Провадження № 11-сс/821/436/22 Справа № 705/3478/21 Категорія: ст. 303 КПК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
22 листопада 2022 року м. Черкаси
Черкаський апеляційний суд в складі:
головуючого ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси в режимі відеоконференції апеляційну скаргу прокурора Уманської окружної прокуратури Романа Закутнього на ухвалу слідчого судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 04 липня 2022 року про задоволення скарги захисника ОСОБА_7 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , в порядку ст. 303 КПК України, -
30.06.2022 захисник ОСОБА_7 , котра діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , звернулась до суду із скаргою в порядку ст. 303 КПК України.
Просила суд задовольнити скаргу та зобов'язати уповноваженого прокурора в кримінальному провадженні № 12021255360000684 від 05.08.2021 вчинити дії, визначені п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України - винести постанову про закриття відповідного кримінального провадження у зв'язку зі спливом строків досудового розслідування.
Ухвалою слідчого судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 04 липня 2022 року було задоволено скаргу адвоката ОСОБА_7 , котра діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , та зобов'язано уповноваженого прокурора у кримінальному провадженні № 12021255360000684 від 05.08.2021, вчинити дії, визначені п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, винести постанову про закриття кримінального провадження, у зв'язку зі спливом строків досудового розслідування.
Ухвалу мотивовано тим, що двомісячний строк з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину закінчився, то відповідно це було підставою для закриття кримінального провадження стосовно ОСОБА_8 , однак рішення про закриття кримінального провадження до даного часу не прийнято, натомість після спливу строків передбачених ст. 219 КПК України виносяться процесуальні документ та здійснюються процесуальні дії.
З урахуванням зазначеного слідчий суддя дійшов висновку, що наявні передбачені законом підстави для задоволення скарги та зобов'язання уповноваженого прокурора у кримінальному провадженні вчинити у встановленому КПК порядку дії, визначені п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, прокурор у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_9 подав 12 липня 2022 року до Черкаського апеляційного суду апеляційну скаргу, в якій просив скасувати зазначену ухвалу слідчого судді.
Апеляційну скаргу мотивовано тим, що бездіяльність, яку оскаржує адвокат ОСОБА_7 , в інтересах ОСОБА_8 , не може бути оскаржена під час досудового розслідування в порядку, передбаченому ст. 303 КПК України.
Також, згідно ч. 2 ст. 303 КПК України, скарги та інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами ст. ст. 314-316 цього Кодексу.
Тому, на думку прокурора, порушене стороною захисту питання буде можливо розглянути під час проведення підготовчого засідання по кримінальному провадженню № 12021255360000684.
Просить при постановленні апеляційним судом відповідного рішення, за результатами розгляду даної справи врахувати правовий висновок Верховного Суду України у справі № 5-142 кс17 від 12.10.2017, з яким погоджується Велика Палата (правова позиція викладена в постанові від 23.05.2018 у справі № 237/1459/17).
Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 13 липня 2022 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою прокурора ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 4 липня 2022 року.
Черкаський апеляційний суд відмовив прокурору у відкритті апеляційного провадження саме на підставі ч. 4 ст. 399 КПК, зазначивши, що кримінальним процесуальним законом не передбачено оскарження ухвали слідчого судді, якою задоволено скаргу, подану в порядку ст. 303 КПК, та вказав, що така ухвала не входить до переліку рішень, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку під час досудового розслідування.
У касаційній скарзі прокурор ОСОБА_6 , посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить ухвалу апеляційного суду скасувати і призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції. Стверджував, що оскільки слідчий суддя постановив рішення, яке не передбачено КПК, то відмова у відкритті апеляційного провадження на підставі ч. 4 ст. 399 КПК за його апеляційною скаргою на вказану ухвалу слідчого судді суперечить загальним засадам кримінального провадження.
Ухвалою Верховного Суду від 01.11.2022 касаційну скаргу прокурора ОСОБА_6 задоволено.
Вирішено ухвалу Черкаського апеляційного суду від 13 липня 2022 року скасувати і призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції.
Ухвала мотивована тим, що при вирішенні питання щодо апеляційного оскарження рішень слідчого судді, ухвалених у межах передбаченої КПК процедури із застосуванням положень ч. 6 ст. 9 КПК та загальних засад кримінального провадження, визначених ч. 1 ст. 7 цього Кодексу, необхідно виходити насамперед із сутнісного критерію, закладеного законодавцем при визначенні кола ухвал слідчого судді, що підлягають оскарженню.
Зазначено, що судом апеляційної інстанції не було надано оцінки наявності у слідчого судді, згідно з приписами КПК, повноважень постановляти за результатами розгляду скарги на бездіяльність прокурора ухвалу про зобов'язання останнього винести певне рішення.
Верховний Суд дійшов висновку, що апеляційний суд, розглянувши скаргу прокурора на ухвалу слідчого судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 4 липня 2022 року, дійшов необґрунтованого висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження за його апеляційною скаргою.
У письмових запереченнях адвокат ОСОБА_7 , котра діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , вказала на безпідставність доводів апеляційної скарги прокурора, просила залишити її без задоволення, а ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 04 липня 2022 року - без зміни.
Заслухавши доповідь головуючого судді, учасників процесу перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали провадження, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Згідно з п. 8 ст. 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Право особи на апеляційне оскарження спрямовано насамперед на реалізацію права на справедливий суд, гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Його забезпечення є однією з важливих гарантій ухвалення правосудного рішення у кримінальному провадженні.
Проте «право на суд», одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням, накладення яких дозволено за змістом, особливо щодо умов прийнятності скарги. При цьому, обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним з п. 1 ст. 6 Конвенції, якщо воно не має законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю мети, яку прагнуть досягти.
У Рішенні Конституційного Суду України від 12.06.2012 №13-рп/2012 зазначено, що встановлюючи обмеження права на апеляційне та касаційне оскарження судових рішень, законодавець повинен керуватися такою складовою принципу верховенства права, як пропорційність. За правовою позицією Конституційного Суду України обмеження прав і свобод людини і громадянина є допустимим виключно за умови, що таке обмеження є домірним (пропорційним) та суспільно необхідним.
Отже, Конституцією України допускається можливість обмеження права на апеляційне та касаційне оскарження рішення суду, однак воно не може бути свавільним та несправедливим. Таке обмеження має встановлюватися виключно Конституцією та законами України; переслідувати легітимну мету; бути обумовленим суспільною необхідністю досягнення цієї мети, пропорційним та обґрунтованим.
Законом, який конкретизує положення Конституції України щодо обмеження можливості оскарження рішень суду, також виступає КПК.
Згідно з вимогами ст. 24 КПК кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого, а також на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується його прав, свобод, законних інтересів, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до п. 18 ст. 3 КПК України, до слідчих суддів відносяться, зокрема, судді суду першої інстанції, до повноважень яких належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Як встановлено у ч. 3 ст. 26 КПК України, слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Так, оскарження ухвал слідчого судді під час досудового розслідування регламентовано Главою 26 КПК.
За ч. 3 ст. 392 КПК в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених цим Кодексом.
Перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування в апеляційному порядку, викладено в частинах 1, 2 ст. 309 КПК. При цьому ч. 3 ст. 309 КПК передбачено, що інші ухвали слідчого судді оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Відповідно до ч. 4 ст. 399 КПК, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження.
Оскаржуваною ухвалою задоволено скаргу захисника ОСОБА_7 та зобов'язано прокурора винести постанову про закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_8 на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв'язку з закінченням строку досудового розслідування.
Так, слідчий суддя, розглянувши скаргу та керуючись п. 3 ч. 2 ст. 307 КПК, мав право зобов'язати прокурора вчинити певну дію відповідно до вимог кримінального процесуального закону, однак при цьому не втручаючись у межі повноважень прокурора у кримінальному провадженні.
Натомість, усупереч наведеним нормам КПК, слідчий суддя, приймаючи рішення за результатами розгляду скарги адвоката ОСОБА_7 , зобов'язав прокурора винести конкретне рішення - постанову про закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_8 на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, цим самим втрутився в процесуальні повноваження останнього.
На ряду з цим, згідно з правовим висновком, викладеним у постанові об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 31 травня 2021 року (справа № 646/3986/19), серед усіх рішень слідчого судді, можливість ухвалення яких прямо не передбачена КПК у межах відповідних регламентованих цим Кодексом процедур, слід виокремлювати дві групи рішень: ухвалені поза межами процедури, передбаченої КПК (з питань, процедура вирішення яких слідчим суддею не передбачена КПК); ухвалені в межах передбаченої КПК процедури із застосуванням положень ч. 6 ст. 9 КПК та загальних засад кримінального провадження, визначених ч. 1 ст. 7 цього Кодексу.
При вирішенні питання щодо апеляційного оскарження рішень слідчого судді, ухвалених у межах передбаченої КПК процедури із застосуванням положень ч. 6 ст. 9 КПК та загальних засад кримінального провадження, визначених ч. 1 ст. 7 цього Кодексу, необхідно виходити насамперед із сутнісного критерію, закладеного законодавцем при визначенні кола ухвал слідчого судді, що підлягають оскарженню.
Так, з аналізу ст. 309 КПК України, в якій визначено перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування в апеляційному порядку, вбачається, що за приписами кримінального процесуального закону перевірці в суді апеляційній інстанції підлягають лише ухвали слідчого судді, які пов'язані з можливістю істотного обмеження прав, свобод та інтересів особи або мають вирішальне значення для руху досудового розслідування чи кримінального провадження в цілому.
Враховуючи, що в даному кримінальному провадженні слідчим суддею постановлено ухвалу в межах передбаченої КПК процедури із застосуванням положень ч. 6 ст. 9 КПК та загальних засад кримінального провадження, визначених ч. 1 ст. 7 цього Кодексу, якою прокурора зобов'язано винести постанову про закриття відповідного кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК, що перешкоджає здійсненню (руху) кримінального провадження в цілому, то таке судове рішення підлягає оскарженню в апеляційному порядку під час досудового розслідування.
По суті скарги ОСОБА_7 слід зазначити наступне.
Згідно з п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо: після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров'я особи.
Аналіз положень п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України дає підстави стверджувати те, що необхідність закриття кримінального провадження законодавець пов'язує виключно з фактом закінчення строку досудового розслідування.
Згідно ч. 4 ст. 284 КПК України, прокурор приймає постанову про закриття кримінального провадження, у тому числі щодо підозрюваного, з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, крім випадку, передбаченого абзацом четвертим цієї частини.
Відповідно до положень п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України досудове розслідування - це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Згідно з ч. 1 ст. 219 КПК України строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом.
В силу п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК України з дня повідомлення особі про підозру досудове розслідування повинно бути закінчене протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.
Колегія суддів зазначає, що вищевикладене кореспондується з практикою Європейського суду з прав людини, зокрема, у справі «Іванов проти України» зазначено, що стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод в кримінальному провадженні застосовується у такий спосіб, щоб особа, яку звинувачено, не залишалася тривалий час у стані невизначеності щодо своєї долі (пункт 71). Аналогічні позиції ЄСПЛ висловив у справах «Карт проти Туреччини» (пункт 68), «Вемхофф проти Німеччини» (пункт 18). При цьому ЄСПЛ у справі «Іванов проти України» вказав, що період, який має прийматися до уваги повинен відраховуватися саме з порушення кримінальної справи проти особи (пункт 63).
З матеріалів справи вбачається, що 05.08.2021 СВ Уманського РУП ГУНП в Черкаській області було розпочато кримінальне провадження № 12021255360000684 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 299 КК України.
18.02.2022 ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 299 КПК України, та вручена пам'ятка про процесуальні права та обов'язки підозрюваного.
18.03.2022 прокурором Уманської окружної прокуратури ОСОБА_6 слідчому СВ Уманського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_10 скероване доручення про повідомлення підозрюваного, його захисника про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.
20.03.2022 слідчим СВ Уманського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_10 складене повідомлення про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування, адресоване стороні захисту: ОСОБА_8 , захиснику ОСОБА_11 , в якому вказано на необхідність останнім прибути до слідчого 23.03.2022.
23.03.2022 слідчим СВ Уманського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_10 направлене доручення про проведення слідчих (розшукових) дій у порядку ст. 40 КПК України з метою встановлення місця перебування ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
01.04.2022 ст. ДОП Уманського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_12 складено рапорт про те, що в ході виконання доручення слідчого по кримінальному провадженню № 12021255360000684 від 05.08.2021 за ч. 3 ст. 299 КК України шляхом усного спілкування з місцевими жителями с. Піківець Уманського району Черкаської області ним було встановлено, що ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за місцем свого проживання не перебуває та виїхав у невідомому напрямку.
02.04.2022 постановою слідчого СВ Уманського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_10 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021255360000684 від 05.08.2021, оголошено розшук підозрюваного ОСОБА_8 , а досудове розслідування зупинене. Постанова мотивована тим, що всі слідчі (розшукові) та інші процесуальні дії, проведення яких необхідне та можливе у даному кримінальному провадженні, у тому числі щодо встановлення місцезнаходження підозрюваного, виконані, а підозрюваний переховується від органів слідства та його місцезнаходження не відоме.
Отже, підставою для зупинення досудового розслідування є оголошення в розшук підозрюваного.
Ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 28 травня 2022 року скаргу адвокатів ОСОБА_11 , ОСОБА_7 , подану в інтересах ОСОБА_8 , в порядку ст. 303 КПК України, задоволено.
Скасовано постанову слідчого СВ Уманського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_10 від 02.04.2022 про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12021255360000684 від 05.08.2021.
Отже, 18.02.2022 ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 299 КПК України та відсутні дані про те, що стороною обвинувачення скеровано до суду обвинувальний акт щодо ОСОБА_8 .
Виходячи з викладеного, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що з урахуванням винесеної 28.05.2022 ухвали слідчого судді та враховуючи ч. 5 ст. 219 КП України, строк досудового розслідування закінчився в день винесення відповідної ухвали слідчим суддею, тому прокурор, згідно з ч. 4 ст. 284 КПК України, мав розглянути питання щодо закриття провадження.
З огляду на наведене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції, вказав на необхідність прийняття прокурором конкретного рішення, що є істотним порушенням вимог кримінального процесуального законодавства, що перешкодило йому ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга прокурора - підлягає частковому задоволенню, а ухвала суду першої інстанції скасуванню із постановленням нового рішення з цього питання.
Керуючись ст.ст. 176-178, 181, 303, 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу прокурора Уманської окружної прокуратури ОСОБА_13 - задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 04 липня 2022 року - скасувати.
Скаргу захисника ОСОБА_7 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , в порядку ст. 303 КПК України - задовольнити частково.
Зобов'язати прокурора розглянути питання щодо закриття кримінального провадження № 12021255360000684 від 05.08.2021 відповідно до вимог кримінального процесуального закону.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали проголошено 24 листопада 2022 року.
Головуючий ОСОБА_2
Судді: ОСОБА_3
ОСОБА_4