18 листопада 2022 рокум. Ужгород№ 260/3154/22
15:00 год
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Скраль Т.В.
при секретарі Шестак Н.В.,
за участю сторін:
позивач: ОСОБА_1 - не з'явився
представник позивача: адвокат Cубота Михайло Іванович,
відповідач 1: Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області - представник не з'явився,
відповідач 2 : Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області - представник не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), в особі адвоката Суботи Михайла Івановича (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Фединця, 47/2) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88008, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, буд. 4, код ЄДРПОУ 20453063), Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (29000, Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. Володимирська, 49, код ЄДРПОУ 21318350) про скасування рішення та зобов'язання призначити пенсію, -
У відповідності до статті 243 частини 3 КАС України 18 листопада 2022 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення у повному обсязі складено 23 листопада 2022 року.
30 серпня 2022 року ОСОБА_2 через уповноваженого представника ОСОБА_3 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, якою просить: 1) скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про відмову в призначення пенсії № 056950000920 від 07 червня 2022 року; 2) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області призначити ОСОБА_2 пенсію.
05 вересня 2022 року ухвалою суду позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
Для усунення недоліків позовної заяви позивачу необхідно надати суду:
- позовну заяву у новій редакції із зазначенням належного відповідача чи відповідачів по справі та обґрунтувати до нього позовні вимоги.
08 вересня 2022 року позивачем подано до суду заяву про усунення недоліків та позовну заяву у новій редакції, в якій зазначає двох відповідачів Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області та Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.
Відповідно до якої просить суд: 1) скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про відмову в призначення пенсії № 056950000920 від 07 червня 2022 року; 2) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області призначити ОСОБА_2 пенсію.
08 вересня 2022 року ухвалою суду відкрито провадження у даній адміністративній справі.
1. Позиції сторін.
Позивач свої позовні вимоги аргументував тим, що на момент звернення із заявою про призначення пенсії мав достатній трудовий стаж та правові підстави для призначення пенсії в 55 років. Натомість Відповідач 2 відмовив у призначенні пенсії, без жодних правових підстав. Відповідач 2 не зарахував до трудового стажу період навчання у СПТУ 11, з невідомих причин. Не зарахував до трудового стажу період праці в колгоспах «Правда» та « ОСОБА_4 », вимагаючи довідку про кількість відпрацьованих трудоднів, але навіть без врахування вищенаведеного стажу роботи у позивача трудовий стаж перевищує 30 років. Тому відповідач 2 не мав жодних правових підстав для відмови у призначенні пенсії за вислугою років.
21 вересня 2022 року відповідачем 1 до суду подано відзив на позовну заяву. В обґрунтування якого вказано, що на підставі повного, всебічного та об'єктивного розгляду заяви від 01 червня 2022р. та доданих до неї документів Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (структурний підрозділ, що розглядав вказану заяву за принципом екстериторіальності) відмовлено у призначенні пенсії за вислугу років про що винесено рішення №056950000920 від 07.06.2022 року, а Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області листом № 0700-0201-8/22257 від 10.06.2022р. повідомлено ОСОБА_2 про відмову у призначенні пенсії. Головним управлінням до страхового стажу роботи не зараховано: період навчання згідно свідоцтва № 000476 від 28.05.1984р., оскільки невірно вказано період навчання з 01.09.1984р. по 20.07.1984р.; період роботи з 06.08.1984 по 25.04.1985р., з 29.04.1987 по 23.02.1989р. в колгоспі «Правда», оскільки не вказано час роботи за фактичною тривалістю (відпрацьовані трудодні); період навчання з 14.11.1988р. по 10.12.1988р. згідно атестату № 1845 від 10.12.1988р., оскільки прізвище в атестаті не відповідає даним паспорта заявника; період роботи з 12.06.1991р. по 05.07.1991 в колгоспі «Окгябрский», оскільки не вказано час роботи за фактичною тривалістю (відпрацьовані трудодні). Крім цього, звертають увагу суду на те що, оскільки згідно записів трудової книжки ОСОБА_2 продовжує працювати на посаді «електромонтером контактної мережі», яка дає право на призначення пенсії за вислугу років, тобто відповідає Списку професій і посад робітників локомотивних бригад і окремих категорій працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та в метрополітенах і користуються правом на пенсію за вислугу років, затверджено постановою Кабінету Міністрів України №583 від 12.10.1992р., то відповідно немає права на призначення пенсії за вислугу років.
04 жовтня 2022 року представником позивача подано до суду відповідь на відзив відповідача 1, в якому зазначає, що пенсії за віком і по інвалідності призначаються незалежно від того, припинено роботу на час звернення за пенсією чи вона продовжується. Пенсії за вислугу років призначаються при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію. Крім того, посада, на якій наразі працює позивач не відноситься до посад, що дають право на пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до Постановою КМУ від 24 червня 2016 р. № 461.
04 жовтня 2022 року представником позивача подано до суду відповідь на відзив відповідача 2, в якому зазначає доводи у відповіді на відзив відповідача 1. Крім того, зазначає, що вимога до відповідача 1 є похідною від первісної вимоги, а відтак підлягає задоволенню у разі її задоволення.
05 жовтня 2022 року відповідачем 2 до суду подано відзив на позовну заяву. В обґрунтування якого вказано, що відповідно до запису №18 трудової книжки позивач 25.04.2022 прийнятий по переведенню з структурного підрозділу «Слов'янська дистанція електропостачання» регіональна філія «Донецька залізниця» АТ «Українська залізниця» електромонтером контактної мережі 5 розряду району контактної мережі Ужгород, яка дає право на пенсію за вислугу років відповідно до п «а» ст. 55 Закону №1788-ХІІ. До заяви поданої заяви від 01.06.2022 документів для підтвердження факту звільнення з роботи, що дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. «а» ст. 55 Закону №1788-ХІІ позивачем не надано. А відтак відсутні підстави для призначення пенсії за вислугу років. Рішенням головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 07.06.2022 №056950000920 відмовлено ОСОБА_2 в призначені пенсії за вислугу років, про що повідомлено листом головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області № 0700-0201-8/22257 від 10.06.2022.
Представник відповідача 1 у судове засідання не з'явився, однак про час і дату судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується довідкою суду про доставку електронного листа до електронного кабінету.
Представник відповідача 2 у судове засідання не з'явився, однак про час і дату судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується звітом про надіслання на електронну адресу ухвали та судової повістки.
У відповідності до статті 205 частини 1, 3 пункту 1 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Під час розгляду справи по суті уповноважений представник позивача позов підтримав повністю, просив суд його задовольнити з мотивів, що у ньому наведені.
2. Обставини, встановлені судом.
Судом встановлено, що 01 червня 2022 року ОСОБА_2 звернувся до Головного управління із заявою №4453 про призначення пенсії за вислугу років, (а.с. 64-65).
07 червня 2022 року Головне управління Пенсійного Фонду України в Хмельницькій області розглянуло звернення ОСОБА_2 щодо призначення пенсії за вислугу років від 01 червня 2022 року та рішенням №056950000920 відмовило в призначенні пенсії, (а.с. 112).
Головним управлінням Пенсійного Фонду України в Хмельницькій області у рішенні зазначено, що страховий стаж особи становить 37 років 7 місяців 17 днів. Спеціальний стаж особи, визначений пунктом «а» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» становить 24 роки 4 місяці 3 дні.
За результатами розгляду документів, доданих до заяви до страхового стажу не зараховано:
- період навчання згідно свідоцтва №000476 від 25.08.1984, оскільки невірно вказано період навчання з 01.09.1984 по 20.07.1984;
- період роботи з 06.08.1984 по 25.04.1985, з 29.04.1987 по 23.02.1989 в колгоспі «Правда», оскільки не вказано час роботи за фактичною тривалістю (відпрацьовані трудодні);
- період навчання з 14.11.1988 по 10.12.1988 згідно атестату № 1845 від 10.12.1988, оскільки прізвище в атестаті не відповідає даним паспорта заявника;
- період роботи з 12.06.1991 по 05.07.1991 в колгоспі «Октябрский», оскільки не вказано час роботи за фактичною тривалістю (відпрацьовані трудодні).
Для зарахування до страхового стажу:
- періоду навчання згідно свідоцтва №000476 від 25.08.1984, необхідно надати уточнюючу довідку з навчального закладу про тривалість навчання за денною формою;
- періодів роботи з 06.08.1984 по 25.04.1985, з 29.04.1987 по 23.02.1989 в колгоспі «Правда», необхідно надати уточнюючу довідку про встановлений мінімум трудової участі в громадському господарстві та час робот за фактичною тривалістю (відпрацьовані трудодні).
- періодів навчання з 14.11.1988 по 10.12.1988, необхідно надати уточнюючий документ про приналежність даних, зазначених в атестаті № 1845 від 10.12.1988,заявнику;
- період роботи з 12.06.1991 по 05.07.1991 в колгоспі «Октябрьский», необхідно надати уточнюючу довідку про встановлений мінімум трудової участі в громадському господарстві та час роботи за фактичною тривалістю (відпрацьовані трудодні).
Працює на посаді, яка дає право на призначення пенсії за вислугу років.
10 червня 2022 року Головне управління ПФУ в Закарпатській області листом №0700-0201-8/22257 повідомило ОСОБА_2 , що за результатами розгляду заяви про призначення пенсії № 4453 від 01 червня 2022 року, направляють рішення про відмову в призначенні пенсії №056950000920 від 07 червня 2022 року, прийняте Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, (а.с. 14).
Не погодившись із рішенням про відмову у призначенні пенсії, позивач звернувся до суду.
3. Мотиви суду та норми права, застосовані судом.
Згідно з статтею 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з статтею 46 Конституції Українигромадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Надане вищевказаною статтею право деталізоване у Законах України від 05.11.1991 року № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон №1788) та від 09.07.2003 року № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058), зокрема, у статтях 1 і 8 відповідно.
Закон №1788-XII відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій, спрямований на те, щоб повніше враховувалася суспільно корисна праця як джерело зростання добробуту народу і кожної людини, встановлює єдність умов і норм пенсійного забезпечення робітників, членів колгоспів та інших категорій трудящих; та гарантує соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв'язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки.
Згідно із статтею 1 Закону № 1788 громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Відповідно до статті 2 Закону № 1788-XII за цим Законом призначаються трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.
Згідно зі статтею 7 Закону № 1788-ХІІ звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію. При цьому пенсії за віком і по інвалідності призначаються незалежно від того, припинено роботу на час звернення за пенсією чи вона продовжується. Пенсії за вислугу років призначаються при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію.
Судом встановлено, що відповідно до запису №18 трудової книжки НОМЕР_2 від 21 червня 1966 року, ОСОБА_5 , 25 квітня 2022 року прийнятий по переведенню із структурного підрозділу «Слов'янська дистанція електропостачання» регіональна філія «Донецька залізниця» АТ «Українська залізниця» електромонтером контактної мережі 5 розряду району контактної мережі Ужгород, (а.с. 79-80), яка не дає право на пенсію за вислугу років відповідно до пункту «а» статті 55 Закону №1788-ХІІ, а відтак позивач має право на призначення пенсії за вислугу років.
Відповідно до частини 4 статті 24 Закону №1058 періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
За змістом статті 51 Закону № 1788-ХІІ пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.
Відповідно до пункту «а» статті 55 Закону № 1788 право на пенсію за вислугу років мають робітники локомотивних бригад і окремі категорії працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та метрополітенах, - за списками професій і посад, що затверджуються в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України; водії вантажних автомобілів, безпосередньо зайнятих у технологічному процесі на шахтах, у рудниках, розрізах і рудних кар'єрах на вивезенні вугілля, сланцю, руди, породи, - після досягнення 55 років і при стажі роботи: для чоловіків - не менше 30 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначеній роботі.
У пунктах 1, 2 та 8 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 №637 (далі - Порядок №637, у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Час навчання у вищих навчальних, професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.
За відсутності в документах таких відомостей для підтвердження часу навчання приймаються довідки про тривалість навчання в навчальному закладі у відповідні роки за умови, що в документах є дані про закінчення повного навчального періоду або окремих його етапів.
Пунктом 3 Порядку №637 визначено також, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
За відсутності зазначених у цьому пункті документів для підтвердження трудового стажу приймаються членські квитки профспілок. При цьому підтверджуються періоди роботи лише за той час, за який є відмітки про сплату членських внесків.
Абзацом 1 пункту 20 Порядку №637 передбачено також, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
07 червня 2022 року Головне управління Пенсійного Фонду України в Хмельницькій області розглянуло звернення ОСОБА_2 щодо призначення пенсії за вислугу років від 01 червня 2022 року та рішенням №056950000920 відмовило в призначенні пенсії ОСОБА_2 , (а.с. 112).
За результатами розгляду документів, доданих до заяви до страхового стажу не зараховано:
- період навчання згідно свідоцтва №000476 від 25.08.1984, оскільки невірно вказано період навчання з 01.09.1984 по 20.07.1984;
- період роботи з 06.08.1984 по 25.04.1985, з 29.04.1987 по 23.02.1989 в колгоспі «Правда», оскільки не вказано час роботи за фактичною тривалістю (відпрацьовані трудодні);
- період навчання з 14.11.1988 по 10.12.1988 згідно атестату № 1845 від 10.12.1988, оскільки прізвище в атестаті не відповідає даним паспорта заявника;
- період роботи з 12.06.1991 по 05.07.1991 в колгоспі « ІНФОРМАЦІЯ_1 », оскільки не вказано час роботи за фактичною тривалістю (відпрацьовані трудодні).
Як встановлено судом під час розгляду справи, з метою підтвердження стажу роботи в колгоспі «Правда», відповідно до записів трудової книжки колгоспника № НОМЕР_3 від 02 серпня 1984 року, (а.с. 68-70), стаж роботи ОСОБА_2 підтверджується:
- 06 серпня 1984 року - прийнятий в колгосп «Правда» (запис № 2);
- 25 квітня 1985 року - вибув із членів колгоспника у зв'язку з призовом на військову службу (запис № 3);
- з 26 квітня 1985 року по 28 квітня 1987 року - військова служба (запис № 4);
- 23 лютого 1989 року - вибув із членів колгоспу «Правда» за власним бажанням (запис № 5).
Відповідно до записів № 6-7 трудової книжки ОСОБА_2 НОМЕР_2 від 01 березня 1989 року, підтверджується стаж роботи ОСОБА_2 з 12 червня 1991 року по 05 липня 1991 року у колгоспі « ІНФОРМАЦІЯ_1 », (а.с. 14).
Системне дослідження наданих позивачем документів дає підстави для висновку про те, що неврахуванням до стажу періоду роботи позивача з 06.08.1984 по 25.04.1985, з 29.04.1987 по 23.02.1989 в колгоспі «Правда» та з 12.06.1991 по 05.07.1991 в колгоспі «Октябрьский» є протиправним.
Суд зазначає, що недотримання правил ведення трудової документації може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для колгоспника, а отже, й не може впливати на його особисті права.
Таким чином, позивач не несе відповідальність за порушення третіми особами вимог щодо оформлення документів, які підтверджують трудовий стаж особи.
Що стосується періоду навчання згідно з свідоцтвом №000476 від 28 травня 1984 року, судом встановлено, що період навчання вказано з 01 вересня 1984 року по 20 липня 1984 року (а.с. 83), а відтак для врахування даного періоду до стажу роботи необхідно надати уточнюючу довідку з навчального закладу у відповідності до пункту 8 Порядку №637.
Крім того, період навчання з 14 листопада 1988 року по 10 грудня 1988 року, відповідно до атестату № 1845 від 10 грудня 1988 року (а.с. 82) не підлягає зарахуванню, оскільки прізвище в атестаті не відповідає даним паспорта заявника, а саме атестат виданий на ОСОБА_2 . Отже, позивачем не надано рішення суду про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті, що здійснюється в порядку окремого провадження з правилами ЦПК України до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду за місцем проживання особи.
Відповідно до частини 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З огляду на встановлені судом обставини, на переконання суду, відповідач 2, приймаючи оскаржене рішення про відмову в призначення пенсії № 056950000920 від 07 червня 2022 року діяв всупереч вимог вказаних вище норм законів, що спричинило порушення права позивача на соціальний захист та отримання пенсійних виплат. Відтак, вказане рішення є протиправним та підлягає скасуванню.
Згідно з частиною 3 статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
З огляду на встановлене судом право позивача на призначення пенсії за вислугу років, суд з метою ефективного захисту прав позивача вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити позивачу пенсію за вислугу років.
При цьому, суд зазначає, що відповідно до Порядку № 22-1 після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Судом встановлено, що за заявою позивача про призначення пенсії згідно з пунктом 4.2 Порядку № 22-1 за принципом екстериторіальності вже визначений територіальний орган Пенсійного фонду України, що призначає пенсію - Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області. Таким чином, наслідком скасування, прийнятого ГУ ПФ України в Хмельницькій області за результатами розгляду заяви позивача про призначення пенсії рішення є виникнення саме у цього територіального органу Пенсійного фонду України обов'язку призначити пенсію.
В той же час, суд зазначає, що відповідно статті 45 Закону № 1058 пенсія призначається з дня звернення за пенсією.
Відповідно до пункту «а» статті 55 Закону № 1788 право на пенсію за вислугу років мають робітники локомотивних бригад і окремі категорії працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та метрополітенах, - за списками професій і посад, що затверджуються в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України; водії вантажних автомобілів, безпосередньо зайнятих у технологічному процесі на шахтах, у рудниках, розрізах і рудних кар'єрах на вивезенні вугілля, сланцю, руди, породи, - після досягнення 55 років і при стажі роботи: для чоловіків - не менше 30 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначеній роботі.
Оскільки, позивач досягнув 55 років - 21 червня 2021 року, та із заявою про призначення пенсії за вислугу років звернувся 01 червня 2022 року, призначення пенсії має відбутися з 01 червня 2022 року.
Крім того, в оскаржуваному рішенні про відмову в призначення пенсії № 056950000920 від 07 червня 2022 року Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зазначає, що страховий стаж особи становить 37 років 7 місяців 17 днів. Спеціальний стаж особи, визначений пунктом «а» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» становить 24 роки 4 місяці 3 дні.
Оцінюючи викладені обставини у їх сукупності, суд приходить до висновку про протиправність, в контексті частини 2 статті 2 КАС України, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про відмову в призначення пенсії № 056950000920 від 07 червня 2022 року та необхідність захисту порушеного права позивача, виходячи з повноваження суду, визначеного статтями 9 та 245 КАС України, шляхом зобов'язання відповідача 2 призначити ОСОБА_2 пенсію з 01 червня 2022 року.
Відповідно до статті 77 частини 1 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.
Відповідно до частини третьоїстатті 139 КАС Українипри частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору..
Позивач при поданні адміністративного позову сплатив судовий збір у розмірі 1 984,80 грн., що підтверджується квитанцією від 25 серпня 2022 року № 0.0.2653788831.1, (а.с. 21).
Таким чином, вказана сума судових витрат підлягає стягненню на користь позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог .
Керуючись статтями 9, 14, 90, 139, 242-246, 255 КАС України, суд -
1. Позов ОСОБА_2 в особі адвоката Суботи Михайла Івановича до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про скасування рішення та зобов'язання призначити пенсію - задовольнити частково.
2. Скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про відмову в призначення пенсії № 056950000920 від 07 червня 2022 року.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити ОСОБА_2 пенсію з 01 червня 2022 року.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (29000, Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. Володимирська, 49, код ЄДРПОУ 21318350) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати у розмірі сплаченого судового збору 992,40 грн. (дев'ятсот дев'яносто дві гривні, 40 коп.).
5. В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
СуддяТ.В.Скраль