ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
23 листопада 2022 року м. Київ № 640/15677/22
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Скочок Т.О., розглянувши клопотання представника відповідача з питання розгляду справи в судовому засіданні з повідомлення сторін в адміністративній справі
за позовомДержавного підприємства «Медичні закупівлі України»
до Державної аудиторської служби України
про визнання протиправним та скасування рішення,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Державне підприємство «Медичні закупівлі України» з позовом до Державної аудиторської служби України про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-10-12-010441-b, затвердженого 09.09.2022.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.09.2022 відкрито провадження у справі №640/15677/21 за вказаним позовом, та справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Від представника відповідача через канцелярію суду надійшло клопотання, де Державна аудиторська служба України просило здійснювати подальший розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. В обґрунтування поданого клопотання представник відповідача навів свої міркування стосовно складності предмета доказування та необхідності у зв'язку з цим призначення судових засідань у справі, та водночас зазначив, що ця справа має велике значення для відповідача.
Надаючи оцінку даному клопотанню відповідача, суд зазначає наступне.
За змістом ч. 9 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), після надходження позовної заяви, суд вирішує питання, в тому числі про відкриття спрощеного або загального позовного провадження.
Відповідно до ч. 3 ст. 257 КАС України, при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
При цьому, ч. 2 ст. 257 КАС України визначено що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
У даному випадку, як було встановлено судом при відкритті провадження у справі, ця справа не належить до справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження, та водночас не належить до категорії справ, які розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження.
З урахуванням вищенаведеного, при вирішенні питання про відкриття провадження у справі за позовом Державного підприємства «Медичні закупівлі України» до Державної аудиторської служби України про визнання протиправним та скасування рішення суд дійшов до висновку про можливість розгляду такої справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
При цьому, згідно з п. 2 ч. 6 ст. 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Проаналізувавши зміст поданого представником відповідача клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленнями сторін, суд вказує на те, що така заява не підлягає задоволенню, оскільки відповідачем наразі не наведено переконливих доводів з приводу того, чому цей спір неможливо буде вирішити у порядку спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання.
Також у контексті з цим суд вважає за необхідне зазначити, що практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною на підставі Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №№2, 4, 7 та 11 до Конвенції» від 17.07.1997 №475/97-ВР (далі - Конвенція) свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08.12.1983 у справі «Ахеn v. Germany», заява №8273/78, рішення від 25.04.2002 «Varela Assalino contre le Portugal», заява №64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду з прав людини, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Таким чином, з урахуванням предмету спору та відповідно до вимог ст. 47 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи не позбавлені права подати будь-які письмові пояснення та докази в підтвердження власної позиції, а тому підстав для розгляду справи №640/15677/22 в судовому засіданні з повідомленням сторін суд на даний час не вбачає.
Керуючись вимогами ст.ст. 243, 248, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва -
Відмовити у задоволенні клопотання представника Державної аудиторської служби України про розгляд справи №640/15677/22 в судовому засіданні з повідомленням сторін.
Ухвала набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України, та оскарженню не підлягає.
Суддя Т.О. Скочок