ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
23 листопада 2022 року м. Київ № 640/35271/21
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Вєкуа Н.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
доДніпровської районної в місті Києві адміністрації
провизнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Дніпровської районної в місті Києві адміністрації (02094, м. Київ, бульвар Праці, 1/1), у якому просить суд:
- визнати протиправним рішення комісії Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації з розгляду заяв про призначення грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення, передбачених постановами Кабінету Міністрів України від 19.10.2016 № 719, від 28.03.2018 № 214, від 18.04.2018 №280, від 28.09.2021 №132;
- зобов'язати комісію Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації з розгляду заяв про призначення грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення, призначити грошову компенсацію за належні для отримання жилі приміщення ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
В обґрунтування позову зазначено, що рішення комісії Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації з розгляду заяв про призначення грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення, яким відмовлено в призначенні грошової компенсації, прийнято безпідставно та необґрунтовано, а тому позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом за захистом своїх прав.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення учасників справи (письмове провадження), встановлено відповідачу строк для надання відзиву та витребувано від останнього докази та відповідні матеріали.
Відповідач надав до суду відзив, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. Стверджує, що прийняв законне рішення, оскільки позивач не надав довідку про безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення або довідки про безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України.
Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та відзив на позов, встановив наступне.
ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням виданим Міністерством внутрішніх справ України 02.10.2019 серії НОМЕР_3 .
ОСОБА_1 звернувся до Дніпровської районної в місті Києві адміністрації із заявою про призначення грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення, передбачених постановами Кабінету Міністрів України від 19.10.2016 № 719, від 28.03.2018 № 214, від 18.04.2018 №280.
Комісія Дніпровської районної в місті Києві адміністрації з розгляду заяв про призначення грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення, передбачених постановами Кабінету Міністрів України від 19.10.2016 № 719, від 28.03.2018 № 214, від 18.04.2018 №280 відмовила ОСОБА_1 в призначенні грошової компенсації, відповідно до підпункту 3 пункту 13 Порядку виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.04.2018 №280: «комісія відмовляє внутрішньо переміщеній особі у призначенні грошової компенсації з таких підстави, якщо внутрішньо переміщена особа не брала безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, чи у здійсненні до 1 червня 2018 р. заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях (відсутні документи, передбачені підпунктами 3-6 пункту 7 цього Порядку)», оскільки у заявника відсутня довідка про безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення або довідки про безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України.
Позивач не погоджуючись із вказаним рішенням звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 18.04.2018 №280 «Питання забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України», затверджено такі, що додаються:
Порядок та умови надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України;
Порядок виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України.
Згідно пункту 1 Порядку виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України (далі Порядок №280), цей Порядок визначає умови та механізм виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення (далі - грошова компенсація) для внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні до 1 червня 2018 р. заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, та визнані особами з інвалідністю внаслідок війни III групи відповідно до пунктів 11-14 частини другої статті 7 або учасниками бойових дій відповідно до пунктів 19-21 частини першої статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", та які потребують поліпшення житлових умов, включені у списки осіб, які користуються правом першочергового або позачергового одержання жилих приміщень, за місцем проживання відповідно до законодавства за категоріями, встановленими в пункті 2 цього Порядку (далі - квартирний облік), і перебувають не менш як один рік на обліку в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб за місцем фактичного проживання в межах м. Києва або в межах однієї області згідно з відомостями Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб.
Право на отримання грошової компенсації відповідно до цього Порядку мають внутрішньо переміщені особи, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні до 1 червня 2018 р. заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, та визнані особами з інвалідністю внаслідок війни III групи відповідно до пунктів 11-14 частини другої статті 7 або учасниками бойових дій відповідно до пунктів 19-21 частини першої статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (далі - внутрішньо переміщені особи) і які перебувають на квартирному обліку і не менш як один рік на обліку в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб за місцем фактичного проживання в межах м. Києва або в межах однієї області згідно з відомостями Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб (далі - база даних) (п. 2 Порядку №280).
Як встановлено судом, позивач є учасником бойових дій, що підтверджується відповідним посвідченням серії НОМЕР_3 виданим Міністерством внутрішніх справ України 02.10.2019.
Пунктом 4 Порядку визначено, що за поданням структурних підрозділів з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад, за рішенням виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної в місті (у разі її утворення) ради або за розпорядженням голови районної, районної в м. Києві держадміністрації утворюється комісія щодо розгляду заяв внутрішньо переміщених осіб про призначення грошової компенсації (далі - комісія).
Згідно пунктів 6 - 7 Порядку, заяву про призначення грошової компенсації внутрішньо переміщена особа або її законний представник подає в паперовій чи в електронній формі (за наявності технічної можливості) до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад за місцем перебування на квартирному обліку (далі - орган соціального захисту населення).
До заяви додаються копії:
1) документа, що посвідчує внутрішньо переміщену особу; в разі подання документів законним представником - документа, що посвідчує особу того, від чийого імені подається заява, а також документа, яким надано повноваження законному представникові представляти таких осіб, оформлений відповідно до законодавства, або за технічної можливості паспорта громадянина України у вигляді відображення в електронній формі інформації, що міститься у паспорті громадянина України у формі картки, оформленому засобами Єдиного державного демографічного реєстру, разом з унікальним електронним ідентифікатором (QR-кодом, штрих-кодом, цифровим кодом тощо), а також інформації про місце проживання (за наявності), що подаються засобами Єдиного державного веб-порталу електронних послуг (далі - Портал Дія);
2) посвідчення встановленого зразка згідно з додатком 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 12 травня 1994 р. № 302 "Про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни" (ЗП України, 1994 р., № 9, ст. 218; Офіційний вісник України, 2018 р., № 68, ст. 2294), що підтверджує статус учасника бойових дій або особи з інвалідністю внаслідок війни;
3) для осіб, статус яким надано відповідно до пункту 19 частини першої статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", - довідки про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення або довідки про безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України за формами згідно з додатками 1 і 4 до Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 р. № 413 (Офіційний вісник України, 2014 р., № 73, ст. 2068; 2017 р., № 86, ст. 2614; 2018 р., № 42, ст. 1484);
4) для осіб, статус яким надано відповідно до пункту 20 частини першої статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", - документів, передбачених пунктом 4 Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 р. № 413 (Офіційний вісник України, 2014 р., № 73, ст. 2068; 2017 р., № 86, ст. 2614; 2018 р., № 42, ст. 1484), які є підставою для надання особам статусу учасника бойових дій;
5) для осіб, статус яким надано відповідно до пункту 11 частини другої статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", - довідки про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення або довідки про безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України за формами згідно з додатками 1 і 4 до Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 р. № 413, довідки медико-соціальної експертної комісії про групу та причину інвалідності та/або документа військово-лікарської комісії, в якому визначено причинний зв'язок отриманих захворювань, поранень, контузій і каліцтв (свідоцтва про хворобу, довідки, витягу з протоколу, акта медичного огляду, постанови тощо);
6) для осіб, статус яким надано відповідно до пунктів 12-14 частини другої статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", - довідки керівника Антитерористичного центру при СБУ, Генерального штабу Збройних Сил, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2015 р. № 685 "Про затвердження Порядку надання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни особам, які отримали інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх проведення" (Офіційний вісник України, 2015 р., № 74, ст. 2434; 2018 р., № 23, ст. 782; 2019 р., № 30, ст. 1050), або рішення суду про встановлення факту добровільного забезпечення або добровільного залучення особи до забезпечення проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях у разі відсутності зазначеної довідки; довідки медико-соціальної експертної комісії про групу та причину інвалідності.
Якщо орган соціального захисту населення за місцем перебування на квартирному обліку внутрішньо переміщеної особи не приймав рішення про встановлення їй статусу особи з інвалідністю внаслідок війни, що дає право на отримання грошової компенсації, він надсилає запит для отримання документів, зазначених у підпунктах 5 і 6 цього пункту, до органу соціального захисту населення, що приймав таке рішення. Запит надсилається не пізніше ніж протягом наступного робочого дня з дати подання заяви та розглядається відповідним органом соціального захисту населення протягом одного робочого дня з дати його надходження;
7) довідки про взяття внутрішньо переміщеної особи та членів її сім'ї, на яких нараховується грошова компенсація, на облік внутрішньо переміщених осіб, передбаченої Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509 (Офіційний вісник України, 2014 р., № 81, ст. 2296; 2015 р., № 70, ст. 2312), або за технічної можливості відображення в електронній формі інформації, що міститься в довідці, яка підтверджує факт внутрішнього переміщення і взяття на облік такої особи (електронної довідки), разом з унікальним електронним ідентифікатором (QR-кодом, штрих-кодом, цифровим кодом). Копія довідки, зазначена у цьому підпункті, додається до заяви органом соціального захисту населення самостійно. За бажанням внутрішньо переміщеної особи копія довідки подається нею особисто;
8) документів, що підтверджують родинні стосунки між внутрішньо переміщеною особою і членами її сім'ї, на яких нараховується грошова компенсація, які разом з нею перебувають на квартирному обліку, за технічної можливості відображення в електронному вигляді інформації, що міститься у свідоцтві про народження, виготовленому на паперовому бланку, що подається засобами Порталу Дія;
9) рішення виконавчого комітету районної, міської, районної в місті (у разі її утворення), селищної, сільської ради про взяття внутрішньо переміщеної особи та членів її сім'ї на квартирний облік;
10) акта обстеження технічного стану житлового приміщення (будинку, квартири) (у разі потреби) за формою, встановленою Порядком надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 505 (Офіційний вісник України, 2014 р., № 80, ст. 2271; 2015 р., № 70, ст. 2312);
11) довідки про наявність/відсутність зареєстрованого до 31 грудня 2012 р. права власності на житло, яке розташоване в населених пунктах на підконтрольній Україні території.
Орган соціального захисту населення не пізніше ніж через десять робочих днів з дати прийняття заяви з усіма необхідними документами обстежує матеріально-побутові умови внутрішньо переміщеної особи за місцем перебування на квартирному обліку, про що складає акт за формою, встановленою Мінветеранів (п. 8 Порядку).
Комісія протягом п'яти робочих днів з дати надходження подання розглядає його по суті та у присутності внутрішньо переміщеної особи або її законного представника приймає рішення щодо призначення (відмови в призначенні/виплаті) грошової компенсації, перегляду рішення, скасування попереднього рішення (п. 10 Порядку).
Комісія відмовляє внутрішньо переміщеній особі у призначенні грошової компенсації з таких підстав:
1) невідповідність в документах, що посвідчують внутрішньо переміщену особу чи законного представника, від імені якого подається заява;
2) подання недостовірних відомостей;
3) внутрішньо переміщена особа не брала безпосередньої участі в антитерористичній операції чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях (відсутні документи, передбачені підпунктами 3-6 пункту 7 цього Порядку);
4) внутрішньо переміщена особа не є особою, визначеною у пунктах 19 і 20 частини першої статті 6, пунктах 11-14 частини другої статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";
5) скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи;
6) внутрішньо переміщена особа та члени її сім'ї, на яких було розраховано грошову компенсацію, володіють майновими правами на незакінчене будівництвом житло чи правом власності на житлове приміщення, що відповідає нормі жилої площі, визначеної статтею 47 Житлового кодексу Української РСР (на кожного члена сім'ї), яке розташоване в населених пунктах на підконтрольній Україні території (крім житлового приміщення, яке зруйноване або стало непридатним для проживання внаслідок збройної агресії Російської Федерації, що підтверджується актом обстеження технічного стану житлового приміщення (будинку, квартири), або таке нерухоме майно було відчужено протягом останніх п'яти років, що передують даті подання заяви про призначення грошової компенсації;
7) внутрішньо переміщена особа не перебуває на квартирному обліку;
8) внутрішньо переміщеній особі або членам її сім'ї вже надавалося житло на підконтрольній Україні території або виплачувалася грошова компенсація за належні для отримання жилі приміщення за рахунок бюджетних коштів;
9) внутрішньо переміщена особа проживає менш як один рік у межах м. Києва або в межах однієї області згідно з відомостями бази даних або зміна її місця проживання в межах однієї області протягом року призвела до збільшення розміру грошової компенсації відповідно до пунктів 16 і 17 цього Порядку (п. 13 Порядку).
Протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення про призначення (відмови в призначенні/виплаті) грошової компенсації, перегляд рішення, скасування попереднього рішення комісія надсилає копію рішення внутрішньо переміщеній особі із зазначенням розміру призначеної/перерахованої їй грошової компенсації, підстави відмови у призначенні/виплаті грошової компенсації, перегляді рішення, скасуванні попереднього рішення, а також структурному підрозділу з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської держадміністрацій.
Так, з рішення Комісії Дніпровської районної в місті Києві адміністрації з розгляду заяв про призначення грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення, передбачених постановами Кабінету Міністрів України від 19.10.2016 № 719, від 28.03.2018 № 214, від 18.04.2018 №280 від 28.09.2021 №132 вбачається, що комісія відмовила ОСОБА_1 в призначенні грошової компенсації, відповідно до підпункту 3 пункту 13 Порядку: внутрішньо переміщена особа не брала безпосередньої участі в антитерористичній операції чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях (відсутні документи, передбачені підпунктами 3-6 пункту 7 цього Порядку).
Підпунктами 3-6 пункту 7 цього Порядку передбачено наявність наступних документів:
3) для осіб, статус яким надано відповідно до пункту 19 частини першої статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", - довідки про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення або довідки про безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України за формами згідно з додатками 1 і 4 до Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 р. № 413 (Офіційний вісник України, 2014 р., № 73, ст. 2068; 2017 р., № 86, ст. 2614; 2018 р., № 42, ст. 1484);
4) для осіб, статус яким надано відповідно до пункту 20 частини першої статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", - документів, передбачених пунктом 4 Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 р. № 413 (Офіційний вісник України, 2014 р., № 73, ст. 2068; 2017 р., № 86, ст. 2614; 2018 р., № 42, ст. 1484), які є підставою для надання особам статусу учасника бойових дій;
5) для осіб, статус яким надано відповідно до пункту 11 частини другої статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", - довідки про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення або довідки про безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України за формами згідно з додатками 1 і 4 до Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 р. № 413, довідки медико-соціальної експертної комісії про групу та причину інвалідності та/або документа військово-лікарської комісії, в якому визначено причинний зв'язок отриманих захворювань, поранень, контузій і каліцтв (свідоцтва про хворобу, довідки, витягу з протоколу, акта медичного огляду, постанови тощо);
6) для осіб, статус яким надано відповідно до пунктів 12-14 частини другої статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", - довідки керівника Антитерористичного центру при СБУ, Генерального штабу Збройних Сил, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2015 р. № 685 "Про затвердження Порядку надання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни особам, які отримали інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх проведення" (Офіційний вісник України, 2015 р., № 74, ст. 2434; 2018 р., № 23, ст. 782; 2019 р., № 30, ст. 1050), або рішення суду про встановлення факту добровільного забезпечення або добровільного залучення особи до забезпечення проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях у разі відсутності зазначеної довідки; довідки медико-соціальної експертної комісії про групу та причину інвалідності.
За твердженнями відповідача в спірному рішенні було наголошено на тому, що:
«у заявника відсутня довідка про безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення або довідки про безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України.».
Однак, синтаксичний розбір текстуального змісту пункту 7 Порядку №280 дає підстави для висновку, що посвідчення учасника бойових дій має засилюватися довідкою, в якій деталізовано підстави для видачі такого посвідчення та на підставі якої було видано таке посвідчення.
Матеріали справи свідчать, що статус учасника бойових дій ОСОБА_1 надано рішенням комісії Міністерства внутрішніх справ України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни від 13.09.2019 №3/IX/IV/1.
Рішення комісії Міністерства внутрішніх справ України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни від 13.09.2019 №3/IX/IV/1 прийнято на підставі наказу ГУ МВС України в Дніпропетровській області від 30.07.2014 №273 о/с, від 10.09.2013 №347 о/с дск та рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.06.2019 №826/15399/18.
Окрім того, ГУ МВС України в Дніпропетровській області листом від 03.06.2021 №18/17-ч-15/лк наголосило ОСОБА_1 на тому, що довідка за формою, згідно з додатком 1 не виготовлялась, оскільки статус учасника бойових дій наданий рішенням комісії Міністерства внутрішніх справ України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни від 13.09.2019 №3/IX/IV/1 на підставі рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.06.2019 №826/15399/18.
Отже, вказане свідчить, що статус учасника бойових дій ОСОБА_1 надавався на підставі рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.06.2019 №826/15399/18, яким встановлено факт наявності офіційних документів, виданих державними органами, що містять достатні докази про безпосередню участь у виконанні завдань антитерористичної операції в районах її проведення, а не довідки про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення або довідки про безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України за формами згідно з додатками 1 і 4 до Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 р. № 413.
Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що при зверненні до відповідача із заявою про призначення грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення, передбачених постановами Кабінету Міністрів України від 19.10.2016 № 719, від 28.03.2018 № 214, від 18.04.2018 №280 - ОСОБА_1 мав додати до неї копії посвідчення учасника бойових дій та рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.06.2019 №826/15399/18, на підставі якого було видано таке посвідчення (а не довідки).
З рішення Комісії Дніпровської районної в місті Києві адміністрації з розгляду заяв про призначення грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення, передбачених постановами Кабінету Міністрів України від 19.10.2016 № 719, від 28.03.2018 № 214, від 18.04.2018 №280 від 28.09.2021 №132 вбачається, що ОСОБА_1 надав комісії посвідчення учасника бойових дій від 02.10.2019 серії НОМЕР_3 та рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.06.2019 №826/15399/18.
Як зазначено судом вище, вказані документи були достатніми для підтвердження участі ОСОБА_1 в антитерористичній операції чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях.
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Пунктом 15 Постанови № 280 передбачено, що внутрішньо переміщена особа може оскаржити рішення комісії у судовому порядку.
Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Рішенням Конституційного Суду України від 01.12.2004 р. у справі № 1-10/2004 (справа про охоронюваний законом інтерес) розтлумачено поняття «охоронюваний законом інтерес», що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям «права», а саме зазначено, що цей термін треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально правовим засадам.
Законний інтерес - це юридичний інтерес, що заснований на законі і випливає з нього, схвалюється ним, хоча і не закріплений у конкретних правових нормах. Так можна говорити про загальні законні інтереси осіб - учасників адміністративного процесу (досягнення юридично значущого результату, прийняття законного і обґрунтованого рішення у справі) і персоніфіковані законні інтереси (інтерес особи у встановленні конкретних фактів, що доводять його невинність у вчиненні адміністративного правопорушення або обґрунтовують його позицію у зв'язку зі зверненням у компетентний державний орган).
Відповідачем не було доведено правомірність оскаржуваного рішення, правильність та обґрунтованість його прийняття, отже, розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме: задоволення позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування рішення комісії Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації з розгляду заяв про призначення грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення, передбачених постановами Кабінету Міністрів України від 19.10.2016 № 719, від 28.03.2018 № 214, від 18.04.2018 №280, від 28.09.2021 №132.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання комісії Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації з розгляду заяв про призначення грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення, призначити грошову компенсацію за належні для отримання жилі приміщення ОСОБА_1 , суд зазначає наступне.
Відповідно до Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.
Таким чином, повноваження відповідача щодо прийняття рішення про призначення, нарахування та сплати позивачу компенсацію за належні для отримання жилі приміщення внутрішньо переміщеній особі, яка захищала незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, є дискреційними повноваженнями такого органу державної влади, тобто відносяться до його виключної компетенції, а тому адміністративний суд не може перебирати на себе його функцій.
З огляду на викладене суд вирішує відмовити в задоволенні позовних вимог в частині зобов'язання комісії Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації з розгляду заяв про призначення грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення, призначити грошову компенсацію за належні для отримання жилі приміщення ОСОБА_1 .
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України зазначено, що Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Як роз'яснив Верховний Суд України у пункті 3 постанови Пленуму від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення», вихід за межі позовних вимог - це вирішення незаявленої вимоги, задоволення вимоги позивача у більшому розмірі, ніж було заявлено.
Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. З цього випливає, що вихід за межі позовних вимог можливий за наступних умов:
- лише у справах за позовами до суб'єктів владних повноважень, оскільки лише в цьому випадку відбувається захист прав та інтересів позивача;
- повний захист прав позивач неможливий у спосіб, про який просить позивач. Повнота захисту полягає в ефективності відновлення його прав;
- вихід за межі позовних вимог повинен бути пов'язаний із захистом саме тих прав, щодо яких подана позовна заява.
Судова влада реалізується шляхом здійснення правосуддя у рамках відповідних судових процедур (частина перша статті 124 Конституції України, частина друга статті 1 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»). Суд є конституційно визначеним державним інститутом, який правомочний захищати права і свободи людини і громадянина, завданням якого є здійснення правосуддя, забезпечення права на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України (стаття 55, розділ VIII Конституції України, стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»). Судовий захист вважається найбільш дієвою гарантією відновлення порушених прав і свобод людини і громадянина.
Наведені та інші положення КАС України дають підстави стверджувати, що в адміністративному судочинстві діє презумпція неправомірності рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, який зобов'язаний в порядку судової процедури, визначеної законом, довести суду правомірність своїх рішень, дій чи бездіяльності.
Отже, адміністративне судочинство - це специфічний вид судочинства, де твердження особи про порушення прав вважаються правомірними, поки владний суб'єкт не доведе перед судом протилежне. Правомірні твердження про порушення прав і свобод підлягають в першу чергу негайному захисту.
З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що з метою повного, ефективного захисту прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку суб'єкта владних повноважень є необхідним зобов'язати комісію Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації з розгляду заяв про призначення грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення, з урахуванням висновків суду.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, судові витрати зі сплати судового збору відшкодуванню позивачу не підлягають.
На підставі вище викладеного, керуючись статтями 2, 6-10, 19, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) - задовольнити частково.
Визнати протиправним рішення комісії Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації з розгляду заяв про призначення грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення від 28.09.2021 №132.
Зобов'язати комісію Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації з розгляду заяв про призначення грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення, з урахуванням висновків суду.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України.
Суддя Н.Г. Вєкуа