з питань забезпечення адміністративного позову
Справа № 500/4198/22
24 листопада 2022 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі судді Осташа А. В. розглянувши в письмовому провадженні клопотання про забезпечення адміністративного позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Теребовлянського відділу державної виконавчої служби у Тернопільському районі Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про зобов'язання вчинити дії, -
До Тернопільського окружного адміністративного суду 22 листопада 2022 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Теребовлянського відділу державної виконавчої служби у Тернопільському районі Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) про зобов'язання закінчити виконавче провадження.
Разом з позовом від позивача 22.11.22 надійшла заява про забезпечення позову. Заявник просить застосувати захід забезпечення позову передбачений п.5 ч.1 ст.151 КАС України, а саме: зупинити стягнення на підставі постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору від 08.12.2020 ВП №63855183 у виконавчому провадженні №701198899 до остаточного вирішення даної справи по суті.
Заява про забезпечення позову та матеріали, які надійшли разом із такою заявою, відповідають вимогам статті 152 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
З урахуванням наведеного вирішується питання щодо наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову.
Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що очевидними є ознаки протиправності дій державного виконавця, а також те, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити ефективний захист або поновлення прав позивача за захистом яких він звернувся.
Частиною першою статті 154 КАС України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову (частина друга статті 154 КАС України).
У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк (частина третя статті 154 КАС України).
Суд, ознайомившись з заявою позивача про забезпечення позову та доданими до неї документами, дійшов висновку, що її розгляд не потребує отримання додаткових пояснень від заявника (позивача) та додаткових доказів.
Отож, у зв'язку з відсутністю необхідності заслухати пояснення заявника та отримати від нього додаткові докази для вирішення питання щодо забезпечення позову, із врахуванням достатності доказів для розгляду заяви про забезпечення позову, вказана заява розглянута судом без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Відповідно до частини першої статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову згідно з частиною другою статті 150 КАС України допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову (частина четверта статті 150 КАС України).
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Частиною першою статті 151 КАС України визначено, що позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (частина друга статті 151 КАС України).
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи до забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Водночас, суд вважає за необхідне зазначити про те, що будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є надання тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявності об'єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.
Отже, забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співмірними заявленим позовним вимогам, мають бути безпосередньо пов'язаними з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.
Основним завданням процесуальних норм, які регламентують вжиття судом заходів забезпечення позову, є досягнення балансу між правом позивача на захист свого порушеного права та правом відповідача заперечувати проти адресованих йому вимог у будь-який дозволений законом спосіб.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (частина перша статті 90 КАС України).
Суд враховує, що в межах даного судового провадження позивач оспорює правомірність дій відповідача з приводу не закінчення виконавчого провадження по примусовому виконанню постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору від 08.12.2020 ВП №63855183 у виконавчому провадженні №701198899.
Тільки під час розгляду справи суд може встановити чи існували між сторонами спірні правовідносини, тобто чи звертався позивач до державного виконавця та повідомляв його про те, що приватним виконавцем відкрито виконавче провадження, а тому передчасно говорити про очевидність протиправності дій відповідача. Крім того, забезпечення позову можливе тільки у разі очевидних ознак протиправності рішень суб'єкта владних повноважень, а не ознак протиправності дій.
Поряд з цим суд погоджується з твердженнями позивача з приводу того, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити ефективний захист або поновлення прав позивача за захистом яких він звернувся. Це підтверджується інформацією по виконавчому провадженні №70198899, з якої видно що станом на 04.11.2022 державний виконавець вживає заходів з примусового стягнення 209 096 грн виконавчого збору, а саме: вживаються заходи для подальшої реалізації майна позивача - земельних ділянок.
Згідно з частиною четвертою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.
За таких обставин, враховуючи той факт, що державним виконавцем розпочато примусове виконання постанови про стягнення виконавчого збору, а правомірність таких дій має бути перевірена під час розгляду справи, суд дійшов висновку, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити поновлення порушених прав позивача у разі вирішення спору на його користь.
У свою чергу, вжиття судом заходів забезпечення позову не порушить прав та законних інтересів стягувача (відповідача) чи інших осіб.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта.
А відповідно до пункту 5 частини першої цієї статті, позов може бути забезпечено зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Керуючись статтями 150-158, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
1. Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити.
2. Зупинити примусове стягнення на підставі постанови постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору від 08.12.2020 ВП №63855183 у виконавчому провадженні №701198899, - до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі №500/4198/22.
3. Копію ухвали надіслати учасникам справи та органу державної виконавчої служби.
Ухвала з питань забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Осташ А.В.