22 листопада 2022 року м. Житомир справа № 240/7379/21
категорія 111060000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Липи В.А., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправною та скасування вимоги,
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Житомирській області, в якій просить визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДПС у Житомирській області №Ф-360-25-У від 11.11.2020.
В обґрунтування позову зазначила, що оскаржувана вимога сформована в порушення вимог чинного законодавства, а саме: без проведення жодної перевірки, складення відповідного акта та повідомлення позивача про вказане. Зауважила, що у фізичної особи-підприємця, яка обрала спрощену систему оподаткування та не отримує дохід (не здійснює підприємницьку діяльність), якою є позивач, не виникає обов'язку сплачувати внесок у мінімальному розмірі. Стверджує, що у відповідача були відсутні правові підстави для формування та направлення позивачу вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску.
Ухвалою суду вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у судове засідання на 01.06.2021.
Відповідач, на виконання вимог ухвали суду про відкриття провадження у справі, до суду направив відзив на позов, в якому просить відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі. Заперечуючи стверджує, що відповідно до реєстраційних даних картки особового рахунку автоматизованих інформаційних систем ОСОБА_1 по коду платежу 71040000 «Єдиний внесок, для фізичних осіб підприємців, у т.ч. які обрали спрощену систему оподаткування та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність» станом на 01.01.2021 обліковується заборгованість з єдиного внеску на загальну суму 50970,73 грн. Відповідно до VI розділу Порядку 449 органам ДПС надано право формувати вимоги про сплату боргу (недоїмки) на підставі облікових даних з інформаційної системи контролюючого органу. Крім того, стверджує, що для осіб які зареєстровані як фізичні особи - підприємці, проте фактично не здійснюють та не ведуть господарську діяльність та доходи не отримують, саме за для досягнення мети збору єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, законодавством встановлено обов'язок сплати мінімального страхового внеску незалежно від фактичного отримання доходу від їх діяльності. З огляду на вищенаведене, вважає позов безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню.
У зв'язку з перебуванням судді на лікарняному, 01.06.2021 справа в судовому засіданні не слухалась. Чергове засідання призначено на 17.06.2021.
Позивач до суду направив клопотання про розгляд справи в письмовому провадженні без його участі та без участі його представника.
Представник позивача до суду направив додаткові пояснення.
Зважаючи на відсутність перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні та приймаючи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд, без виходу до нарадчої кімнати, постановив ухвалу про подальший розгляд справи в письмовому провадженні, яку занесено секретарем судового засідання до протоколу судового засідання.
Згідно із ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно й повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов і відзив, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Як встановлено з матеріалів справи, з 08.11.2012 по 27.04.2021 ОСОБА_1 перебувала на обліку як фізична особа-підприємець, з 01.04.2013-платник єдиного податку (3-я група).
Головним управлінням ДПС у Житомирській області сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 11.11.2020 №Ф-360-25 на суму 50970,73 грн щодо ОСОБА_1 .
Позивач не погодившись з зазначеною вимогою про сплату боргу (недоїмки), звернувся до суду з позовом про її скасування.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначено Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон №2464-VI).
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону №2464-VI єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування; а недоїмка - це сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.
Згідно статті 2 Закону №2464-VI дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 1 цього Закону недоїмкою є сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена територіальними органами Пенсійного фонду України у випадках, передбачених цим Законом.
Платниками єдиного внеску є, зокрема, фізичні особи підприємці, у тому числі ті, що обрали спрощену систему оподаткування (пункт 4 частини 1 статті 4 Закону №2464-VI).
Базою нарахування єдиного внеску для зазначених платників є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються положеннями Закону про оплату праці, та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (абзац перший пункту 1 частини 1 статті 7 Закону №2464-VI).
Відповідно до пунктів 2,3 частини першої статті 7 Закону №2464-VI єдиний внесок нараховується:
для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 51 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).
У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску;
для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Згідно з частиною 5 статті 8 Закону №2464-VI єдиний внесок для всіх платників єдиного внеску (крім пільгових категорій) встановлено у розмірі 22 відсотки до визначеної бази нарахування єдиного внеску.
Статтею 6 Закону №2464-VI визначені права та обов'язки платника єдиного внеску, зокрема відповідно до пункту 1 та 4 частини 2 платники єдиного внеску зобов'язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, а також подавати звітність у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до пункту 8 статті 9 Закону №2464-VI платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.
Частиною 12 статті 9 Закону №2464-VI визначено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
Суд зауважує, що особа, яка зареєстрована як фізична особа-підприємець, проте господарську діяльність не веде та доходи не отримує, зобов'язана сплачувати єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування не нижче розміру мінімального страхового внеску незалежно від фактичного отримання доходу лише за умови, що така особа не є найманим працівником. В іншому випадку (якщо особа є найманим працівником), така особа є застрахованою і платником єдиного внеску за неї є її роботодавець, а мета збору ЄСВ досягається за рахунок його сплати роботодавцем.
Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 440/2149/19.
Документів на підтвердження працевлаштування позивача, як найманого працівника, до позовної заяви позивачем не додано.
Крім того, у силу п. 3 розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449, органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо: дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів; платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску; платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.
Відповідно картки особового рахунку автоматизованої інформаційної системи «Податковий блок» по коду платежу 71040000 «Єдиний внесок, для фізичних осіб підприємців, у т.ч. які обрали спрощену систему оподаткування та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність» за ОСОБА_1 обліковується недоїмка, яка виникла за рахунок нарахувань: за жовтень-грудень 2013 рік - 2019 роки.
Враховуючи зміни до Закону №2464, внесені Законами України від 17.03.2020 №533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19), від 30.03.2020 №540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та , економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (СОVID-19)» та від 13.05.2020 №591-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19)», в частині звільнення від нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску за березень, квітень та травень 2020 року фізичних осіб - підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, позивачу централізовано нараховано єдиного внеску :за січень - лютий 2020 року, за червень 2020 року , за липень-вересень 2020 року , за жовтень-листопад 2020 року які не було сплачено.
Як слідує з матеріалів справи, відповідно до ІКП ОСОБА_1 по коду платежу 71040000 «Єдиний внесок, для фізичних осіб підприємців, у т.ч. які обрали спрощену систему оподаткування та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність» станом на 01.01.2021 обліковується заборгованість з єдиного внеску на загальну суму 50970,73грн.
Доказів погашення заборгованості суду надано не було.
З аналізу наведених правових норм вбачається, що серед законодавчо мотивованих підстав для формування вимоги про сплату боргу (недоїмки) визначено, зокрема, наявність у платника недоїмки зі сплати єдиного внеску, що і мало місце у межах спірних правовідносин, що, у свою чергу, виключає необхідність проведення контролюючим органом документальної перевірки, як безпідставно наголошено представником позивача.
З урахуванням всього викладеного вище, суд дійшов до висновку, що Головним управлінням ДПС у Житомирській області правомірно та у межах наданих останньому повноважень сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-360-25-У від 11.11.2020.
У силу ч.ч. 1 та 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень чинного законодавства України, робить висновок, що позовна заява є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
Зважаючи на відмову у задоволенні позову, судові витрати на користь позивача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 12, 77, 139, 246, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Житомирській області (вул. Юрка Тютюнника, 7, м.Житомир,10003. Код ЄДРПОУ ВП: 44096781) про визнання протиправною та скасування вимоги - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.А. Липа