ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
22 листопада 2022 року м. Київ № 640/30093/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Келеберди В.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні) справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, у якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати, як незаконне рішення Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві від 25 травня 2020 року № 930020199926 про відмову ОСОБА_1 у перерахунку та виплаті пенсії на підставі його заяви від 25 травня 2020 року, доданих до неї документів та довідки Офісу Генерального прокурора від 04 травня 2020 року № 21-892зп;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду в місті Києві, з додержанням вимог Рішень Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року № 7-р(ІІ)/2019 та від 26 березня 2020 року № 6-р/2020, відповідно до статті 81, частин 13 та 20 (в первинній редакції) статті 86 Закону України « Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII (із змінами), статті 7 Закону України « Про Державний бюджет України» від 14 листопада 2019 року № 294-ІХ, та з урахуванням норм статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року № 1789-ХІІ (в редакції, що діяла на час призначення пенсії), здійснити з 26 березня 2020 року перерахунок та виплату в повному обсязі призначеної ОСОБА_1 , у 2002 році за вислугу років пенсії, виходячи з розрахунку 90 відсотків від суми складових місячної (чинної) заробітної плати, зазначеної у довідці Офісу Генерального прокурора від 04 травня 2020 року № 21-892зп, без обмеження максимального розміру пенсії та заробітної плати з врахуванням раніше проведених виплат та з одночасним разовим банківським переказом різниці в пенсії за минулий час на пенсійний рахунок ОСОБА_1 .
В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що він перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в місті Києві та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру». Позивач зазначає, що органом прокуратури було складено та видано оновлену довідку для перерахунку пенсії позивача, з зазначенням розміру заробітної плати та інших виплат, передбачених чинним законодавством, яку позивачем було подано до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, однак, відповідачем було протиправно відмовлено в здійсненні перерахунку та виплаті пенсії на підставі оновленої довідки, що, на переконання позивача, порушує його конституційні права на соціальний захист і пенсійне забезпечення.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.12.2020 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.02.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні). Зобов'язано відповідача надати суду належним чином завірену копію пенсійної справи позивача.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.02.2022 задоволено заяву позивача про уточнення, зміну позовних вимог, виправлення помилок, описок у позовній заяві, прийнято її до розгляду. Витребувано у відповідача повторно копію пенсійної справи позивача.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.02.2022 задоволено заяву позивача про виправлення описки, в частині зазначення по тексту судового рішення предмету спору.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.02.2022 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про залишення позову без розгляду.
17.02.2020, на виконання вимог ухвали суду, від відповідача надійшла завірена копія пенсійної справи позивача.
09.03.2021 до суду від ГУ ПФУ в м. Києві надійшов відзив на позовну заяву, у якому, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, представник відповідача зазначив, що положення ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», була чинна до 01.01.2015, при цьому, підстави у здійсненні перерахунку позивачу пенсії на підставі оновленої довідки виходячи з 90% заробітної плати та без обмеження розміру пенсії максимальним розміром, відсутні, оскільки змінилось правове регулювання спірних правовідносин, зокрема, ч. 2 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» № 1697 від 14.10.2014.
03.03.2021 до суду від сторони позивача надійшла відповідь на відзив та додаткові пояснення до позовної заяви.
Дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає за необхідне зазначити таке.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує з 02 серпня 2002 року призначену відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року № 1789-ХІІ (у редакції, що діяла на час призначення пенсії, далі - Закон № 1789-ХІІ), пенсію за вислугу років. довічно, без обмеження встановленого законом її максимального, 90 відсоткового розміру, від суми складових місячної (чинної) заробітної плати за посадою начальника відділу нагляду за розслідуванням кримінальних справ слідчими Генеральної прокуратури України.
Позивач вказує на те, що протягом 18 років, його пенсія неодноразово перераховувалась за зазначеними, встановленими законом на час її призначення, сталими, максимально-граничними показниками без будь-яких їх обмежень, а востаннє, ГУ ПФУ в м. Києві перерахунок пенсії позивача був здійснений на підставі постанови від 22.09.2016 року Дарницького районного суду м. Києва, яка набрала законної сили 22.11.2016 року.
Отже, позивач вважає, що за цим рішенням суду, пенсія відповідачем була перерахована та виплачується йому з 02 червня 2016 року відповідно до вимог ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року № 1789-ХІІ (в редакції, чинній на час призначення пенсії) із розрахунку 90 відсотків від суми заробітної плати, визначеної у офіційному документі - довідці Генеральної прокуратури України від 01.06.2016 року № 18-830зп без обмежень її максимального, встановленого законом відсоткового розміру
26 березня 2020 року Рішенням Конституційного Суду України № 6-р/2020 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI « Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статті 81 Закону України « Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII із змінами застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування. Заробітна плата відповідних категорій працівників Офісу Генерального прокурора, з дня набрання чинності Рішення Конституційного Суду України від 26.03.2020 року № 6-р/2020, визначається та регулюється виключно законом, а саме статтею 81 Закону України « Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VІІ із змінами, що призвело до суттєвого збільшення посадових окладів, премій та відповідних надбавок прокурорів, тобто підвищення їх місячної (чинної) заробітної плати.
Відповідно до вимог статті 81, частин 13 та 20 статті 86 Закону № 1697-VІІ, позивач вважає, що з 26 березня 2020 року має право на перерахунок пенсії на рівні умов та складових заробітної плати відповідних працівників (начальника відділу), які проходять службу в Офісі Генерального прокурора на момент виникнення права на перерахунок, без обмеження її максимального розміру, а ГУ ПФУ в м. Києві повинно почати його проведення з 01 квітня 2020 року, тобто з першого числа місяця, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну (збільшення) пенсії.
25 травня 2020року позивач подав до Відділу обслуговування громадян № 2 (сервісний центр) ГУ ПФУ в м. Києві заяву від 25.05.2020 р. встановлено зразку з супровідним листом та копією довідки № 21-892зп. від 04 травня 2020 р. Офісу Генерального прокурора про розмір заробітної плати, що враховується для перерахунку пенсії з посади начальника відділу з наступною вимогою щодо реалізації мого права на належне пенсійне забезпечення, а саме: здійснити з 26 березня 2020 року перерахунок пенсії нарівні умов та складових заробітної плати відповідних працівників (начальника відділу), які проходять службу в Офісі Генерального прокурора, та її виплату без будь-яких обмежень встановленого законом 90 відсоткового розміру.
26 травня 2020 року позивач звернувся із заявою до начальника відділу обслуговування громадян № 2 (сервісний центр) ГУ ПФУ в м. Києві із заявою здійснити з 26 березня 2020 року на підставі статей 81, 82, 83, частин 13 та 20 (в первинній редакції) Закону № 1697-VII та відповідно до вимог ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ (в редакції, чинній на час призначення пенсії), перерахунок та виплату пенсії без обмеження її максимального розміру із розрахунку 90 відсотків від суми складових заробітної плати, визначеної Офісом Генерального прокурора у довідці № 21-892зп. від 04 травня 2020 року; рішення про перерахунок у наведених розмірах прийняти не пізніше 05 червня 2020 року, тобто у встановлений законом строк; не пізніше одного місяця з дня прийняття рішення про перерахунок пенсії включити нараховані суми в документи для їх виплати; виплату різниці суми між нарахованою пенсією та фактично отриманою здійснити одноразово та однією сумою на його пенсійний картковий рахунок.
Позивач вказує на те, що 10 серпня 2020 року, він отримав конверт з датою його надходження « 13.06.2020» та листом № 2600-0303-8/69592 від 28.05.2020р. за підписом заступника начальника ГУ ПФУ в м. Києві про відмову у перерахунку пенсії згідно ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» за відсутністю законних підстав.
30 вересня 2020 року позивачем із супровідним листом від 09.09.2020 року було отримано завірену копію рішення ГУ ПФУ в м. Києві «Про пенсійне забезпечення ОСОБА_1 » від 25.05.2020р. № 930020199926, яким у перерахунку пенсії на підставі ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» згідно заяви від 25.05.2020, гр. ОСОБА_1 відмовлено.
Позивач не погоджується з рішенням відповідача про відмову в перерахунку його пенсії, вважаючи таке рішення протиправним, незаконним та таким, що підлягає скасуванню, звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Перш за все, слід врахувати, що у рішенні про відмову в перерахунку позивачу пенсії, пенсійним органом у якості підстави для прийняття такого рішення було зазначено, що на підставі рішення суду в справі № 753/18040/16-а, позивачу обчислено пенсію в розмірі 90% заробітної плати, зазначеної в довідці ГПУ від 16.03.2016 № 18-466 зп. Виплата пенсії позивачу здійснюється без обмеження максимальним розміром та становить 16492,58 грн. Відповідачем підтверджено, що за рішенням КСУ від 26.03.2020 № 6-р/2020, позивач має право на перерахунок пенсії, однак, оскільки розмір пенсійної виплати позивача з 01.04.2020, обчислений з урахуванням вимог ст.. 86 Закону № 1697, становитиме 16380,00 грн. (60% заробітної плати) та з урахуванням обмеження максимального розміру пенсії, призведе до зменшення розміру пенсії позивача.
Частиною другою статті 19 Конституції України, встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірним за предметом даного спору, є не питання щодо наявності підстав для перерахунку пенсії позивачу на підставі оновленої довідки та рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року № 7-р(ІІ)/2019 та від 26 березня 2020 року № 6-р/2020, а ключовим є питання щодо розміру відсотку, який підлягає застосуванню при перерахунку пенсії, призначеної працівнику прокуратури відповідно до Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року № 1789-ХІІ, а також застосування при перерахунку такої пенсії обмеження десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність. Відповідач вказував, що відсутня доцільність для проведення такого перерахунку, позаяк, позивач наразі отримує пенсію на підставі рішення суду, у розмірі 90% заробітної плати та без обмеження її розміру максимальним показником, а у разі перерахунку пенсії на підставі довідки Офісу Генерального прокурора від 04 травня 2020 року № 21-892зп, її розмір буде меншим.
Так, статтею 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року № 1789-ХІІ, у редакції, чинній до 01 жовтня 2011 року, було передбачено, що прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.
Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08 липня 2011 року № 3668-VI у статтю 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року № 1789-ХІІ внесено зміни, відповідно до яких пенсія призначається в розмірі 80% від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.
Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27 березня 2014 року № 1166-VII у статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року № 1789-ХІІ у частинах другій і п'ятій цифри « 80» замінено цифрами « 70». Законом України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2014 року № 76-VIII у статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року № 1789-ХІІ у частинах другій та п'ятій цифри « 70» замінено цифрами « 60».
За правилами частини вісімнадцятої цієї статті (у редакції, чинній до 01 січня 2015 року) призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи. З 01 січня 2015 року умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначалися Кабінетом Міністрів України.
Водночас, 15 липня 2015 року набрав чинності Закон України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VІІ, відповідно до Розділу ХІІ Прикінцевих положень якого визнано таким, що втратив чинність із набранням чинності цим Законом, зокрема, Закон України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року № 1789-ХІІ, крім, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1, що втратили чинність з 15 грудня 2015 року.
З набранням чинності Законом України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VІІ, пенсійне забезпечення працівників прокуратури регулюється положеннями статті 86, за правилами частин першої, другої якої прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років. Пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.
Згідно із частиною двадцятою цієї статті, призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки.
Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії у часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. За загальним правилом норма права діє щодо відносин, які виникли після набрання чинності цією нормою. Тобто до правовідносин застосовується той закон, під час дії якого вони настали.
До правовідносин щодо визначення відсоткового значення розміру пенсії, право на перерахунок якої виникло після набрання чинності Законом України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VІІ, повинні застосовуватись виключно норми цього Закону, оскільки застережень щодо застосування норми, що визначала розмір місячного заробітку у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, Закон України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VІІ не містить та не встановлює окремого порядку обчислення відсоткового розміру під час перерахунку раніше призначеної пенсії з урахуванням норми Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року № 1789-ХІІ, що визначала розмір місячного заробітку у відсотках та яка діяла на момент призначення пенсії, тобто одночасного застосування норм, які передбачені різними законами. Такий правовий висновок узгоджується з покладеним в основу Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VІІ, принципом єдності системи прокуратури України, що забезпечується, зокрема єдиним статусом прокурорів, який передбачає однакове матеріальне та соціально-побутове забезпечення, зокрема пенсійне забезпечення прокурорів.
Тож, на переконання суду, розмір відсотків, який враховується під час перерахунку пенсії має бути співмірним із тим, який застосовується під час призначення пенсії працівникам прокуратури.
Встановлення різних підходів до порядку обчислення відсоткового розміру під час перерахунку пенсії після набуття чинності Законом України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VІІ, порушує справедливий баланс між інтересами працівників прокуратури, яким пенсія призначається відповідно до цього Закону та тими, яким вона була призначена відповідно до Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року № 1789-ХІІ, ставить у нерівне становище працівників прокуратури, які отримали право на пенсію відповідно до Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VІІ.
Отже, до правовідносин щодо визначення відсоткового значення розміру пенсії, право на перерахунок якої виникло після набранням чинності Законом України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VІІ, повинні застосовуватись виключно норми цього Закону, зокрема частини другої статті 86, якими встановлено, що пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати працівників прокуратури, а не норма, що визначає розмір місячного (чинного) заробітку у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії. На час звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії стаття 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року № 1789-ХІІ відповідно до пункту 3 Прикінцевих положень Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VІІ у частині перерахунку пенсії втратила чинність. З огляду на наведене, на спірні правовідносини поширюються положення частини другої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VІІ, у силу вимог яких пенсія працівникам прокуратури призначається (перераховується) в розмірі 60 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати.
За змістом статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08 липня 2011 року № 3668-VI (який набрав чинності 01 жовтня 2011 року) максимальний розмір пенсії або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Закону України «Про прокуратуру», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Цим Законом було внесено зміни до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року № 1789-ХІІ, положення частини п'ятнадцятої якої викладено в аналогічній редакції. При цьому, абзацом першим пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08 липня 2011 року № 3668-VI встановлено, що обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.
Абзацом другим цього пункту визначено, що пенсіонерам, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом і в яких розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, виплата пенсії здійснюється без індексації, без застосування положень частин другої та третьої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та проведення інших перерахунків, передбачених законодавством, до того часу, коли розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) відповідатиме максимальному розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), установленому цим Законом.
Так, положення пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08 липня 2011 року № 3668-VI спрямовані на врегулювання питань, які виникли у зв'язку із застосуванням Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08 липня 2011 року № 3668-VI стосовно осіб, у яких розмір пенсії на момент набрання чинності цим Законом перевищував максимальний розмір, а саме - надання права на отримання пенсії у розмірі, який перевищує максимальний, без можливості її перерахунку до моменту, коли такий розмір відповідатиме максимальному розміру пенсії. Водночас з моменту, коли особа набуде право на перерахунок, на розмір її пенсії будуть поширюватися загальні правила щодо обмежень.
Закон України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року № 1789-ХІІ утратив чинність (крім окремих положень, які не стосуються спірних правовідносин) у зв'язку з набранням чинності Законом України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VІІ, за правилами абзацу шостого частини п'ятнадцятої статті 86 якого максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Ураховуючи наведене, з моменту набрання чинності Законом України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VІІ, питання призначення та перерахунку пенсій працівникам прокуратури врегульовувалися нормами цього Закону, зокрема статтею 86, частиною п'ятнадцятою якої були встановлені обмеження пенсії максимальним розміром. Пункт 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08 липня 2011 року № 3668-VI, не скасовує обмеження максимального розміру пенсії, призначеної працівнику прокуратури до набрання чинності цим Законом, а встановлює особливе регулювання щодо застосування такого обмеження до осіб, яким пенсія призначена до набрання чинності Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08 липня 2011 року № 3668-VI, і в яких розмір пенсії на момент набрання чинності цим Законом перевищував максимальний розмір.
Зокрема, шляхом надання права на отримання пенсії у розмірі, який перевищує максимальний, без можливості її перерахунку до моменту, коли такий розмір відповідатиме максимальному розміру пенсії. Водночас, з моменту відповідності розміру пенсії максимальному розміру пенсії, - поширення на її розмір загальних правил щодо обмежень, установлених статтею 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року № 1789-ХІІ, а з 14.10.2014 - абзацом шостим частини п'ятнадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VІІ.
На спірні правовідносини поширюються положення абзацу шостого частини п'ятнадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VІІ, які встановлюють обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.
Слід звернути увагу на правову позицію, висловлену Верховним Судом у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 21 грудня 2021 року у справі № 580/5962/20.
Щодо посилань позивача на постанову Деснянського районного суду м. Києва від 22.09.2016, згідно якої зобов'язано пенсійний орган перерахувати пенсію позивача, виходячи з 90% та без обмеження її максимальним розміром, суд зазначає, що вказане рішення не може впливати на дані правовідносини, адже судове рішення вирішило спір між сторонами саме на момент їх виникнення, та таке не може створювати наслідки на майбутнє, тим паче, за зміни правового регулювання правовідносин між сторонами. Тож, у даному випадку, посилання на приписи ч. ч. 4 та 5 ст. 78 КАС України,
Суд при розгляді справи враховує правову позицію, висловлену Верховним Судом у постанові від 31.05.2022 у справі № 500/3097/21. Також, враховано і правову позицію Верховного Суду, висловлену у постанові від 27.07.2022 у справі № 420/6156/21, та від 21.09.2022 у справі № 580/5755/20.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про те, що підстави зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду в місті Києві позивачу здійснити з 26 березня 2020 року перерахунок та виплату в повному обсязі призначеної ОСОБА_1 , у 2002 році за вислугу років пенсії, виходячи з розрахунку 90 відсотків від суми складових місячної (чинної) заробітної плати, зазначеної у довідці Офісу Генерального прокурора від 04 травня 2020 року № 21-892зп, без обмеження максимального розміру пенсії та заробітної плати з врахуванням раніше проведених виплат та з одночасним разовим банківським переказом різниці в пенсії за минулий час на пенсійний рахунок ОСОБА_1 , відсутні.
Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням наведеного, в сукупності, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.
Підстави для розподілу судових витрат, у даному випадку, відсутні.
Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 242-246, 250, 255 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-
Відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
За приписами статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Порядок та строки подання апеляційної скарги врегульовано приписами статей 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повне найменування сторін:
Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 )
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (ЄДРПОУ 42098368, вул. Бульварно-Кудрявська, 16)
Суддя В.І. Келеберда