ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
21.11.2022Справа № 910/8504/22
Господарський суд міста Києва у складі судді Пукаса А.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи
за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київкомунсервіс» (вул. Кудрявська, буд. 23, м. Київ, 04053; ідентифікаційний код 33745659)
до Управління освіти та інноваційного розвитку Печерської районної в місті Києві державної адміністрації (вул. Інститутська, буд. 24/7, м. Київ, 01021; ідентифікаційний код 39833860)
про стягнення 161 270, 36 грн
без виклику представників учасників справи,
1. Стислий виклад позиції Позивача
До господарського суду міста Києва звернулось Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київкомунсервіс» (далі за текстом - КП «Київкомунсервіс», Позивач) з позовом до Управління освіти та інноваційного розвитку Печерської районної в місті Києві державної адміністрації (далі за текстом - Управління, Відповідач) про стягнення заборгованості за договором №Вп-17057-П від 05.04.2019 на надання послуг з вивезення побутових відходів (далі за текстом - Договір) в розмірі 161 270, 36 грн, яка складається із суми основного боргу - 88 663, 77 грн, інфляційних втрат - 32 044, 99 грн, 3 % річних - 7 855, 86 грн та пені - 32 705, 74 грн.
В обґрунтування позовних вимог Позивач вказує, що ним на виконання умов Договору надано Відповідачу послуги з вивезення побутових відходів на загальну суму 116 000, 52 грн, однак Відповідачем такі послуги оплачено частково в сумі 27336, 75 грн, у зв'язку з чим станом на дату подання даного позову заборгованість з основного боргу за Договором станом на 01.07.2021 становить 88 663, 77 грн за період з 30.04.2019 по 31.12.2019, що також стало підставою для нарахування Позивачем 3 % річних, інфляційних втрат та пені.
2. Стислий виклад позиції Відповідача
У поданому відзиві Відповідач заперечує щодо задоволення позовних вимог та зазначає, що Договором закріплено тариф за період з 01.01.2019 по 31.12.2019 в загальному розмірі 109 347, 02 грн, а Позивачем у позовній заявлено про надання послуг за Договором на суму 116 000, 75 грн., що відповідно спричинено встановленням нових тарифів розпорядженням КМР № 450 від 18.03.2019.
При цьому будь які зміни до умов Договору сторонами не вносилися.
Також Відповідачем заперечуються доводи Позивача, що акти наданих послуг та рахунки на оплату направлялися через програму M.E.Doc, оскільки такий порядок направлення Договором не передбачено.
Також Відповідач звертає увагу суду на те, що Позивачем не надано до матеріалів справи жодного документального підтвердження того, що Акти наданих послуг ним надавалися відповідно до пункту 2.1. Договору Відповідачу для їх подальшого підписання.
Відтак, Відповідач стверджує, що Позивачем неналежним чином виконано положення пунктів 2.1, 2.3 та 2.5. Договору, що відповідно спростовує доводи Позивача щодо настання у Відповідача обов'язку здійснити оплату наданих послуг та відповідно є підставою для відмови у задоволенні позову.
3. Процесуальні дії у справі
Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.09.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.
20.10.2022 через загальний відділ діловодства до господарського суду міста Києва надійшов відзив на позовну заяву.
Таким чином, приймаючи до уваги, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи, відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої сторони про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
01.03.2016 між КП «Київкомунсервіс» (Виконавець) та Управлінням (Замовник) укладено Договір, відповідно до пункту 1.1. якого за умовами Виконавець зобов'язується надавати Замовнику послуги з вивезення (збирання, зберігання, перевезення, утилізації, захоронення) твердих побутових відходів (далі за текстом - ТПВ), що утворюються на об'єкті Замовника (освітні заклади), що знаходиться за фактичною адресою (згідно додатку № 1), а Замовник зобов'язується прийняти та своєчасно оплачувати послуги.
Пунктом 1.2 Договору встановлено, що кількість (обсяг) побутових відходів, що підлягає вивезенню по факту утворення ТПВ становить 52, 7 м.куб. в місяць.
Відповідно до пункту 2.1 Договору тариф на послуги, які передбачені пунктом 1.1. цього Договору встановлено розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 26.12. № 2352 «Про внесення змін до тарифів на послуги з вивезення твердих побутових відходів з урахуванням операцій поводження з побутовими відходами (збирання, перевезення, знешкодження, захоронення), що надає КП «Київкомунсервіс» як виконавець послуг.
Тариф на послуги за цим Договором становить: 172, 91 грн з ПДВ за 1 м3, в місяць - 9 112, 25 грн. з ПДВ.
З 01.01.2019 - 31.12.2019 становить 109 347, 02 грн з ПДВ.
Тарифи на послуги, що надаються за даним договором, та норми накопичення ТПВ можуть бути змінені на підставі відповідних актів, прийнятих органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, або в інших випадках, передбачених чинним законодавством. Офіційне опублікування та оголошення в засобах масової інформації про зміну тарифів на послуги, що надаються за даним договором та про зміну норм накопичення ТПВ є підставою для зміни вартості надання послуг за цим Договором, з дати опублікування такого акту у засобах масової інформації. При цьому, така зміна тарифів чи норм накопичення ТПВ потребує складання окремого письмового документу (додаткової угоди до Договору) і такі нові тарифи та норми накопичення ТПВ будуть застосовуватись при наданні послуг за цим Договором та на підставі Додаткових угод. (пункт 2.2 Договору).
Відповідно до п. 2.3 Договору оплата послуг за цим Договором, у розмірі, що вказаний у п. 2.1. даного Договору, з урахуванням ПДВ, здійснюється Замовником після надання послуг згідно акту наданих послуг на підставі статті 49 Бюджетного кодексу України. Оплата здійснюється Замовником шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Виконавця. Замовник здійснює розрахунки за отримані протягом 25 календарних днів з дати прийому-передачі послуг згідно акту наданих послуг.
Згідно пункту 2.5 Договору за результатами наданих послуг Виконавець направляє замовнику для підписання акти наданих послуг в двох екземплярах та податкову накладну. Акт наданих послуг підписується щомісячно до 15 (п'ятнадцятого) числа місяця, наступного за звітним. Після підписання Акту наданих послуг уповноваженими представниками сторін усі суперечки щодо обсягу наданих послуг вважаються необґрунтованими. Замовник зобов'язаний протягом 5 (п'яти) робочих днів, з дати підписання, повернути вищезазначений Акт наданих послуг Виконавцю. Якщо Замовник не повернув його протягом зазначеного терміну, Акт наданих послуг вважається підписаним та вважається, що замовник не має жодних претензій до обсягів наданих послуг.
Договір вступає в силу з моменту підписання та діє до 31.12.2019 (пункт 7.1. Договору).
Згідно доводів Позивача ним надано Відповідачу послуг на загальну суму 116 000, 52 грн, в той час як Відповідачем оплачено лише 27 336, 75 грн.
Так, Позивачем до матеріалів справи надано Акти надання послуг та відповідні рахунки на оплату за Договором за період з січня 2019 по грудень 2019 року на загальну суму 116 000, 52 грн.
Зазначені Акти наданих послуг за Договором містять лише підпис Виконавця (Позивача), в той час як підпис Замовника (Відповідача) відсутній.
Позивач зазначає, що Акти наданих послуг та відповідні рахунки на оплату за Договором за період з січня 2019 по грудень 2019 року надсилалися Відповідачу через програму M.E.Doc, на підтвердження чого Позивачем надано Витяг із вказаної програми.
Доказів направлення засобами поштового зв'язку чи то вручення Відповідачу Актів наданих послуг та відповідних рахунків на оплату за Договором за період з січня 2019 по грудень 2019 року матеріали справи не містять.
Як вбачається з матеріалів справи, Позивачем 16.10.2020 направлено на адресу Відповідача платіжну вимогу № 7-5449 від 08.10.2020 про необхідність сплати існуючої заборгованості, до якої також додано Акт звірки взаєморозрахунків, підписаний Позивачем.
З огляду на не сплату Відповідачем заборгованості Позивачем здійснено нарахування пені, 3 % річних та інфляційних втрат згідно наданого до справи розрахунку по кожному неоплаченому Акту наданих послуг станом на 08.08.2022
У відзиві на позовну заяву Відповідачем, не дивлячись на заперечення по суті заявлених вимог, факт отримання від Позивача послуг за період січень-грудень 2019 за Договором Відповідачем не заперечується.
При цьому Відповідачем не заперечується здійснення часткової оплати в розмірі 27 336, 75 грн. в рахунок оплати послуг за Договором.
Водночас, Відповідач зазначає про неправомірний порядок зміни Позивачем тарифу, затвердженого сторонами пунктом 2.1. Договору, який відбувся у зв'язку із втратою чинності розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 26.12.2018 № 2352 «Про встановлення тарифів на послуги з вивезення побутових відходів з урахуванням операцій поводження з побутовими відходами (збирання, перевезення, утилізація, захоронення) виконавцю послуг - Комунальному підприємству виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київкомунсервіс»», на підставі якого станом на дату укладення Договору діяв тариф 172, 91 грн з ПДВ за 1 м3 та затвердженням нового тарифу згідно розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 18.03.2019 № 450.
Відтак, Відповідач зазначає, що у відповідності до пункту 2.2. Договору у випадку зміни тарифу сторони повинні підписати новий документ (додаткову угоду) і такі нові тарифи надання послуг могли б застосовуватися при наданні послуг в подальшому.
Однак, згідно доводів Відповідача, що також вбачається із матеріалів справи, між сторонами відсутні домовленості щодо внесення змін до Договору в частині збільшення тарифу, затвердженого пунктом 2.1. Договору, що відповідно унеможливлює нарахування Відповідачем плати за послуги за Договором понад суму 109 347, 02 грн.
Також в матеріалах справи відсутні докази погодження сторонами іншого порядку направлення Актів надання послуг та рахунків на оплату, ніж це визначено пунктами 2.3 та 2.5 Договору.
Так, згідно доводів Відповідача Позивачем не надано до матеріалів справи документального підтвердження того, що акти надання послуг ним надсилалися відповідно до пункту 2.1. та 2.5. Договору, оскільки за результатом надання послуг Виконавець направляє Замовнику для підписання Акти надання послуг в двох екземплярах та податкову накладну.
Відповідачем не заперечується факт отримання платіжної вимоги Позивача, однак зазначається про невірне застосування Позивачем положень статті 530 ЦК України та визначення семиденного строку для погашення існуючої заборгованості.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА МОТИВИ, З ЯКИХ ВИХОДИТЬ СУД
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є, договори та інші правочини.
Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами Договору, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором надання послуг.
Частиною 7 статті 179 Господарського кодексу України (далі за текстом - ГК України) встановлено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Згідно частини 1 статті 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.
Положення частини 1 статті 180 ГК України кореспондуються зі статтею 628 ЦК України.
Частинами 1, 3, 5 статті 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
У відповідності до положень статей 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до частини 1 статті 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно із частиною 1 статті 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Пунктом 5 частини 1 статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» закріплено, що житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Відповідно до частини 1 статті 19 зазначеного закону відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом вище, порядок здійснення Відповідачем оплати регульовано пунктом 2.3 та 2.5 Договору.
Так, згідно вказаних пунктів Відповідач здійснює оплату послуг за встановленим в пункті 2.1 тарифом та після надання Замовником Акту наданих послуг, а саме протягом 25 календарних днів з дати прийому-передачі послуг згідно Акту наданих послуг.
Відтак, суд вказує, що сторонами погоджено початок відрахування строку на здійснення Відповідачем оплати з моменту отримання від Позивача Акта наданих послуг, який згідно пункту 2.5 виставляється саме Виконавцем (Позивачем) та направляється останнім Замовнику (Відповідачу) для подальшого підписання.
Суд звертає увагу Позивача, що саме на нього згідно пунктів 2.5 та 3.2 Договору покладається обов'язок направляти на адресу Відповідача документи, зокрема Акти наданих послуг.
Однак докази належного виконання Відповідачем положень пунктів 2.5 та 3.2 Договору суду не надано.
З огляду на встановленні обставини, а саме з огляду на відсутність в матеріалах справи доказів направлення Позивачем Актів наданих послуг Відповідачу, суд не вбачає за можливе встановити дату виникнення у Відповідача терміну здійснення відповідної оплати (25 календарних днів) та відповідно не вбачає можливості встановити факт прострочення Відповідачем виконання такого обов'язку.
Таким чином, враховуючи погоджені сторонами умови Договору, виконання Позивачем умов останнього, суд дійшов висновку, що з наявних в матеріалах справи доказів не вбачається за можливе встановити, що обов'язок у Відповідача з оплати таких послуг у нього є таким що настав, що в свою чергу виключає можливість стягнення коштів за Договором в судовому порядку та нарахування пені, 3 % та інфляційних втрат.
При цьому суд звертає увагу, що судом не спростовуються обставини щодо фактичного надання Позивачем послуг за спірний період з 30.04.2019 по 31.12.2019 за Договором.
Проте, враховуючи положення пункту 2.2. Договору, а також з огляду на відсутність в матеріалах справи доказів внесення змін до тарифу на послуги, суд погоджується з доводами Відповідача в цій частині, що Позивачем безпідставно нараховано плату за послуги по тарифу, затвердженому розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 18.03.2019 № 450 «Про встановлення тарифів на послуги з вивезення побутових відходів з урахуванням операцій поводження з побутовими відходами (збирання, перевезення, утилізація, захоронення) виконавцю послуг - Комунальному підприємству виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київкомунсервіс»».
Також суд погоджується з доводами Відповідача стосовно того, що умовами Договору не закріплено можливості здійснювати надсилання Позивачем Актів наданих послуг за допомогою M.E.Doc Відповідачу, а відтак наданий Позивачем Витяг з вказаної програми не приймається судом у якості належного та допустимого доказу задля підтвердження факту направлення/вручення/отримання Відповідачем Актів надання послуг за період з 30.04.2019 по 31.12.2019 з метою їх підписання та здійснення оплати.
При цьому суд вказує, що Позивачем не заперечується та не спростовуються доводи Відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву в частині неправомірної зміни тарифу та неналежного направлення Актів наданих послуг за спірний період через програму M.E.Doc.
Частинами 1 та 2 статті 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).
Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Суд погоджується з позицією Відповідача, що умовами Договору погоджено порядок здійснення розрахунків сторін, а тому застосування Позивачем положень статті 530 ЦК наразі є недоцільним.
Доводи Відповідача стосовно наявності чи відсутності підстав визнання Договору недійсним наразі судом не оцінюються, оскільки це не є предметом розгляду справи.
Частинами 1-2 статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до частин 1-3 статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
З огляду на встановлені судом обставини за сукупність наявних доказів, суд дійшов висновку, що Позивачем не доведено належними та допустимими доказами виникнення у Відповідача обов'язку та настання у останнього строку здійснення оплати за спірним Договором, що відповідно унеможливлює стягнення заявлених коштів та є підставою для відмови у задоволенні позову.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 129 ГПК України, покладаються на Позивача.
Kеруючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, 123, 129, статтями 236-238, статтями 240 та 241 ГПК України, господарський суд міста Києва
1. У задоволенні позову Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київкомунсервіс» (вул. Кудрявська, буд. 23, м. Київ, 04053; ідентифікаційний код 33745659) до Управління освіти та інноваційного розвитку Печерської районної в місті Києві державної адміністрації (вул. Інститутська, буд. 24/7, м. Київ, 01021; ідентифікаційний код 39833860) про стягнення 161 270, 36 грн - відмовити.
2. Судові витрати Комунальному підприємству виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київкомунсервіс» не відшкодовуються.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення підписано: 21.11.2022
Суддя Антон ПУКАС