Справа № 308/9894/22
23 листопада 2022 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , його захисника ОСОБА_5 , розглянувши у выдкритому судовому засіданні, в залі суду в місті Ужгороді, кримінальне провадження, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22022070000000115 від 27 липня 2022 року, за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Костилівка, Рахівського районує, Закарпатської області, громадянина України, українця, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України,-
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Костилівка, Рахівського районує, Закарпатської області, громадянин України, українець, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий обвинувачується в тому, що громадянин України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи обізнаним про явище нелегальної міграції на території України, використовуючи воєнний стан, введений на території України через збройну агресію Російської федерації проти України та заборону виїзду за кордон громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, діючи за попередньою змовою із громадянином України досудове розслідування відносно якого триває по кримінальному провадженні №42022072160000020 від 27.04.2022, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 332 КК України, ч. 3 ст. 332 КК України, здійснив сприяння в незаконному переправленні осіб через державний кордон України шляхом надання порад, вказівок, засобів та усуненням перешкод, за попередньою змовою групою осіб за викладених нижче обставин.
У невстановлений досудовим розслідуванням час громадянин України досудове розслідування відносно якого триває по кримінальному провадженні №42022072160000020 від 27.04.2022, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 332 КК України, ч. 3 ст. 332 КК України, за попередньою змовою із ОСОБА_4 , з метою залучення останнього до незаконного переправлення через державний кордон України особи призовного віку - громадянина України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
На виконання попередньої злочинної домовленості щодо сприяння незаконному переправленню особи через державний кордон України, ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний умисел, здійснив надання засобів - транспортного засобу, який перебував у його безпосередньому користуванні, а саме: автомобіля марки ВАЗ «21093», реєстраційний номер « НОМЕР_1 ».
30 квітня 2022 року приблизно о 22 годині 00 хвилин, діючи за попередньою змовою із громадянином України досудове розслідування відносно якого триває по кримінальному провадженні №42022072160000020 від 27.04.2022, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 332 КК України, ч. 3 ст. 332 КК України, з використанням автомобіля ВАЗ «21093», реєстраційний номер « НОМЕР_1 », перебуваючи поблизу готелю «Оленка», який розташований за адресою: Закарпатська область, м. Рахів, вул. Миру, 48, де ОСОБА_4 спільно із громадянином України досудове розслідування відносно якого триває по кримінальному провадженні №42022072160000020 від 27.04.2022, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 332 КК України, ч. 3 ст. 332 КК України здійснили посадку ОСОБА_6 до вищевказаного автомобіля з метою подальшого незаконного переправлення останнього через державний кордон України.
У подальшому, діючи за попередньою змовою із громадянином України досудове розслідування відносно якого триває по кримінальному провадженні №42022072160000020 від 27.04.2022, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 332 КК України, ч. 3 ст. 332 КК України, ОСОБА_4 на автомобілі ВАЗ «21093», реєстраційний номер « НОМЕР_1 » рухався попередньо визначеним громадянином України досудове розслідування відносно якого триває по кримінальному провадженні №42022072160000020 від 27.04.2022, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 332 КК України, ч. 3 ст. 332 КК України маршрутом до державного кордону України з особою, яку мали незаконно переправити до Румунії. Під час транспортування вказаної особи, у невстановленому під час досудового розслідування місці неподалік міста Рахів, приблизно о 23 годині 00 хвилин громадянином України досудове розслідування відносно якого триває по кримінальному провадженні №42022072160000020 від 27.04.2022, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 332 КК України, ч. 3 ст. 332 КК України надав ОСОБА_6 гідрокостюм з метою переправлення останнього через державний кордон України з Румунією, ділянка якого пролягає через ріку Тиса.
Надалі, приблизно о 23 годині 30 хвилин 30 квітня 2022 року вищевказаний автомобіль марки ВАЗ «21093», реєстраційний номер « НОМЕР_1 » під керуванням ОСОБА_4 разом із пасажирами - громадянином України досудове розслідування відносно якого триває по кримінальному провадженні №42022072160000020 від 27.04.2022, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 332 КК України, ч. 3 ст. 332 КК України та ОСОБА_6 , якого мали незаконно переправити через державний кордон України, був зупинений працівниками групи швидкого реагування Рахівського РВП ГУНП в Закарпатській області спільно з працівниками Управління Служби безпеки України в Закарпатській області на ділянці автомобільної дороги міжнародного значення Н-09, по вул. Трибушанській, поблизу домоволодіння АДРЕСА_2 .
За таких обставин, ОСОБА_4 обґрунтованого обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України, а саме сприяння незаконному переправлення осіб через державний кордон України, тобто сприяння їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів або усуненням перешкод, за попередньою змовою групою осіб.
Судовий розгляд проведено в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта згідно з вимогами ст. 337 КПК України.
Обвинувачений ОСОБА_4 , у судовому засіданні вину у вчиненні кримінального правопорушення, за обставин викладених в обвинувальному акті, визнав повністю, підтвердив фактичні обставини викладені в обвинувальному акті, надав суду свідчення про обставини скоєння кримінального правопорушення, які відповідають викладеним в обвинувальному акті обставинам, щиро розкаювався. Просив суд, не карати суворо.
Захисник в судовому засіданні просив суворо не карати обвинуваченого, при визначенні міри покарання врахувати, що ОСОБА_4 , раніше не судимий, вину визнав повністю.
Прокурор під час судового засідання обвинувальний акт підтримала та просила визнати ОСОБА_4 , винним у вчиненні кримінального правопорушення та призначити йому покарання в межах санкції передбаченої ч.2 ст. 332 КК України, а саме позбавлення волі на строк 5 років. Разом із тим, з огляду на обставини вчинення кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, враховуючи що останній визнав вину повністю, зазначила, що є можливим звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням.
У відповідності до положень ч. 1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.
Оскільки обвинувачений ОСОБА_4 , повністю визнав свою вину в інкримінованому йому органом досудового розслідування злочині, погодився з кваліфікацією вчиненого ним діяння, прокурор, захисник не заперечили щодо встановлених фактичних обставин, суд, на підставі ч. 3 ст.349 КПК України, з'ясувавши правильність розуміння учасниками судового провадження змісту обставин справи, не маючи сумніву у добровільності їх позицій, роз'яснивши, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого, та дослідженням матеріалів кримінального провадження що характеризуються особу обвинуваченого.
Суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_4 , в судовому засіданні пояснив, що дійсно вчинив дії щодо сприяння незаконному переправлення осіб через державний кордон України, тобто сприяння їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів або усуненням перешкод, за попередньою змовою групою осіб.
Враховуючи викладене, суд, заслухавши учасників судового засідання, допитавши обвинуваченого в судовому засіданні та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_4 , у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.
З врахуванням обсягу доказів, які досліджувались у судовому засіданні, суд вважає доведеною вину ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), за ч. 2 ст. 332 КК України, тобто у сприянні незаконному переправлення осіб через державний кордон України, тобто сприяння їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів або усуненням перешкод, за попередньою змовою групою осіб.
При обранні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, враховує ступінь тяжкості злочину, який, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до тяжких злочинів, є умисним злочином, дані про особу обвинуваченого, обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання, та відповідно до ст.ст. 50, 65 КК України, призначає покарання необхідне і достатнє для виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 та попередження вчинення ним нових злочинів.
Так, обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_4 , суд визнає щире каяття, про що свідчила його поведінка в судовому засіданні, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, органом досудового розслідування не встановлено.
Відомостей у матеріалах справи, що обвинувачений перебуває на обліку психіатра, нарколога відсутні, останній має постійне місце проживання, інформація про негативну характеристику відсутня. Раніше не притягався до кримінальної відповідальності.
На підставі викладеного, враховуючи конкретні обставини вчинення злочину, особу винного, його ставлення до вчиненого, наявність обставин, що пом'якшують покарання, та відсутність обставин, що обтяжують покарання, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості й індивідуалізації покарання, вважає, що для виправлення ОСОБА_4 та попередження нових злочинів їй необхідно призначити покарання саме у вигляді позбавлення волі в межах санкції ч.2 ст.332 КК України.
Разом із цим, суд з врахуванням фактичних обставин справи, особу обвинуваченого ОСОБА_4 , який раніше не судимий, має постійне місце проживання, вважає за можливе його виправлення та перевиховання без ізоляції від суспільства, обравши йому покарання пов'язане з позбавленням волі, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням згідно ст.75 КК України, поклавши на нього обов'язки, передбачені ч.1 ст.76 КК України.
Саме таке покарання на думку суду є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 та попередження скоєння нових злочинів.
Європейський суд з прав людини у справі «Бакланов проти Росії» від 09.06.2005 року зазначив, що покарання, як втручання держави в особисте приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).
Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 , у виді тримання під вартою з визначенням застави у розмірі 74430 грн. в даному кримінальному провадженні обирався ухвалою слідчого судді Рахівського районного суду Закарпатської області від 02.05.2022 року.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
Експертизи під час досудового розслідування не проводилися, а тому витрати на залучення експерта відсутні.
Згідно ст.17 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання » від 24.10.2003 року №7 відповідно до ст.55 КК України позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю застосовується як додаткове покарання лише в тих випадках, коли вчинення злочину було пов'язане з посадою підсудного або із заняттям ним певною діяльністю.
Якщо додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю за санкцією статті (санкцією частини статті) є обов'язковим, то воно застосовується лише до тих осіб, які обіймали посади чи займалися діяльністю, з якими було пов'язано вчинення злочину. До інших осіб, не пов'язаного з їх діяльністю чи займаною посадою, додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю не застосовується.
Виходячи з вищенаведеного, враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_4 , на час вчинення злочину і по теперішній час ніде не працює, вчинення ним злочину не було пов'язане з його посадою або із заняттям ним певною діяльністю, тому додаткове покарання у вигляді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю до останнього не слід застосовувати.
Питання щодо речових доказів вирішується в порядку ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст.100,349,368-370,373,374,394,395 КПК України, суд,-
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.332 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк терміном 2 роки.
Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
Заходи забезпечення кримінального провадження, вжиті ухвалою слідчого судді Рахівського районного суду Закарпатської області від 03.05.2022 р. у вигляді накладення арешту на тимчасово вилучене майно скасувати.
Речові докази: 1) легковий автомобіль марки «ВАЗ 21093» червоного кольору, державний номерний знак НОМЕР_2 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить ОСОБА_7 ; 2) свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 ; 3) мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi», серійний номер НОМЕР_4 з сім-картою № НОМЕР_5 повернути власнику.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_4 у вигляді застави до вступу вироку в законну силу залишити попереднім.
Заставу у розмірі 74430 грн. грн., внесену заставодавцем ОСОБА_8 за обвинуваченого ОСОБА_4 після набрання вироку законної сили повернути заставодавцю.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів із дня його оголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду ОСОБА_1