ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
08.11.2022 м. Івано-ФранківськСправа № 909/857/21
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Максимів Т. В., секретар судового засідання Масловський А. Ю., розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні справу
за позовом: Акціонерного товариства "Укртрансгаз"
до відповідача: Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Тисменицягаз"
про стягнення заборгованості в сумі 685077 грн 85 коп.
за участю:
від позивача: Онищук Мар'яна Борисівна,
від відповідача: Аннишин Святослав Ігорович
встановив: до Господарського суду Івано-Франківської області звернулось Акціонерне товариство "Укртрансгаз" із позовною заявою до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Тисменицягаз" про стягнення заборгованості в сумі 685077 грн 85 коп.
Вирішення процесуальних питань.
03.09.2021 суд постановив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі, здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначити підготовче засідання на 27.09.2021, в якому суд оголошував перерву до 18.10.2021 та 26.10.2021.
27.09.2021 від відповідача надійшов відзив на позов (вх.№14956/21) із запитаннями АТ "Тисменицягаз" до АТ "Укртрансгаз" в порядку ст.90 ГПК України. Від позивача 26.10.2021 електронною поштою надійшла відповідь на відзив (вх.№16794/21) із заявою свідка.
26.10.2021 суд постановив продовжити підготовче провадження строком на 30 днів до 03.12.2021 та оголосив перерву в судовому засіданні до 22.11.2021 та 22.12.2021 в межах розумного строку, виходячи з практики Європейського суду з прав людини.
18.11.2021 від відповідача надійшло заперечення на відповідь на відзив (вх.№18354/21). Від позивача електронною поштою надійшли клопотання про приєднання до матеріалів справи додаткових доказів (від 22.11.2021 вх.№18470/21 та від 06.12.2021 вх.№19432/21) та повідомлення по справі (від 06.12.2021 вх.№19437/21). 21.12.2021 від відповідача надійшло заперечення щодо клопотання позивача про приєднання доказів (вх.№20527/21).
22.12.2021 суд закрив підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті на 26.01.2022. 26.01.2022 розгляд справи не відбувся у зв"язку із тимчасовою непрацездатністю судді та відповідно до ухвали від 14.02.3022 сторони повідомлені про розгляд справи 02.03.2022.
У зв"язку із військовою агресією російської федерації проти України та введенням воєнного стану в Україні, відповідно до указу Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" суд 18.05.2022 повідомив сторін про розгляд справи 01.06.2022.
В судовому засіданні 01.06.2022 суд оголосив перерву до 29.06.2022. 29.06.2022 суд задовольнив клопотання представника відповідача про відкладення судового засідання та відклав розгляд справи на 01.08.2022, у якому оголосив перерву до 22.08.2022.
29.07.2022 через канцелярію суду від відповідача надійшли додаткові пояснення вх.№9576/22 та клопотання про відкладення розгляду справи вх.№9588/22, яке суд задовольнив. 22.08.2022 суд оголосив перерву в судовому засіданні до 22.09.2022.
04.10.2022 позивач подав клопотання вх.№13183/22 про долучення до матеріалів справи Акта звіряння сум для врегулювання відповідно до Закону №1639-IX станом на 31.08.2021, яке суд задовольнив та приєднав.
22.09.2022 суд оголосив перерву в судовому засіданні до 04.10.2022, яке не відбулося у зв"язку із тимчасовою непрацездатністю судді. 13.10.2022 суд призначив розгляд справи на 08.11.2022.
В судовому засіданні 08.11.2022 відповідач просив суд відкласти розгляд справи у зв"язку з тим, що 29.08.2021 набув чинності Закон України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу №1639-ІХ (Закон), згідно з положеннями якого передбачено, що підлягає врегулюванню на умовах цього Закону, зокрема: заборгованість операторів газорозподільних систем, у тому числі підтверджена судовими рішеннями, які набрали законної сили, за договорами про надання послуг з транспортування природного газу перед особою, що здійснювала функції оператора газотранспортної системи до 31 грудня 2019 року включно. Розрахунковою датою цим Законом, визначено 31.12.2020, та імперативно передбачено, що заборгованість, яка не сплачена станом на вказану дату, врегульовується між суб'єктами ринку природного газу виключно на умовах цього Закону, а саме шляхом взаєморозрахунку за рахунок субвенцій з державного бюджету.
Так, згідно з ст. 4 цього Закону передбачено, що взаєморозрахунки в цілях погашення заборгованості, визначеної статтею 1 цього Закону, здійснюються за рахунок видатків державного бюджету для врегулювання: різниці між фактичною обґрунтованою вартістю послуг з розподілу природного газу, що надаються операторами газорозподільних систем, та тарифами на розподіл природного газу, затвердженими Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, станом на розрахункову дату - в цілях погашення заборгованості операторів газорозподільних систем, у тому числі підтвердженої судовими рішеннями та/або реструктуризованої, не сплаченої станом на розрахункову дату: за договорами транспортування природного газу, укладеними з особою, що здійснювала функції оператора газотранспортної системи до 31 грудня 2019 року.
Отже, АТ "Тисменицягаз", як оператор газорозподільних систем, має законодавчо передбачене право на врегулювання не сплаченої станом на 31.12.2020 заборгованості перед АТ "Укртрасгаз". Вказав, що існує об'єктивна причина для врегулювання заборгованості відповідно до вказаного Закону №1639 - ІХ, оскільки предметом розгляду є стягнення заборгованості, яка має бути врегульована до Закону, що зокрема підтверджується підписаним актом звіряння сум для врегулювання відповідно до Закону №1639-ІХ. На цей час вирішується питання включення АТ "Тисменицягаз" до Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу.
Представник позивача проти відкладення розгляду справи заперечив, зазначив, що до Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу", внесені зміни якими встановлено можливість врегулювання заборгованості операторів газорозподільних систем, яка підтверджена судовими рішеннями, які набрали законної сили, та/або реструктуризована, за договорами з транспортування природного газу, укладеними з особою, що здійснює функції оператора газотранспортної системи з 1 січня 2020 року, яка виникла з 1 січня 2020 року до 28 лютого 2022 року включно.
Статтею 2 Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу" визначено, що дія цього Закону поширюється на відносини із врегулювання видів заборгованості (грошових зобов'язань), визначених у статті 1 цього Закону, суб'єктів ринку природного газу, що включені до Реєстру.
Однак, відомості щодо включення АТ "Тисменицягаз" до Реєстру, як це прямо передбачено Законом України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу" відсутні, а відтак підстав вважати, що відповідач підпадає під дію цього Закону та має право на врегулювання заборгованості, в тому числі на списання неустойки (штрафу, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних на цей час немає. Крім того, навіть включення до Реєстру не свідчить про здійснення погашення заборгованості. Вказала, що сам лише намір відповідача законодавчо врегулювати питання щодо наявної не сплаченої заборгованості станом на 31.12.2020 згідно Закону №1639-ІХ, не свідчить про здійснення погашення заборгованості. Відповідач, не надав до суду доказів, що підтверджують факт врегулювання питання щодо наявної заборгованості та здійснення відповідної процедури згідно Закону №1639-ІХ.
Враховуючи встановлені обставини про врегулювання питання щодо наявної не сплаченої заборгованості станом на 31.12.2020 згідно Закону №1639-ІХ, надані представниками сторін пояснення, відсутність належних доказів, які б свідчили про здійснення погашення заборгованості, а не лише про такі наміри, суд відхилив заявлене відповідачем клопотання про відкладення розгляду та продовжив розгляд справи по суті.
08.11.2022 в судовому засіданні суд проголосив вступну та резолютивну частину рішення.
Позиція позивача.
Позов мотивований тим, що між сторонами укладено договір транспортування природного газу, за умовами якого позивач надає відповідачу послуги транспортування природного газу на умовах, визначених у цьому договорі, а відповідач сплачує позивачу встановлену в цьому договорі вартість таких послуг. Позивач вказав на те, що відповідач не виконав умови договору в частині здійснення оплати за перевищення замовленої потужності за період з травня до грудня 2019 року на загальну суму 537201грн 42 коп. Зазначив, що вартість перевищення замовником розміру договірних потужностей у точках входу/виходу до/з газотранспортної системи за період газового місця розраховується за формулою, наведеною в п.8.4. договору. Вважає, що оплата вказаних послуг має здійснюватися на підставі направлених відповідачу на інформаційній платформі відповідних рахунків та актів наданих послуг. На підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України за прострочення виконання грошового зобов'язання нарахував 55197 грн 19 коп. інфляційних втрат та 25675 грн 91 коп. 3% річних. Відповідно до умов договору та ст. 232 ГК України нарахував 67003 грн 34 коп. пені за шість місяців прострочення по кожному місячному платежу. Позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст. 258, 526, 530, 536, 612 ЦК України, ст. 193, 198, 231 ГК України, розділу ІХ Кодексу ГТС.
У відповіді на відзив (вх. №16794/21 від 26.10.2021) позивач зазначив про безпідставність твердження відповідача про відсутність договірних правовідносин з посиланням на те, що він є оператором газорозподільної системи відповідно до ліцензії, виданої згідно з постановою НКРЕКП від 24.06.2017 №843 та здійснює ліцензовану діяльність з розподілу природного газу. Відповідно до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу, затверджених постановою НКРЕКП №201 від 16.02.2017 "Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності на ринку природного газу", при провадженні ліцензованої діяльності ліцензіат повинен мати укладений з оператором газотранспортної системи договір транспортування природного газу відповідно до Типового договору транспортування природного газу, затвердженого НКРЕКП. Зазначив, що між сторонами був укладений договір транспортування природного газу від 17.12.2015 №1512000742.
Специфіка переміщення природного газу з метою його доставки до кінцевих споживачів передбачає його безперервний технологічний процес, пов"язаний з проходженням природного газу магістральними трубопроводами, передачу обсягів природного газу на газорозподільних станціях оператору газорозподільних мереж, який надалі здійснює розподіл природного газу кінцевим споживачам. При цьому діяльність оператора ГРМ з розподілу природного газу потребує витрат природного газу на виробничо-технологічні втрати та нормовані втрати самого відповідача. Позивач здійснює транспортування природного газу і в частині обсягів, які відповідач використовує для своїх виробничо-технологічних втрат та витрат.
Вважає, що з 01.05.2019 Оператори газорозподільних систем, в тому числі і відповідач, зобов'язані здійснювати розрахунки за послуги транспортування природного газу у грошовій формі вартості забезпечення замовнику обсягу замовленої потужності, вираженої в 1000 м3, що є платою за потужність. Об"єм (обсяг) фактичних виробничо-технологічних втрат/витрат природного газу складається з нормативних та виробничо-технологічних втрат/витрат, а також понаднормованих втрат природного газу, які виникають під час переміщення природного газу газорозподільною системою. Відповідач отримував послуги транспортування від позивача за Договором протягом травня-грудня 2019 року, тому саме на підставі договору у нього виник обов"язок сплатити вартість наданих послуг. Представник позивача подала заяву свідка, в якій уповноважений представник позивача надав відповіді на поставлені відповідачем у відзиві на позов запитання.
Щодо застосування позовної давності заперечив визначення спірних правовідносин як таких, що пов'язані з перевезенням вантажів. Пояснив, що природний газ, що транспортується магістральними газопроводами є видобувною сировиною, корисною копалиною і не відноситься до продукції виробничо-технічного призначення або виробу народного споживання; він не є вантажем у розумінні ст. 306 ГК України. Вважає, що за приписами п. 9 ч. 1 ст. 1 ЗУ "Про ринок природного газу" транспортування природного газу є послугою, яка замовляється на підставі договору і стороною у такому договорі є замовник, а не вантажовідправник. Наводить інші відмінності між правовідносинами згідно ст. 307 ГК України та ст. 909 ЦК України. Транспортування природного газу є технологічним процесом переміщення природного газу газотранспортною системою, який забезпечує надання відповідних послуг транспортування з переміщення товарної продукції у вигляді природного газу як сировини та не є перезенням вантажу, а відтак застосовувати норми ч.5 ст.315 ГК України є безпідставним. Відповідно позовна давність, згідно зі ст.257 ЦК України є загальною та становить 3 роки.
Позиція відповідача.
Відповідач у відзиві на позов проти позову заперечив; скористався правом, визначеним у ст.90 ГПК України та поставив позивачеві запитання щодо обставин, що мають значення для справи.
Звернув увагу суду на відсутність між сторонами договірних відносин, які б врегульовували надання послуги договірної потужності у 2019 році. Зазначив, що з 01.05.2019 набрали чинності зміни до Кодексу ГТС, якими повністю змінений порядок отримання доступу до потужності, замовлення потужності, визначення вартості та порядок розрахунку договірної потужності. Згідно з постановою НКРЕКП від 22.04.2019 №580 "Про затвердження Змін до деяких постанов НКРЕКП" №580 зобов"язано оператора газотранспортної системи здійснити розподіл потужності на добу наперед на 01 травня 2019 року на підставі поданих замовниками послуг транспортування номінацій. Цією ж постановою внесені зміни до Типового договору транспортування природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2497, зареєстрованого в Мін'юсті України 06.11.2015 за №1383/27828. Проте договірні відносини між сторонами, які б врегульовували надання відповідачу такої послуги відповідно до зміненого законодавства, відсутні. Формула, яка передбачена договором у редакції додаткової угоди №1 від 29.11.2017, не відповідає формулі розрахунку перевищення договірної потужності, яка підлягала застосуванню, починаючи з 01.05.2019. Укладений між сторонами договір не передбачав форми, порядку визначення та розрахунку перевищення замовленої потужності за кожний день газового місяця.
В порушення умов п. 8.4. договору рахунки та звіти позивач направляв на електронну адресу відповідача в інформаційній платформі, використання якої не передбачено умовами договору.
Вказав на пропуск позовної давності, оскільки зазначений договір за своєю правовою природою є договором перевезення і згідно з ч. 5 ст. 315 ГК України вимоги перевізника до вантажовідправника можуть бути пред'явлені в межах шестимісячного строку, який сплив 15.07.2020.
У запереченні на відповідь на відзив від 18.11.2021 вх.18354/21 не погодився з твердженнями позивача, що до 01.05.2019 договір не діяв в частині надання послуг з розподілу потужності, а можливість отримувати плату за послуги розподілу потужності виникла у позивача після цієї дати у зв'язку з затвердженням Регулятором тарифу на послуги розподілу потужності.
Звернув увагу на п. 6.1. договору, відповідно до якого оператор забезпечує наявність відповідних потужностей в точках входу до газотранспортної системи або в точках виходу з газотранспортної системи згідно з додатком 1 до договору (розподіл потужності). Зазначив, що договір не передбачає розподіл потужності на період на добу наперед. Не визнав виконання сторонами договору в цій частині, оскільки відповідач не здійснював дій якими б визнав перевищення потужностей за договором від 17.12.2015 №1512000742.
Також заперечив вжиття позивачем належних заходів для приведення договору у відповідність до Типового договору транспортування природного газу або внесення змін до нього та укладення додатків 1 та 2 до договору. Повідомив, що суд відмовив АТ "Укртрансгаз" у задоволенні позову у справі №909/774/18 про визнання договору про транспортування природного газу № 1512000742 від 17.12.2015 укладеним в редакції АТ "Укртрансгаз", що відповідає типовій формі договору транспортування природного газу, затвердженій постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2497.
Відповідач зазначив, що позивач у заяві свідка декларативно процитував положення Кодексу ГТС і не дав відповіді у відзиві на поставлені відповідачем питання .
Вважає, що позивач не подав жодних первинних документів на підтвердження факту надання послуги перевищення замовленої потужності за кожний день газового місяця, розрахунку перевищення договірної потужності.
Перевищення договірних потужностей за період газового місяця і за кожний день газового місця є різними послугами, які розраховуються на підставі різних показників та за різними формулами. Зазначив, що позивач не може стягувати з відповідача плату за перевищення замовленої потужності за кожен день газового місяця, оскільки така послуга не передбачена договором, укладеним сторонами.
Також на виконання вимог п. 8.4. договору позивач не надав відповідачу на електронну адресу звітів про використання договірної потужності у спірному періоді, розрахунків перевищення розміру договірної потужності та рахунків на оплату.
Щодо правової природи договору зазначив, що на думку відповідача, яка базується на останніх правових позиціях Великої Палати Верховного Суду, спірний договір є договором перевезення.
Обставини справи, оцінка доказів.
17.12.2015 Акціонерне товариство "Укртрансгаз" (оператор) та Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Тисменицягаз" (замовник) уклали договір транспортування природного газу № 1512000742 (далі - Договір) з такими умовами:
II. Предмет договору.
2.1. За цим Договором Оператор надає Замовнику послуги транспортування природного газу (далі - Послуги) на умовах, визначених у цьому Договорі, а Замовник сплачує Оператору встановлену в цьому Договорі вартість таких Послуг.
2.2. Послуги надаються на умовах, визначених у Кодексі, з урахуванням особливостей, передбачених цим Договором.
2.3. Послуги, які можуть бути надані Замовнику за цим Договором:
послуга замовленої потужності в точках входу та виходу до/з газотранспортної системи (далі - розподіл потужності);
послуги фізичного транспортування природного газу газотранспортною системою на підставі підтверджених номінацій (далі - транспортування);
послуги балансування обсягів природного газу, які подаються до газотранспортної системи і відбираються з неї (далі - балансування).
2.4. Обсяг послуг, що надаються за цим Договором, визначається підписанням додатка 1 (розподіл потужності) та/або додатка 2 (транспортування) до цього Договору.
2.5. Приймання-передача газу, документальне оформлення та подання звітності Оператору здійснюються відповідно до вимог Кодексу.
2.6. Замовник має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, подавати газ в точках входу та/або приймати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим Договором, протягом погоджених термінів, а також оплачувати Послуги на умовах, зазначених у Договорі.
2.7. Оператор має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, приймати газ в точках входу та/або передавати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим Договором, протягом погоджених термінів.
2.8. Додатки 1, 2, 3 є невід'ємною частиною цього Договору. При цьому додаток 3 укладається, коли Замовником Послуг є оператор газорозподільної системи, прямий споживач, газодобувне підприємство або виробник біогазу.
IV. Права і обов"язки замовника.
4.1. Замовник зобов'язаний:
своєчасно та в повному обсязі оплачувати вартість наданих йому Послуг.
VI. Потужності і номінації.
6.1. Оператор забезпечує наявність відповідних потужностей в точках входу до газотранспортної системи або в точках виходу з газотранспортної системи згідно з додатком І до цього Договору (розподіл потужності).
6.2. Розподіл потужності здійснюється в порядку, передбаченому положеннями Кодексу.
6.3. Надання номінацій (реномінацій) для отримання транспортування здійснюється у порядку, встановленому Кодексом. Форми номінацій і реномінацій оприлюднюються Оператором на його офіційному веб-сайті.
VII. Тарифи.
7.1. Вартість Послуг розраховується:
розподіл потужності - за тарифами, які встановлюються Регулятором; транспортування - за тарифами, які встановлюються Регулятором;
балансування - за фактичною вартістю, яка визначається відповідно до порядку, встановленого Кодексом.
7.2. Оператор розміщує інформацію про чинні тарифи та базову ціну газу на своєму веб-сайті: www.utg.ua.
7.3. Тарифи, передбачені пунктом 7.1 цього розділу, є обов'язковими для Сторін з дати набрання чинності постановою Регулятора щодо їх встановлення. Визначена на їх основі вартість послуг застосовується Сторонами при розрахунках за послуга згідно з умовами цього Договору.
VIII. Визначення вартості та порядок розрахунків на договірну потужність.
8.1. Величина договірної потужності Замовника визначається згідно з величиною потужностей, визначених у додатку 1 до цього Договору.
Величина договірної потужності Замовника визначається відповідно до розподілу потужності, який здійснюється в порядку, передбаченому положеннями Кодексу, та оформлюється додатком 1 до цього Договору.
8.4. У випадку перевищення Замовником розміру договірних потужностей у точках входу/виходу до/з газотранспортної системи за період газового місяця Замовник сплачує додаткову плату, яка розраховується за формулою
B =m ?d=1Bd, де
В - вартість додаткової плати за перевищення договірних потужностей за період газового місяця;
m - кількість днів в газовому місяці;
Bd - вартість додаткової плати за перевищення договірних потужностей за кожний день газового місяця, яка розраховується для кожного дня перевищення за формулою
Bd= ? p z x Tівх рік х (Сівх факт - Сівх рік) + ?p z x Tiвих рік х (Сівих факт - Сівих рік), де
і=1 і=1
z = І - до 01 січня 2017року;
z = 2 - з 01 січня 2017 року;
р - кількість замовлених точок входу і точок виходу, зазначених в додатку 1 до цього Договору;
Bd - вартість додаткової плати за перевищення договірних потужностей за день;
Сівх факт - фактично використана потужність для і-тої точки входу, тис. куб. м/добу;
Сівих факт - фактично використана потужність для і-тої точки виходу, тис. куб. м/добу;
Сівх рік -договірна потужність річна для і-тої точки входу, тис. куб. м/добу;
Tівх рік - тариф потужності річної для і-тої точки входу;
Сівих рік - договірна потужність річна для і-тої точки виходу, тис. куб. м/добу;
Tiвих рік - тариф потужності річної для і-тої точки виходу.
Підставою для проведення розрахунку додаткової плати є дані, визначені Оператором у звіті про використання договірної потужності, який надається Замовнику до десятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, на його електронну адресу і містить розрахунок перевищення розміру договірних потужностей та рахунок на оплату. Замовник зобов'язаний здійснити оплату у строк до п'ятнадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем.
Розбіжності щодо вартості додаткової плати підлягають урегулюванню відповідно до умов цього Договору або в суді. До прийняття рішення суду вартість додаткової плати за перевищення договірних потужностей, яку Замовник зобов'язаний сплатити в строк, визначений пунктом 8.4. цього Договору, визначається за даними Оператора.
XI. Порядок оформлення актів наданих послуг та актів звіряння розрахунків.
11.1. Послуги, які надаються за цим договором, за винятком послуг балансування, оформлюються Оператором і Замовником актами наданих послуг.
11.2. Оператор до п'ятнадцятого числа місяця, наступного за звітним, направляє Замовнику два примірники акта наданих послуг за газовий місяць, підписані уповноваженим представником та скріплені печаткою Оператора.
11.3. Замовник протягом двох днів з дати одержання акта наданих послуг зобов'язується повернути Оператору один примірник оригіналу акта наданих послуг, підписаного уповноваженим представником та скріпленого печаткою Замовника, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта наданих послуг. У випадку відмови від підписання акта наданих послуг розбіжності підлягають урегулюванню відповідно до умов цього Договору або в судовому порядку. До прийняття рішення судом вартість послуг визначається за даними Оператора.
11.5. Оператор і Замовник зобов'язуються здійснювати звірку розрахунків щокварталу до-двадцять п'ятого числа місяця, наступного за кварталом. Звірка розрахунків оформлюється Сторонами актом звірки.
ХШ. Відповідальність сторін.
13.5. У разі порушення Замовником строків оплати, передбачених цим Договором, Замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
XVII. Внесення змін, строк діїдоговору.
17.1. Цей Договір набирає чинності з дня його укладення на строк до 31 грудня 2016 року, умови Договору застосовуються до відносин Сторін, які виникли до його укладення, а саме з 01 грудня 2015 року.
Цей Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо не менше ніж за місяць до закінчення строку дії цього Договору жодною із Сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.
17.2. Усі зміни та доповнення до цього Договору оформлюються письмово та підписуються уповноваженими особами Сторін. Сторони зобов'язуються письмово повідомляти про зміну реквізитів (місцезнаходження, найменування, організаційно-правової форми, банківських реквізитів тощо) не пізніше ніж через десять днів після настання таких змін.
17.3. У разі внесення та затвердження Регулятором змін до Типового договору транспортування природного газу сторони зобов'язані протягом місяця внести відповідні зміни до цього Договору.
XIX. Обмін інформацією.
19.1. Сторони обмінюються інформацією, що стосується надання Послуг, відповідно до порядку і в строки, передбачені Кодексом.
19.2. Будь-яке повідомлення, вимога, звіт або інша інформація, що мають бути надані за цим Договором, повинні бути письмово оформлені і вважаються наданими, якщо їх надіслано на адреси, вказані в цьому договорі, рекомендованим листом зі сплаченим поштовим збором, вручено кур'єром особисто уповноваженій особі сторони або у погоджених сторонами випадках направлено електронною поштою.
19.3. Повідомлення, вимога, звіт або інша інформація, надіслані або передані за допомогою засобів, зазначених у пункті 19.2 цього розділу, вважають отриманими адресатом на дату їх отримання.
Суд встановив, що відповідно до умов п. 2.4, 2.8., 6.1., 8.1. Договору сторони письмово не оформили та не підписали додаток 1 та додаток 2 до Договору.
Згідно з п. 2.8. Розділу П Договору сторони підписали додаток 3 до Договору, в якому погодили перелік комерційних вузлів обліку газу, фактично встановлених у пунктах приймання-передачі газу.
Сторони згідно з додатковою угодою №1 від 29.11.2017 (далі - Додаткова угода) внесли зміни до Договору, зокрема виклали ряд пунктів в новій редакції.
"8.4. У випадку перевищення Замовником розміру договірних потужностей у точках входу/виходу до/з газотранспортної системи за період газового місяця Замовник сплачує додаткову плату, яка розраховується за формулою
B =m ?d=1Bd, де
В - вартість додаткової плати за перевищення договірних потужностей за період газового місяця;
m - кількість днів в газовому місяці;
Bd - вартість додаткової плати за перевищення договірних потужностей за кожний день газового місяця, яка розраховується для кожного дня перевищення за формулою
Bd= ? p z x Tівх рік х (Сівх факт - Сівх рік) + ?p z x Tiвих рік х (Сівих факт - Сівих рік), де
і=1 і=1
z = І - до 01 січня 2018року;
z = 2 - з 01 січня 2018 року;
р - кількість замовлених точок входу і точок виходу, зазначеннях в додатку 1 до цього Договору;
Bd - вартість додаткової плати за перевищення договірних потужностей за день;
Сівх факт - фактично використана потужність для і-тої точки входу, тис. куб. м/добу;
Сівих факт - фактично використана потужність для і-тої точки виходу, тис. куб. м/добу;
Сівх рік - договірна потужність річна для і-тої точки входу, тис. куб. м/добу;
Tівх рік - тариф потужності річної для і-тої точки входу;
Сівих рік - договірна потужність річна для і-тої точки виходу, тис. куб. м/добу;
Tiвих рік - тариф потужності річної для і-тої точки виходу.
Підставою для проведення розрахунку додаткової плати є дані, визначені Оператором у звіті про використання договірної потужності, який надається Замовнику до десятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, на його електронну адресу і містить розрахунок перевищення розміру договірних потужностей та рахунок на оплату. Замовник зобов'язаний здійснити оплату у строк до п'ятнадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем.
Розбіжності щодо вартості додаткової плати підлягають урегулюванню відповідно до умов цього Договору або в суді. До прийняття рішення суду вартість додаткової плати за перевищення договірних потужностей, яку Замовник зобов'язаний сплатити в строк, визначений пунктом 8.4 цього Договору, визначається за даними Оператора."
Сторони визначили, що ця Додаткова угода до Договору набирає чинності з моменту її підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення їх підписів печатками, умови Додаткової угоди застосовуються до відносин між Сторонами по Договору, починаючи з 29 грудня 2016 року (п.7 Додаткової угоди)."
Позивач згідно з п.8.4 Договору за результатами остаточної алокації відборів та подач відповідача здійснив розрахунок плати за перевищення потужності у відповідному розрахунковому місяці, а саме:
за травень 2019 року - обсяг перевищення замовленої потужності - 430225,60 тис.м3/добу, вартість - 81152 грн 59 коп.;
за червень 2019 року - обсяг перевищення замовленої потужності - 201844,37 тис.м3/добу, вартість - 38073 грн 50 коп.;
за липень 2019 року - обсяг перевищення замовленої потужності - 270832,05 тис.м3/добу, вартість - 51086 грн 51 коп.;
за серпень 2019 року - обсяг перевищення замовленої потужності - 248995,50 тис.м3/добу, вартість - 46967 грн 52 коп.;
за вересень 2019 року - обсяг перевищення замовленої потужності - 199887,51 тис.м3/добу, вартість - 37704 грн 38 коп.;
за жовтень 2019 року - обсяг перевищення замовленої потужності - 328914,67 тис.м3/добу, вартість - 62042 грн 52 коп.;
за листопад 2019 року - обсяги перевищення замовленої потужності - 637495,55 тис.м3/добу, вартість - 120249 грн 52 коп.;
за грудень 2019 року обсяг перевищення замовленої потужності - 529745,74 тис.м3/добу, вартість - 99924 грн 88 коп.
Всього на загальну суму 537201 грн 42 коп.
Вказані обсяги використаної відповідачем потужності підтверджуються відповідними звітами від 31.05.2019, від 30.06.2019, від 31.07.2019, від 31.08.2019, від 30.09.2019, від 31.10.2019, від 30.11.2019, від 31.12.2019, які підписані уповноваженими особами позивача. У цих звітах зазначені, зокрема, ІЕС- коди точок входу/виходу і відповідні дані по кожній точці.
При розрахунку вартості перевищення замовленої договірної потужності позивач застосував тариф згідно з постановою НКРЕКП від 21.12.2018 №2001, який становить 157, 19 грн за 1 000 куб. м на добу без ПДВ та обсяг фактично використаного відповідачем природного газу, який дорівнює величинам остаточних алокацій щодобових подач та відборів (заява свідка - начальника департаменту комерційної діяльності АТ "Укртрансгаз" Куцелім Агнети Олександрівни, відповідь на запитання 3).
В актах приймання-передачі природного газу від 03.06.2019, від 01.07.2019, від 02.08.2019, від 03.09.2019, від 02.10.2019, від 04.11.2019, від 03.12.2019, які підписані представниками сторін, вказано ЕІС - коди фізичних точок та об'єми переданого газу.
В Інформаційній платформі позивач направив відповідачу рахунки від 31.05.2019, 30.06.2019, 31.07.2019, 31.08.2019, 30.09.2019, 31.10.2019, 30.11.2019, 31.12.2019 на оплату за перевищення замовленої (договірної) потужності на загальну суму 1 387 714,96 грн та Звіти про використання замовленої потужності за травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2019 року (Т.1а.с.29-51).
У вказаних рахунках вказано обсяг перевищення замовленої (договірної) потужності, відповідний тариф, розрахована сума з ПДВ.
Акт наданих послуг (перевищення замовленої (договірної) потужності) №05-2019-1512000742/1000519 від 31 травня 2019 року підписаний представниками сторін та скріплений печатками товариств. Решту актів від 30.06.2019 № 06-2019-1512000742/1000619, від 31.07.2019 № 07-2019-1512000742/1000719, від 31.08.2019 № 08-2019-1512000742/1000819, від 30.09.2019 № 09-2019-1512000742/1000919, від 31.10.2019 № 10-2019-1512000742/1001019, від 30.11.2019 № 11-2019-1512000742/1001119, від 30.11.2019 |№ 11-2019-1512000742/1001119, від 31.12.2019 № 12-2019-1512000742/1001219 позивач направив відповідачу в Інформаційній платформі.
Відповідач подавав НКРЄКП щомісячний "Звіт про використання потужності газорозподільної системи та стан розрахунків" за травень - грудень 2019, який підтверджує користування потужністю газотранспортної системи для відбору природного газу у вказаних обсягах (Т.1 а.с.58-65).
Відповідач оплату вказаних послуг перевищення замовленої (договірної) потужності не здійснив, у зв"язку з чим позивач змушений звернутися до суду за захистом порушеного права.
В процесі розгляду справи позивач подав підписаний сторонами та скріплений печатками товариств Акт звіряння сум для врегулювання відповідно до Закону №1639-IX станом на 31.08.2021, відповідно до якого сторони підтвердили наявність заборгованості за перевищення потужності, що є предметом спору.
Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.
Згідно ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання іншою особою.
Захист свого особистого немайнового або майнового права та інтересу в суді кожна особа вправі здійснювати шляхом звернення з позовом, предмет якого або кореспондує з способами захисту, визначеними у ст. 16 ЦК України, договором або іншим законом.
Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, а у відповідності до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до абз.2 ч.1 ст. 32 Закону України "Про ринок природного газу", за договором транспортування природного газу оператор газотранспортної системи зобов'язується забезпечити замовнику послуги транспортування природного газу на період та умовах, визначених у договорі транспортування природного газу, а замовник зобов'язується сплатити оператору газотранспортної системи встановлену в договорі вартість послуг транспортування природного газу.
Кодекс ГТС визначає договір транспортування як договір, укладений між оператором газотранспортної системи та замовником послуг транспортування природного газу на основі типового договору транспортування природного газу, затвердженого Регулятором, згідно з яким оператор газотранспортної системи надає замовнику одну чи декілька складових послуг транспортування природного газу (замовлення розподілу потужності, замовлення транспортування природного газу, послуга балансування) на період та умовах, визначених у такому договорі, а замовник послуг транспортування оплачує оператору газотранспортної системи вартість отриманих послуг (послуги) (п.5 гл. 1 розд. I).
За приписами ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ч.1 ст. 307 ГК України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Відповідно до ч.7 ст. 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Таким чином, договір транспортування природного газу є договором, який передбачає надання трьох видів послуг, а його істотні умови визначені ст. 901 ЦК України та спеціальним законодавством - Законом України "Про ринок природного газу", Кодексом ГТС, Типовим договором.
Кодекс ГТС є регламентом функціонування ГТС України та визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування ГТС України. Дія цього Кодексу поширюється на всіх суб'єктів ринку природного газу України: операторів суміжних систем, газовидобувні підприємства, замовників, споживачів та постачальників природного газу незалежно від підпорядкування та форми власності.
Пункт 5 гл.1 розд. І Кодексу ГТС визначає договір транспортування як договір, укладений між оператором ГТС та замовником послуг транспортування природного газу на основі типового договору транспортування природного газу, затвердженого Регулятором, згідно з яким оператор ГТС надає замовнику одну чи декілька складових послуг транспортування природного газу (замовлення розподілу потужності, замовлення транспортування природного газу, послуга балансування) на період та умовах, визначених у такому договорі, а замовник послуг транспортування оплачує оператору ГТС вартість отриманих послуг (послуги).
За ст. 32 Закону України "Про ринок природного газу", транспортування природного газу здійснюється на підставі та умовах договору транспортування природного газу в порядку, передбаченому Кодексом ГТС та іншими нормативно-правовими актами. За договором транспортування природного газу оператор газотранспортної системи зобов'язується забезпечити замовнику послуги транспортування природного газу на період та умовах, визначених у договорі транспортування природного газу, а замовник зобов'язується сплатити оператору газотранспортної системи встановлену в договорі вартість послуг транспортування природного газу. Типовий договір транспортування природного газу затверджується Регулятором.
Відповідно до Постанови НКРЕКП №2497 від 30 вересня 2015 року, Типовий договір транспортування природного газу включає в себе додатки до нього, а саме: додаток 1 - розподіл потужності, додаток 2 - розподіл потужності з обмеженнями, додаток 3 - перелік комерційних вузлів обліку газу, фактично встановлених у пунктах приймання-передачі газу.
Пунктом 5 Постанови визначено, що:
- потужність - максимально допустиме перетікання обсягу природного газу, виражене в одиницях енергії до одиниці часу, що надається замовнику послуг транспортування відповідно до договору транспортування;
- розподіл потужності - частина договору транспортування, яка визначає порядок та умови надання і реалізації права на користування договірною потужністю, яке надається замовнику транспортування у визначеній точці входу або точці виходу;
- розподілена (договірна) потужність - частина технічної потужності газотранспортної системи, яка розподілена замовнику послуг транспортування згідно з договорами транспортування.
Так, одержання доступу до потужності є окремою складовою послуги транспортування, яку замовляє відповідач. Таким чином, плата за використання чи перевищення договірної потужності (як частини технічної потужності газотранспортної системи) здійснюється в порядку, визначеному Кодексом ГТС, з урахуванням умов Договору.
Обсяг послуг, що надаються за Договором, визначається з підписанням Додатка 1 до цього Договору (розподіл потужності) та/або Додатка 2 (розподіл потужності з обмеженнями), які згідно з п.2.8 Договору є його невід'ємною частиною. При цьому Додаток 3 укладається у випадку, коли замовником послуг є оператор газорозподільної системи, прямий споживач, газодобувне підприємство або виробник біогазу.
Проте, з матеріалів справи вбачається, що додатки №1, №2 до Договору сторонами не укладалися та Договір транспортування природного газу не містить таких його обов'язкових положень (умов), як: - точки входу та/або виходу; - обсяг розподіленої (договірної) потужності; - період (річний, квартальний, місячний); - тип потужності (гарантована чи переривчаста, потужність з обмеженнями), що в свою чергу позбавляє можливість встановити на який саме період наданий доступ до потужності.
Суд зазначає, що відсутність відповідних додатків, які за договором є обов'язковими і є його невід'ємною частиною, тобто істотними умовами, за звичайних обставин вказують на неукладеність такого договору. Проте, не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами. Якщо дії сторін свідчать про те, що договір фактично був укладений, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності цього договору вимогам закону (п.49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі №338/180/17).
Згідно з п.п.1,2,10 гл.1 розд. IX Кодексу ГТС, оператор газотранспортної системи надає право користування потужністю точок входу/виходу на прозорих та недискримінаційних засадах відповідно до положень цього Кодексу та договору транспортування природного газу. Розмір потужності, що надається замовнику послуг транспортування в точці входу/виходу, визначається відповідно до положень цього Кодексу та договору транспортування природного газу. Доступ до потужності надається оператором газотранспортної системи на такі періоди: 1) річний - потужність визначеного обсягу, доступна строком на 1 газовий рік, з постійним потоком за кожну газову добу протягом газового року; 2) квартальний - потужність визначеного обсягу, доступна строком на 1 газовий квартал, з постійним потоком за кожну газову добу протягом газового кварталу (квартали газового року починаються 01 жовтня, 01 січня, 01 квітня або 01 липня відповідно); 3) місячний - потужність визначеного обсягу, доступна строком на 1 газовий місяць, з постійним потоком за кожну газову добу протягом газового місяця (місяці - починаються кожного першого дня газового місяця); 4) на добу наперед - потужність визначеного обсягу, доступна строком на 1 газову добу, з постійним потоком протягом газової доби, наступної за газовою добою, у якій відбувся розподіл потужності. Потужність віртуальної точки виходу до газорозподільних систем надається замовникам послуг транспортування відповідно до вимог цього Кодексу на гарантованій основі. Загальна потужність кожної віртуальної точки виходу до газорозподільної системи дорівнює сумі технічних потужностей усіх фізичних точок виходу до газорозподільної системи, які вона об'єднує.
Потужність віртуальної точки виходу до газорозподільних систем надається замовникам послуг транспортування відповідно до вимог цього Кодексу на гарантованій основі. Оператори газорозподільних систем для забезпечення транспортування природного газу, необхідного для покриття власних виробничо-технологічних витрат та втрат, замовляють потужність віртуальної точки виходу до газорозподільної системи відповідно до вимог даного Кодексу (п.10 гл.1 розд.IX Кодексу ГТС).
Отже, здійснення господарської діяльності відповідачем, як оператором ГРМ з розподілу природного газу, знаходиться у прямій залежності від того, що з газотранспортної системи позивача мають надходити до газорозподільної системи відповідача обсяги природного газу, які останній розподіляє приєднаним до його мережі споживачам. У випадку неукладання додатку 1 відповідачем як замовником послуг транспортування не визначається замовлений обсяг потужності, право користування яким позивач як оператор газотранспортної системи надає на гарантованій (постійній) та/або переривчастій основі на річний, квартальний або місячний період.
Тому, використання гарантованої та/або переривчастої потужності на добу наперед не обумовлюється підписанням вказаного додатку.
Таким чином, виходячи зі змісту положень пунктів 2.3, 2.8 Договору, у випадку надання доступу до потужності на період однієї газової доби додатки №1 та №2 до Договору не укладаються.
Відповідно до п.п.17,18 гл.1 розд. ІХ Кодексу ГТС, величина використаних замовником послуг транспортування обсягів потужності точок входу/виходу дорівнює величинам остаточних алокацій щодобових подач та відборів замовника послуг транспортування природного газу у відповідних точках входу/виходу. Відповідальність за перевищення замовлених потужностей несуть замовники послуг транспортування відповідно до договору транспортування природного газу. Оператор газотранспортної системи оприлюднює на своєму веб-сайті перелік точок входу/виходу, обсяг технічної, договірної та вільної потужності. Оператор газотранспортної системи зазначає про точки входу/виходу, для яких з точки зору технічних обмежень обсяг та вид потужності може відрізнятись в окремі періоди газового року.
Так, пунктом 8 гл.1 розд. ХІ Кодексу ГТС встановлено, що якщо замовник послуг з транспортування природного газу не надав номінацію на точку входу/виходу, на яку йому було розподілено потужність на відповідну газову добу, то вважається, що замовником було подано нульову номінацію на відповідну точку входу та/або виходу.
За змістом п.2 гл. 2 розд. ХV Кодексу ГТС, оператор газотранспортної системи вчиняє дії, які дозволяють уникнути можливості виникнення перевантажень, зокрема стягує із замовника послуг транспортування додаткову оплату за перевищення потужності відповідно до договору транспортування.
Слід зазначити, що між сторонами було підписано перелік комерційних вузлів обліку газу, фактично встановлених у пунктах приймання-передачі газу на газорозподільних станціях, де зазначено пункти приймання-передачі газу (Додаток №3 до договору).
Відповідно до пп.4 п.2 гл. 7 розд. III Кодексу ГТС оформлення актів приймання-передачі природного газу між оператором газотранспортної системи та суміжним газовидобувним підприємством, оператором суміжної системи або прямим споживачем здійснюється відповідно до вимог цього розділу, технічної угоди (за наявності) та з урахуванням такого: приймання-передача природного газу між оператором газотранспортної системи та оператором газорозподільної системи відбувається в точках комерційного обліку газу на газорозподільних станціях і оформлюється актами приймання-передачі, що підписуються представниками цих сторін не пізніше 5-го числа місяця, наступного за звітним.
Матеріали справи містять копії Актів приймання-передачі природного газу на ГРС, оформлених та підписаних між сторонами за травень-грудень 2019 року в порядку, визначеному п.2 гл.7 розд. III Кодексу ГРС, у яких сторони підтвердили загальні обсяги переданого газу.
У межах процедури алокації передбачено, що підписані щомісячні Акти приймання-передачі газу відповідно до положень п.2 глави 7 розділу III цього Кодексу, що містять інформацію про щомісячні обсяги природного газу, визначені комерційними вузлами обліку у точках входу/виходу, поданого до ГТС, є основою для формування інформації, що передається оператору ГТС для здійснення ним алокації (пункт 5 глави 1 розділу XII Кодексу ГТС).
Як встановлено з матеріалів справи, позивач за результатами співставлення остаточних алокацій подач/відборів відповідачем природного газу до/з газотранспортної системи за травень-грудень 2019 року встановив величину використаних відповідачем обсягів потужності точок входу/виходу. Як вбачається із звітів про використання замовленої потужності, оскільки відповідач не надав номінації на точку входу/виходу, на яку йому було розподілено потужність на відповідну газову добу, вважається, що замовник подав нульову номінацію на відповідну точку входу та/або виходу, а тому вся потужність, яка була йому надана, є перевищенням замовленої договірної потужності. Відповідні звіти фіксують обсяги перевищення розміру використаної потужності над замовленою подобово.
Сумарні обсяги за результатами місяця (період травень - грудень 2019 року) містяться в актах наданих послуг, які підписані сторонами та скріплені відтисками печаток без будь-яких заперечень чи зауважень. Зазначені Акти приймання-передачі природного газу за спірний період складені згідно визначеного сторонами переліку точок комерційного обліку і підтверджують передачу обсягів природного газу в точках комерційного обліку.
Також, у формах звіту №8в-НКРЕКП-газ-моніторинг (місячна) "Звіт про використання потужності газорозподільної системи та стан розрахунків" за спірний період відповідач підтвердив обсяги отримання природного газу та, відповідно, обсяги наданих послуг транспортування природного газу, що складаються з обсягів перевищення договірної потужності.
Так, на підставі підтверджених між сторонами обсягів переданого природного газу у Актах приймання-передачі природного газу за спірний період, а також на підставі наявних в матеріалах справи звітів відповідача про розподіл природного газу у формах №2, №3, №4, що були подані ним через інтерфейс користувача до Інформаційної платформи оператора газотранспортної системи, позивач встановив обсяги протранспортованого природного газу, використаного відповідачем для власної господарської діяльності, що складаються з обсягів перевищення замовленої потужності.
Отже, позивач на виконання положень Кодексу ГТС та умов Договору забезпечив на гарантованій основі відповідачу доступ до потужності на період однієї газової доби, що згідно положень Кодексу ГТС не ставиться у залежність від укладення Додатку №1 та/чи Додатку №2 до Договору.
Внаслідок неподання відповідачем номінацій, здійснення відбору обсягів природного газу для забезпечення його господарської діяльності в розумінні приписів Кодексу ГТС є відбором природного газу в обсягах перевищення замовленої потужності.
Щодо застосування положень Кодексу ГРС в частині підтвердження обсягів транспортування, Об'єднана палата Верховного суду у своїй постанові від 18 лютого 2022 року, у справі №918/450/20, зазначила, що за законом та Договором достатньою підставою для оплати послуг балансування є існування місячного негативного небалансу, який доводиться алокаціями (звітами), складеними оператором ГТС, на підставі інформації, наданої самим замовником. При цьому зазначена інформація є нерозривно пов'язаною зі звітністю сторін щодо надання послуг з транспортування газу безпосередньо.
Як вбачається з матеріалів справи, за результатами остаточної алокації відборів та подач AT "Тисменицягаз", ПАТ "Укртрансгаз" виявив остаточні обсяги перевищення замовленої потужності у період травня-грудня 2019 року, що склали різницю між актами приймання-передачі природного газу (на ГРС) і відомостями AT "Тисменицягаз" щодо розподілу/передачі та оформив Акти, Звіти про використання замовленої потужності із розрахунком перевищення розміру фактично використаної потужності над замовленою (договірною) потужністю та рахунок вартості плати за перевищення замовленої потужності у відповідному розрахунковому місяці.
Відповідно до приписів п.3 гла.3 розд. IV Кодексу ГТС, обмін даними між уповноваженими особами користувачів інформаційної платформи та інформаційною платформою (оператором газотранспортної системи) відбувається через електронну пошту та інтерфейс користувача інформаційної платформи вебдодатка.
Позивач через електронну пошту та інтерфейс користувача Інформаційної платформи направив відповідачу підписані кваліфікованим електронним цифровим підписом уповноваженої особи Акти наданих послуг, Звіти про використання договірної потужності та рахунки за перевищення договірної потужності за період з травня по грудень 2019 року, рахунки та Акти.
Отже, в порядку, визначеному Кодексом ГТС та згідно умов Договору, позивач направив відповідачу акти наданих послуг для їх підписання, звіти, які містять розрахунок перевищення розміру фактично використаної потужності над замовленою (договірною) потужністю та рахунки для проведення розрахунку за надані послуги перевищення замовленої (договірної) потужності.
Проте відповідач у встановлений п.11.3 Договору 2-денний строк акти за червень- грудень 2019 року не підписав.
При цьому, відповідач не вказав заперечень щодо обсягів наданих послуг транспортування природного газу в обсягах перевищення замовленої (договірної) потужності.
Також, спірний Договір містить розділ VII "Тарифи", п.п.7.1, 7.3 якого передбачають, що вартість послуг розраховується, зокрема розподіл потужності, - за тарифами, які встановлюються Регулятором. Тарифи, передбачені п.7.1 цього розділу, є обов'язковими для сторін з дати набрання чинності постановою Регулятора щодо їх встановлення. Визначена на їх основі вартість послуг застосовується сторонами при розрахунках за послуги згідно з умовами цього Договору.
Постановою НКРЕКП №2001 від 21 грудня 2018 року встановлено тимчасові тарифи на послуги транспортування природного газу для внутрішніх точок входу і точок виходу в/з газотранспортну(ої) систему(и) на перший рік другого регуляторного періоду для AT "Укртрансгаз, яка в частині застосування тарифу для точок виходу з фізичним розташуванням до газорозподільних систем набрала чинності з 01 травня 2019 року. На послуги транспортування природного газу для внутрішніх точок виходу з фізичним розташуванням до газорозподільних систем в/з газотранспортну(ої) систему(и), встановлено тариф у розмірі 157,19 грн. за 1 000 м3 на добу без ПДВ.
Зазначений тариф затверджений відповідно до Методики визначення та розрахунку тарифів на послуги транспортування природного газу для точок входу і точок виходу на основі багаторічного стимулюючого регулювання, затвердженої постановою НКРЕКП №2517 від 30 вересня 2015 року, згідно з п.4 розділу І якої тариф на послуги транспортування природного газу для точок входу і точок виходу - виражена у грошовій формі вартість забезпечення у планованому періоді замовнику обсягу замовленої потужності, вираженої в 1000 м3 (одиницях енергії) до одиниці часу в точках входу в газотранспортну систему та точках виходу з газотранспортної системи.
За результатами дослідження актів наданих послуг суд встановив, що тариф, який застосував позивач для розрахунку вартості перевищення замовленої потужності, є тарифом, встановленим регулятором у відповідній точці виходу, а саме: 157,19 грн. за 1 000 м3 на добу без ПДВ.
Відповідно до ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
В пункті 1 ч.1 ст. 530 ЦК України визначено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За змістом ст. 525, ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання, або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Приписами ст. 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до пункту 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Пунктом 2 ст. 614 ЦК України встановлено, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Приписами ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до ч.1ст.230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
В силу ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), якою, з огляду на положення ст.549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов"язання за кожен день прострочення виконання.
Приписами ст.625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.
Відповідно до статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст.86 ГПК України).
Відповідно до п.3 ч.4 ст.238 ГПК України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.
Щодо інших аргументів сторін суд зазначає, що вони були досліджені та не наводяться у рішенні, позаяк не покладаються в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, рішення від 10.02.2010).
Висновки суду.
Суд встановив, що акти наданих послуг перевищення замовленої (договірної) потужності, звіти про використання замовленої потужності та рахунки на оплату за період травень-грудень 2019 року, які надані позивачем, є належними та допустимими доказами, які підтверджують заявлені позовні вимоги в частині стягнення основної заборгованості. Факт порушення відповідачем зобов'язання щодо оплати перевищення замовленої потужності підтверджується матеріалами справи, відтак вимога позивача про стягнення з відповідача 537201 грн 42 коп. заборгованості обґрунтована та належить до задоволення.
Суд перевірив правильність нарахування позивачем пені за період з 20.06.2019 - 20.07.2020 та 3% річних за період з 20.06.2019 - 24.05.2021, які згідно арифметичного розрахунку, проведеного судом менші за суми заявлені позивачем до стягнення, тому суд задовольняє вимоги щодо стягнення пені в сумі 66913 грн 80 коп., 3% річних в сумі 25632 грн 23 коп. В решті суми нарахованих 3% річних та пені належить відмовити.
Також суд перевірив правильність нарахування позивачем інфляційних втрат за період липень 2019 року - квітень 2021 року та задовольняє їх за розрахунком позивача, який наявний в матеріалах справи та є арифметично вірним.
За таких обставин суд дійшов висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача 537201 грн 42 коп. - заборгованості з оплати за перевищення замовленої потужності, 66913 грн 80 коп. - пені, 25632 грн 23 коп. - 3% річних, 55197 грн 19 коп. - інфляційних втрат.
Щодо застосування строку позовної давності відповідно до ч. 5 ст. 315 ГК України, суд зазначає що договір транспортування природного газу не є договором перевезення вантажу, а договором, який передбачає надання трьох видів послуг, і його істотні умови визначені статтею 901 ЦК України та спеціальним законодавством - Законом України "Про ринок природного газу", Кодексом ГТС, Типовим договором. Відповідно позовна давність, згідно із ст.257 ЦК України є загальною та становить 3 роки. Відтак позивач звернувся до суду в межах строку позовної давності.
Судові витрати.
Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При зверненні з позовом позивач сплатив судовий збір в розмірі 10276 грн 17 коп., що підтверджується платіжним дорученням №9377 від 02 серпня 2021 року.
Суд враховуючи часткове задоволення позову, судовий збір в сумі 10274 грн 16 коп. покладає на відповідача, судовий збір в сумі 2 (дві) грн 01 коп. - на позивача.
Керуючись ст. 2, 86, 129, 233, 236-238, 240, 241, 256 ГПК України, суд
позов Акціонерного товариства "Укртрансгаз" до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Тисменицягаз" про стягнення заборгованості в сумі 685077 грн 85 коп. задовольнити частково.
Стягнути з Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Тисменицягаз", вул. Вісконта, 3, м. Тисмениця, 77400, (код 20538865) на користь Акціонерного товариства "Укртрансгаз", Кловський узвіз, 9/1, м. Київ, 01021 (код 30019801) 537201 (п"ятсот тридцять сім тисяч двісті одна) грн 42 коп. - заборгованості з оплати за перевищення замовленої потужності, 66913 (шістдесят шість тисяч дев"ятсот тринадцять) грн 80 коп.- пені, 25632 (двадцять п"ять тисяч шістсот тридцять дві) грн 23 коп. - 3% річних, 55197 (п"ятдесят п"ять тисяч сто дев"яносто сім) грн 19 коп. - інфляційних втрат та 10274 (десять тисяч двісті сімдесят чотири) грн 16 коп. судового збору.
В частині позовних вимог про стягнення 43 (сорок три) грн 68 коп. -3% річних та 89 (вісімдесят дев"ять) грн 54 коп. пені відмовити.
Судовий збір у сумі 2 (дві) грн 01 коп. покласти на позивача.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 24.11.2022
Суддя Т.В. Максимів