтуються лише на інформації, що надав боржник, без врахування відомостей від самого кредитора, арбітражного керуючого та третіх осіб, які можуть мати інформацію щодо заборгованості.
Тому висновки суду у підготовчому засіданні щодо наявності та розміру зобов'язання боржника перед кредиторами не мають сили преюдиції та не надають підстав для визнання грошових вимог зазначеної особи як кредитора у справі про неплатоспроможність в розумінні ст.ст. 1, 45 КУзПБ без їх звернення з відповідними заявами з вимогами до боржника.
Визнання судом вимог кредиторів без їх звернення до господарського суду є порушенням принципу належного урядування, норм Конституції України, Господарського процесуального кодексу України та Кодексу України з процедур банкрутства.
Відповідно до частини 2 статті 47 Кодексу України з процедур банкрутства, у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.
З метою виявлення усіх кредиторів, відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства, 23.12.2021 здійснено офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .
Як свідчать матеріали справи, після офіційного оприлюднення 23.12.2021 на офіційному веб-порталі судової влади України оголошення (повідомлення) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 до дня проведення попереднього засідання жодних заяв від кредиторів з грошовими вимогами до боржника ОСОБА_1 до суду не надходили, у встановлений Кодексом України з процедур банкрутства строк.
Згідно статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства реструктуризація боргів боржника - це судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов'язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника.
Зокрема, під час вказаної процедури здійснюється судовий контроль за такими діями як подання арбітражним керуючим до господарського суду відомостей про результати розгляду вимог кредиторів; проведення арбітражним керуючим виявлення, складання опису майна боржника (проведення інвентаризації) та визначення його вартості; підготовка та подання до господарського суду плану реструктуризації боргів боржника; подання контролюючим органом, визначеним Податковим кодексом України, інформації про доходи боржника та членів його сім'ї і про майно, задеклароване такими особами при перетині кордону; подання органом державної прикордонної служби інформації про перетинання боржником та членами його сім'ї державного кордону за останні три роки; подання банками інформації про залишок коштів на рахунках боржника.
Вказані дії є необхідними для продовження провадження у справі про неплатоспроможність та виконання основних завдань зборів кредиторів, передбачених ч.2 ст. 123 Кодексу України з процедур банкрутства, а саме: розгляд звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки декларації про майновий стан боржника; розгляд проекту плану реструктуризації боргів боржника; прийняття рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника або про звернення з клопотанням до господарського суду про перехід до процедури погашення боргів боржника або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Таким чином, введення процедури реструктуризації боргів боржника в ухвалі про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність не є автоматичним визнанням неплатоспроможності боржника, а є лише процедурою, під час якої шляхом реалізації прав кредиторів на заявлення своїх вимог, та виконання обов'язків арбітражним керуючим та реєструючими органами щодо моніторингу способу життя та майнового стану боржника, суд може дійти висновку про реальну неплатоспроможність боржника та необхідність застосування до нього інших, передбачених Кодексом, процедур.
Наявність визнаних судом у попередньому засіданні суду вимог кредиторів є невід"ємною складовою ознаки неплатоспроможності боржника.
Відсутність заявлених кредиторами та визнаних судом грошових вимог унеможливлює подальше провадження у справі про неплатоспроможність боржника, оскільки Кодекс України з процедур банкрутства не передбачає можливості здійснювати процедури банкрутства стосовно особи, до якої не висунуто вимог кредиторів. Також, не існує механізму переходу до підсумкового засідання суду без проведення попереднього засідання, оскільки саме прийняття рішення щодо подальшого здійснення процедури банкрутства належить до компетенції зборів кредиторів, які в даній справі відсутні.
Згідно статті 113 розділу І Книги четвертої Кодексу України з процедур банкрутства, провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Законодавець визначив підстави для закриття провадження у справі про банкрутство у статті 90 Кодексу України з процедур банкрутства, і яка застосовується відносно фізичних осіб з урахуванням Книги ІV Кодексу України з процедур банкрутства.
Частиною 1 статті 90 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що господарський суд закриває провадження у справі про банкрутство, якщо:
1) боржник - юридична особа не внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;
2) юридичну особу, яка є боржником, припинено в установленому законодавством порядку, про що є відповідний запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;
3) у провадженні господарського суду є справа про банкрутство того самого боржника;
4) відновлено платоспроможність боржника або погашені всі вимоги кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів;
5) затверджено звіт керуючого санацією або ліквідатора в порядку, передбаченому цим Кодексом;
6) до боржника після офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про його банкрутство не висунуто вимог;
7) справа не підлягає розгляду в господарських судах України;
8) господарським судом не встановлені ознаки неплатоспроможності боржника;
9) в інших випадках, передбачених законом.
Згідно частини 2 статті 90 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справі про банкрутство може бути закрито у випадках, передбачених пунктами 1, 2, 5 і 7 частини першої цієї статті, на всіх стадіях провадження у справі про банкрутство (до та після визнання боржника банкрутом), у випадках, передбачених пунктами 3, 4, 8 і 9 частини першої цієї статті, - лише до визнання боржника банкрутом, а у випадку, передбаченому пунктом 6 частини першої цієї статті, - лише після визнання боржника банкрутом.
З системного аналізу ст.ст. 44, 48, 50, 58, 59 Кодексу України з процедур банкрутства вбачається, що об'єктом процедури банкрутства (неплатоспроможності) є пасив (борги) боржника, погашення якого і відбувається в процедурах банкрутства (неплатоспроможності): санації, ліквідації (реструктуризації боргів боржника, погашення боргів боржника). Це ж стосується неплатоспроможності фізичних осіб.
Саме наявність/ відсутність боргу є підставою як для відкриття, так і закриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність). Відсутність пасиву не дає право суду для подальшого руху справи, оскільки неможливо без наявності пасиву боржника перейти до стадії санації або ліквідації (реструктуризації боргів боржника, погашення боргів боржника).
Тобто, у разі незвернення кредиторів з грошовими вимогами до боржника, у суду не має процесуальної можливості перейти до стадії санації або ліквідації (реструктуризації боргів боржника, погашення боргів боржника).
Якщо після оприлюднення офіційного оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство станом на дату проведення попереднього засідання до боржника не висунуто вимог, суд не має змоги належним чином надати обґрунтовану оцінку твердженням боржника щодо його неплатоспроможності, адже такі твердження боржника у процедурі банкрутства мають бути досліджені судом критично з урахуванням як думки арбітражного керуючого, так й інших конкурсних кредиторів щодо неможливості/недоцільності застосування інших процедур. Тому подальше провадження у справі про банкрутство є неможливим, у зв'язку з чим його належить закрити на підставі пункту 8 частини першої статті 90 КУзПБ, відповідно до якого господарський суд закриває провадження у справі про банкрутство, якщо господарським судом не встановлені ознаки неплатоспроможності боржника.
(Правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 09.06.2022 у справі №916/2102/21).
Слід зазначити, що суд позбавлений можливості самостійно залучати кредиторів до участі у справі, або ж вчиняти дії, спрямовані на їх пошук (виявлення).
Зазначені обставини на переконання суду унеможливлюють подальше провадження у справі про неплатоспроможність боржника, оскільки Кодекс України з процедур банкрутства не передбачає можливості здійснювати процедури банкрутства стосовно особи, до якої не висунуто вимог кредиторів.
Щодо тверджень боржника про можливість закриття провадження у справі у випадку, передбаченому п. 6 ч.1 цієї статті, до визнання боржника банкрутом, та застосування наслідків згідно ч.2 ст. 90 Кодексу України з процедур банкрутства, суд зазначає, що положеннями Господарського процесуального кодексу чітко визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України). Рішення господарського суду повинно бути законним та гуртуватися на наявних у матеріалах справи доказах, які суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, на підставі всебічного, повного, об'єктивного та безпосереднього їх дослідження.
Висновки суду щодо наявності підстав для закриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 на підставі п.8 ч.1 ст. 90 Кодексу України з процедур банкрутства спростовують можливість застосування для закриття провадження у справі п.6 ч. 1 вказаної статті.
Отже, клопотання боржника про закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 на підставі п.6 ч. 1 ст. 90 Кодексу України з процедур банкрутства не підлягає задоволенню, однак у суду наявні підстави для закриття провадження у справі на підставі п.8 ч.1 ст. 90 Кодексу України з процедур банкрутства.
Враховуючи викладене, оскільки кредитори до боржника з грошовими вимогами не звернулися, що унеможливлює встановлення судом ознак неплатоспроможності боржника ОСОБА_1 , а тому суд прийшов до висновку, що провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі п. 8 ч. 1 ст. 90 Кодексу України з процедур банкрутства.
Згідно частини 5 статті 121 Кодексу України з процедур банкрутства, дія мораторію припиняється з дня закриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Керуючись Кодексом України з процедур банкрутства, статтями 232, 234, 235 ГПК України, Господарський суд, -
1. Затвердити звіт про нарахування та виплату основної грошової винагороди арбітражного керуючого Белінської Наталії Олександрівни , здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедури реструктуризації боргів за період з 30 червня 2022 року по 15 вересня 2022 року на суму 32 913,45 грн.
2. Припинити процедуру реструктуризації боргів фізичної особи ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 .
3. Припинити повноваження керуючого реструктуризацією фізичної особи ОСОБА_1 у справі №921/751/21, арбітражного керуючого Белінської Наталії Олександрівни (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого №190 від 12.02.2013 ( вул.Миколи Оводова, 38/304, м. Вінниця).
4. Дію мораторію на задоволення вимог кредиторів, припинити.
5. Закрити провадження у справі №921/751/21 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 .
6. Копію ухвали надіслати:
- ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
- арбітражному керуючому Белінській Наталії Олександрівні, вул.Миколи Оводова, 38/304, м. Вінниця.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена.
Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційні сторінці Господарського суду Тернопільської області - https://te.court.gov.ua/sud5022.
Ухвалу підписано "24" листопада 2022 року.
Суддя Я.Я. Боровець