ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
22 листопада 2022 року м. Київ № 826/28238/15
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Келеберди В.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась ОСОБА_2 з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича, у якому просила суд:
визнати протиправними та скасувати рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича, які оформлені відповідними наказами та/або рішеннями та/або протоколами, і якими договір № 006-29518-140215 банківського вкладу (депозиту) "Лояльний" у доларах США від 14.02.2015, що укладений між Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" та ОСОБА_2 , вважається нікчемним та/або визнано нікчемним та/або до нього вирішено застосувати наслідки нікчемності договорів (правочинів), в тому числі визнати протиправним та скасувати рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича в частині визнання нікчемним договору № 006-29518-140215 банківського вкладу (депозиту) "Лояльний" у доларах США від 14.02.2015 та застосування до нього наслідків нікчемності правочину (договору), яке оформлене наказом № 813 від 16.09.2015 (в тому числі додатки до нього);
визнати протиправними дії уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича щодо не включення відомостей про ОСОБА_2 до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом у Публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, згідно договору № 006- 29518-140215 банківського вкладу (депозиту) "Лояльний" у доларах США від 14.02.2015. що укладений між Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" та ОСОБА_2 ;
зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича включити до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, відомості про ОСОБА_2 за договором № 006-29518-140215 банківського вкладу (депозиту) "Лояльний" у доларах США від 14.02.2015, що укладений між нею та Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" та подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_2 , як вкладника, якому необхідно здійснити виплату відшкодування за договором № 006-29518-140215 банківського вкладу (депозиту) "Лояльний" у доларах США від 14.02.2015 за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Обґрунтування заявлених позовних вимог обумовлено відсутністю доказів на підтвердження того, що договір банківського вкладу (депозиту), укладений між позивачем та Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк", є нікчемним в силу положень Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", тому є підстава для визнання протиправними дій уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. В силу положень статті 27 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", в уповноваженої особи після отримання постанови Правління Національного банку України "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" від 2 жовтня 2015 року № 664, виник обов'язок щодо формування та подачі до Фонду повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, з включенням до такого переліку відомостей про відшкодування коштів позивачу як вкладнику за договором банківського вкладу (депозиту) Проте, такий обов'язок уповноваженою особою виконано не було у зв'язку з безпідставним віднесенням договору до категорії нікчемних правочинів.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.01.2016 відкрито провадження в справі та призначено судовий розгляд.
11.02.2016 до суду від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб надійшли заперечення на адміністративний позов. (а.с. 34-35)
Також, до суду від Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича надійшли заперечення проти адміністративного позову. (а.с. 41-45)
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.02.2016 зупинено провадження у справі № 826/28238/15 до встановлення правонаступника (спадкоємця) померлої ОСОБА_2 .
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.11.2020 клопотання ОСОБА_1 про заміну сторони позивача у справі та поновлення провадження задоволено, здійснено процесуальне правонаступництво позивача у справі, замінивши ОСОБА_2 на ОСОБА_1 , поновлено провадження у справі, ухвалено продовжувати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.11.2020 закрито провадження в адміністративній справі № 826/28238/15 за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання протиправними дій та рішення, зобов'язання вчинити дії, в частині позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування рішення Уповноваженої особи ПАТ «Дельта Банк», викладеного у формі наказу № 813 від 16 вересня 2015 року в частині визнання нікчемним Договору банківського вкладу (депозиту) «Лояльний» у доларах США № 006-29518-140215 від 14 лютого 2015 року, укладеного між ОСОБА_2 та ПАТ «Дельта Банк».
Вивчивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Як вбачається із матеріалів даної справи, між ОСОБА_2 та Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" укладено договір № 006-29518-140215 банківського вкладу (депозиту) "Лояльний" у доларах США (копія додається), відповідно до умов якого, банк відкриває вкладнику вкладний (депозитний) рахунок № НОМЕР_1 , на який залучає вклад в сумі 7500,00 доларів США на строк до 16.03.2015 та зобов'язується сплачувати вкладнику проценти у розмірі 5,5 відсотків річних.
Зарахування на вкладний (депозитний) рахунок грошових сум для вкладника від третьої особи у випадках, передбачених нормами діючого законодавства України таабо продуктами банку дозволяється п. 5.11 "Правил банківського обслуговування фізичних осіб у ПАТ "Дельта Банк", затверджених протоколом Ради Директорів ПАТ "Дельта Банк" № 14 від 20.03.2013 (із змінами та доповненнями, затвердженими протоколом Ради Директорів № 1 від 14.01.2015).
На виконання зобов'язальних відносин, які існували між ОСОБА_3 та позивачем, ОСОБА_3 здійснила переказ 7500,00 доларів США на вкладний рахунок позивача № НОМЕР_1 , що підтверджується платіжним дорученням № 45907027 від 16.02.2015.
Кошти на депозитний рахунок позивача, який відкритий йому на виконання банком умов вище вказаного договору банківського вкладу, надійшли з поточного рахунку ОСОБА_3 за розпорядженням ОСОБА_3 належними їй коштами, шляхом ініційованого ОСОБА_3 , та виконаного банком внутрішньобанківського переказу у відповідності до положень Закону № 2346-111. Прийняття та здійснення ініційованого ОСОБА_3 переказу засвідчено штампами та підписами відповідального виконавця та контролера банку на паперовому носії доручення платника - вищевказаному платіжному дорученні.
Грошові кошти в сумі 7500,00 доларів США надійшли на рахунок позивача і після набрання чинності вказаним договором, банк почав його виконувати.
Позивачем зазначено, що зателефонувавши до банків-агентів, позивач з'ясував що він відсутній у списках на виплату грошових коштів у межах гарантованої державою суми. У відділенні ПАТ «Дельта Банк» позивачу усно повідомили, що його вклад "нікчемний".
У подальшому, позивач отримав повідомлення про нікчемність правочину № 8821/1201 від 23.09.2015, яким його було повідомлено про те, що вказаний вище договір банківського вкладу (депозиту), є нікчемним відповідно до п.7 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Проте, позивач наголошує на тому, що у вказаному повідомленні відсутні будь-які посилання на рішення (накази, протоколи, тощо), якими вказаний договір виявлено та визначено як нікчемний, якими вирішено застосувати наслідки нікчемного (недійсного) правочину (договору).
Листом ПАТ "Дельта Банк" № 05-3102254 від 06.11.2015, позивачу повідомили про те, що вказаний депозитний договір є нікчемним відповідно до п.7 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" До вказаного договору застосовано наслідки нікчемності згідно наказу Уповноваженої особи № 813 від 16.09.2015.
При цьому, сума вкладу позивача перерахована (повернута) ОСОБА_3 внаслідок нікчемності договору банківського вкладу.
Позивач, вважаючи протиправними рішення відповідача щодо визнання нікчемними правочинів, що стало підставою для невнесення її до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду у розмірі, гарантованих державою, звернулася до суду з цим позовом.
При вирішенні спору, суд виходить з наступного.
Постановою правління Національного банку України «Про віднесення публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних» від 02.03.2015 № 150 ПАТ «Дельта Банк» віднесено до категорії неплатоспроможних.
02.03.2015 виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення «Про запровадження тимчасової адміністрації у публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк» № 51, на підставі якого, з 03.03.2015 розпочато процедуру виведення ПАТ «Дельта Банк» з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації строком на три місяці з 03.03.2015 по 02.06.2015 включно та призначено уповноважену особу Фонду - провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Кадирова Владислава Володимировича.
У подальшому, до рішення виконавчої дирекції Фонду від 02.03.2015 № 51 «Про запровадження тимчасової адміністрації у публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк» було внесено зміни, відповідно до яких пункт 2 цього рішення викладений у такій редакції: «Тимчасову адміністрацію запровадити строком на шість місяців з 03.03.2015 по 02.09.2015 включно».
Рішенням виконавчої дирекції Фонду «Про продовження строків здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Дельта Банк» від 03.08.2015 № 147 строки здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Дельта Банк» продовжено по 02.10.2015 включно.
У подальшому, 02.10.2015 Правлінням НБУ прийнято постанову № 664 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Дельта Банк». Відповідно до вказаної постанови, виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 02.10.2015 року № 81 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Дельта Банк» та призначено уповноважену особу Фонду - провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможноссті банків Кадирова В.В., якій делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ «Дельта Банк» на два роки з 05.10.2015 по 04.10.2017.
05.10.2015 на офіційному сайті Фонду опубліковано оголошення про те, що із 08.10.2015 він розпочинає виплати коштів вкладникам ПАТ «Дельта Банк», а відповідно до оголошення від 07.10.2015 Фонд повідомив що для отримання коштів вкладниками ПАТ «Дельта Банк» з 08.10.2015 до 18.11.2015 включно можуть звертатись до установ банків-агентів Фонду: АТ «Ощадбанк», АТ «Укрсімбанк», АБ «Укргазбанк».
У вказаних банків-агентів позивачем з'ясовано, що вона відсутня у списках на виплату грошових коштів у межах гарантованої державою суми згідно з вище вказаним договором банківського вкладу.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом № 4452-VI (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Частиною першою статті 3 Закону № 4452-VI, визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
Згідно з положеннями частини першої статті 26 Закону № 4452-VI, Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми, встановленої адміністративною радою Фонду на дату прийняття такого рішення незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Фонд не відшкодовує кошти: передані банку в довірче управління; за вкладом у розмірі менше 10 гривень; за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред'явника.
Виконання зобов'язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов'язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.
Згідно з положеннями статті 27 Закону № 4452-VI, уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.
Протягом шести днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур'єр», «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.
Отже, Закон № 4452-VI, пов'язує можливість реалізації права на відшкодування суми коштів за вкладом разом з нарахованими на дату віднесення банку до категорії неплатоспроможних відсотками з настанням таких обставин: 1) прийняття Національним банком України рішення про віднесення відповідного банку до категорії неплатоспроможних (у разі, якщо на дату прийняття такого рішення дія договору банківського вкладу закінчилась) або рішення про відкликання банківської ліцензії; 2) наявність на дату віднесення банку до категорії неплатоспроможних у фізичної особи банківського вкладу (рахунку) за договором, укладеним до вказаної дати; 3) наявність на зазначеному банківському вкладі фізичної особи коштів разом з нарахованими відсотками на суму не менше 10 грн; 4) включення уповноваженою особою Фонду фізичної особи до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми коштів за вкладами, з визначенням конкретної суми відшкодування; 5) затвердження виконавчою дирекцією Фонду реєстрів вкладників, які мають право на відшкодування сум коштів за банківськими вкладами, відповідно до складеного уповноваженою особою Фонду переліку вкладників; 6) опублікування Фондом оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур'єр», «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет, що здійснюється не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Відповідно до норм частини першої статті 34 Закону № 4452-VI, Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації в банку на наступний робочий день після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.
Процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом, відповідно до пункту 16 частини першої статті 2 Закону № 4452-VI, називається тимчасовою адміністрацією.
Відповідно до частини другої статті 34 Закону № 4452-VI, не пізніше наступного робочого дня після початку тимчасової адміністрації Фонд розміщує інформацію про запровадження тимчасової адміністрації в банку на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет і не пізніше ніж через 10 днів публікує її в газетах «Урядовий кур'єр» або «Голос України».
Частинами третьою, п'ятою цієї статті, також передбачено, що виконавча дирекція Фонду не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних призначає з числа працівників Фонду уповноважену особу Фонду. Уповноважена особа Фонду повинна відповідати вимогам, встановленим Фондом. Рішення про призначення уповноваженої особи Фонду доводиться Фондом до головного офісу банку та до кожного відокремленого підрозділу банку негайно. Під час тимчасової адміністрації Фонд має повне і виняткове право управляти банком відповідно до цього Закону, нормативно-правових актів Фонду та вживати дії, передбачені планом врегулювання.
Відповідно до частини першої статті 36 Закону № 4452-VI, з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.
За частиною третьою цієї ж статті правочини, вчинені органами управління та керівниками банку після початку процедури виведення Фондом банку з ринку, є нікчемними.
Частиною п'ятою статті 36 Закону № 4452-VI, перебачено, що під час тимчасової адміністрації не здійснюється: 1) задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку; 2) примусове стягнення майна (у тому числі коштів) банку, накладення арешту та звернення стягнення на майно (у тому числі кошти) банку (виконавче провадження щодо банку зупиняється, у тому числі знімаються арешти, накладені на майно (у тому числі на кошти) банку, а також скасовуються інші вжиті заходи примусового забезпечення виконання рішення щодо банку); 3) нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також зобов'язань перед кредиторами, у тому числі не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов'язань банку; 4) зарахування зустрічних вимог, у тому числі зустрічних однорідних вимог, припинення зобов'язань за домовленістю (згодою) сторін (у тому числі шляхом договірного списання), поєднанням боржника і кредитора в одній особі; 5) нарахування відсотків за зобов'язаннями банку перед вкладниками та кредиторами.
Разом із тим, у силу пункту 5 частини шостої цієї ж статті, обмеження, встановлене пунктом 1 частини п'ятої цієї статті, не поширюється на зобов'язання банку, зокрема, щодо виконання операцій з виплати переказу коштів фізичних та юридичних осіб, що надійшли на їхні рахунки з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач уклала з ПАТ «Дельта Банк» договір банківського вкладу (депозиту) та на відповідному рахунку позивача розміщено грошові кошти у розмірі 7500,00 доларів США. Отже, у розумінні закону, позивач є вкладником.
Укладення вказаного договору та зарахування коштів на рахунок позивача відбулись 16.02.2015, тобто, до початку віднесення ПАТ «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних та запровадження тимчасової адміністрації (02.03.2015).
Закон № 4452-VI визначає порядок складання уповноваженою особою Фонду переліку вкладників, які мають право на відшкодування сум коштів за банківськими вкладами, а також підстави та умови, за наявності яких відшкодування суми коштів за банківським вкладом фізичним особам за рахунок коштів Фонду не здійснюється.
Так, згідно з положеннями статей 37, 38 Закону № 4452-VI, Фонд або його уповноважена особа наділені повноваженнями щодо виявлення факту нікчемності правочинів шляхом здійснення перевірки вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою статті 38 цього Закону.
Правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, зокрема, з підстав укладення банком правочинів (у тому числі договорів), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку (пункт 7 частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI).
Зі змісту даної норми вбачається, що пункт 7 частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI, не може бути застосованим до договору, укладеного між позивачем та ПАТ «Дельта Банк», оскільки на підставі цього договору, у позивача не виникло переваг (пільг) стосовно інших кредиторів банку, а також умови цього договору не передбачають обов'язків банку перерахувати кошти або передати майно позивачу.
Відтак, метою пункту 7 частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI, є недопущення зменшення активів банку або якості (ліквідності) таких активів на шкоду інших кредиторів, а також захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків.
Суд зазначає, що на позивача у цій справі поширюється конституційний принцип «для особи приватного права дозволено все, що не заборонено законом», який закріплений в частині першій статті 19 Конституції України та сформульований наступним чином: правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Тоді, як застосовуючи частину третю статті 38 Закону № 4452-VI, Фонд або його уповноважена особа зобов'язані дотримуватися положень частини другої статті 19 Конституції України, відповідно до якої, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Забезпечуючи виконання статті 38 Закону № 4452-VI, відповідач, фактично, позбавлений дискреційних повноважень, під якими слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Тобто, дискреційним є право суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною.
Крім того, суд враховує, що відповідач не довів належними та допустимими доказами того, що у момент укладення договору банківського вкладу та здійснення транзакції ПАТ «Дельта Банк» щодо зарахування суми коштів на депозитний рахунок, позивач отримав перевагу стосовно інших вкладників банку та не обґрунтував, у чому така перевага полягала.
Відповідно до норм частин першої та третьої статті 1066 ЦК України, за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.
Отже, законодавство не передбачає обмежень для визнання особи вкладником банку у випадках перерахування коштів на її користь іншим клієнтом за договором банківського рахунку. При цьому, і положення статті 2 Закону № 4452-VI, визначають, що вкладом вважаються кошти, які надійшли до банку як безпосередньо від вкладника, так і для нього.
Таким чином, позивач є вкладником у розумінні приписів статті 2 Закону № 4452-VI, вклад розміщено на рахунку в ПАТ «Дельта Банк» до запровадження тимчасової адміністрації, а тому, він підпадає під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі статті 26 Закону №4452-VI. При цьому, уповноваженою особою Фонду не наведено правових підстав для невключення позивача до переліку вкладників ПАТ «Дельта Банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до приписів Закону № 4452-VI.
Відтак, позивач є особою, яка набула право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, і невключення інформації про позивача, як вкладника банку до переліку протягом трьох днів з дня отримання рішення про відкликання банківської ліцензії дає підстави для зобов'язання уповноваженої особи Фонду подати до Фонду додаткову інформацію щодо позивача як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ «Дельта Банк» за рахунок Фонду.
Вказана правова позиція викладена і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 у справі № 802/351/16-а.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено наявності правових підстав вважати спірний договір банківського вкладу, укладений між позивачем та ПАТ «Дельта Банк» нікчемним та, відповідно, застосовувати наслідки нікчемності до даного договору, так само, як не доведено наявність інших правових підстав, визначених Законом № 4452-VI, для невключення позивача до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми вкладу за рахунок коштів Фонду.
З урахуванням наведеного, позивач є особою, яка набула право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду, і невключення інформації про позивача, як вкладника банку до переліку протягом трьох днів з дня отримання рішення про відкликання банківської ліцензії, дає підстави для зобов'язання уповноваженої особи Фонду на здійснення ліквідації ПАТ «Дельта банк» включити додаткову інформацію про позивача до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду.
Згідно з частиною 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 1 статті 73 КАС України, встановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Положеннями частини 1 статті 77 КАС України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).
Суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки адміністративний позов підлягає задоволенню, судовий збір сплачений позивачем підлягає стягненню на його користь з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 139, 242 - 246, 255 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича щодо не включення відомостей про ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом у Публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, згідно договору № 006- 29518-140215 банківського вкладу (депозиту) "Лояльний" у доларах США від 14.02.2015. що укладений між Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" та ОСОБА_2 .
Зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича включити до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, додаткові відомості про ОСОБА_1 за договором № 006-29518-140215 банківського вкладу (депозиту) "Лояльний" у доларах США від 14.02.2015, та подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_1 , як вкладника, якому необхідно здійснити виплату відшкодування за договором № 006-29518-140215 банківського вкладу (депозиту) "Лояльний" у доларах США від 14.02.2015 за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Стягнути на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1461,60 грн. (одна тисяча чотириста шістдесят одна гривня 60 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
За приписами статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Порядок та строки подання апеляційної скарги врегульовано приписами статей 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повне найменування сторін:
Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 )
Відповідачі: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадиров Владислав Володимирович (ЄДРПОУ 21708016, 01032, м. Київ, бульвар Т.Шевченка, 33б)
Суддя В.І. Келеберда