Рішення від 22.11.2022 по справі 640/20614/21

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2022 року м. Київ № 640/20614/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Келеберди В.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, у якому просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 16.11.2017 року, з урахуванням щомісячної додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 року № 889, на підставі довідки від 16 червня 2020 року № 305/483, довідки від 03.07.2020 року № 248/3/8/111д, Інформації наведеній у Додатку до вих. від 21.12.2020 № 248/3/8/687, Розрахунку виплаченої індексації грошового забезпечення наведеній у Додатку до вих. Від 03.03.2021 № 305/406;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити з 16.11.2017 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , з урахуванням щомісячної додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 року № 889, на підставі довідки від 16 червня 2020 року № 305/483, довідки від 03.07.2020 року № 248/3/8/111д, Інформації наведеній у Додатку до вих. від 21.12.2020 №248/3/8/687 із включенням до складу (розміру) грошового забезпечення, з якого призначається (обчислюється) пенсія, щомісячної додаткової грошової винагороди;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити з 16.11.2017, перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі розрахунку виплаченої індексації грошового забезпечення наведеній у додатку до вих. від 03.03.2021 № 305/406 із включенням до складу (розміру) грошового забезпечення, з якого призначається (обчислюється) пенсія, індексації грошового забезпечення.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що відповідачем було протиправно відмовлено у перерахунку пенсії з урахування щомісячної додаткової грошової допомоги, яка зазначена у довідках, виданих уповноваженими органами про складові грошового забезпечення. Крім того, позивач вважає, що відповідач не мав підстав для відмови в перерахунку пенсії з включенням до складу (розміру) грошового забезпечення, з якого призначається (обчислюється) пенсія, індексації грошового забезпечення.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.07.2021 відкрито провадження в справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).

06.08.2021 на виконання вимог ухвали суду, від відповідача надійшла належним чином засвідчена копія пенсійної справи ОСОБА_1 .

22.09.2021 відповідачем подано відзив на адміністративний позов, в якому ГУ ПФУ в м. Києві зазначає, що ст. 63 Закону № 2262-ХІІ, визначено виключний перелік видів складових грошового забезпечення військовослужбовця, на підставі яких здійснюється перерахунок пенсії. Водночас, відповідно до п. 1 постанови № 103 (у редакції, чинній на час перерахунку), визначено лише три види складових грошового забезпечення для перерахунку пенсії, а врахування інших видів грошового забезпечення цією постановою не передбачено.

Також, до суду від сторони позивача надійшла відповідь на відзив, в якому наголошується на безпідставності покладених в основу відзиву доводів та обґрунтувань. Тож, з дня призначення позивачу пенсії, до її розрахунку має бути включена та врахована додаткова грошова винагорода та індексація грошового забезпечення.

Вивчивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Як вбачається із матеріалів даної справи, позивач проходив військову службу в Збройних Силах України на різних посадах. Позивача було виключено зі списків особового складу частини, наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 253 від 15.11.2017.

З 16.11.2017 року позивачу було призначено пенсію за вислугу років, що підтверджується посвідченням ветерана військової служби Серія НОМЕР_2 .

З 03 вересня 2018 року, позивачу було встановлено 2 групу інвалідності, що підтверджується посвідченням Серії НОМЕР_3 .

При постановці на пенсійний облік, позивач надав на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві Грошовий атестат Серії ЗУ № 373754. Так, у грошовому атестаті ЗУ № 373754 вказано (п. 4.4 ), що до щомісячних додаткових видів грошового забезпечення входить щомісячна додаткова грошова винагорода у розмірі 60%.

Згідно з витягом зі звіту з Автоматизованої системи Розрахунку пенсій по пенсійній справі 2601039071, від 01.12.2017 р., для обчислення пенсії враховані такі види грошового забезпечення, а саме, основні види грошового забезпечення: посадовий оклад (ПО), оклад за військове звання (ОВЗ), процентна надбавки за вислугу років (НВР) в розмірі 40 % від суми посадового окладу та окладу за військове звання, та додаткові види грошового забезпечення (ДВГЗ): 1. надбавка 15% від ПО за роботу з таємними виробами, носіями, документами; 2. надбавка 50% за особливо важливі завдання від складу ОВГЗ; 3. премія 400% від ПО.

Проте, позивач вказує на те, що щомісячна додаткова грошова винагорода військовослужбовцю, передбаченої Постановою КМУ № 889 від 22 вересня 2010 р. і яка вказана у Грошовому атестаті ЗУ № 373754, не була врахована при нарахуванні пенсії.

Позивач звернувся на адресу Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України (ФУ ГШ ЗС України) з проханням надати довідку про основні та додаткові види грошового забезпечення, а також про здійсненні інші додаткові види грошового забезпечення за 24 місяці перед звільненням.

16.06.2020 року, позивачем було отримано від ФУ ГШ ЗС України Довідку № 305/483 від 16.06.2020 року про виплати здійснені, ОСОБА_1 за 23 місяця перед звільненням. В довідці № 305/483, вказано, що ОСОБА_1 протягом 23 місяців до звільнення, було нарахована та виплачена щомісячна додаткова грошова винагорода (в розмірі 60% від ГЗ) в наступних розмірах: січень 2016 - 1019,76 грн.; лютий 2016 - 4309,13 грн.; березень 2016 - 4343,75 грн; з квітня 2016 по липень 2017 - 4418.70 грн. щомісячно; серпень 2017 - жовтень 2017 року - 4476,30 грн. щомісячно; листопад 2017 - 2238,17 грн. Всього: 100376,29 грн.

Надалі, позивачем було направлено на адресу відповідача лист, в якому він звернувся з проханням перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди на підставі довідки № 305/483 від 16.06.2020.

Згідно відповіді відповідача від 14.07.2020 № 2600-0312-8/95807, зазначено, що зважаючи на те, що в статті 43 Закону та пункті 7 Постанови КМУ № 393 не зазначені такі види грошового забезпечення, як щомісячна додаткова грошова винагорода, її не може бути враховано до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється розмір пенсії відповідно до Закону.

Також, позивач звернувся на адресу Департаменту фінансів Міністерства оборони України (ДФ МО України) з проханням надати довідку про основні та додаткові види грошового забезпечення за грудень 2015 та січень 2016 року, на що, отримано відповідь № 248/3/8/354 від 03.07.2021 року про надання довідки про суми нарахованих і виплачених основних та додаткових видів грошового забезпечення.

Позивачем було направлено на адресу відповідача лист, в якому він звернувся з проханням перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди на підставі Довідки № 305/483 від 16.06.2020 та Довідки № 248/3/8/111д від 03.07.2020 року про виплати здійснені, ОСОБА_1 за грудень та січень 2015 року, на що, отримав відповідь № 19619-20058/Р-02/8-2600/20 про відмову в задоволенні заяви. Також, позивач просив перерахувати та виплатити пенсію з урахуванням індексації грошового забезпечення, проте також отримав відмову в задоволенні таких вимог.

Позивач вважає, що відмова відповідача провести перерахунок пенсії на підставі довідок, з урахуванням щомісячної додаткової грошової допомоги та індексації грошового забезпечення, є протиправною, що і зумовило звернення до суду з даним позовом.

При вирішенні спору, суд виходить з наступного.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни здійснюється Законом України 25 березня 1992 року № 2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон № 2232-XII).

Відповідно до норм частини другої статті 2 Закону № 2232-XII, порядок проходження громадянами України військової служби, їх права та обов'язки визначаються цим Законом, відповідними положеннями про проходження військової служби громадянами України, які затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з приписами статті 40 Закону № 2232-XII, гарантії правового і соціального захисту громадян України, які виконують конституційний обов'язок щодо захисту Вітчизни, забезпечуються відповідно до законів України «Про Збройні Сили України», «;Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «;Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються із служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей» та іншими законами.

Права, пільги та соціальні гарантії військовослужбовців визначаються Законом України від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-ХІІ).

Так, частиною першою статті 9 Закону № 2011-ХІІ, визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

При цьому, частиною другою вказаної статті встановлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Згідно з пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Відповідно до частини другої статті 15 Закону № 2011-ХІІ, військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення з військової служби за віком, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв'язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, а також у зв'язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.

Підпунктом 2 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій» (далі - Постанова № 889) встановлено військовослужбовцям Збройних Сил (крім тих, що зазначені у підпункті 1 цього пункту, та військовослужбовців строкової військової служби) щомісячну додаткову грошову винагороду: з 1 квітня 2013 року - у розмірі, що не перевищує 20 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 вересня 2013 року - у розмірі, що не перевищує 40 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 січня 2014 року - у розмірі, що не перевищує 60 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 квітня 2014 року - у розмірі, що не перевищує 80 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 липня 2014 року - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення.

Конституційний Суд України у рішенні від 17 березня 2004 року № 7-рп/2004 (справа про соціальний захист військовослужбовців та працівників правоохоронних органів), вказав, що визначений законами України відповідно до положень статті 17 Конституції України комплекс організаційно-правових та економічних заходів, спрямованих на забезпечення соціального захисту військовослужбовців та працівників правоохоронних органів, зумовлений не їх непрацездатністю або відсутністю достатніх засобів для існування (стаття 46 Конституції України), а особливістю професійних обов'язків, пов'язаних з ризиком для життя та здоров'я, певним обмеженням конституційних прав і свобод, у тому числі і права заробляти матеріальні блага для забезпечення собі і своїй сім'ї рівня життя, вищого за прожитковий мінімум. Тобто соціальні гарантії військовослужбовців та працівників правоохоронних органів випливають з характеру покладених на них службових обов'язків у зв'язку з виконанням ними державних функцій.

Щомісячна додаткова грошова винагорода, передбачена постановою № 889, виплачувалась позивачу постійно щомісяця з грудня 2015 року по листопад 2017 року, та відповідно до якої, така винагорода виплачена позивачу кожний місяць (60%).

Однак, додаткову грошову винагороду до складу грошового забезпечення, з якого призначається/перераховується пенсія, не було враховано пенсійним органом при розрахунку пенсійної виплати позивача.

Також, суд наголошує на тому, що довідки, видані уповноваженим органом на прохання позивача, містять вказану складову.

Суд враховує, що питання складу грошового забезпечення військовослужбовців було предметом розгляду Великої Палати Верховного Суду у справі № 522/2738/17. Приймаючи постанову від 06.02.2019 у вказаній справі, Велика Палата Верховного Суду дійшла таких висновків. Згідно з частинами другою, третьою статті 9 Закону № 2011-ХІІ, до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Таким чином, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових: 1) посадовий оклад; 2) оклад за військовим званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення; 4) одноразові додаткові види грошового забезпечення. Тобто, до грошового забезпечення військовослужбовців, як обрахункової величини, не включаються одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць. Такий принциповий підхід застосовується незалежно від виду виплат.

Таким чином, оскільки щомісячна додаткова грошова винагорода нараховувалась і виплачувалась позивачу щомісяця, підстави вважати таку винагороду одноразовим видом грошового забезпечення відсутні.

За наведеного правового регулювання та обставин справи., суд вважає, що відповідач протиправно не здійснив перерахунок та виплату пенсії позивача, з урахуванням складових щомісячної додаткової грошової допомоги, яка була включена уповноваженим органом, а тому, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 51 Закону № 2262-ХІІ, перерахунок пенсій, визначених особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.

З позовної заяви слідує, що позивач просить суд зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату пенсії позивача з урахуванням щомісячної додаткової грошової допомоги з дати постановки на пенсійний облік. Тож, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню з 16.11.2017, тобто з дати призначення пенсії, адже грошовий атестат наданий при призначенні позивачу пенсії, місить таку складову як щомісячна додаткова грошова допомога, проте її не було враховано відповідачем.

У частині позовних вимог про зобов'язання відповідача здійснити з 16.11.2017, перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі розрахунку виплаченої індексації грошового забезпечення наведеній у додатку до вих. від 03.03.2021 № 305/406 із включенням до складу (розміру) грошового забезпечення, з якого призначається (обчислюється) пенсія, індексації грошового забезпечення, суд зазначає таке.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України, врегульовано Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 №1282-ХІІ (надалі - Закон № 1282-ХІІ).

Згідно зі статтею 1 Закону № 1282-ХІІ, індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Приписами статті 2 Закону № 1282-ХІІ, передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема оплата праці (грошове забезпечення).

Отже, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій, спрямованою на підтримання купівельної спроможності населення України шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. При цьому, проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Враховуючи, що індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, а не тільки грошове забезпечення військовослужбовців, а також те, що здійснення індексації врегульовано окремим законом, до якого стаття 9 Закону № 2011-ХІІ, містить відсилочну норму, суд дійшов до висновку, що механізм індексації має універсальний характер і питання її врахування до складу грошового забезпечення для призначення пенсії за вислугу років не регулюється положеннями Закону № 2011-XII або Закону № 2262-ХІІ.

Незважаючи на наявність спеціального законодавства, зокрема, Закону № 2262-ХІІ та відповідних підзаконних нормативних актів, якими регулюються відносини щодо обчислення (призначення, перерахунку) пенсій військовослужбовцям та наявність спеціального законодавства, зокрема, Закону № 2011-ХІІ, яким імперативно визначаються види (складові) грошового забезпечення військовослужбовців, які, натомість, не врегульовують питання віднесення індексації грошового забезпечення до видів грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, при вирішенні цього питання слід субсидіарно застосовувати положення спеціальних законів щодо механізму проведення індексації, її мети та правової природи (суті), зокрема, Закону № 1282-ХІІ.

Субсидіарне застосування зазначених норм права дає підстави для правового висновку, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку пенсії за вислугу років, що забезпечує дотримання пенсійних прав осіб, звільнених з військової служби, як складової конституційного права на соціальний захист. В іншому випадку, не врахування індексації при обрахунку пенсії за вислугу років призвело б до застосування для визначення розміру пенсії знеціненого грошового забезпечення.

Такий висновок не суперечить правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, висловленій у постанові від 06.02.2019 у справі № 522/2738/17, оскільки питання включення до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, отриманої індексації грошового забезпечення, не було предметом розгляду у даній справі.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03.04.2019 у справі № 638/9697/17.

Враховуючи, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому, вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку пенсії за вислугу років, що забезпечує дотримання пенсійних прав осіб, звільнених з військової служби, як складової конституційного права на соціальний захист.

Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 30 вересня 2019 року у справі № 750/9785/16-а, від 20 листопада 2019 року у справі № 522/11257/16-а та від 09 жовтня 2020 року № 686/10044/17.

Таким чином, враховуючи вищенаведені положення, суд вказує про протиправність дій Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо відмови у перерахунку пенсії позивачу, з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди та індексації за останні 24 місяці служби підряд перед звільненням, які входили до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії з дати її призначення, з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди та індексації за останні 24 місяці служби підряд перед звільненням, які входили до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія.

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведено правомірність своєї поведінки з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов підлягає задоволенню.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 242 - 246, 255, 263 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 16.11.2017 року, з урахуванням щомісячної додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 року № 889, на підставі довідки від 16 червня 2020 року № 305/483, довідки від 03.07.2020 року № 248/3/8/111д, Інформації наведеній у Додатку до вих. від 21.12.2020 № 248/3/8/687, Розрахунку виплаченої індексації грошового забезпечення наведеній у Додатку до вих. Від 03.03.2021 № 305/406.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити з 16.11.2017 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , з урахуванням щомісячної додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 року № 889, на підставі довідки від 16 червня 2020 року № 305/483, довідки від 03.07.2020 року № 248/3/8/111д, Інформації наведеній у Додатку до вих. від 21.12.2020 № 248/3/8/687 із включенням до складу (розміру) грошового забезпечення, з якого призначається (обчислюється) пенсія, щомісячної додаткової грошової винагороди.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити з 16.11.2017, перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі розрахунку виплаченої індексації грошового забезпечення наведеній у додатку до вих. від 03.03.2021 № 305/406 із включенням до складу (розміру) грошового забезпечення, з якого призначається (обчислюється) пенсія, індексації грошового забезпечення.

За приписами статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Порядок та строки подання апеляційної скарги врегульовано приписами статей 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 )

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (ЄДРПОУ 42098368, 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16)

Суддя В.І. Келеберда

Попередній документ
107488081
Наступний документ
107488083
Інформація про рішення:
№ рішення: 107488082
№ справи: 640/20614/21
Дата рішення: 22.11.2022
Дата публікації: 28.11.2022
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Окружний адміністративний суд міста Києва
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них; осіб, звільнених з публічної служби
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Залишено без руху (19.06.2023)
Дата надходження: 08.02.2023
Предмет позову: про визнання протиправними дій та зобов’язання вчинити певні дії