ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
23 листопада 2022 року м. Київ № 640/146/22
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Арсірія Р.О., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами
за позовом ОСОБА_1
доГоловного управління Пенсійного фонду України в м. Києві
про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
Прийняв до уваги наступне
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з даним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому просить:
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві (ідентифікаційний код юридичної особи: 42098368) сформувати та подати до Головного управління Державної казначейської служби України в місті Києві подання про повернення ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна за Договором купівлі-продажу квартири від 29.11.2021 р. у розмірі 17 225,00 грн. (сімнадцять тисяч двісті двадцять п'ять гривень 00 коп.), сплаченого згідно з квитанцією №0.0.2354642990.1 від 24.11.2021.
Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідачем протиправно відмовлено позивачу в поверненні помилково сплаченого пенсійного збору з операції купівлі-продажу нерухомого майна, оскільки позивач звільнений від сплати збору як особа, що придбала житло вперше.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.02.2021 відкрито провадження по справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
Відповідач у відзиві заперечував проти позову, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.
29 листопада 2021 року ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу квартири було придбано нерухоме майно, а саме, квартиру АДРЕСА_2 .
Позивачем було сплачено збір на обов'язкове пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 17225,00 грн, що підтверджується квитанцією №0.0.2354642990.1 від 24.11.2021.
Право власності на придбану квартиру зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 33570759.
Позивач звернувся з заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві з проханням повернути суму помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Своїм листом від 02.12.2021 р. № 2600-0603-8/193305 Відповідач залишив вищезазначену заяву Позивача без задоволення, посилаючись при цьому на те, що з 26.09.2020 р. набрала чинності Постанова Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 р. №866 «Про внесення змін до Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій». Відповідно до підпунктів «б», «в», і «г» пункту 152 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій №1740 від 03.11.1998 р., збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі нерухомого майна з 26.09.2020 не сплачується, якщо особа придбаває житло вперше.
Позивач, вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо невчинення дій по поверненню помилково сплаченого збору, звернувся з відповідним позовом до суду.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування визначає Закон України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" № 400/97-ВР від 26.06.1997.
Законом України від 15.07.1999 № 967-XIV "Про внесення змін до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", що набрав чинності 19.08.1999, статтю 1 Закону № 400/97, що визначає перелік платників збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, доповнено пунктом 9 такого змісту: підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення першої групи основних фондів згідно із Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств".
Отже, відповідно до пункту 9 частини першої статті 1 Закону № 400/97 платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є в тому числі фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, - за винятком громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
У статті 2 Закону № 400/97 зазначено, що об'єктом оподаткування для платників збору, визначених пунктом 9 статті 1 цього Закону є вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна.
Аналогічні за змістом норми передбачені пунктом 15-1 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 № 1740.
Згідно з пунктом 15-3 Порядку № 1740 нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна. Документом, що підтверджує сплату збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, є платіжне доручення платника збору про перерахування сум збору на бюджетні рахунки для зарахування надходжень до державного бюджету, відкриті в головних управліннях Казначейства. Копія такого платіжного доручення зберігається в нотаріуса, який посвідчив договір.
23.09.2020 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 866 "Про внесення змін до Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій", якою, серед іншого, доповнив Порядок № 1740, а саме: пункт 15-2 підпунктами «в» і «г», відповідно до яких збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна не сплачується, якщо:
в) особа придбаває житло вперше, що підтверджується заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід'ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року);
г) особа перебуває у черзі на одержання житла, що підтверджується документом, виданим органом, до компетенції якого належить ведення обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов.
Пункт 15-3 доповнено абзацом такого змісту:
"Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється без документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна за наявності зазначених у підпунктах «в» і «г» пункту 15-2 цього Порядку інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування".
Постанова №866 набрала чинності 26.09.2020.
Таким чином, починаючи з 26.09.2020 шляхом внесення змін до Порядку №1740 держава створила дієвий механізм, за умови дотримання якого фізична особа, що придбаває житло вперше (та, відповідно, не є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі нерухомого житла), може не сплачувати збір при нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу такого житла.
Для цього фізична особа має подати нотаріусу три обов'язкові документи:
1) заяву про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя);
2) відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід'ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло,
3) дані про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року).
Отже, починаючи з 26.09.2020, в рамках Порядку № 1740, створено цілком дієвий механізм, за умови дотримання якого фізична особа, що придбаває житло вперше та, відповідно, не є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі нерухомого майна (житла), не сплачує збір при нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу.
Якщо ж особа помилково сплатила збір при посвідченні договору купівлі-продажу майна, то вона має право подати заяву до органу Пенсійного фонду України заяву про повернення коштів з бюджету на підставі Порядку № 787. Разом з тим, звертаючись після 26.09.2020 про повернення з бюджету помилково сплачених коштів, саме платник повинен надати докази на підтвердження того, що помилився, коли сплачувала збір, а саме передбачені підпунктом "в" пункту 15-2 Порядку № 1740 документи на підтвердження того, що він придбав житло вперше.
Суд не бачить підстав перекладати тягар доказування помилки особи на державу, яка з 26.09.2020 створила цілком доступний та дієвий механізм доказування цієї обставини.
Окрім того, у відповідності до частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд звертає увагу, що аналогічний правовий підхід застосовано Верховним Судом у постанові від 25.11.2021 року у справі № 280/9714/20, в якій зазначено наступне: "Якщо ж особа не скористалася цим механізмом на стадії посвідчення договору в нотаріуса та помилково сплатила збір, то вона вправі скористатися ним вже після посвідчення нотаріусом договору, подавши відповідному територіальному органу Пенсійного фонду визначені підпунктом «в» пункту 15-2 Порядку №1740 інформацію та пакет документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, для формування відповідного подання про повернення безпідставно сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. У разі отримання відмови особа може оскаржити таке рішення до суду".
Отже, особа, яка не скористалася механізмом щодо звільнення від сплати збору при купівлі житла вперше на стадії нотаріального посвідчення правочину та помилково сплатила збір, має право скористатися таким порядком вже після посвідчення нотаріусом договору купівлі-продажу житла шляхом звернення до територіального органу Пенсійного фонду України з відповідною заявою.
Водночас, позивачем не було враховано того, що як на стадії нотаріального посвідчення договору, так і на стадії звернення до пенсійного органу з заявою про повернення помилково сплачених коштів, обов'язковою умовою для звільнення від сплати збору є подання пакету документів, що складається з:
1) заяви; 2) відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; 3) дані про невикористання житлових чеків для приватизації.
У даному випадку, позивачем до заяви про повернення помилково сплаченого збору, яка була направлена до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, було додано лише інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, тоді як даних про невикористання житлових чеків для приватизації додано не було.
Позивачем не надано жодних пояснень у позовній заяві щодо обставин, які перешкоджали позивачу додати до заяви даних про невикористання житлових чеків для приватизації, тоді як подання такого документа є обов'язковим для звільнення від сплати збору.
При цьому відповідно до пункту 20 Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян", затвердженого наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16.12.2009 № 396, документом, що підтверджує невикористання громадянином житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки, видані органом приватизації за попередніми місцями проживання після 1992 року, щодо невикористання права на приватизацію державного житлового фонду (крім території проведення антитерористичної операції та тимчасово окупованої території).
Згідно офіційного веб порталу Центру надання адміністративних послуг м. Києва (https://kyivcnap.gov.ua/AdminServices/Details/430e3132-5020-4b0f-8dc2-c6ce63ef2d0c) послуга щодо видачі довідки щодо невикористання права на приватизацію державного житлового фонду надається структурними підрозділами з питань приватизації державного житлового фонду районних у м. Києві державних адміністрацій в кожному з районів міста Києва
Крім того, положеннями постанови Кабінету Міністрів України від 26.04.1993 № 305 "Про випуск в обіг приватизаційних житлових чеків" та Положення про порядок відкриття приватизаційних депозитних рахунків за житловими чеками та здійснення з них платежів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 27.08.2000 № 179, з метою використання житлових чеків за їх призначенням в установах Ощадбанку України відкриваються приватизаційні депозитні рахунки, на які зараховується повна номінальна вартість житлових чеків громадян. Облік операцій за депозитними рахунками в установах банку здійснюється за позабалансовими рахунками відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 11.09.2017 № 89 (зі змінами).
Отже, розпорядником інформації про залишки житлового чеку на відповідному позабалансовому рахунку є також Ощадбанк, який надає інформацію про наявність/відсутність особи у списках на приватизацію.
Враховуючи викладене, можна зробити висновок, що отримання даних про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду є стандартною адміністративною послугою, яку можливо вільно отримати в центрах надання адміністративних послуг, органах приватизації житлового майна та інших установах, а тому суд відхиляє доводи позивача щодо відсутності належного правового регулювання та неможливості отримання всіх документів, які передбачені підпунктом "в" пункту 15-2 Порядку № 1740.
Враховуючи викладене, позивачем не надано суду доказів подання до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві повного пакету документів, зазначеного у підпункті «в» пункту 15-2 цього Порядку, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Враховуючи те, що позивачем не доведено дотримання ним передбаченої Порядком № 1740 процедури звільнення від сплати збору при купівлі житла вперше ані на стадії нотаріального посвідчення правочину, ані на стадії звернення до пенсійного органу про повернення помилково сплаченого збору, суд вважає, що у спірних правовідносинах відповідачем не порушено прав позивача, протилежного судовим розглядом не встановлено, а позивачем не доведено.
До того ж суд звертає увагу, що вказаний Порядок № 1740 зі змінами жодним чином не звужує права позивача; пільга у вигляді звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування за придбання нерухомого майна вперше і надалі залишається чинною, натомість лише визначено порядок підтвердження факту придбавання житла вперше, який, у свою чергу, був відсутній до 26.09.2020.
Окремо, суд зауважує, що позивач не позбавлений права повторно звернутися до пенсійного органу із відповідною заявою про повернення помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з повним пакетом документів, що передбачений підпунктом «в» пункту 15-2 Порядку № 1740.
Керуючись статтями 241, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії - відмовити повністю.
Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України. Зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Р.О. Арсірій