вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
17.11.2022 Справа № 904/8152/21
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Балабан", м. Маріуполь
До: Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Стеко", м. Дніпро
Про: стягнення 36 010, 00 грн.
Суддя Васильєв О.Ю.
Секретар судового засідання Броян А.Р.
Від позивача: не з'явився;
Від відповідача: не з'явився
ТОВ «Балабан» (позивач) звернувся з позовом до ТОВ «Завод Стеко» (відповідач) про стягнення 36 010,00 грн. збитків, завданих внаслідок поставки відповідачем на його адресу в серпні 2018 р. метало пластикових конструкцій (вхідних дверей №2 в кількості 1 шт., вартістю 7 374,14 грн. та вікон №2 в кількості 2 шт., вартістю 7 746,66грн.; загальною вартістю 15 120,80грн.), які були встановлені позивачем 25.09.18 р. третій особі на об'єкті за адресою: м. Маріуполь, пров. Спортивний ,б.3. Позивач стверджує, що в результаті експлуатації цих конструкцій були виявлені такі недоліки, як «викривлення стулки метало пластикових виробів» Про це позивач 07.05.21 р. направив на адресу відповідача претензію, в якій вимагав усунення виявлених недоліків або заміну товару на аналогічний належної якості. Але відповідач залишив цю претензію без реагування ,після чого експертом 21.05.21 р. було проведено огляд вищезазначених метало пластикових конструкцій та 31.05.21 р. складено висновок №12/д експертного будівельно-технічного дослідження. За результатами цього дослідження експертом було встановлено , що при вимірах відхилення від площини виробів складає: для дверного блоку - 8 мм, для віконних блоків - 5-7 мм на 2 м; різниця діагоналей для віконних блоків складає 6 мм. Експерт прийшов до висновку, що металопластикові віконні блоки та металопластиковий дверний блок не відповідають п.п.5.2.2., 5.2.8. ДСТУ Б В.2.6-15:2011 «Блоки віконні та дверні полівінілхлодидні» Також експерт встановив , що вартість заміни метало пластикових віконних та дверного блоків (без врахування вартості конструкцій віконних та дверного блоків) становить 6 200,00грн. На переконання позивача , поставлені відповідачем металопластикові віконні та дверний блоки є непридатними для їх використання за призначенням; а тому , згідно до вимог ст.ст.678,708 ЦК України позивач має право вимагати від відповідача відшкодування витрат, здійснених ним на виправлення недоліків поставленого товару, виявлених підчас гарантійного строку йогоексплкатації. Ці витрати складаються із вартості придбаних ним у ФОП Пограничного О.В. за видатковою накладною № РН-0000016 від 05.08.21 р. метало пластикових конструкцій в розмірі 29 810,00грн. та вартості їх монтажу в розмірі 6 200,00грн. (згідно з висновком експерта).
ТОВ «Завод Стеко» (відповідач) проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на наступні обставини: між сторонами було укладено договір №17377 від 01.01.18 р., на виконання якого відповідачем і були поставлені металоконструкції на адресу позивача. Умовами цього договору не передбачені гарантійні зобов'язання на товар на протязі 10 років (як стверджує позивач). Наданий позивачем в обґрунтування його тверджень про непридатність метало пластикових конструкцій до використання за призначенням висновок експерта та ФОП Погранічного О.В. на думку відповідача є неповними та не можуть вважатися належними доказами. У зв'язку із вищевикладеним відповідач клопотав про призначення по справі судової технічної експертизи з метою встановлення відповідності чи невідповідності якості метало пластикових віконних та дверного блоків вимогам, що звичайно ставляться до таких виробів, та умовам договору.
За наявними в справі матеріалами суд не в змозі встановити, чи дійсно металопластикові конструкції, поставлені відповідачем позивачу на підставі договору та замовлень, мають дефекти, вказані у позовній заяві, та є непридатними для їх використання за призначенням; якщо так, то які причини виникнення цих дефектів, тощо. Для роз'яснення цих питань, що виникли при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, виникла необхідність в призначені судової технічної експертизи. Враховуючи, що розгляд справи є неможливим до роз'яснення експертом вищенаведених питань, що виникли при вирішенні господарського спору; ухвалою суду від 15.02.22 р. по справі було призначено судову технічну експертизу, проведення якої доручено фахівцям Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз. На вирішення експерта були поставлені наступні питання:
1) чи є надані позивачем - ТОВ «Балабан», для експертного дослідження металопластикові вхідні двері №2 в кількості 1 шт. та вікна №2 в кількості 2 шт., тими виробами, які були поставлені відповідачем - ТОВ «Завод Стеко», на користь ТОВ «Балабан» відповідно до умов договору №17377 від 01.01.18 р., замовлень № 456001 від 13.08.18 р. та № 521917 від 10.09.18 р. (а.с.16,18) та видаткових накладних № 456001 від 16.08.18р. та № 521917 від 16.09.18 р. (а.с.10,11); а в подальшому встановлені позивачем 25.09.18 р. на об'єкті за адресою: м. Маріуполь, пров. Спортивний, б.3 згідно з актом виконаних робіт № ОУ-0000026 від 25.09.18р. (а.с.21)?
2) чи відповідають якість та розміри виготовлених ТОВ «Завод Стеко» (відповідач) та поставлених на адресу ТОВ «Балабан» (позивач) виробів, зазначених у питанні №1, умовам договору №17377 від 01.01.18 р., замовлень № 456001 від 13.08.18 р. та № 521917 від 10.09.18 р. та загальним вимогам, що ставляться до виробів даної категорії, в тому числі ДСТУ Б В.2.6-15:2011 «Блоки віконні та дверні полівініл - хлоридні»? Якщо не відповідають, які саме недоліки в якості цих виробів наявні ?
3) якщо наявні певні недоліки в якості цих виробів, то які саме причини їх виникнення: заводський брак під час виготовлення відповідачем цих виробів; неякісний їх монтаж, демонтаж позивачем на об'єкті за адресою: м. Маріуполь, пров. Спортивний, б.3; неналежна експлуатація виробів після їх монтажу; пошкодження виробів внаслідок деформації стін будівлі ,в якій вони були встановлені,тощо ?
4) чи придатні вищезазначені вироби до експлуатації за їх основним призначенням ?
5) чи можлива експлуатація виробів з виявленими недоліками без їх усунення ?
6) чи можливо усунути виявлені недоліки у вищезазначених виробах без їх повної заміни ?
7) чи можливо було виявити недоліки у вищезазначених виробах під час їх здачі -прийманні від ТОВ «Завод Стеко» на користь ТОВ «Балабан» 16.08.18р. та 16.09.18 р. на підставі видаткових накладних ?
Зобов'язано позивача - ТОВ «Балабан», надати експертам вищезазначені вироби для огляду та дослідження; зупинено провадження у справі № 904/8152/21 до вирішення експертом вищенаведених питань; покладено попередню оплату вартості судової експертизи на відповідача - ТОВ «Завод Стеко», з подальшим розподілом судових витрат відповідно до вимог ГПК України.
21.02.22 р. матеріали справи було направлено для проведення судової експертизи до ДНДІСЕ.
17.10.22 р. матеріали справи повернулися від ДНДІСЕ без висновків судової експертизи у зв'язку із несплатою відповідачем вартості експертних досліджень. Ухвалою суду від19.10.22 р. провадження у справі було поновлено та її розгляд призначено на 01.11.22 р. Копії ухвали були своєчасно на правлені на електронні адреси сторін.
31.10.22 р. на електронну адресу суду від відповідача надійшла заява, в якій він наполягав на проведенні судової експертизи та надав докази оплати вартості експертних досліджень відповідно до п/д №5777 від 25.10.22 р.
До судового засідання 01.11.22 р. з'явився представник відповідача, з яким було обговорено неможливість проведення експертних досліджень метало пластикових конструкцій, оскільки вони знаходяться на тимчасово окупованій території України в м. Маріуполь. Відповідач явку повноважного представника до судового засідання 01.11.22 р. не забезпечив, але направив на електронну адресу суду клопотання від 01.11.22 р. про відкладання слухання справи на іншу дату в режимі відео конференції. Ухвалою суду від 01.11.22 р. клопотання представника позивача було задоволено та відкладено розгляд справи в режимі відео конференції на 17.11.22 р. Копія ухвали була завчасно направлена на електронні адреси сторін. Але до судового засідання 17.11.22 р. представники сторін не з'явилися, жодних заяв чи клопотань від них не надходило.
За змістом частини 1 статті 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
При цьому принцип добросовісності - це загальноправовий принцип, який передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб'єктів при виконанні своїх юридичних обов'язків і здійсненні своїх суб'єктивних прав. Добросовісність при реалізації прав і повноважень включає в себе неприпустимість зловживання правом, яка, виходячи із конституційних положень, означає, що здійснення прав та свобод людини не повинно порушувати права та свободи інших осіб. Зловживання правом - це свого роду спотворення права. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, які є протилежними тим, що переслідує позитивне право (вказана позиція викладена Верховним Судом у постанові від 08.05.2018 у справі № 910/1873/17).
Відповідно до пункту 11 частини 3 статті 2 ГПК України однією із основних засад господарського судочинства є неприпустимість зловживання процесуальними правами. Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 42 ГПК України учасники справи зобов'язані з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою
Пунктом 1 частиною 2 статті 43 ГПК України передбачено, що залежно від конкретних обставин, суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, а саме: подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.
З викладеного слідує, що умисна неявка учасника процесу в судове засідання по справі за позовом, який було подано ним , та за клопотанням якого суд призначав справу до розгляду в режимі відео конференції; про яке він був належним чином повідомлений судом, є зловживання своїми процесуальними правами, яке розцінюється як вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи.
Враховуючи правову позицію Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, яка викладена в постанові від 13.09.2019 у справі № 916/3616/15: відповідно до частин першої - четвертої статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Положеннями частини 1 статті 120 ГПК України визначено, що суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою.
Також, Верховний Суд у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 05.06.20р. у справі № 910/16978/19 проаналізувавши зміст вищенаведених норм процесуального закону, дійшов висновку, що обов'язковими умовами для застосування передбачених частиною 4 статті 202, пункту 4 частини 1 статті 226 ГПК України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.
Відтак, правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не недійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його не з'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зауважує, що в даному випадку у разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, приписами статей 202, 226 ГПК України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов'язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що представник позивача , будучи зацікавленою особою, яка подала позовну заяву , клопотали про її розгляд в режимі відео конференції та зацікавлена в її розгляді, зловживав своїми процесуальними правами та порушив свій процесуальний обов'язок бути присутнім в судовому засіданні. Окрім того, суд розцінює неявку представника позивача до судового засідання зловживанням процесуальними правами ще з наступних підстав: в приміщенні господарського суду Дніпропетровської області наявні лише 4 зали судових засідань, обладнанні необхідними для проведення засідань в режимі відео конференції технічними засобами. Оскільки судді враховують об'єктивні складності представників сторін в прибутті до м. Дніпро з інших населених пунктів в умовах воєнного стану, як правило (за наявності технічної можливості) задовольняються клопотання представників про розгляд справ в режимі відео конференції, при цьому бронювання залів судових засідань проводиться заздалегідь. У разі ж неявки до судових засідань без поважних причин представників сторін (які заявили клопотання про розгляд справи в режимі відео конференції), ці зали судових засідань простоюють той час, на коли були призначені судові засідання по певній справі; що в свою чергу унеможливлює розгляд в них інших справ, за якими судом було з технічних причин відмовлено іншим сторонам в проведенні судових засідань в режимі відео конференції.
Окрім того, прийняття обґрунтованого та законного рішення по цій справі неможливе без висновків судової експертизи, яка була призначена по справі та не була проведена внаслідок перебування об'єкту дослідження на тимчасово окупованій збройними формуваннями російської федерації території України - в м. Маріуполь.
Враховуючи вищевикладені обставини та приписи чинного законодавства України, суд дійшов до висновку про необхідність залишення позову без розгляду , що в свою чергу не позбавить позивача можливості в подальшому (після деокупації ЗСУ тимчасово окупованих територій України - м. Маріуполь) повторно звернутися до суду з аналогічним позовом .
На підставі вищезазначеного, керуючись приписами ст.ст. 42, 43, 226, 234 ГПК України, господарський суд, -
Залишити позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Балабан» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Стеко» про стягнення 36 010,00 грн. без розгляду, судові витрати покласти на позивача.
Відповідно до вимог ст. 235 ГПК України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Згідно до вимог ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Відповідно до вимог ст. 257 ГПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Васильєв О.Ю.