ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про повернення позовної заяви
24 листопада 2022 року м. Київ № 640/20396/22
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Скочок Т.О., ознайомившись із заявою Головного управління ДПС у м. Києві про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків - ТОВ «ФОЗЗІ КОММЕРЦ», та доданим до неї матеріалами
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Головне управління ДПС у м. Києві із заявою (вх. №640/20396/22 від 23.11.2022) про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків.
Вирішуючи питання про відкриття провадження за вказаною заявою, суд виходить з наступного.
Особливості провадження у справах за зверненням податкових та митних органів, зокрема щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків, врегульовано положеннями ст. 283 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 283 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження у справах за зверненням податкових при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.
Відповідно до ч. 2 ст. 283 КАС України, заява подається до суду першої інстанції протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом, у письмовій формі та повинна містити: 1) найменування адміністративного суду; 2) найменування, поштову адресу, а також номер засобу зв'язку заявника; 3) найменування, поштову адресу, а також номер засобу зв'язку, якщо такий відомий, щодо сторони, до якої застосовуються заходи, визначені частиною першою цієї статті; 4) підстави звернення із заявою, обставини, що підтверджуються доказами, та вимоги заявника; 5) перелік документів та інших матеріалів, що додаються; 6) підпис уповноваженої особи суб'єкта владних повноважень, що скріплюється печаткою.
Поряд з цим, суд враховує норми ст. 94 Податкового кодексу України, якими визначений порядок застосування адміністративного арешту майна платників податків.
Так, згідно з пп. 94.2.3 п. 94.2. ст. 94 Податкового кодексу України (далі - ПК України) арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин, зокрема: платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.
Відповідно до п. 94.6 ст. 94 ПК України, керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за наявності однієї з обставин, визначених у пункту 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків.
Крім того, обставини, за яких застосовується арешт майна, передбачені розд. ІІІ Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 №632, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.08.2017 за №948/30816 (далі - Порядок №632). Так, згідно з п. 1 розд. ІІІ Порядку №632 арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин: 1) платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі; 2) фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон; 3) платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу; 4) відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих в установленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством; 5) відсутня реєстрація особи як платника податків у контролюючому органі, якщо така реєстрація є обов'язковою відповідно до Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам; 6) платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі; 7) платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу; 8) платник податків (його посадові особи або особи, які здійснюють готівкові розрахунки та/або провадять діяльність, що підлягає ліцензуванню) відмовляється від проведення відповідно до вимог Кодексу інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки); 9) нерезидент розпочинає та/або здійснює господарську діяльність через постійне представництво на території України без взяття на податковий облік, що підтверджується актом перевірки.
Відповідно до п. 2 розд. ІІІ Порядку №632, за наявності однієї з наведених обставин керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення про застосування арешту майна платника податків.
Порядок застосування арешту майна визначений розд. ІV Порядку №632, згідно з пунктами 1, 2 якого керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за наявності однієї з обставин, визначених розділом III цього Порядку, та на підставі звернення про застосування адміністративного арешту майна платника податків відповідного підрозділу, який у межах своїх повноважень встановлює такі обставини, приймає рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків.
Обґрунтованість арешту, накладеного на майно платника податків рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, має бути перевірена судом протягом 96 годин.
У такому разі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу подається до суду протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють таке звернення до суду.
Строк, визначений цим пунктом, не включає добові години, що припадають на вихідні та святкові дні.
З аналізу наведених положень Кодексу адміністративного судочинства України, Податкового Кодексу України та Порядку №632 випливає, що законодавець відрізняє обставини та підстави для застосування адміністративного арешту майна платника податків та для звернення до суду із відповідною заявою.
Тобто, обставиною, що зумовили дане звернення до суду, є встановлений відповідно до п. 94.2, ст. 94 Податкового кодексу України контролюючим органом юридичний факт (дія чи бездіяльність платника податку).
Дослідивши текст подано заяви від 23.11.2022 та зміст долучених до неї копій документів, суд встановив наступне.
18.11.2022 ГУ ДПС у м. Києві видано наказ №5308-п про проведення фактичної перевірки суб'єкта господарської діяльності - ТОВ «ФОЗЗІ КОММЕРЦ» тривалістю 10 діб, починаючи з 21.11.2022.
ГУ ДПС у м. Києві сформовані направлення від 21.11.2022 №14208/26-15-09-01 та від 21.11.2022 за №14207/26-15-09-01 щодо проведення з 21.11.2022 фактичної перевірки ТОВ «ФОЗЗІ КОМЕРЦ» за адресою: м. Київ, вул. Бутлерова, 1 тривалістю 10 діб з метою перевірки дотримання вимог законодавства, яке регулює виробництво та обіг спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, дотримання порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій.
21.11.2022 ГУ ДПС у м. Києві складено акт про відмову у допуску до проведення фактичної перевірки, який отримано уповноваженим представником ТОВ «ФОЗЗІ КОММЕРЦ») - адвокатом Комишем О.В. 21.11.2022 о 15 год. 43 хв. Вказаною особою безпосередньо ц тексті цього Акта, наведений опис причин, за яких посадовим особам органу ДПС було відмовлено у допуску до проведення фактичної перевірки Товариства.
22.11.2022 о 11:55 ГУ ДПС у м. Києві прийнято рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податку №66573, яке направлено відповідачу засобами поштового зв'язку 22.11.2022.
23.11.2022 ГУ ДПС у м. Києві звернулося до суду із заявою про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна, застосованого на підставі рішення податкового органу від 22.11.2022 №66573.
У контексті з наведеним вище суд зазначає, що в даному випадку обставиною, яка мала б зумовити звернення ГУ ДПС у м. Києві до суду, є відмова представника ТОВ «ФОЗЗІ КОММЕРЦ» від допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення фактичної перевірки, що підтверджується відповідним актом від 21.11.2022. У свою чергу, рішення контролюючого органу про застосування адміністративного арешту майна платника податків від 22.11.2022 №66573, як то помилково вважає заявник, не може вважатися обставиною для звернення до суду, оскільки воно є підставою для звернення до суду, метою якого є забезпечення виконання обов'язку зі сплати податків.
Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного суду від 18.06.2020 у справі №500/1521/19, а також у постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.07.2021 у справі 640/18509/21.
Особливості обчислення процесуальних строків в окремих категоріях адміністративних справ встановлені статтею 270 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, згідно з ч. 1 ст. 270 КАС України на обчислення строків, встановлених статями 273-277, 280-283 Кодексу адміністративного судочинства України не поширюються правила частин 2-10 статті 120 Кодексу адміністративного судочинства України.
Строки, встановлені у справах, визначених цією статтею, обчислюються календарними днями і годинами. Останнім днем строку, який має закінчитися з настанням певної події, є день, що передує дню вказаної події (ч.ч. 2-3 ст. 270 КАС України).
Тобто, відповідно до ч. 1 ст. 283 КАС України, граничним строком подання заяви про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків у даному випадку є 22.11.2022 включно.
Частиною п'ятою ст. 270 КАС України передбачено, що днем подання позовної заяви, апеляційної скарги у даній категорії справ є день їх надходження до відповідного суду.
Згідно з реєстраційним штампом вхідної кореспонденції, заява Головного управління ДПС у м. Києві до ТОВ «ФОЗЗІ КОММЕРЦ» про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків надійшла до Окружного адміністративного суду міста Києва 23.11.2022 о 15:41 год., тобто після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України.
Частиною п'ятою ст. 270 КАС України встановлено, що строки подання позовних заяв і апеляційних скарг, встановлені у справах, визначених цією статтею, не може бути поновлено. Позовні заяви, апеляційні скарги, подані після закінчення цих строків, суд залишає без розгляду.
Як вбачається з наведеної норми ч. 5 ст. 270 КАС України в частині залишення позовної заяви без розгляду, поданої після закінчення встановлених строків, така норма є для суду зобов'язальною та безальтернативною.
З огляду на викладене, оскільки позовна заява Головного управління ДПС м. Києві про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту надійшла до суду з пропуском строку, встановленого частиною другою статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України, і цей строк в силу імперативних приписів частини п'ятої статті 270 Кодексу адміністративного судочинства України поновленню не підлягає, така заява підлягає залишенню без розгляду.
Керуючись ст.ст. 243, 248, 256, 270, 283 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва
Заяву Головного управління ДПС у м. Києві до ТОВ «ФОЗЗІ КОММЕРЦ» про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, передбачені ст.ст. 283 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Т.О. Скочок