23.11.2022 справа № 908/2285/22
м.Запоріжжя Запорізької області
Суддя Господарського суду Запорізької області Левкут Вікторія Вікторівна, розглянувши заяву вих. № б/н від 20.10.2022 товариства з обмеженою відповідальністю “Бізнес Позика” (вул. Генерала Алмазова, буд. 13, офіс 524, м. Київ, 01133, ідентифікаційний код 41084239; адреса для листування представника стягувача - адвоката Мартиненко В.В.: пр. Юрія Гагаріна, буд. 23, а/с 57, м. Київ, 02094)
до боржника: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНКПП НОМЕР_1 )
про видачу судового наказу про стягнення грошової заборгованості у розмірі 42605,19 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Бізнес Позика” звернулось до Господарського суду Запорізької області з заявою про видачу судового наказу, в якій просить стягнути з боржника - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 42605,19 грн. грошової заборгованості за договором № 268443-КС-001 про надання кредиту від 25.03.2021, яка складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 21000,00 грн., суми прострочених платежів по процентах - 20445,74 грн., суми прострочених платежів за комісією - 1159,45 грн.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.11.2022 заяву про видачу судового наказу передано для розгляду судді Левкут В.В.
Дослідивши заяву та додані до неї матеріали, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу виходячи з наступного.
Згідно з ч. 2 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про наявність його заявнику невідомо.
Судовий наказ, відповідно до положень статті 232 ГПК України, є судовим рішенням.
Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст.147 ГПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених ст. 148 цього Кодексу. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими законом для виконання судових рішень.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у видачі судового наказу, зокрема, якщо: заяву подано з порушенням вимог статті 150 цього Кодексу.
Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у видачі судового наказу, зокрема, якщо із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
За змістом статті 148 ГПК України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним в письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір.
Згідно з вимогами ч.ч. 2, 3 ст. 150 ГПК України у заяві повинно бути зазначено: вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються. До заяви про видачу судового наказу, зокрема, додаються: копія договору, укладеного в письмовій формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Таким чином, для задоволення заяви про видачу судового наказу, суд повинен перевірити виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу, на підставі викладених у ній обставин та доданих до заяви доказів.
Відповідно до ст.ст. 76-78 ГПК України належними, допустимими та достовірними доказами є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Згідно зі ст. 86 цього Кодексу суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, в також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
В обґрунтування поданої заяви про видачу судового наказу заявник зазначив, що вимоги виникли за договором № 268443-КС-001 про надання кредиту від 25.03.2021, укладеного ТОВ “Бізнес Позика” (Кредитодавець) та ФОП ОСОБА_1 (Позичальник, боржник) в електронній формі через особистий кабінет боржника на сайті Кредитодавця (bizpozyka.com). Відповідно до умов договору Позичальнику надано кредит в розмірі 21000,00 грн. на строк до 15.07.2021, на умовах сплати процентів за користування кредитом у розмірі 0,99345239% в день (фіксована ставка). Відповідно до виписки по договору заборгованість Боржника перед Кредитодавцем становить 42605,19 грн., а саме: сума прострочених платежів по тілу кредиту - 21000,00 грн. та сума прострочених платежів по процентах - 20445,74 грн., сума прострочених платежів по комісії - 1159,45 грн.
Як вбачається з вказаної заяви та доданих до неї документів, на підтвердження наявності господарських правовідносин між сторонами позивач надав суду в належним чином засвідчених копіях: пропозицію укласти договір (оферта) №268443-КС-001 про надання кредиту від 25.03.2021, прийняття (акцепт) пропозиції (оферти) щодо укладання договору №268443-КС-001 про надання кредиту від 25.03.2021, анкети-згоди клієнта, письмовий договір №268443-КС-001 про надання кредиту від 25.03.2021, Правила про надання грошових коштів у кредит фізичним особам-підприємцям товариством з обмеженою відповідальністю “Бізнес Позика” 2021 року, лист АТ «Таскомбанк» від 16.02.2022 про проведення платежу 25.03.2021 на суму 21000,00 грн., оригінал довідки позивача вих.268443-КС-001 від 13.12.2021 про укладання договору, розрахунок заборгованості за кредитним договором станом на 13.12.2021.
Господарський суд зазначає, що з наданих заявником Правил надання грошових коштів у кредит фізичним особам-підприємцям товариством з обмеженою відповідальністю “Бізнес Позика” 2021 року (надалі - Правила) вбачається, що позичальник, який бажає отримати від ТОВ “Бізнес позика” кредит, звертається до кредитодавця із заявкою, в якій повідомляє повні, точні та достовірні особисті дані, що необхідні кредитодавцю для прийняття рішення про можливість надання кредиту, та надає згоду на передачу своїх персональних даних та їх подальшу обробку, згоду на перевірку кредитодавцем інформації про фінансовий стан заявника (п. 1.4.5, 2.2, 2.9, 2.10, 2.11, 2.15, 3.1.1 Правил). Рішення про можливість надання кредиту приймається кредитодавцем на підставі автоматизованої обробки заявки заявника на основі інформації, законно отриманої з інших джерел, та інших дій, передбачених цими Правилами (п. 2.19 Правил). На підтвердження укладення кредитного договору з боку боржника заявник посилається на довідку вих. 268443-КС-001 від 13.12.2021 про укладення договору шляхом введення позичальником ідентифікатора з використанням номеру телефону. На підтвердження перерахування грошових коштів на рахунок боржника ТОВ “Бізнес позика” посилається на лист АТ «Таскомбанк» від 16.02.2022 про проведення платежу 25.03.2021 на суму 21000,00 грн. ОСОБА_1 .
Проте з наданих заявником доказів не вбачається за можливе встановити наявність волевиявлення боржника на укладення кредитного договору, оскільки всі додані до заяви документи складені заявником одноособово.
Заявки на укладення кредитного договору, яка має заповнюватись позичальником до моменту направлення кредитором оферти на укладення договору, не надано. Також не надано згоди боржника на обробку його персональних даних, згоди на укладення кредитного договору шляхом використання ідентифікатора та доказів на підтвердження того, що номер телефону, з яким використано ідентифікатор, та картковий рахунок, на який перераховано кредитні кошти, належить боржнику.
Враховуючи викладене, вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються, належним чином не підтверджуються доданими до неї документами.
Із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги за договором №268443-КС-001 про надання кредиту від 25.03.2021, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу про стягнення грошової заборгованості.
На підставі викладеного, суд дійшов до висновку, що в задоволенні заяви про видачу судового наказу слід відмовити на підставі п. п. 1, 8 ч. 1 ст. 152 ГПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 ГПК України про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.
За змістом ч. 1 ст. 153 цього Кодексу відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою після усунення її недоліків.
Згідно із ч. 2 ст. 154 Господарського процесуального кодексу України, за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає відповідний наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
У разі відмови у видачі судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви (ч. 2 ст. 151 Господарського процесуального кодексу України).
Керуючись ст.ст. 148, 149, п. 1, 8 ч. 1, ч. 2 ст. 152, ст.ст. 153, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю “Бізнес Позика” (вул. Генерала Алмазова, буд. 13, офіс 524, м. Київ, 01133, ідентифікаційний код 41084239; адреса для листування представника стягувача - адвоката Мартиненко В.В.: пр. Юрія Гагаріна, буд. 23, а/с 57, м. Київ, 02094) у видачі судового наказу про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 42605,19 грн. грошової заборгованості за договором №268443-КС-001 про надання кредиту від 25.03.2021 у розмірі 42605,19 грн.
Копію ухвалу разом із другим примірником заяви про видачу судового наказу з доданими документами направити на адресу представника стягувача - адвоката Мартиненко В.В. (пр. Юрія Гагаріна, буд. 23, а/с 57, м. Київ, 02094).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її підписання (ст.ст. 235, 255, 256 ГПК України). Згідно ст. 257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Ухвалу підписано 23.11.2022
Суддя В.В. Левкут