13.06.2006 Справа № 36/86
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Кузнецової І.Л. (доповідача)
суддів: Швець В.В., Чимбар Л.О.
при секретарі Гайдук Ю.А.
за участю представників сторін :
від позивача: Кохляков В.С,, довіреність №б/н від 13.06.06;
від відповідача: Прошакова М.В., довіреність №35845/9/10/023 від 27.12.05; Полуектова О.В., довіреність №18335/9/10/26 від 13.06.06; Волков О.М., довіреність №18336/9/10/26 від 13.06.06;
розглянувши апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.10.04р. у справі № 36/86
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Центрально-українське фінансово-промислове підприємство", м.Дніпропетровськ
до державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
- рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 28.10.2004р. у справі №36/86 (суддя - М.П.Кожан) позов товариства з обмеженою відповідальністю (далі-ТОВ) "Центрально-українське фінансово-промислове підприємство" задоволено, податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції (далі-ДПІ) у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська №0003401500/0 від 18.09.2003р. визнано недійсним;
- не погодившись з рішенням суду, ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська подала апеляційну скаргу, в якій просить це рішення скасувати, прийняти нове рішення та відмовити в задоволенні позовних вимог;
- у поданій скарзі йдеться про невідповідність рішення нормам чинного законодавства, зокрема ст.1, 4, 5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»;
- при цьому скаржник вказує на те, що штрафні санкції, передбачені п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 названого Закону застосовуються незалежно від того, правильно чи ні платником податків визначено узгоджене податкове зобов'язання;
- позивач заперечення на апеляційну скаргу не подав, його представник в судовому засіданні вважає рішення суду обґрунтованим, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає в силу наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 18.09.2003р. ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська прийнято податкове повідомлення -рішення №0003401500/0, згідно з яким за затримку на 3 календарних дні граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання в розмірі 98 300грн. ТОВ “Центрально-українське фінансово-промислове підприємство" зобов'язано сплатити штраф в розмірі 10% від зазначеної суми, що складає 9830грн.
Вказане податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі акту від 18.09.2003р., складеного за результатами перевірки товариства з питання своєчасності та повноти сплати податку на прибуток.
Даною перевіркою встановлено, що по декларації з податку на прибуток за 1 півріччя 2003р. по строку 09.08.2003р. товариством нараховано 98 300грн. (узгоджене податкове зобов'язання). Переплата на платіжну дату склала -0,0грн. Відповідну суму належало сплатити по строку 19.08.1003р. В порушення абз.1 п.5.3 ст.5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» товариством погашено недоїмку за рахунок зменшення основного платежу по уточнюючому розрахунку в сумі 98 300грн. від 22.08.2003р.
Викладені обставини слугували визначальними для застосування податковою інспекцією штрафних санкцій на підставі п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 названого Закону в сумі 9 830грн.
Матеріали справи свідчать також і про те, що станом на 01.07.2003р. в особовому рахунку товариства існувала переплата з податку на прибуток в сумі 114 000грн., яка виникла внаслідок сплати згідно з п.п.7.8.2 п.7.8 ст.7 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств» авансових внесків з податку на прибуток.
При проведенні самостійної перевірки, товариством було виявлено арифметичну помилку в заповненні декларації за І півріччя 2003р., а саме: у рядку 20 заповнено додатковий показник -авансовий внесок в сумі 114 000грн., але не заповнено рядок 13 декларації для зменшення нарахованого податку на суму цього внеску. З метою виправлення виявленої помилки 22.08.2003р. товариством до податкової інспекції було надано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань, в якому із рядка 17 виключено суму 38 300грн.
Згідно з п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу.
Відповідно до п.5.1 Закону якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст.15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.
Господарським судом правомірно визнано невірним твердження податкової інспекції відносно того, що погашення податкового боргу (або сплата податкового зобов'язання) може здійснюватися поданням уточненого розрахунку, оскільки згідно з п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п.п.4.1.4 п.4.1 ст.4 цього Закону для подання податкової декларації.
З урахуванням зазначених правових норм суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що надання до податкового органу уточнюючого розрахунку не можна вважати сплатою (погашенням) податкового боргу, оскільки вказана дія пов'язана лише з виправленням помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, а не зі сплатою (погашенням) суми узгодженого податкового зобов'язання чи податкового боргу.
З огляду на викладене, позовні вимоги про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення щодо зобов'язання товариства сплатити штраф за затримку граничних строків сплати узгодженої суми податкового зобов'язання підлягають задоволенню.
За таких обставин рішення місцевого господарського суду відповідає фактичним обставинам справи, вимогам чинного законодавства, підстави для його скасування відсутні.
У зв'язку зі складністю справи у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Керуючись ст.ст.160, 167, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
- рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.10.04р. у справі № 36/86 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення;
- ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця з дня складення в повному обсязі до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий І.Л.Кузнецова
Суддя В.В.Швець
Суддя Л.О.Чимбар
Дата виготовлення у повному обсязі 19.06.06р.