ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
24 листопада 2022 року м. Київ № 640/34981/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Іщука І.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
до проГоловного управління Пенсійного фонду України в місті Києві визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, в якому просить,
- визнати протиправним та скасувати Рішення Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві №930010840375 від 19.08.2021 року «Про перерахунок пенсії» в частині встановлення обмеження максимального розміру пенсії;
- зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в місті Києві здійснити з 01.04.2021 року перерахунок та виплату пенсії по втраті годувальника ОСОБА_1 , з розміру заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, який зазначений в Довідці Київської міської прокуратури про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії №21/389 від 10.08.2021 року, без обмеження максимального розміру пенсії, з виплатою недоотриманої з 01.04.2021 року пенсії, яка становить різницю між отриманою та перерахованою сумою пенсії.
Також позивач просить допустити негайне виконання рішення суду в частині виплати ОСОБА_1 всієї суми заборгованості з недоотриманої з 01.04.2021 року пенсії, яка виникає у зв'язку з перерахунком пенсії. Встановити судовий контроль за виконанням рішення суду та зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в місті Києві подати звіт про виконання рішення суду протягом 30 календарних днів після дати набрання рішенням суду законної сили.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що за результатами розгляду поданої позивачем 17.08.2021 року заяви, Головним Управлінням Пенсійного фонду України у місті Києві прийнято рішення №930010840375 про перерахунок пенсії з 01.04.2021. Позивачу проведено перерахунок пенсії по втраті годувальника, ознайомившись з яким позивачу стало відомо, що при здійсненому перерахунку відповідачем обмежено максимальним розміром пенсії, який розрахований з розміру заробітної плати, та зазначено у виданій довідці Київської міської прокуратури про розмір заробітної плати ОСОБА_2 №21/389 від 10.08.2021 року станом на 15.03.2021 року, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Позивач вважає, що рішення №930010840375 від 19.08.2021 року про перерахунок пенсії Головного Управління Пенсійного фонду України місті Києві, яким встановлено обмеження максимального розміру пенсії, прийняте відповідачем за поданою 17.08.2021 року заявою, в частині встановлення обмеження пенсії, є незаконним та таким, що грубо порушує його права.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 грудня 2021 року прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №640/34981/2. Визначено, що справа буде розглядатись без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі. Запропоновано відповідачеві протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі надати відзив на позовну заяву, копію відзиву одночасно надіслати позивачу.
У поданому до суду 02.02.2022 відзиві на позовну заяву відповідач не погоджується із наведеними обставинами та правовими підставами позову. Зазначає, що гр. ОСОБА_1 було проведено перерахунок пенсії на підставі довідки №21/389 від 10.08.2021 починаючи з 01.04.2021, що підтверджується вигягом з ППВП. Щодо здійснення перерахунку пенсії без обмеження максимального розміру пенсії, відповідач заперечує. Згідно зі статтею 2 Закону України від 08.07.2011 № 3668-У1 "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" (далі - Закон № 3668-VІ) максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною),призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", "Про пенсійне забезпечення", "Про судоустрій і статус суддів", Постанови Верховної Ради України від 13.10.1995 "Про затвердження Положення про помічника- консультанта народного депутата України", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.Вказує, що на осіб, яким пенсія перерахована відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у статті 2 Закону 3668-VІ, та розмір якої перевищує максимальний розмір, встановлений даним Законом, поширюються приписи законодавства, чинні на час здійснення такого перерахунку. Підстав для проведення перерахунку пенсії позивачу без обмеження максимального розміру пенсії немає.
У поданій до суду 17.05.2022 відповіді на відзив відповідача позивач вказує, що доводи відповідача не відповідають Закону, а також - правовим висновкам, сформованим Верховним Судом у складі Касаційного адміністративного Суду у Постанові від 04.03.2021 року по справі №589/3997/16-а. Зазначає, що всі зміни до Закону України "Про прокуратуру", які були внесені (прийняті) після призначення ОСОБА_1 пенсії по втраті годувальника, зокрема, щодо обмеження граничного розміру пенсії, умов та порядку перерахунку пенсії тощо не можуть бути застосовані при перерахунку пенсії позивача по втраті годувальника, а виключно при призначенні пенсії за вислугою років працівникам прокуратури.
Справу розглянуто після отримання судом інформації щодо повідомлення належним чином сторін про відкриття спрощеного позовного провадження у справі.
Відповідно до частини першої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Частиною п'ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Пунктом 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Розглянувши подані позивачем документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,-
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному Управлінні Пенсійного фонду України у місті Києві
Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві позивачу призначено пенсію в разі втрати годувальника у розмірі 60% від суми заробітної плати померлого чоловіка - ОСОБА_2 .
17.08.2021 року позивач звернулася до відповідача із заявою про перерахунок раніше призначеної пенсії у зв'язку з втратою годувальника на підставі Закону України «Про прокуратуру», виходячи з розміру 60% від суми місячної заробітної плати (грошового забезпечення), на підставі довідки про розмір заробітної плати №21/389 від 10.08.2021 року, в якій зазначено розмір місячної заробітної плати померлого чоловіка - ОСОБА_2 станом на 15.03.2021 року, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - 81200,00 грн., без обмеження граничним розміром заробітної плати та пенсії
19.08.2021 Головним Управлінням Пенсійного фонду України у місті Києві прийнято рішення №930010840375 про перерахунок пенсії та з 01.04.2021 року позивачу проведено перерахунок пенсії по втраті годувальника.
Відповідно до наявних матеріалів справи, при здійсненому перерахунку відповідачем обмежено максимальним розміром розмір пенсії позивача, яка розрахована з розміру заробітної плати, який зазначено у довідці Київської міської Прокуратури про розмір заробітної плати ОСОБА_2 №21/389 від 10.08.2021 року.
Вважаючи Рішення №930010840375 від 19.08.2021 року про перерахунок пенсії Головного Управління Пенсійного фонду України у місті Києві в частині встановлення обмеження пенсії незаконним та таким, що грубо порушує конституційні права на соціальний захист і пенсійне забезпечення, позивач звернулася до суду із даним позовом.
Досліджуючи наявні у матеріалах справи докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх у сукупності, суд бере до уваги наступне.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За змістом статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08 липня 2011 року №3668-VІ ( далі - Закону № 3668-VI) (який набрав чинності 01.10.2011) максимальний розмір пенсії або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Закону України Про прокуратуру, не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Цим Законом було внесено зміни до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11,1991 №1789- XII 9далі - Закону № 1789-ХІІ), положення частини п'ятнадцятої якої викладено в аналогічній редакції.
При цьому абзацом першим пункту 2 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3668-VI встановлено, що обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.
Абзацом другим цього пункту визначено, що пенсіонерам, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом і в яких розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, виплата пенсії здійснюється без індексації, без застосування положень частин другої та третьої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та проведення інших перерахунків", передбачених законодавством, до того часу, коли розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) відповідатиме максимальному розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), установленому цим Законом.
Отже, положення пункту 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону № 3668-VI спрямовані на врегулювання питань, які виникли у зв'язку із застосуванням Закону № 3668-VI стосовно осіб, у яких розмір пенсії на момент набрання чинності цим Законом перевищував максимальний розмір, а саме - надання права на отримання пенсії у розмірі, який перевищує максимальний, без можливості її перерахунку до моменту, коли такий розмір відповідатиме максимальному розміру пенсії. Водночас з моменту, коли особа набуде право на перерахунок, на розмір її пенсії будуть поширюватися загальні правила щодо обмежень.
Закон № 1789-ХІІ втратив чинність (крім окремих положень, які не стосуються спірних правовідносин) у зв'язку з набранням чинності Законом України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697- VII (далі - Закон № 1697-VII), за правилами абзацу шостого частини п'ятнадцятої статті 86 якого максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Враховуючи наведене, з моменту набрання чинності Законом № 1697-VII питання призначення та перерахунку пенсій працівникам прокуратури врегульовувалися нормами цього Закону, зокрема статтею 86, частиною п'ятнадцятою якої були встановлені обмеження пенсії максимальним розміром.
Верховний Суд в адміністративній справі №580/5962/20 вирішив відступити від висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 04.03.2021 у справі № 589/3997/16-а у подібних правовідносинах та сформувати правовий висновок, відповідно до якого пункт 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону № 3668-VI не скасовує обмеження максимального розміру пенсії, призначеної працівнику прокуратури до набрання чинності цим Законом , а встановлює особливе регулювання щодо застосування такого обмеження до осіб, яким пенсія призначена до набрання чинності Законом № 3668-VI, і в яких розмір пенсії на момент набрання чинності цим Законом перевищував максимальний розмір. Зокрема, шляхом надання права на отримання пенсії у розмірі, який перевищує максимальний, без можливості її перерахунку до моменту, коли такий розмір відповідатиме максимальному розміру пенсії. Водночас з моменту відповідності розміру пенсії її максимальному розміру, на встановлення її розміру пошируюються загальні правила щодо обмежень, встановлених статтею 50-1 Закону № 1789-ХІІ , а з 14.10.2014 - абзацом шостим частини п'ятнадцятої статті 86 Закону № 1697-VII .
Судом встановлено, що внаслідок перерахунку пенсії позивача, її розмір перевищив максимальний.
З огляду на наведене, на спірні правовідносини поширюються положення абзацу шостого частини п'ятнадцятої статті 86 Закону № 1697-VII , які встановлюють обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.
Отже, оскільки судом встановлено, що внаслідок перерахунку пенсії позивача її розмір перевищив десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, відтак оспорюване рішення щодо обмеження розміру пенсії позивача при здійсненні перерахунку пенсії позивача з наведених вище мотивів, на думку суду, є таким, що прийняте на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають до задоволення.
Підстави для розподілу судових витрат відповідно достатті 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.
Керуючись статтями 241 - 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Іщук І.О.