Справа № 308/15230/22
1-кс/308/4514/22
15 листопада 2022 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
підозрюваного - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород в режимі відеоконференції з КНП "Виноградівська районна лікарня" Виноградівської міської ради Закарпатської області клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Закарпатській області майора поліції ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 12022070000000318, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13 листопада 2022 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Фегердярмат Угорської Республіки, мешканця АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України,
Старший слідчий відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Закарпатській області майор поліції ОСОБА_7 , за погодженням з заступником начальника відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_8 звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з клопотанням у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022070000000318 від 13 листопада 2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 .
Клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_4 обгрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України, а також наявні достатні підстави вважати, що він може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, експерта, спеціаліста, вчинити інше кримінальне правопорушення. Застосування більш м'якого запобіжного заходу не забезпечить запобіганню вказаним ризикам.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив його задовольнити.
Захисник підозрюваного заперечив щодо задоволення клопотання з мотивів його необгрунтованості. Зокрема, вказав, що ризики, заявлені стороною обвинувачення відсутні. У зв'язку з військовим станом підозрюваний не зможе покинути територію України. Свідки кримінального провадження вже допитані. Ухилятися від прокурора та суду він не має наміру. Інкримінований підозрюваному злочин неумисний. Загиблий був другом підозрюваного. Має намір повністю задовольнити претензії потерпілої сторони. Просили визначити підозхрюваному заставу.
Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав позицію свого адвоката.
Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши подане клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя прийшов до наступних висновків.
У відповідності до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Крім того, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, враховуються обставини, передбачені ст. 178 КПК України: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Відповідно до ч. 1 та п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Під час розгляду клопотання слідчим суддею встановлено, що у провадженні Головного управління Національної поліції в Закарпатській області перебувають матеріали кримінального провадження № 12022070000000318 за ч. 3 ст. 286-1 КК України, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.11.2022, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 14.11.2022 року.
Тринадцятого листопада 2022 року о 04 год:40 хв. ОСОБА_4 було затримано у порядку ст. 208 КПК України.
Цього ж дня, йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-3 КК України, а саме в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортними засобами у стані алкогольного сп'яніння, якщо вони спричинили смерть потерпілого.
Сукупність фактичних даних, які містяться в матеріалах кримінального провадження, дають підстави вважати пред'явлену ОСОБА_4 підозру у
вчиненні даного кримінального правопорушення обґрунтованою, а обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні вже під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
При цьому, слід зауважити, що стандарт доведення обґрунтованості підозри є нижчим від стандарту доведеності винуватості поза розумним сумнівом та вимагає меншої ваги доказів, ніж для ухвалення обвинувального вироку.
Окрім того, у п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» Європейський Суд з прав людини зазначив, що поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання.
Злочини в якох підозрюється ОСОБА_4 є тяжкими злочином, за яким підозрюваному загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років, що може спонукати підозрюваного ухилятися від слідчого, прокурора, суду. При оцінці даного ризику, слідчим суддею взято до уваги позицію Європейського суду з прав людини, яка висвітлена в рішенні ЄСПЛ від 20.05.2010 р. у справі «Москаленко проти України», в якому зазначено, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Окрім цього, підозрюваний не має місця роботи, міцних соціальних зв'язків за місцем проживання.
За таких обставин, слідчий суддя прийшов до висновку щодо доведеності існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Існує на даному етапі і ризик впливу на свідків та інших учасників кримінального провадження, оскільки перебування підозрюваного на волі, не виключає ймовірність того, що він не будучи обмежений у спілкуванні із свідками та іншими учасниками, яким відомі обставини вчинення злочину, у вчиненні якого останній підозрюється може здійснювати на них вплив шляхом підбурювання, вмовляння, залякування, підкупу, з метою їх спонукання до ненадання в суді показів, перекручування або спотворення обставин, які їм достовірно відомі, з метою уникнення від кримінальної відповідальності.
Тим самим, наявність ризику впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів під час проведення досудового розслідування, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Водночас, враховуючи те, що підозрюваний підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту, вчиненого у стані алкогольного сп'яніння, є підстави вважати, що він може вчинити інше таке кримінальне правопорушення, не будучи обмежений в доступі до керування транспортними засобами.
Доводи сторони захисту щодо необґрунтованості підозри та відсутності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, нічим не підтверджені та спростовані у ході судового розгляду, оскільки у судовому засіданні доведено наявність обґрунтованої підозри наданими слідчому судді доказами та підтверджено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Таким чином, слідчий суддя прийшов до переконання, що слідчим під час розгляду клопотання доведено обгрунтованість підозри та наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Запобіжні заходи у вигляді особистого зобов'язання, особистої поруки, домашнього арешту не зможуть в достатній мірі запобігти ризикам, визначеним в ст. 177 КПК України. Зокрема, на переконання слідчого судді, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, не унеможливить ризик переховування підозрюваного від слідства та суду, про що свідчить особа підозрюваного, його молодий вік, спосіб та обставини вчинення злочину, його тяжкість та наслідки.
При цьому, аргументи, на які посилаються підозрюваний та його захисник, як підставу для відмови у задоволенні клопотання, на переконання слідчого судді, з огляду на обставини, встановлені в ході судового засідання, не спростовують доводи органу досудового розслідування, не підтверджені відповідними доказами, і не є такими, що забезпечать виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та не зменшують ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
Разом з цим, керуючись п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, оскільки злочин, у якому підозрюється ОСОБА_4 спричинив загибель людини.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 186, 193, 196, 197, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання задовольнити.
Обрати відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 60 (шістдесят) днів, а саме до 11 січня 2023 року включно, без визначення розміру застави.
Строк тримання під вартою рахувати з 04 год. 40 хв. 13 листопада 2022 року.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Час та дата оголошення повного тексту ухвали 16 год. 50 хв. 18 листопада 2022 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1