ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
23 листопада 2022 року м. Київ № 640/22338/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Бояринцевої М.А., розглянувши у порядку спрощеного провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві
провизнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві та, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, прийнятих ухвалою суду від 18.10.2021 просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо не зарахування ОСОБА_1 до загального страхового стажу періодів роботи: з 24.08.1979 року по 29.04.1982 рік; з 22.01.1987 року по 08.10.1987 рік згідно записів у дублікаті трудової книжки та період навчання з 01.09.1976 року по 13.08.1979 у середньому професійно-технічному училищі №3 м. Олександрія Кіровоградської області;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком та зарахувати до загального страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи: з 24.08.1979 року по 29.04.1982 рік; з 22.01.1987 року по 08.10.1987 рік згідно записів у дублікаті трудової книжки та період навчання з 01.09.1976 року по 13.08.1979 у середньому професійно-технічному училищі №3 м. Олександрія Кіровоградської області, та здійснити перерахунок пенсії з дати подання заяви про призначення пенсії, а саме з 14.06.2021;
- стягнути на користь позивача витрати понесені ним по сплаті судового збору.
Мотивуючи позовні вимоги позивач вказує, що відповідачем протиправно не враховано до загального страхового стажу періоди його роботи: з 24.08.1979 року по 29.04.1982 рік; з 22.01.1987 року по 08.10.1987 рік згідно записів у дублікаті трудової книжки та період навчання з 01.09.1976 року по 13.08.1979 у середньому професійно-технічному училищі №3 м. Олександрія Кіровоградської області.
Представником відповідача подано відзив на позовну заяву, де останній стверджує про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову, вказуючи, що трудова книжка позивача містить неточності, закреслення, помилки, як і ім'я останнього, що вказано у дипломі про вищу освіту не відповідає ім'ю, яке зазначено у паспорті громадянина України.
Справа вирішується на підставі наявних в ній матеріалів.
Розглянувши подані матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом звертає увагу на наступне.
14.06.2021 ОСОБА_1 звернувся до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування».
Листом від 22.06.2021 №2600-0208-8/101676 ГУ ПФУ в м. Києві повідомило заявника, що на підставі поданих заявником документів та враховуючи індивідуальні відомості про застраховану особу, страховий стаж на дату звернення складає 24 роки 9 місяців 29 днів, що є недостатнім для призначення пенсії за віком.
У вказаному листі зазначено, що не зараховано до загального страхового стажу період роботи згідно наданої трудової книжки НОМЕР_1 , оскільки вона є дублікатом та на титульній сторінці відсутній підпис власника.
Водночас, як свідчать матеріали справи згідно поданої позивачем заяви від 28.07.2021 останнього взято на облік в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві (Деснянський район) та з 10.05.2021 призначено пенсію за віком, розмір якої обчислено відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Наведене викладено у листі ГУ ПФУ в м. Києві від 27.08.2021 №22731/22506/К-02/8-2600/21.
Також у листі ГУ ПФУ в м. Києві від 27.08.2021 №22731/22506/К-02/8-2600/21 зазначено, що пенсію обчислено з урахуванням страхового стажу 35 років 3 місяців 12 днів та заробітної плати визначеної за період роботи з 01.07.2000 по 31.05.2012, з 01.08.2013 по 31.10.2014, з 01.08.2015 по 31.03.2021, розмір пенсії становить - 4343,34 грн.
До страхового стажу не були враховані періоди роботи: з 24.08.1979 по 29.04.1982 (в записі про звільнення не зазначено посадову особу), з 22.01.1987 по 08.10.1987 (виправлення в даті звільнення) та період навчання з 01.09.1976 по 13.08.1979 (не відповідності імені із паспортними даним).
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд враховує наступне.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).
Згідно із частиною 1 статті 44 Закону №1058-IV призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.
Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (ч. 3 ст. 44 Закону № 1058-IV).
Статтею 1 Закону № 1058-IV регламентовано, що пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Відповідно до частини 1 статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
До страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв'язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону.
Період, протягом якого особа, яка підлягала загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття, отримувала допомогу по безробіттю (крім одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності), допомогу по частковому безробіттю, допомогу по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та матеріальну допомогу у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації, включається до страхового стажу.
Час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах.
Згідно із частиною 2 статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
У разі якщо за період з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2016 року в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування відсутні відомості, необхідні для обчислення страхового стажу військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), поліцейським, особам рядового і начальницького складу відповідно до цього Закону, страховий стаж обчислюється на підставі довідки про проходження військової служби та про сплачені суми страхових внесків.
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення пенсій врегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1, у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 року № 13-1 (далі Порядок № 22-1).
Пунктом 1.1 Порядку № 22-1 встановлено, що заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім'ї у зв'язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об'єднаного управління (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації).
За приписами пункту 2.1 Порядку № 22-1 документи, які додаються до заяви про призначення пенсії за віком: документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків або свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування; документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637; для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера у період до 01 січня 2016 року ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) до 01 липня 2000 року (додаток 1) із зазначенням у ній назв первинних документів, напідставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.
Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Суд зазначає, що приписами пункту 1.1. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 за № 58 (далі-Інструкції № 58) передбачено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п'ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.
Відповідно до пунктів 1.3, 1.4 Інструкції № 58 при влаштуванні на роботу працівники зобов'язані подавати трудову книжку, оформлену в установленому порядку.
Згідно із підпунктом 2.2 пункту 2 Інструкції № 58, заповнення трудової книжки вперше проводиться власником або уповноваженим ним органом не пізніше тижневого строку з дня прийняття працівника на роботу або прийняття студента вищого, учня професійно-технічного навчального закладу, що здобули професію (кваліфікацію) за освітньо-кваліфікаційним рівнем "кваліфікований робітник", "молодший спеціаліст", "бакалавр", "спеціаліст" та продовжують навчатися на наступному освітньо-кваліфікаційному рівні, на стажування.
Відповідно до пункту 2.4 Інструкції № 58 усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Пунктом 2.12. Інструкції № 58 після зазначення дати заповнення трудової книжки працівник своїм підписом завіряє правильність внесених відомостей.
Разом з тим, відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України "Про трудові книжки працівників" від 27.04.1993 № 301 відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, представництва іноземного суб'єкта господарювання. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність, а тому власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для позивача, а отже, не може впливати на його особисті права.
Отже, працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства, що не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії по віку чи інвалідності на загальних підставах, відтак суд не погоджується із діями відповідача щодо неврахування спірного трудового стажу позивача з підстав відсутності підтвердження довідками, які повинні були враховуватися підприємством при оформленні дубліката.
Вищенаведене узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеній у постанові №687/975/17 від 21.02.2018 та від 06.02.2018 по справі № 677/277/17.
Отже, беручи до уваги наведене суд вважає безпідставним не врахування ГУ ПФУ в м. Києві до страхового стажу позивача періодів роботи, а саме: з 24.08.1979 по 29.04.1982 (в записі про звільнення не зазначено посадову особу), з 22.01.1987 по 08.10.1987 (виправлення в даті звільнення), а відповідний стаж підлягає врахуванню до загального страхового стажу ОСОБА_1 .
Що ж стосується не врахування навчання позивача у період з 01.09.1976 по 13.08.1979, у зв'язку із невідповідністю імені із паспортними даним, суд вказує про наступне.
Як свідчать матеріали справи, у паспорті серія НОМЕР_2 , виданий 15.04.1999 зазначено ім'я позивача ОСОБА_1 . Вказане ім'я зазначено у інших документах, долучених позивачем до позовної заяви.
У той же час в матеріалах справи наявна копія диплому Державного комітету Ради Міністрів Української РСР по професійно-технічній освіті №202793 від 13.08.1979, де зміст останнього викладено двома мовами: української та російською. При цьому, ім'я позивача на українській мові зазначено як ОСОБА_3 , замість ОСОБА_1 .
Суд аналізуючи зміст вказаного диплому вважає, що особою, яка його заповнювала допущено помилку при перекладі ім'я позивача з російської на українську мову, проте вказана помилка, у взаємозв'язку із наявними документами в матеріалах справи не може позбавляти права ОСОБА_1 на зарахування до загального страхового стажу періоду навчання з 01.09.1976 по 13.08.1979.
Окрім цього суд зазначає, що у постанові від 21.02.2020 у справі № 291/99/17 Верховний Суд дійшов висновку, що «<…> перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі самі по собі не можуть бути підставою для відмови у неврахуванні заробітної плати при призначенні позивачу пенсії».
Отже, беручи до уваги наведене суд вважає протиправними дії ГУ ПФУ в м. Києві щодо не зарахування ОСОБА_1 до загального страхового стажу періодів роботи: з 24.08.1979 року по 29.04.1982 рік; з 22.01.1987 року по 08.10.1987 рік згідно записів у дублікаті трудової книжки і, наявність правових підстав для зобов'язання останнього зарахувати вказані періоди до загального страхового стажу.
При цьому суд звертає увагу позивача на те, що в даному випадку мало місце безпосередньо протиправні дії відповідача, а не бездіяльність останнього, а відтак позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення частково.
Вирішуючи ж позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача суд вкаже про наступне.
Згідно із частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Приймаючи наведене у сукупності суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії із дати її призначення, тобто з 10.05.2021, а не з 14.06.2021, як про те просить ОСОБА_1 , оскільки відповідно до листа ГУ ПФУ в м. Києві від 27.08.2021 №22731/22506/К-02/8-2600/21 пенсія йому призначена з 10.05.2021.
Згідно зі статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню частково.
Згідно із частиною 1 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Відповідно до частини 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Зважаючи на те, що адміністративний позов підлягає до задоволення частково, сума судового збору, яка підлягає відшкодуванню позивачу становить 454,00 грн.
Керуючись ст.ст. 2-5, 19, 72-77, 90, 139, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Позов ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ; адрес для листування: АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, б. 16, код ЄДРПОУ 42098368) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо не зарахування ОСОБА_1 до загального страхового стажу періодів роботи: з 24.08.1979 року по 29.04.1982 рік; з 22.01.1987 року по 08.10.1987 рік згідно записів у дублікаті трудової книжки та період навчання з 01.09.1976 року по 13.08.1979 у середньому професійно-технічному училищі №3 м. Олександрія Кіровоградської області.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком та зарахувати до загального страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи: з 24.08.1979 року по 29.04.1982 рік; з 22.01.1987 року по 08.10.1987 рік згідно записів у дублікаті трудової книжки та період навчання з 01.09.1976 року по 13.08.1979 у середньому професійно-технічному училищі №3 м. Олександрія Кіровоградської області.
4. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок ОСОБА_1 пенсії з дати призначення пенсії за віком, а саме з 10.05.2021.
5. В іншій частині позовних вимог - відмовити.
6. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, б. 16, код ЄДРПОУ 42098368) на користь ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ; адрес для листування: АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) сплачений ним судовий збір у сумі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) грн. 00 коп.
Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 КАС України.
Суддя М.А. Бояринцева