Рішення від 22.11.2022 по справі 640/5612/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2022 року м. Київ № 640/5612/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Келеберди В.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Київський завод по виготовленню технологічного обладнання для агропромислового комплексу» до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС України про визнання протиправними дій, -

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Приватне акціонерне товариство «Київський завод по виготовленню технологічного обладнання для агропромислового комплексу» з позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС України про визнання протиправними дій.

Ухвалою суду від 19.03.2020 року позовну заяву залишено без руху, надано позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали.

На виконання вимог зазначеної ухвали, на адресу суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків з додатками до нього.

Відповідно до вказаної заяви, Приватне акціонерне товариство "Київський завод по виготовленню технологічного обладнання для агропромислового комплексу" звертається до суду із позовом до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про визнання протиправними дій Головного управління Державної податкової служби у місті Києві щодо формування Приватному акціонерному товариству "Київський завод по виготовленню технологічного обладнання для агропромислового комплексу" вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ю-4520-17 від 15.01.2020 року зі сплати єдиного внеску.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.02.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

В обґрунтування позовних вимог зазначено про те, що Головним управлінням Державної податкової служби у м. Києві здійснюються протиправні дії щодо формування Приватному акціонерному товариству «Київський завод по виготовленню технологічного обладнання для агропромислового комплексу» (ПрАТ «ТОДАК») вимог про сплату боргу (недоїмки) № Ю-4520-17 зі сплати єдиного внеску за один і той же період.

26.05.2021 до суду від Головного управління Державної податкової служби в місті Києві надійшов відзив на позовну заяву, в якому, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, представник відповідача наголошує на тому, що відповідно поданих Звітів про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, надбавки, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування позивача, станом на 01.10.2013 р. Пенсійним фондом України передано заборгованість зі сплати єдиного внеску в розмірі 1575720,30 грн. (в заборгованість включено залишок не сплаченої пені в розмірі 296678,79 грн.); за період з 01.10.2013 року по 31.12.2013 рік нараховано єдиного внеску в сумі 188678,92 грн. та сплачено в сумі 44449,10 грн.; за період з 01.01.2014 року по 31.12.2014 рік нараховано єдиного внеску в сумі 516344,31 грн. та сплачено в сумі 301031,87 грн.; за період з 01.01.2015 року по 31.12.2015 рік нараховано єдиного внеску в сумі 113116,87 грн. та сплачено в сумі 338577,16 грн.; за період з 01.01.2016 року по 31.12.2016 рік нараховано єдиного внеску в сумі 21259,74 грн. та сплачено в сумі 25745,62 грн.; за період з 01.01.2017 року по 31.12.2017 рік нараховано єдиного внеску в сумі 33525,49 грн. та сплачено в сумі 37482,23 грн.; за період з 01.01.2018 року по 31.12.2018 рік нараховано єдиного внеску в сумі 36046,79 грн. та сплачено в сумі 36046,79 грн.; за період з 01.01.2019 року по 31.12.2019 рік нараховано єдиного внеску в сумі 38434,73 грн. та сплачено в сумі 27244,80 грн.; за період з 01.01.2020 року по 31.12.2020 рік нараховано єдиного внеску в сумі 37591,63 грн. та сплачено в сумі 0,00 грн.; за період з 01.01.2021 року по 12.03.2021 рік нараховано єдиного внеску в сумі 2250,58 грн. та сплачено в сумі 0,00 грн. Разом з тим, ДПІ у Оболонському районі ГУ ДПС у м. Києві, до ПрАТ «ТОДАК» (ЄДРПОУ 14307340) застосовано рішення про застосування штрафних санкції у розмірі 10% від суми своєчасно не сплачених коштів та на підставі частини тринадцятої статті 25 Закону № 2464, на суму недоїмки нарахована пеня з розрахунку 0,1% від суми недоплати за кожний день прострочення платежу. Відповідно до інформаційної системи Головного управління ДПС у м. Києві по позивачу, станом на 12.03.2021 р., наявна заборгованість зі сплати єдиного внеску в розмірі 1854512,98 грн. Засобами інформаційної системи органів ДПС в автоматичному режимі сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 15.01.2020 № Ю-4520-17 та направлено ПРАТ «ТОДАК».

Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення, 23.01.2020 вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 15.01.2020 № Ю-4520-17 отримано ПРАТ «ТОДАК». Додатково, на примусовому виконанні в Оболонському районному відділі державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебуває вимога від 16.05.2016 № Ю-4520-17 на суму 1082124,79 гривень.

31.05.2021 від сторони позивача до суду надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, за змістом якої, викладені у відзиві на позовну заяву доводи та аргументи податкового органу, не відповідають на поставлені у позовній заяві вимоги та обґрунтування. Наголошено на тому, що вимога про сплату боргу (недоїмки) (за чинності попередньої вимоги) направляється лише в разі зростання суми боргу протягом наступного базового періоду та виключно на суму зростання боргу (недоїмки). Згідно приписів п. 3 розділу VI Інструкції, які кореспондуються з ч.4 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», вимога про сплату боргу (недоїмки) є виконавчим документом, тобто визначені в ній суми підлягають примусовому стягненню з боржника. Прийняття ГУ ДПС у м. Києві вимог про сплату боргу (недоїмки), які включають в себе суму боргу за попередніми вимогами, створює передумови для протиправного повторного стягнення з особи сум за один й той самий період, позбавляє вимогу таких ознак акту індивідуальної дії, як гранична чіткість. Попередні вимоги щодо позивача є чинними та не вважаються відкликаними, тому, вимога про сплату боргу (недоїмки) від 15.01.2020 р., сформована після вимоги від 02.10.2019 № Ю-4520-17, повинна містити лише суму зростання боргу, а не суму зростання боргу разом з сумою боргу за попередньою вимогою.

Дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Як вбачається з матеріалів справи, 15.01.2020 року Головним управлінням Державної податкової служби у м. Києві сформовано ПрАТ «ТОДАК» вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ю-4520-17 зі сплати єдиного внеску.

Не погоджуючись з прийнятою вимогою про сплату боргу, позивачем було подано скаргу до Державної податкової служби України.

20.02.2020 р. Державною податковою службою України було прийнято рішення залишити без змін вимогу видану ГУ ДПС у м. Києві вимогу, а скаргу підприємства залишити без задоволення.

Позивач вважає, що дії ГУ ДПС у м. Києві щодо формування ПрАТ «ТОДАК» вимоги є незаконними та безпідставними, оскільки підприємству сформовано вимоги про сплату боргу (недоїмки) за один і той же період, які оскаржуються в судовому порядку.

04.06.2019 р. ГУДФС у м. Києві сформовано ПрАТ «ТОДАК» вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ю-4520-17 станом на 31.05.2019 р. зі сплати єдино внеску, штрафів та пені, оскаржується в судовому порядку, Окружним адміністративним судом м. Києва відкрито провадження у справі № 640/14666/19.

Друга повторна вимога сформована ГУДПС у м. Києві від 02.10.2019 року про сплату боргу (недоїмки) № Ю-4520-17 зі сплати єдиного внеску в сумі 1811916 грн. 59 коп., яка оскаржується в судовому порядку, Окружним адміністративним судом м. Києва відкрито провадження у справі № 640/23500/19.

Різниця між сумами визначених в вимогах про сплату боргу (недоїмки) від 04.06.2019 та 02.10.2019 р. становить 2754,18 грн.

Третя повторна вимога, була сформована 09.12.2019 р. знову на таку ж саму суму як в попередній вимозі від 02.10.2019 р., оскаржується в судовому порядку, Окружним адміністративним судом м. Києва відкрито провадження у справі № 640/2977/20, тобто, як зазначає позивач, вимоги сформовані на одну суму.

15.01.2020 року ГУ ДПС у м. Києві сформовано ПрАТ «ТОДАК» вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ю-4520-17 зі сплати єдиного внеску станом на 31.12.2019 р.

Різниця між сумами визначених в вимогах про сплату боргу (недоїмки) від 09.12.2019 та 15.01.2020 р. становить 2754,18 грн.

На суму у розмірі 1 811916 гривень 59 копійок, яка входить у вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ю-4520-17 від 04.06.2019 року, у вимогу від 04.06.2019 р., у вимогу від 09.12.2019 р., ГУ ДПС у м. Києві повторно сформували вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ю-4520-17 від 15.01.2020 року, що, в свою чергу, як зазначає позивач, порушує один із конституційних принципів, викладених в статті 61 Конституції України, відповідно до якого, ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. У такому випадку, з позивача буде стягнуто чотири рази одну і ту ж суму. Вимоги про сплату боргу є самостійними виконавчими документами, які пред'являються до виконання в будь-який момент.

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо формування Приватному акціонерному товариству "Київський завод по виготовленню технологічного обладнання для агропромислового комплексу" вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ю-4520-17 від 15.01.2020 року зі сплати єдиного внеску, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Статтею 19 Конституції України, визначено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08 липня 2010 року № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI).

Частиною 1 статті 4 Закону № 2464-VI, визначено, що платником єдиного внеску є роботодавці, зокрема підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Відповідно до норм пункту 1 частини 2 статті 6 Закону № 2464-VI, платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок.

За частинами 8, 12 статті 9 Закону № 2464-VI, платник єдиного внеску зобов'язаний сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Сума єдиного внеску своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені Законом № 2464-VI, є недоїмкою та стягується з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Процедура стягнення недоїмки зі сплати єдиного соціального внеску поділяється на два етапи, а саме: 1) формування вимоги про сплату боргу (недоїмки) та направлення її платнику для добровільної сплати, або узгодження (оскарження протягом 10 днів вимоги в адміністративному, або судовому порядку) «етап узгодження»; 2) після закінчення процедури узгодження протягом 10 днів формування та направлення вимоги про сплату боргу (недоїмки) (із позначкою «У») з узгодженою сумою недоїмки до органу ДВС для примусового виконання «етап примусового стягнення». На даному етапі вимога про сплату боргу (недоїмки) не надсилається платнику.

Перший етап процедури стягнення недоїмки зі сплати єдиного соціального внеску полягає у наступному.

Відповідно частини 4 статті 25 Закону № 2464-VI, орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платнику єдиного внеску, який має недоїмку, вимогу про її сплату.

Процедуру нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів визначено Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20 квітня 2015 року № 449 (далі - Інструкція №449, тут і надалі, в редакції, яка діяла на час винесення спірної вимоги).

Згідно з пунктами 3, 4 розділу VI Інструкції № 449, у разі, якщо платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску та/або зі сплати фінансових санкцій орган доходів та зборів, протягом 20 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій) надсилає вимогу про її сплату.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів на суму боргу, що перевищує 10 гривень.

Після формування вимоги про сплату боргу (недоїмки) та внесення даних до відповідного реєстру вимога надсилається (вручається) платнику.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).

Пунктом 7 Інструкції № 449, визначено, що якщо протягом наступного базового звітного періоду сума боргу (недоїмки) платника зросла, після проходження відповідних процедур узгодження та оскарження вимога про сплату боргу (недоїмки) подається до органу державної виконавчої служби або до органу Казначейства тільки на суму зростання боргу (недоїмки).

Під сумою зростання боргу (недоїмки) для цілей цього пункту необхідно розуміти:

позитивне значення різниці між сумою боргу платника за даними інформаційної системи органів доходів і зборів станом на кінець календарного місяця та сумою боргу, зазначеною у пред'явленій до органу державної виконавчої служби або до органу Казначейства вимозі, зменшене на суму сплат(и) після такого пред'явлення, якщо сума сплат(и) не більша за суму боргу, зазначену у пред'явленій до органу державної виконавчої служби або до органу Казначейства вимозі; позитивне значення різниці між сумою боргу платника за даними інформаційної системи органів доходів і зборів станом на кінець календарного місяця та сумою сплат(и) після пред'явлення до органу державної виконавчої служби або до органу Казначейства вимоги, зменшене на суму боргу, зазначену в такій вимозі, якщо сума сплат(и) менша за суму боргу, зазначену у пред'явленій до органу державної виконавчої служби або до органу Казначейства вимозі.

Згідно з ч. 5 розділу VI Інструкції № 449, якщо платник єдиного внеску протягом 10 календарних днів з дня надходження (отримання) вимоги про сплату боргу (недоїмки) не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з податковим органом, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгодженої в результаті оскарження суми боргу (недоїмки) (з дня отримання відповідного рішення податкового органу або суду), після спливу останнього дня відповідного строку така вимога вважається узгодженою (набирає чинності).

При цьому, жодною нормою Закону № 2464-VI та Інструкції № 449, не передбачено подвійне включення суми боргу до різних вимог про сплату боргу (недоїмки).

Відповідно до статті 61 Конституції України, ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Отже, нормою прямої дії встановлено заборону на притягнення двічі до одного виду юридичної відповідальності за одне й те саме правопорушення.

Таким чином, в контексті наведених фактичних обставин, суд вважає, що мало місце повторне притягнення позивача до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, що є неприпустимим.

Враховуючи викладене, суд вважає, що одночасне відображення однієї і тієї ж суми боргу (недоїмки) в різних вимогах контролюючого органу, жодна з яких не вважається відкликаною, може призвести до її подвійного стягнення.

Водночас, судом установлено, що вимоги про сплату боргу від 04.06.2019 № Ю-4520-17 оскаржена в судовому порядку, Окружним адміністративним судом у м. Києві відкрито провадження у справі № 640/14666/19; від 02.10.2019 № Ю-4520-17 оскаржена в судовому порядку, Окружним адміністративним судом у м. Києві відкрито провадження у справі № 640/23500/19; від 09.12.2019 № Ю-4520-17 оскаржена в судовому порядку, Окружним адміністративним судом у м. Києві відкрито провадження у справі № 640/2977/20.

Поряд з цим, суд звертає увагу на предмет оскарження в даному провадженні, а саме, порушення відповідачем в загальному визначенні вимог податкового законодавства в частині застосування до позивача повторного притягнення до юридичної відповідальності у зв'язку з прийняттям вищезазначених вимог про сплату боргу.

Визначальним для вирішення спору у сфері публічно-правових відносин, є питання щодо захисту порушених права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду (ч. 1 ст. 6 КАС України в редакції чинній на час звернення до суду).

Звертаючись до суду із позовом, позивач вважав порушеними своїх прав внаслідок прийняття відповідачем численних податкових вимог в цілому за однієї і тією ж самою сумою боргу, натомість, не оскаржуючи в рамках даного спору самих податкових вимог.

Лише оскарження дій щодо формування вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ю-4520-17 від 15.01.2020 року зі сплати єдиного внеску, без оскарження самої вимоги, не призводить до наслідків, при цьому, що самі дії по формуванні такої вимоги, вчинені у відповідності до повноважень податкового органу, а дослідження самої суті та обґрунтованості вимоги, перевіряється вже під час розгляду спору про оскарження такої вимоги про сплату боргу (недоїмки).

Суд не може обмежитись лише констатацією факту такого порушення, позаяк суб'єкт владних повноважень за результатами даного спору виправити не може, оскільки вимоги про сплату боргу оскаржуються в окремих судових провадженнях.

До того ж, формування заборгованості з єдиного внеску здійснюється на певну дату з урахуванням усієї заборгованості існуючої на цю дату заборгованості, шляхом прийняття вимоги про сплату боргу (недоїмки). Недосконалістю регулювання цього питання, є дійсність попередньо прийнятих вимог та можливість їх пред'явлення до виконання. У випадку прийняття нової вимоги, саме вона підлягає виконанню, оскільки визначає всю суму консолідованої заборгованості. Отже, наступні вимоги про сплату боргу (недоїмки) містять суму зростання боргу разом з сумою боргу за попередньою вимогою. З урахуванням наведеного, формування та вручення платнику наступної вимоги про сплату боргу (недоїмки) зумовлює втрату правового значення попередньою вимогою про сплату боргу (недоїмки).

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що при вирішенні спору, суди повинні констатувати факт порушення прав і вирішувати питання про відновлення прав, свобод чи інтересів позивача.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про визнання протиправними дій Головного управління Державної податкової служби у місті Києві щодо формування Приватному акціонерному товариству "Київський завод по виготовленню технологічного обладнання для агропромислового комплексу" вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ю-4520-17 від 15.01.2020 року зі сплати єдиного внеску.

За наслідком розгляду даного спору, аналізуючи підстави, що покладені в основу позовної заяви, та уточнені у заяві про усунення недоліків від 21.01.2021 позовні вимоги (вилучено вимогу про визнання протиправною та скасування вимоги), суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Підстави для розподілу судових витрат, у даному випадку, відсутні.

Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 242-246, 250, 255 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні адміністративного позову Приватного акціонерного товариства «Київський завод по виготовленню технологічного обладнання для агропромислового комплексу» до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС України про визнання протиправними дій.

За приписами статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Порядок та строки подання апеляційної скарги врегульовано приписами статей 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне найменування сторін:

Позивач: ПрАТ «Київський завод по виготовленню технологічного обладнання для агропромислового комплексу» (ЄДРПОУ 14307340, 04073, вул. Куренівська, 5/7)

Відповідач: Головне управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС України (ЄДРПОУ ВП 44116011, 04116, м. Київ, вул. Шолуденка 33/19)

Суддя В.І. Келеберда

Попередній документ
107488077
Наступний документ
107488079
Інформація про рішення:
№ рішення: 107488078
№ справи: 640/5612/20
Дата рішення: 22.11.2022
Дата публікації: 28.11.2022
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Окружний адміністративний суд міста Києва
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; збору та обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та інших зборів