ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
22.11.2022Справа №910/7797/22
За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС"
доПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Український страховий стандарт"
простягнення 8 834,09 грн.
Суддя Бойко Р.В.
секретар судового засідання Кучерява О.М.
Представники сторін:
від позивача:Сечко С.В.
від відповідача:не з'явився
У серпні 2022 року Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АРКС" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Український страховий стандарт" про стягнення 8 834,09 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "АРКС" на підставі Договору добровільного страхування наземного транспорту "Все включено" №54508а1к3 від 27.05.2021 та внаслідок настання дорожньо-транспортної пригоди виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля Nissan Tiida, державний номерний знак НОМЕР_1 , а тому позивачем відповідно до положень ст. 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду.
Відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля Volkswagen Polo, державний номерний знак НОМЕР_2 , водієм якого скоєно дорожньо-транспортну пригоду, станом на дату настання останньої була застрахована Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Український страховий стандарт" на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ЕР/204811748, а тому позивач вказує, що обов'язок з відшкодування спричинених збитків у розмірі 8 834,09 грн. покладається на відповідача.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.09.2022 (постановленою після усунення позивачем недоліків позовної заяви, які стали підставою для залишення її без руху, згідно ухвали суду від 22.08.2022) відкрито провадження у справі №910/7797/22 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання); визначено сторонам строки для надання відзиву, відповіді на відзив, заперечень на відповідь на відзив.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Згідно приписів ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Вказана ухвала суду від 05.09.2022 була надіслана відповідачу 06.09.2022 рекомендованим листом, що підтверджується відтиском печатки про відправлення на зворотному боці ухвали, на адресу місцезнаходження відповідача, вказану у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 04107, м. Київ, вул. Багговутівська, буд. 17-21.
Однак поштове відправлення №0105474750384 не було вручене відповідачу та було повернуте до суду 28.09.2022 із відміткою на довідці відділення поштового від 21.09.2022 "адресат відсутній за вказаною адресою".
Згідно пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Таким чином, керуючись приписами п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, суд приходить до висновку, що днем вручення відповідачу ухвали суду від 05.09.2022 є 21.09.2022.
Статтею 113 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
За приписами ч. 8 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.
Пунктом 4 резолютивної частини ухвали Господарського суду міста Києва від 05.09.2022 у справі №910/7797/22 встановлено Приватному акціонерному товариству "Страхова компанія "Український страховий стандарт" строк на подання відзиву з долученими до нього доказами та з доказами його направлення позивачу - протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали.
Отже, Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Український страховий стандарт" повинне було подати відзив на позов у строк до 06.10.2022 включно.
Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов у визначений судом у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України строк не скористався.
Оскільки під час дослідження наявних в матеріалах справи доказів, судом було виявлено неможливість вирішення даногоспору по суті без виклику представників сторін у судове засідання, ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.11.2022 призначено у справі №910/7797/22 судове засідання на 22.11.2022; запропоновано сторонам надати пояснення щодо розміру відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу - у строк до початку судового засідання, призначеного на 22.11.2022.
18.11.2022 через відділ діловодства суду від Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" надійшли пояснення (з доказами їх направлення відповідачу), в яких позивач вказує, що обов'язок розрахунку суми витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, покладається на страховика за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, тобто, на відповідача.
В судове засідання, призначене на 22.11.2022, з'явився представник позивача, надав пояснення по суті спору, за змістом яких позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Відповідач явку свого представника у судове засідання 22.11.2022 не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, хоча про місце, дату та час засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується наступним.
Ухвала суду від 09.11.2022 була надіслана відповідачу 11.11.2022 рекомендованим листом, що підтверджується відтиском печатки про відправлення на зворотному боці ухвали, на адресу місцезнаходження відповідача, вказану у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 04107, м. Київ, вул. Багговутівська, буд. 17-21.
Однак поштове відправлення №0105493082139 не було вручене відповідачу та було повернуте до суду 21.11.2022 із відміткою на довідці відділення поштового від 15.11.2022 "адресат відсутній за вказаною адресою".
Відтак, згідно приписів п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення відповідачу ухвали суду від 09.11.2022 є 15.11.2022.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Пунктом 1 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
З огляду на вказані приписи господарського процесуального закону та враховуючи відсутність від відповідача повідомлень щодо неможливості забезпечити явку свого представника у засідання, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Український страховий стандарт".
В судовому засіданні 22.11.2022 судом завершено розгляд справи №910/7797/22 по суті, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
У засіданні здійснювалась фіксація судового процесу технічним засобами у відповідності до статті 222 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва -
27.05.2021 між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "АРКС" та ОСОБА_1 (страхувальник, вигодонабувач) укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту "Все включено" №54508а1к3 (надалі - Договір), предметом якого є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом - автомобіля Nissan Tiida, державний номерний знак НОМЕР_1 .
Пунктом 18 Договору передбачено, що строк його дії з 31.05.2021 по 30.05.2022.
09.10.2021 о 13 год. 50 хв. на Кільцевій дорозі по вул. Київській, буд. 8 в місті Києві сталася дорожньо-транспортна пригода (надалі - ДТП) за участю застрахованого автомобіля Nissan Tiida, державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля Volkswagen Polo, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 , а саме: ОСОБА_3 , керуючи автомобілем Volkswagen Polo, не дотримався безпечної дистанції та допустив зіткнення із автомобілем Nissan Tiida, який рухався попереду в попутному напрямку з автомобілем Volkswagen Polo, у зв'язку з чим обидва автомобілі зазнали механічних пошкоджень.
ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_3 п. 13.1 Правил дорожнього руху України, що підтверджується постановою Солом'янського районного суду міста Києва від 03.12.2021 у справі №760/28914/21, відповідно до якої ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
У зв'язку з зверненням страхувальника до страховика за Договором із заявою про подію та на виплату за договором добровільного страхування наземного транспортного засобу від 11.10.2021, позивачем на підставі страхового акту №ARX2968070 від 19.10.2021, розрахунку страхового відшкодування, здійсненого з урахуванням виставленого Товариством з обмеженою відповідальністю "Автомобільний центр Голосіївський" (СТО) рахунку-фактури №ВР-0002865 від 11.10.2021 на суму 8 834,09 грн. виконано свої зобов'язання за Договором та здійснено відшкодування завданої внаслідок спірної ДТП шкоди шляхом виплати коштів (на рахунок СТО, як про це просив страхувальник у заяві від 11.10.2021) у сумі 8 834,09 грн., що підтверджується платіжним дорученням №828770 від 20.10.2021.
Тобто, фактично позивачем сплачено страхове відшкодування у розмірі 8 834,09 грн.
Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Із постанови Солом'янського районного суду міста Києва від 03.12.2021 у справі №760/28914/21 вбачається, що транспортний засіб - автомобіль Volkswagen Polo, державний номерний знак НОМЕР_2 , знаходився під керуванням ОСОБА_3 .
Частинами 1 та 2 статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.
Вина особи, яка керувала автомобілем Volkswagen Polo, державний номерний знак НОМЕР_2 , встановлена у судовому порядку.
Як вбачається з матеріалів справи (з наданого позивачем витягу з бази Моторного (транспортного) страхового бюро України) цивільно-правова відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля Volkswagen Polo, державний номерний знак НОМЕР_2 , станом на дату настання спірної ДТП була застрахована Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Український страховий стандарт" на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ЕР/204811748.
Наведеним договором (поліс №ЕР/204811748) передбачено, що франшиза становить 0, а ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб - 130 000,00 грн.
Суд відзначає, що в силу приписів ч. 3 ст. 5 Цивільного кодексу України до спірних правовідносин підлягають застосуванню Закон України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" в редакції, чинній на момент страхового випадку (ДТП), тобто, станом на 09.10.2021.
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Тобто, наведеними положеннями встановлено, що розмір відповідальності страховика за полісом обмежується розміром відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу в межах встановлених відповідним полісом ліміту відповідальності та франшизи.
На підтвердження розміру витрат, завданих спірною ДТП автомобілю страхувальника за Договором, позивачем було надано суду страховий акт №ARX2968070 від 19.10.2021, розрахунок страхового відшкодування, виставлений Товариством з обмеженою відповідальністю "Автомобільний центр Голосіївський" (СТО) рахунок-фактури №ВР-0002865 від 11.10.2021 на суму 8 834,09 грн. та платіжне доручення №828770 від 20.10.2021 на суму у сумі 8 834,09 грн. з призначенням платежу - страхове відшкодування згідно акту №ARX2968070, ОСОБА_1 , рахунок №0002865 від 11.10.2021, без ПДВ.
З аналізу ч. 1 ст. 990 Цивільного кодексу України та ст.ст. 25, 26 Закону України "Про страхування" вбачається, що сама по собі відсутність звіту про оцінку витрат, пов'язаних з відновленням транспортного засобу, не є підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування за умови підтвердження розміру оціненої шкоди іншими доказами по справі.
Як вбачається із платіжного доручення №828770 від 20.10.2021, виплачені в якості страхового відшкодування за Договором кошти у розмірі 8 834,09 грн., були перераховані на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомобільний центр Голосіївський".
Із матеріалів справи вбачається, що фактично Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АРКС" здійснило страхову виплату виходячи із виставленого Товариством з обмеженою відповідальністю "Автомобільний центр Голосіївський" (СТО) рахунку-фактури №ВР-0002865 від 11.10.2021 на суму 8 834,09 грн.
У суду відсутні будь-які підстави вважати, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Автомобільний центр Голосіївський" (одним із видів діяльності якого за інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів) не було виконано відновлювального ремонту застрахованого за Договором автомобіля після одержання від позивача суми коштів, необхідної для такого ремонту.
Натомість, частинами 1 та 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України).
Аналогічні приписи закріплені у ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України.
Судом враховано, що позивачем заявлено до стягнення суму матеріального збитку з урахуванням податку на додану вартість. Такі висновки суду базуються на тому, що сума, перерахована згідно платіжного доручення №828770 від 20.10.2021, дорівнює сумі, зазначеній у рахунку №ВР-0002865 від 11.10.2021, а в останньому вказано, що вартість робіт з ремонту автомобіля Nissan Tiida, державний номерний знак НОМЕР_1 , з урахуванням вартості матеріалів складає 8 834,09 грн. з ПДВ.
Пунктом 36.2 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість (надалі - ПДВ). При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту.
Таким чином, вартість ремонту автомобіля з урахуванням ПДВ виплачується страховою компанією винної сторони або стягується судом після дослідження обставин чи є надавач послуг з ремонту автомобіля, який був пошкоджений під час ДТП з вини іншої особи, платником податку на додану вартість.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/171/17 та від 05.04.2018 у справі №910/3165/17.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Автомобільний центр Голосіївський" є платником податку на додану вартість, що підтверджується даними реєстру платників ПДВ, які міститься на офіційному веб-сайті Державної фіскальної служби України за посиланням https://cabinet.sfs.gov.ua/registers/pdv.
Відтак, керуючись п. 36.2 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", суд приходить до висновку про правомірність включення до виплаченого страхувальнику за Договором страхового відшкодування суми податку на додану вартість у розмір 1 472,35 грн.
Пунктом 7.38 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої спільним наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України №142/5/2092 від 24.11.2003 (надалі - Методика), передбачено, що значення коефіцієнту фізичного зносу приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує: 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД; 7 років - для інших легкових КТЗ; 3 роки - для вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів виробництва країн СНД; 4 роки - для інших вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів; 5 років - для мототехніки.
Із матеріалів справи вбачається, що рік випуску автомобіля Nissan Tiida, державний номерний знак НОМЕР_1 , - 2012, а відтак на момент ДТП (09.10.2021) строк його експлуатації перевищував 7 років, а тому підлягає застосуванню коефіцієнт фізичного зносу.
Відновлювальний ремонт (або ремонт) - комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності КТЗ чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин (пункт 1.6 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України №142/5/2092 від 24.11.2003).
Відповідно до вимог пункту 8.2 цієї Методики вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу транспортного засобу розраховується за формулою:
Сврз = Ср + См + Сс х (1- ЕЗ), де:
Ср - вартість ремонтно-відновлювальних робіт, грн;
См - вартість необхідних для ремонту матеріалів, грн;
Сс - вартість нових складників, що підлягають заміні під час ремонту, грн;
ЕЗ - коефіцієнт фізичного зносу.
Отже, якщо для відновлення пошкодженого у ДТП транспортного засобу ремонт здійснюється методом заміни складових частин, що були пошкоджені, на нові, страховик за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності відшкодовує не повну вартість цих складових частин, а з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складників аварійно пошкодженого транспортного засобу. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 22.03.2017 у справі №910/3650/16, від 12.03.2018 у справі №910/5001/17 та у постановах Верховного Суду від 06.02.2018 у справі №910/3867/16, від 01.02.2018 у справі №910/22886/16.
Тобто, коефіцієнт фізичного зносу автомобіля підлягає застосуванню не до загальної вартості матеріалів та робіт для відновлення пошкодженого транспортного засобу, а лише до вартості замінених на нові складових частин автомобіля.
В свою чергу, із виставленого Товариством з обмеженою відповідальністю "Автомобільний центр Голосіївський" рахунку-фактури №ВР-0002865 від 11.10.2021 вбачається, що нові складові частини на автомобіль Nissan Tiida, державний номерний знак НОМЕР_1 , не встановлювались, а відновлювальний ремонт цього автомобіля був здійснений шляхом виконання робіт по відновленню пошкоджених складових частин.
Відтак, вартість відновлювального ремонту автомобіля Nissan Tiida, державний номерний знак НОМЕР_1 , - 8 834,09 грн. не підлягає коригуванню на коефіцієнт фізичного зносу.
Керуючись нормами ст.ст. 13, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд приходить до висновку, що матеріалами справи підтверджено, що вартість відновлювального ремонту застрахованого за Договором транспортного засобу з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складає 8 834,09 грн.
Відтак, до позивача перейшло право вимоги до відповідача з виплати відшкодування витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу Nissan Tiida, державний номерний знак НОМЕР_1 , у розмірі 8 834,09 грн.
З метою отримання страхового відшкодування позивач на підставі ст.ст. 11, 509, 530 Цивільного кодексу України та ст.ст. 35, 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" звернувся до відповідача із заявою про регресні вимоги вих. №4640АРКС від 07.12.2021, в якій просив здійснити відшкодування у розмірі 8 834,09 грн. на рахунок Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" за вказаними у даному листі реквізитами. Обставини направлення позивачем відповідачу заяви про регресні вимоги вих. №4640АРКС від 07.12.2021 підтверджується списком №36 рекомендованих листів, на якому міститься відмітка відділення поштового зв'язку про їх прийняття до пересилання 07.12.2021.
У п. 36.2 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" зазначено, що страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його; у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).
З огляду на направлення позивачем претензії про страхове відшкодування 07.12.2021, суд дійшов висновку, що строк виконання відповідачем зобов'язання з виплати страхового відшкодування за полісом №ЕР/204811748 станом на дату розгляду спору є таким, що настав.
Однак, відповідачем не надано суду доказів на спростування твердження позивача, що Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Український страховий стандарт" не здійснило відшкодування шкоди (в тому числі, після звернення позивача до суду із даним позовом).
Оскільки зобов'язання відповідача перед позивачем у розмірі 8 834,09 грн. підтверджується матеріалами справи, а доказів погашення вказаної заборгованості відповідачем не надано, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог в повному обсязі та стягнення з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Український страховий стандарт" на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" страхового відшкодування у розмірі 8 834,09 грн.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача у зв'язку з задоволенням позову в повному обсязі.
Керуючись статтями 13, 74, 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -
1. Позов Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Український страховий стандарт" (04107, м. Київ, вул. Багговутівська, буд. 17-21; ідентифікаційний код 22229921) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" (04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8; ідентифікаційний код 20474912) суму страхового відшкодування у розмірі 8 834 (вісім тисяч вісімсот тридцять чотири) грн. 09 коп. та судовий збір у розмірі 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) грн. 00 коп. Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
У відповідності до положень ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду.
Повний текст рішення складено 24.11.2022.
Суддя Р.В. Бойко