ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
21 листопада 2022 року місто Київ №640/11762/22
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Іщука І.О., при секретарі судового засідання Лук'янець Д.В., здійснюючи підготовче провадження в адміністративній справі
за позовомАкціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова Корпорація України»
доЦентрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків
провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
за участі:
представника позивача - Харка Д.М.,
представники відповідача - Леонова О.В.
Акціонерне товариство «Державна продовольчо-зернова Корпорація України» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.08.2022 позовну заяву залишено без руху. Позивач у встановлені судом строки усунув недоліки позовної заяви.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.08.2022 прийнято до розгляду, відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі №640/11762/22 та призначено підготовче засідання.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.10.2022 продовжено строк проведення підготовчого провадження у справі №640/11762/22 до 28.11.2022.
До суду 22.09.2022 позивачем подано заяву про уточнення (збільшення) позовних вимог, відповідно до якої останній просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 17.01.2022 №10831040201, №10931040201 та №10731040201.
У своїх запереченнях про збільшення позовних вимог, які в підготовчому судовому засіданні 24.10.2022 судом було долучено до матеріалів справи, відповідач зазначив про те, що строк для звернення до суду із даними позовними вимогами був пропущений, посилаючись на позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 26.11.2020 №500/2486/19.
Оскільки вказані заперечення обгрунтовані пропуском строку звернення до суду, суд їх розцінює як клопотання про залишення позовних вимог без розгляду у справі №640/11762/22.
Позивачем у підготовчому судовому засіданні 21.11.2022 надано суду відзив на заперечення про збільшення позовних вимог, в яких він наголошує на дотриманні строків звернення до суду, визначених статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України. Так, позивачем зауважено, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 17.01.2022 №10831040201, №10931040201 та №10731040201 отримані ним засобами поштового зв'язку 20.01.2022, що власне відповідачем не заперечується. При цьому позивач скористався механізмом досудового врегулювання спору та подав в порядку статті 56 Податкового кодексу України скаргу до ДПС України на податкове повідомлення-рішення від 17.01.2022 №10831040201.
У підготовчому судовому засіданні 21.11.2022 представник відповідача заперечував проти заяви позивача позивача про збільшення позовних вимог від 20.09.2022, посилаючись на пропуск позивачем строку звернення до суду, встановленого законом; представник позивача просив суд поновити строк звернення до суду по податковим повідомленням-рішенням від 17.01.2022 №10731040201 та №10931040201, прийняти заяву про збільшення позовних вимог від 20.09.2022, а заперечення відповідача про збільшення позовних вимог у справі №640/11762/22 залишити без задоволення.
Так, згідно з частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до абзацу 1 частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, станом на час виникнення спірних відносин та на момент звернення позивача до суду Кодексом адміністративного судочинства України передбачено, що строки звернення до суду можуть бути встановлені іншими законами України та регламентовано строк звернення до суду, який передбачений відповідним законом.
У свою чергу, частина третя статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Спеціальною нормою, яка встановлює порядок оскарження рішень контролюючих органів, є стаття 56 Податкового кодексу України. З її змісту вбачається, що у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання. Обрання платником податків в першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору. Водночас якщо після отримання рішення контролюючого органу платник податків звертається до суду з позовом, його право на адміністративне оскарження такого рішення втрачається.
Пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
Відповідно до пункту 56.19 статті 56 Податкового кодексу України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Суд зазначає, що Верховним Судом у постанові від 26.11.2020 року по справі №500/2486/19 зроблено правовий висновок, що зазначений у пункті 102.1 статті 102 Податкового кодексу України строк є саме строком давності, який має матеріально-правову природу, а тому не може бути одночасно і процесуальним строком звернення до суду. Між правовою природою матеріально-правового строку давності в податкових правовідносинах та процесуального строку звернення до адміністративного суду є сутнісна різниця, а тому помилковим є ототожнення їх призначення при використанні. Крім того, зміст правовідносин щодо правомірності податкових повідомлень-рішень та/або інших рішень контролюючого органу, якими цим органом платнику податків визначаються грошові зобов'язання, свідчить про те, що вони об'єктивно не можуть існувати як спірні протягом 1095 днів (або у відповідних випадках 2555 днів) з дня отримання відповідного податкового повідомлення-рішення.
Верховним Судом зазначено, що численні юридичні наслідки, які з огляду на положення Податкового кодексу України виникають або можуть виникнути внаслідок реалізації контролюючим органом своїх повноважень та обов'язків, після того, як визначене контролюючим органом грошове зобов'язання набуло статусу узгодженого, настають у значно менший строк, ніж 1095 днів. Тому надання такого строку для звернення до суду з вимогою про оскарження податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу щодо визначення грошового зобов'язання створювало б непропорційність між застосованими засобами та поставленою метою, зокрема, щодо обсягу прав і обов'язків як платників податків, так і контролюючих органів. Зокрема така непропорційність здатна створити стан невизначеності щодо легітимності дій контролюючого органу, вчинених у законний спосіб у межах строку давності, встановленого статтею 102 ПК України, оскільки після звернення платника податків з відповідним позовом до суду раніше узгоджені грошові зобов'язання стають неузгодженими. У зв'язку з наведеним право ініціювати в судовому порядку спір щодо правомірності податкових повідомлень-рішень та/або інших рішень контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання об'єктивно не може існувати протягом 1095 днів, оскільки така тривалість порушує принцип правової визначеності як одного з основних елементів верховенства права, а також не забезпечує досягнення мети й завдань функціонування податкової системи.
З вищевикладеного вбачається, що норма п. 56.18 ст. 56 Податкового кодеусу України не визначає процесуального строку звернення до суду у випадку не здійснення досудового адміністративного оскарження до вищого податкового органу, а тому такий строк визначається пунктом 2 статті 122 Кодекс адміністративного судочинства України.
З урахування викладеного, суд приходить до висновку, що до податкових повідомлень-рішень Кодексом адміністративного судочинства України та Податковим кодексом України встановлені наступні види строків звернення до суду у справах даної категорії:
- 6 місяців якщо позивачем не застосовувалась процедура досудового врегулювання спору;
- 3 місяці якщо позивачем застосовувалась процедура досудового врегулювання спору, однак рішення за результатами скарги не було прийнято або не було направлено скаржнику;
- 1 місяць якщо позивачем застосовувалась процедура досудового врегулювання спору та прийнято рішення про відмову в задоволенні скарги.
Як зазначено позивачем та вбачається з матеріалів справи, позивач скористався механізмом досудового врегулювання спору та подав в порядку статті 56 Податкового кодексу України скаргу до ДПС України на податкове повідомлення-рішення від 17.01.2022 №10831040201.
Рішенням Державної податкової служби України від 04.07.2022 №6470/6/99-00-06-01-02-06 скаргу позивача на податкове повідомлення-рішення від 17.01.2022 №10831040201 залишено без задоволення, а вказане податкове повідомлення-рішення без змін.
Рішення Державної податкової служби України від 04.07.2022 №6470/6/99-00-06-01-02-06 отримано позивачем засобами поштового зв'язку 07.07.2022, що підтверджується витягом з офіційного веб-сайту «Укрпошта» щодо відстеження дати прийняття та вручення поштового відправлення за номером №0405351925930.
Таким чином, строк звернення до суду з позовними вимогами щодо оскарження податкового повідомлення-рішення від 17.01.2022 №10831040201 становить один місяць, оскільки позивачем застосовувалась процедура досудового врегулювання спору та прийнято рішення від 04.07.2022 №6470/6/99-00-06-01-02-06 про відмову в задоволенні його скарги.
Позовна заява АТ «Державна продовольчо-зернова Корпорація України» від 29.07.2022 (вих. №130-2-19/1997) щодо оскарження податкового повідомлення-рішення від 17.01.2021 №10831040201 скерована до суду засобами поштового зв'язку 30.07.2022, що підтверджується описом вкладення до цінного листа №0101910703103, поштовою накладною та фіскальним чеком від 30.07.2022.
Таким чином, суд дійшов висновку що позивачем дотримано строк звернення до суду, визначений п. 56.19 ст. 56 ПК України, щодо оскарження оскарження податкового повідомлення-рішення від 17.01.2021 №10831040201.
З приводу дотримання позивачем строків звернення на оскарження податкових повідомлень-рішень від 17.01.2022 №10831040201 та №10931040201, суд зазначає наступне.
Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Указом Президента України від 18 квітня 2022 року № 259/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-ІХ, зокрема, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.
Указом Президента України від 17 травня 2022 року № 341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 22 травня 2022 року № 2263-IX, зокрема, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.
Указом Президента України від 12 серпня 2022 року № 573/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 15 серпня 2022 року № 2500-IX, зокрема, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.
Указом Президента України від 16 листопада 2022 року №2738-IX «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 16.11.2022 №2738-IX, воєнний стан в Україні продовжено до 19 лютого 2023 року.
Так, суд враховує, що Наказом АТ «Державна продовольчо-зернова Корпорація України» від 28.02.2022 №28.02./8-к/т у зв'язку з введенням воєнного стану на території України працівникам юридичного департаменту запроваджено на період введення воєнного стану дистанційну роботу.
Відповідно до Наказу АТ «Державна продовольчо-зернова Корпорація України» ВІД 08.03.2022 №15 на період воєнного стану встановлено перевести розміщення органу управління товариства з м. Києва до м. Стрий, Львівської області (вул. Болехівська, 26) на територію філії Товариства - Стрийський комбінат хлібопродуктів №2.
Наказом АТ «Державна продовольчо-зернова Корпорація України» від 03.06.2022 №132-АГ у зв'язку із зменшенням активності бойових дій у м. Києві, а також зі службовою необхідністю припинено з 06.06.2022 дистанційну роботу всім працівникам юридичного департаменту.
Як стверджує позивач, усі матеріали вказаної документальної перевірки фактично знаходились у м. Києві у приміщенні органу центрального управління АТ «Державна продовольчо-зернова Корпорація України», що об'єктивно унеможливлювало здійснити підготовку усіх необхідних матеріалів позовної заяви та звернутися до суду у шестимісячний строк саме з моменту отримання оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, у зв'язку з перебуванням працівників юридичного Департаменту позивача, поза межами міста Києва.
Суд враховує правову позицію, викладену Верховним Судом у своїй постанові від 29.08.2022 у справі №500/1912/22 (№К990/20688/22), відповідно до якої суд вказав на те, що що протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого на території України у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації, суворе застосування адміністративними судами процесуальних строків стосовно звернення до суду із позовними заявами, апеляційними і касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого статтями 55, 124, 129 Конституції України, статтею 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Разом з тим, 24 лютого 2022 року Рада Суддів України прийняла рішення щодо вжиття невідкладних заходів для забезпечення сталого функціонування судової влади в Україні в умовах припинення повноважень ВРП та воєнного стану у зв'язку зі збройною агресією з боку РФ, а 02 березня 2022 року опублікувала рекомендації щодо роботи судів в умовах воєнного стану. Так, судам, зокрема, рекомендовано по можливості продовжувати процесуальні строки щонайменше до закінчення воєнного стану.
Крім того, Верховний Суд в Огляді «Особливості здійснення правосуддя на території, на якій введено воєнний стан» від 04 березня 2022 року зауважив, що запровадження воєнного стану на певній території є поважною причиною для поновлення процесуальних строків.
Беручи до уваги викладене у сукупності, з урахуванням фактичних обставин справи, суд уважає, що запровадження державою воєнного стану на усій території безумовно вплинуло на організацію роботи Акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова Корпорація України», а тому є поважною причиною пропуску строку звернення з цим позовом до суду.
За таких обставин клопотання відповідача про залишення позову без розгляду у зв'язку з пропуском позивачем строку звернення з позовом до суду задоволенню не підлягає, а причини пропуску строку звернення до суду з приводу оскарження податкових повідомлень-рішень від 17.01.2022 №10731040201 та №1093104020 є поважними, а тому такі строки підлягають поновленню.
Вирішуючи питання про прийняття заяви про збільшення розміру позовних вимог, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України, крім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Частиною сьомою статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі подання будь-якої заяви, визначеної частиною першою або третьою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає у судовому рішенні.
Судом встановлено, що заява про збільшення розміру позовних вимог подана представником позивача у строк передбачений Кодексом адміністративного судочинства України та відповідає вимогам встановлених Кодексом адміністративного судочинства України, а тому з урахуванням викладеного, суд приймає її до розгляду.
Керуючись статтями 44, 47, 122-123, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Відмовити в задоволенні клопотання відповідача про залишення позову без розгляду.
2. Поновити позивачу строк звернення до суду по податковим повідомленням-рішенням від 17.01.2022 №10731040201 та №10931040201.
3. Прийняти заяву про збільшення позовних вимог від 20.09.2022.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали виготовлено 23.11.2022.
Суддя Іщук І.О.