21.11.2022м. СумиСправа № 920/716/22
Господарський суд Сумської області у складі судді Вдовенко Д.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників за наявними матеріалами справу № 920/716/22
за позовом Публічного акціонерного товариства “Укрнафта” (пров. Несторівський, 3-5, м. Київ, 04053),
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Технолог” (просп. Курський, буд. 18, м. Суми, 40020),
про стягнення 31710 грн 84 коп.
Позивач подав позовну заяву, в якій просить суд стягнути з відповідача 31710 грн 84 коп. штрафу за прострочення термінів поставки товару відповідно до договору купівлі-продажу № 09/03/335-МТР від 26.03.2020, укладеного між сторонами, на 30 і більше календарних днів (у розмірі 10% від вартості несвоєчасно поставленого товару).
Ухвалою від 22.09.2022 Господарський суд Сумської області прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 920/716/22, визначив, що справа підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами; надав відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву, надав позивачу семиденний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання відповіді на відзив; надав відповідачу семиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення.
Згідно зі ст. 252 ГПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Ухвала суду про відкриття провадження у справі від 22.09.2022 була надіслана відповідачу 06.10.2022 (у зв'язку з відсутністю до вказаної дати в Господарському суді Сумської області коштів на здійснення поштових відправлень) за місцезнаходженням та отримана останнім 12.10.2022, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.
Відповідач відзиву на позовну заяву, будь-яких заяв чи клопотань не подав.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.
26 березня 2020 року між сторонами укладений договір купівлі-продажу № 09/03/335-МТР відповідно до умов якого відповідач зобов'язується передати продукцію (далі - товар) у власність позивача, а позивач зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього грошову суму.
Згідно з п. 2.1.1., п. 5.1. договору продавець зобов'язується передати покупцю товар у строк та на умовах, визначених договором та відповідними додатками до договору.
Датою постачання товару вважається дата передачі його покупцю у місці призначення без зауважень по кількості, комплектності та якості, якщо інше не встановлено додатками до договору та/або додатковими угодами (п. 5.3 договору).
Відповідно до додатку № 1 до договору відповідач зобов'язався поставити позивачу товар вартістю 317108 грн 40 коп. партіями протягом 90 календарних днів з дати укладання договору.
Згідно з видатковими накладними № 1 та № 2 відповідач частково поставив позивачу товар вартістю 120961 грн 20 коп. 20.01.2021.
Позивач оплатив отриманий товар згідно з платіжними дорученнями № 2805-П21 від 05.03.2021, № 2121-П21 від 22.02.2021.
Згідно з п. 6.9. договору за порушення строку постачання товару, у тому числі викликане виявленням нестачі товару або постачанням товару, який не відповідає якості та комплектності, що обумовило необхідність заміни або додаткового постачання товару у порядку визначеному п. 5.12, 5.13 договору, продавець сплачує покупцю штраф у розмірі 2%, а в разі прострочення термінів поставки на 30 і більше календарних днів у розмірі 10% від вартості товару не поставленого вчасно.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач порушив договірні зобов'язання щодо строку поставки товару вартістю 317108 грн 40 коп, у зв'язку із чим позивачем заявлено до стягнення нарахований відповідачу штраф в сумі 31710 грн 84 коп. відповідно до п. 6.9 договору (10% від вартості товару не поставленого вчасно).
Згідно зі ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 526, 629 Цивільного кодексу України, п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання не допускається; договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.
За змістом статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Відповідно до умов додатку № 1 до договору відповідач зобов'язався поставити позивачу товар вартістю 317108 грн 40 коп. протягом 90 календарних днів з дати укладання договору, тобто у строк до 24.06.2020.
Суд встановив, що відповідач прострочив поставку товару за договором більше ніж на 30 днів; товар частково поставлений на суму 120961 грн 20 коп. згідно з видатковими накладними № 1, 2 від 20.01.2021; в іншій частині - товар згідно з додатком № 1 до договору відповідачем позивачу не поставлений.
За приписами ст. 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Згідно з положеннями ст. 218 Господарського кодексу України, у разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.
Листами № 02.07/2 від 02.07.2020, № 09.11/2 від 09.11.2020, № 28.04/2 від 28.04.2021 відповідач повідомив позивача про неможливість вчасної поставки товару, посилаючись на форс-мажорні обставини, зокрема, запровадження в Україні карантинних обмежень («карантинна червона зона»).
Листом № 01/01/09/03/01/02-02/7/290 від 02.07.2020 позивач звернувся до відповідача з проханням надати підтверджуючі документи настання форс-мажорних обставин, враховуючи умови п. 7.3. договору № 09/03/335-МТР від 26.03.2020.
Відповідно до п. 7.1, 7.2. 7.3. договору сторона, яка порушила зобов'язання за договором, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання за договором, якщо це порушення сталося внаслідок обставин форс-мажору (непереборної сили). Обставинами форс-мажору (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, перелік яких наведений у ч. 2 ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору. Сторона, виконанню зобов'язань за договором якої перешкоджають обставини форс-мажору, повинна не пізніше 7 (семи) календарних днів повідомити іншу сторону про початок та припинення дії таких обставин на виконання обов'язків за договором. Сторона, яка посилається на обставини форс-мажору, повинна довести наявність таких обставин. Належним доказом наявності таких обставин і їх тривалості є документи, видані Торгово-промисловою палатою України (регіональною палатою), іншими відповідними органами чи організаціями в Україні, уповноваженими посвідчувати відповідні факти.
Згідно зі ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати України" торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, зокрема і введення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України.
Разом з цим, форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов'язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов'язання.
Суд встановив, що відповідач не подав доказів на підтвердження виникнення форс-мажорних обставин під час виконання договору.
Матеріали справи не містять ні сертифікату Торгово-промислової палати, ні інших доказів, які б підтверджували наявність обставин непереборної сили, які перешкоджали відповідачу вчасно виконати зобов'язання з поставки товару позивачу, про що він зазначає у листах № 02.07/2 від 02.07.2020, № 09.11/2 від 09.11.2020, № 28.04/2 від 28.04.2021.
За цих обставин, враховуючи встановлений судом факт несвоєчасної поставки відповідачем товару за договором, суд вважає правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу в сумі 31710 грн 84 коп.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 2, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Технолог” (просп. Курський, буд. 18, м. Суми, 40020, код ЄДРПОУ 23633713) на користь Публічного акціонерного товариства “Укрнафта” (пров. Несторівський, 3-5, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 00135390) 31710 грн 84 коп. штрафу, 2481 грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. Відповідно до ст. ст. 241, 256, 257 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду.
Повне рішення складене та підписане суддею 24.11.2022.
Суддя Д. В. Вдовенко