ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
16.11.2022Справа № 910/8490/22
Господарський суд міста Києва у складі судді Баранова Д.О., розглянувши матеріали господарської справи
за позовом Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, будинок 1-А; ідентифікаційний код 03327664)
до Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, будинок 5; ідентифікаційний код 40075815)
про стягнення 83 568,16 грн,
Без виклику представників учасників справи,
1. Стислий виклад позиції позивача
До Господарського суду міста Києва звернулося Приватне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" з позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення заборгованості в сумі 83568,16 грн, з яких: 62752,20 грн - основного боргу, 17824, 49 грн - інфляційні втрати та 2991,47 грн - 3% річних, яка утворилася у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення №22872/5-08 від 14.07.2022.
В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що між ним та відповідачем укладено договір на надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення. З метою контролю якості стічних вод, що надходять від Акціонерного товариства "Українська залізниця" представниками департаменту екологічного нагляду позивача, в присутності представника відповідача 07.12.2020 був здійснений відбір проб стічних вод для вимірювання їх складу та властивостей. За результатами дослідження отриманих проб був складений протокол, в якому зафіксовано невідповідність стічних вод, які відповідач скидає в систему каналізації м. Києва, державним стандартам та екологічним нормам в галузі охорони навколишнього природного середовища, які закріплені в Правилах приймання стічних вод до системи централізованого водовідведення міста Києва, затверджених розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 12.10.2019 №1879 (далі - Правила №1879).
Листом-попередженням від 15.01.2021 відповідачу направлено розрахунок №15/ДК-2020-12-05/277-Ф від 07.12.2020 нарахувань плати за скид стічних вод з перевищенням допустимої концентрації забруднюючих речовин та рахунок на оплату від 11.01.2021 №06000161. Проте, станом на дату звернення із даним позовом відповідачем в порушення п. 6.2.18 Правил №1879 кошти за скид стічних вод з перевищенням допустимої концентрації забруднюючих речовин в розмірі 62752,20 грн не сплачено. Крім того, у зв'язку із порушенням виконання грошового зобов'язання відповідачем, позивач просить стягнути 2991,47 грн - 3 % річних та 17824,49 грн - інфляційних втрат.
У поданій відповіді на відзив позивач не погоджується з запереченнями відповідача та вказує, що постанова Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (в редакції від 13.11.2020) не містить жодних застережень чи заборон на проведення документальних чи фактичних перевірок. Позивач вказує що законодавством не встановлено обмежень щодо проведення органами державного нагляду (контролю) позапланових заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності чим по суті і являється перевірка відповідності стоків допустимим концентраціям забруднюючих речовин.
Щодо порядку відбору проб для забезпечення контролю за скиданням стічних вод. Позивач зазначає, порядок відбору здійснювався відповідно до Правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення та Порядку визначення розміру плати, що справляється за понаднормативний скид стічних вод до систем централізованого водовідведення затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 316 від 01.12.2017 (далі - Правила №316). Жодних зауважень, з боку працівника відповідача, який був присутній під час здійснення контролю не заявлялось.
Стосовно наданих відповідачем протоколів вимірювання складу та властивостей проб стічних вод позивач зазначає наступне. Долучені відповідачем протоколи вимірювання складу та властивостей проб стічних вод жодним чином не стосуються предмету доказування та не спростовують факту невідповідності стічних вод, які відповідач скидав в систему каналізації м. Києва.
Крім того, позивач зазначив, що направлення листа-повідомлення та листа-попередження регламентовано Правилами №316 та Правилами №1879, посилання відповідача на не направлення йому позивачем вищезазначених листів є безпідставним та не відповідає дійсним обставинам справи.
2. Стислий виклад позиції відповідача
Із поданого відповідачем відзиву вбачається, що останній заперечує щодо задоволення позовних вимог з огляду на наступне.
Працівниками позивача проводився відбір води з каналізаційної системи в період дії мораторію встановленого Постановою КМУ №211 від 11.03.2020.
Відбір проб проводився у неробочий день та в присутності співробітника, який не відповідає за експлуатацію каналізаційних комунікацій підрозділу, не має ніякого відношення і не несе відповідальності з приводу участі в перевірці та не мав повноважень допуску на територію підприємства співробітників департаменту екологічного нагляду позивача. Окрім того, відповідач вказує, що представниками позивача не було зроблено запис в Журнал реєстрації перевірок.
Також, відповідач вказує, що його не було завчасно повідомлено щодо проведення перевірки з відбору води, що суперечить вимогам Правил №1879.
Крім того, відповідач вказує, що ним вживались заходи щодо належного виконання вимог Водного кодексу, зокрема проводились аналізи стічних вод. Копії протоколів в яких містять висновки про відповідність стічних вод Правилам №1879 долучено до відзиву на позовну заяву.
Окрім того, відповідач вказує, що не отримував лист-повідомлення від позивача.
3. Процесуальні дії у справі
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.09.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.
22.09.2022 до Господарського суду міста Києва надійшла клопотання відповідача про ознайомлення з матеріалами справи.
29.09.2022 до Господарського суду міста Києва надійшов відзив на позовну заяву.
05.10.2022 до Господарського суду міста Києва надійшла відповідь на відзиву на позовну заяву.
Таким чином, приймаючи до уваги, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи, відповідно до частини 5 статті 252 ГПК України суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої сторони про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
14.07.2011 між Публічним акціонерним товариством «Акціонерна компанія «Київводоканал» (виконавець, позивач) та Акціонерним товариством «Українська залізниця» (споживач, відповідач) укладено Договір на надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення №22872/5-08 за умовами якого, цей договір укладається у відповідності із Законом України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення». За цим договором постачальник зобов'язується надавати споживачу послуги з постачання питної води та приймання від нього стічних вод у систему каналізації м. Києва за адресами об'єктів водоспоживання, зазначеними у дислокації об'єктів водоспоживання та водовідведення (яка є невід'ємною частиною цього договору) та на підставі пред'явлених споживачем умов на скид стічних вод у систему каналізації міста Києва (Умов на скид стічних вод), а споживач зобов'язується здійснювати своєчасну оплату наданих йому постачальником послуг на умовах цього договору та дотримуватися порядку користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод, що встановлені Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 №190 (Правила користування), Правилами приймання стічних вод до системи центрального водовідведення та Порядку визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 01.12.2017 № 316, Правилами приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва, затверджених розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 12.10.2011 № 1879 (далі - Правила № 1879), а також дотримуватися норм, визначених іншими нормативними актами, що регулюють правовідносини, які виникають за цим договором.
Згідно п. 1.5 договору споживач забезпечує наявність та своєчасне подовження вимог до скиду стічних вод згідно з вимогами чинного законодавства, а також забезпечує скид стічних вод з дотриманням допустимих концентрацій забруднюючих речовин.
Відповідно до п. 3.3.6 договору абонент зобов'язується забезпечити своєчасний та безперешкодний доступ представникам постачальника для зняття показів засобів обліку водопостачання, для взяття з каналізаційних колодязів контрольних проб на перевірку допустимих концентрацій (ДК) забруднюючих речовин у стічних водах, що приймаються до міської каналізаційної мережі, для обстеження водопровідних та каналізаційних мереж, приладів та пристроїв на них.
Пунктом 4.5. договору встановлено, що за скид в міську каналізаційну мережу стічних вод з перевищенням ДК забруднюючих речовин абонент сплачує додаткову плату, передбачену чинним законодавством.
Згідно п.7.1. договору, цей договір укладається строком на один рік і набуває чинності з моменту його підписання сторонами. Договір вважається пролонгованим на новий строк, якщо за 20 днів до припинення його дії жодна із сторін письмово не повідомить іншу сторону про його припинення.
З метою контролю якості стічних вод, що надходять від АТ «Укрзалізниця» у каналізаційні мережі м. Києва, представниками департаменту екологічного нагляду позивача (далі - ДЕН), в присутності представника відповідача, 07.12.2020 був здійснений відбір проб стічних вод, які скидаються з об'єкта, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Качалова 5-А, з контрольного колодязя 1/11 АТ «Укрзалізниця» для вимірювання показників їх складу та властивостей.
На підтвердження зазначеного факту до матеріалів справи додано копію витягу із Журналу-Акту відбору проб стічних вод промпідприємств 15-08-18, із якого вбачається, що відібрання проб було здійснено 07.12.2020.
За результатами лабораторних досліджень проб стічних вод, відібраних 07.12.2020 працівниками ДЕН був складений протокол, в якому зафіксовано невідповідність стічних вод, які абонент скидає в систему каналізації міста Києва, державним стандартам та екологічним нормативам в галузі охорони навколишнього природного середовища, закріпленим в Правилах №1879. В даному протоколі зазначено, що відбір проб стічних проб здійснювався уповноваженим працівником позивача у присутності працівника відповідача (майстер Чурсін С.М.).
Діями щодо скиду стічних вод в систему каналізації міста Києва з перевищенням вмісту в них забруднюючих речовин відповідач порушив вимоги ст. 32 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", відповідно до якої державні стандарти в галузі охорони навколишнього природного середовища є обов'язковими для виконання і визначають поняття і терміни, режим використання й охорони природних ресурсів, методи контролю за станом навколишнього природного середовища, вимоги щодо запобігання забрудненню навколишнього природного середовища.
Листом-повідомленням від 11.12.2020 №15/7170-Т АТ «Укрзалізниця» повідомлено про результати хімічних аналізів стічних вод, які ним скидалися у систему міської каналізації.
За результатами лабораторних досліджень проб стічних вод, які скидаються з об'єкта, розташованого за адресою: : м. Київ, вул. Качалова 5-А, відібраних 07.12.2020 з контрольного колодязя 1/11 АТ «Укрзалізниця», виявлено перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин по чотирьом компонентам: вміст завислих речовин становить 46490,00 мг/дм, допустима концентрація - 300,00; вміст фосфатів становить 66,35 мг/дм, допустима концентрація - 8,00; вміст амонія (азот амонійний) становить 151,75 мг/дм, допустима концентрація -20,00; окислюваність (ХСК) становить 38760,00 мг/дм, допустима концентрація - 500,00.
Факт направлення листа-повідомлення підтверджується копією рекомендовано повідомлення про вручення поштового повідомлення №0221700057328 відповідно до якого повідомлення отримано відповідачем 14.12.2020.
Оскільки попередній відбір проб стічних вод здійснювався понад три місяці від відбору проби, у якій зафіксовано перевищення ДК, обсяг скинутих стічних вод АТ «Укрзалізниця» вираховується за три попередні місяці, а саме з 09.09.2020 по 07.12.2020.
АТ «Укрзалізниця» за період з 09.09.2020 по 07.12.2020 скинуло стічних вод до міської каналізаційної мережі в обсязі 1115 м/куб.
Плата за скид стічних наднормативних забруднень розраховується за наступною формулою - Плата за скид наднормативних забруднень = Нп*Vпз*Кк, де Нп - норматив плати за очищення 1 куб.м стічних вод з вмістом забруднень у межах допустимих концентрацій (встановлюється на рівні частки тарифу на послуги водовідведення, яка відповідає вартості очищення 1 куб. м стічних вод з вмістом забруднень у межах, встановлених допустимих концентрацій забруднюючих речовин, відповідно до абзацу 2 пункту 7.2 Правил №1879), який становить 59% від затвердженого тарифу на послуги водовідведення. Vпз - обсяг скинутих наднормативно забруднених стічних вод; Кк - коефіцієнт кратності. Норматив плати за очищення 1 куб.м стічних вод з вмістом забруднень (Нп).
Відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг "Про встановлення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення" від 16.06.2016 № 1141 (зі змінами внесеними постановою НКРЕКП від 04.02.2020 № 283), з 05.02.2020 тариф на послуги водовідведення становить 7,96 грн (без податку на додану вартість) за 1 куб.м.
Оскільки частка тарифу на послуги водовідведення, яка відповідає вартості очищення 1 куб. м стічних вод з вмістом забруднень у межах, установлених допустимих концентрацій забруднюючих речовин становить 59% від затвердженого тарифу на послуги водовідведення Нп складає 4,69 грн (без ПДВ) (7,96 грн * 59%).
Обсяг скинутих наднормативно забруднених стічних вод (Vпз):
Vпз - 1115 куб.м (обсяг скинутих АТ «Укрзалізниця» стічних вод за період з 09.009.2020 по 07.12.2020).
Кк по колодязю 1/11 = 10,00.
Отже, плата за скид стічних вод наднормативних забруднень АТ «Укрзалізниця» розраховується за формулою (Нп * Vпз * Кк) та складає: 62752,20 грн - (4,69*1115 *10,00) + 20% (ПДВ).
Листом-попередженням від 15.01.2021 відповідачу повідомлено про порушення п. 2.4. та п. 4.2. Правил №1879 та направлені розрахунок №15/ДК- 2020-12-05/277-Ф від 07.12.2020 нарахувань плати за скид стічних вод з перевищенням ДК забруднюючих речовин та рахунок на оплату від 11.01.2021 № 06000161.
Вищезазначений лист отримано відповідачем 18.01.2021, що підтверджується долученою до матеріалів справи копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового повідомлення №0221700284436.
Станом на дату звернення до суду із позовною заявою АТ «Укрзалізниця» в порушення пункту 6.2.18 Правил № 1879 кошти, нараховані за скид стічних вод із перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин у розмірі 62752,20 грн, не сплатило.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА МОТИВИ, З ЯКИХ ВИХОДИТЬ СУД
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
З наведених фактичних обставин, між сторонами склалися відносини з надання послуг по водопостачанню та прийманню стічних вод через приєднані мережі, які регулюються умовами укладеного договору, нормами Цивільного кодексу України, а також спеціальними актами, зокрема, Правилами користування системи централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 року №190, Правилами приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва, затверджених розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 12.10.2011 року №1879 та Порядком визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення, затвердженими наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №316 від 01.12.2017 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 15.01.2018 року за №56/31508 затверджено, у відповідних періодах правовідносин, що є спірними.
Відповідно до п. 1.2 Правил №1879 ці правила поширюються на організації, установи, підприємства усіх форм власності та фізичних осіб-підприємців, що скидають всі види стічних вод у міську систему каналізації (крім балансоутримувачів житлового фонду та об'єктів соціально-культурного призначення, які не скидають стічні води технологічного та/або непобутового походження, або у яких немає орендарів чи інших суб'єктів, що скидають стічні води технологічного та/або непобутового походження).
Пунктом 1.5 Правил № 1879 передбачено, що правила встановлюють вимоги до абонентів, які скидають стічні води до міської каналізації, регламентують взаємні права та обов'язки абонентів і водоканалу, порядок визначення величини плати за скидання стічних вод у міську каналізацію, порядок контролю за виконанням цих Правил, відповідальність та засоби впливу за їх порушення.
Відповідно до п. 2.2 Правил № 1879 водоканал має право у будь-який час за участю представника абонента відбирати проби стічних вод.
Згідно п. 2.4 Правил № 1879, абоненти зобов'язані, зокрема, здійснювати систематичний контроль за кількістю та якістю стічних вод, які скидаються ними до міської каналізації згідно з графіком відбору проб, погодженим з водоканалом, та не перевищувати встановлені обсяги водовідведення та допустимої концентрації забруднюючих речовин в стічних водах при їх скиданні до міської каналізації. При цьому, визначення виду, кількості інгредієнтів та періодичності проведення хіманалізу стічних вод абонента є виключною компетенцією водоканалу.
У відповідності до п. 6.2.1. Правил №1879 з метою контролю якості стічних вод абонентів УЕН здійснюється відбір разових проб. Разові проби характеризують хімічний склад стічних вод. Виявлені таким чином перевищення ДК є необхідною і достатньою підставою для нарахування додаткової плати.
Пунктом 6.2.2. Правил №1879 зазначено, що за призначенням проби поділяються на робочі, проби для Абонента та контрольні, які відбираються одночасно.
Зокрема, робоча проба - це проба, за результатами аналізу якої визначаються концентрації забруднюючих речовин (Сф), робиться висновок щодо відсутності чи наявності у стічних водах, які відводяться до міської каналізації, перевищень ДК забруднюючих речовин (п. 6.2.3. Правил №1879).
Проба для абонента відбирається за його бажанням. Аналіз цієї проби проводиться Абонентом. Абонент може не проводити аналізу проби, погоджуючись з результатами аналізу робочої проби (п. 6.2.5. Правили №1879).
Згідно п. 6.2.6. Правил №1879 у випадку розходження результатів аналізу між лабораторіями УЕН і абонента за ініціативою абонента контрольна проба передається для проведення аналізу незалежній лабораторії, акредитованій у цій галузі, або в лабораторії УЕН. Відкриття проби та її аналіз проводиться в присутності представників ДЕІ в м. Києві, абонента та УЕН. Відкриття контрольної проби та результати хімічного аналізу оформлюються відповідним актом (додаток 3).
Відбір проб для забезпечення контролю за скиданням стічних вод абонента здійснюється Контролюючими службами незалежно та без відповідного попередження абонента (п. 6.2.15. Правил №1879).
Відповідно до п. 6.2.16. Правил №1879 відібрані проби реєструються у Журналі-акті відбору проб стічних вод абонентів УЕН (додаток 2).
Згідно п. 6.2.18. Правили №1879, у разі виявлення перевищення ДК, встановлених Правилами: у 7-денний термін з моменту відбору робочої проби УЕН направляє абоненту лист-повідомлення про порушення ДК у стічних водах абонента та результати хімічного аналізу; після визначення обсягів водовідведення абонента за розрахунковий період, УЕН направляє абоненту розрахунок плати за скид стічних вод з перевищенням ДК та відповідний рахунок;
З наведеного вбачається, що відбір проб стічних вод здійснюється департаментом екологічного нагляду позивача в присутності представника абонента, про що зазначається в протоколі вимірювання показників складу та властивостей проб стічних вод від 07.12.2020.
Крім того, відповідач у відзиві на позовну заяву визнає факт присутності 07.12.2020 працівника відповідача під час здійснення відбору проб стічних вод уповноваженими працівниками позивача, що узгоджується з п. 2.2. Правил №1879 яким визначено право водоканалу у будь-який час за участю представника абонента відбирати проби стічних вод.
З матеріалів справи вбачається, що за результатами лабораторних досліджень проб стічних вод був складений протокол, в якому зафіксовано невідповідність стічних вод, які абонент скидає в систему каналізації м. Києва, державним стандартам та екологічним нормативам в галузі охорони навколишнього природного середовища, закріпленим в Правил №1879.
Суд зазначає, що відповідачем не подано належних доказів на спростування позиції позивача, а долучені ним до матеріалів справи копії протоколів вимірювань показників складу та властивостей проб стічних вод (виробничо-побутові), зокрема, №2 від 23.12.2019, №1 від 11.03.2020, №2 від 10.06.2020, №3 від 2020, №4 від 21.10.2020 жодним чином не спростовують обставин щодо встановлення перевищення КД забруднюючих речовин виявлених під час відбору проб 07.12.2020.
Окрім того суд вказує, що відповідач відповідно до п. 6.2.5. Правил №1879 мав право провести аналіз проби для абонента, що була взята 07.12.2020 під час відбору проб стічних проб, проте не скористався своїм правом, а тому можна дійти висновку, що він погодився із результатами аналізу робочої проби.
Відповідно до п. 7.4 Правил № 1879 загальний коефіцієнт кратності з урахуванням перевищення допустимої концентрації кількох речовин та інших порушень не може бути більше ніж 10. Якщо за розрахунком Кк виходить більше ніж 10, то приймається Кк=10.
Згідно п. 4.5 Договору за скид в міську каналізаційну мережу стічних вод з перевищенням ДК забруднюючих речовин споживач сплачує додаткову плату, передбачену чинним законодавством.
Відповідно до п. 7.5 Правил № 1879, плата за скид абонентом стічних вод з перевищенням ДК, установленим разовим аналізом, стягується за час від попереднього аналізу, проведеного Водоканалом, до моменту зафіксованого порушення, але не більше трьох календарних місяців. Ця плата стягується за весь обсяг стічних вод, скинутих абонентом за цей період з даного об'єкта.
Оскільки попередній відбір проб стічних вод здійснювався понад три місяці від відбору проби, у якій зафіксовано перевищення ДК, обсяг скинутих стічних вод АТ «Укрзалізниця» вираховується за три попередні місяці, а саме з 09.09.2020 по 07.12.2020, що складає 1115 м/куб.
Таким чином, розмір коштів, з урахуванням коефіцієнту кратності, за скид стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій, виявлених при відборі 07.12.2020, становить 62752,20 грн.
Відповідно до п. 6.2.17 Правил № 1879, у разі виявлення перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин, встановлених Правилами, Водоканал у 14-денний строк з моменту відбору робочої проби направляє абоненту лист-повідомлення про перевищення ДК забруднюючих речовин у стічних водах абонента та результати хімічного аналізу.
Як встановлено судом, листом-повідомленням відповідача було повідомлено про результати хімічних аналізів стічних вод, які ним скидались у систему міської каналізації, а також листом-попередженням було зобов'язано останнього оплатити у 10-денний термін на користь позивача рахунок на суму 62752,20 грн.
Відповідно до п. 6.2.18 Правил №1879 абонент зобов'язаний оплатити наданий Водоканалом рахунок у 10-денний строк з моменту його отримання.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем належними та допустимими доказами доведено, а відповідачем в свою чергу не спростовано, обставин з якими позивач пов'язує у нього виникнення права на стягнення заборгованості з відповідача за порушення останнім п. 6.2.18 Правил №1879.
Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися у встановлений строк (термін), а якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).
На підставі викладеного, враховуючи висновок суду про обґрунтованість та правомірність заявленої до стягнення суми та зважаючи на те, що доказів сплати вказаного нарахування відповідачем не надано, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги про стягнення основного боргу підлягають задоволенню в повному обсязі.
Що стосується здійснених позивачем нарахувань інфляційних втрат та 3% річних, то суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Базою для нарахування розміру боргу з урахуванням індексу інфляції є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями, яка існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення - лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, на який розраховуються інфляційні втрати, є період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).
При цьому, індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.
Додатково суд звертає увагу, що у постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду роз'яснив, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.
Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов'язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.
Суд здійснивши перерахунок інфляційних втрат та 3% річних, дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 2991,47 грн - 3% річних та 17824,49 грн - інфляційних втрат.
Частинами 1-2 ст. 74 ГПК України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно ч. 1-3 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N303-A, п. 29).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі № 910/13407/17.
З огляду на вищевикладене та встановлені фактичні обставини справи, суд надав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмета доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Отже, оскільки, долученими до матеріалів справи доказами підтверджується факт порушення відповідачем умов укладеного між сторонами договору та п. Правил №1879, то вимоги позивача про стягнення коштів за скид стічних вод із перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовим є законними та обґрунтованими, перевіривши розрахунки 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що позов Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" підлягає задоволенню та відповідно стягненню з відповідача на користь позивача належить 62 752, 20 грн - основного боргу, 3% річних в сумі 2 991, 47 грн - 3% річних та 17 824, 49 грн - інфляційних втрат.
Разом з тим, суд вказує, що відповідачем не подано доказів на спростування доводів позивача.
Витрати по сплаті судового збору відповідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позов Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" - задовольнити.
2. Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, будинок 5; ідентифікаційний код 40075815) на користь Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, будинок 1-А; ідентифікаційний код 03327664) основний борг в сумі 62 752 (шістдесят дві тисячі сімсот п'ятдесят два) грн 20 коп., 3% річних в сумі 2 991 (дві тисячі дев'ятсот дев'яносто одна) грн 47 коп., інфляційні втрати в сумі 17 824 (сімнадцять тисяч вісімсот двадцять чотири) грн 49 коп. та судовий збір в сумі 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят один) грн 00 коп.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено: 16.11.2022 (після виходу з відпустки).
Суддя Дмитро БАРАНОВ