Рівненський апеляційний суд
Іменем України
17 листопада 2022 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Рівненського апеляційного суду у складі :
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
з участю:
прокурора ОСОБА_4 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу захисника-адвоката ОСОБА_6 на ухвалу Рівненського районного суду Рівненської області від 23 жовтня 2022 року, якою продовжено ОСОБА_7 , обвинуваченому у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.27 ч.3 ст.307, ч.2 ст.27 ч.3 ст.308, ч.2 ст.27, ч.3 ст.28 ч.2 ст.318, ч.2 ст.27 ч.4 ст.321, ч.2 ст.27, ч.3 ст.28 ч.2 ст.306 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою, у кримінальному провадженні №12020180180000848,
Ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 23 жовтня 2022 року задоволено клопотання прокурора та продовжено обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів, тобто до 21 грудня 2022 року.
В апеляційній скарзі захисник-адвокат ОСОБА_6 просить вказану ухвалу скасувати та постановити нову ухвалу, якою обрати ОСОБА_7 більш м'який запобіжний захід у виді домашнього арешту у нічний час доби за адресою: АДРЕСА_1 , або інший запобіжний захід, не пов'язаний з позбавленням волі.
На обґрунтування заявлених вимог апелянт зазначила, що вказане клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу було розглянуте суддею ОСОБА_8 , який 05 серпня 2022 року постановив ухвалу про повернення обвинувального акту у даному кримінальному провадженні, яка була скасована Волинським апеляційним судом. Тому, а думку захисника, суддя ОСОБА_8 , в силу вимог ст.76 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) не міг вирішувати питання про продовження обвинуваченому ОСОБА_7 строку запобіжного заходу.
Також апелянт зазначила, що під час проведення даного судового засідання судом було порушено порядок проведення судового засідання, а саме не з'ясовано чи мають учасники клопотання, чи не заявляють відвід судді, а дане клопотання вирішувалось у неробочий час суддею, який не є слідчим суддею, тобто не компетентним на те судом. Окрім того, адвокат покликалась на те, що у зв'язку з аварійним відключенням електроенергії, вона не мала змоги належним чином підготуватись до розгляду зазначеного клопотання прокурора.
На думку захисника, дане клопотання про продовження строку тримання під вартою було подане прокурором з пропуском процесуальних строків, а прокурором не доведено наявність ризиків, на які він посилається у клопотанні. Також апелянт вказала на те, що ОСОБА_7 перебував у фактичних шлюбних відносинах, у нього є дитина від попереднього шлюбу та він виховував дитину своєї співмешканки як свою.
Заслухавши суддю-доповідача, прокурора ОСОБА_4 про безпідставність апеляційних вимог, перевіривши матеріали судового провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить таких висновків.
За приписами ч.1 ст.404 КПК, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно положень ч.1, 2 ст.331 КПК, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. При цьому, як передбачено ст.177 КПК, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Як вбачається з матеріалів цієї судової справи, у провадженні Рівненського районного суду Рівненської області перебуває кримінальне провадження №1202180180000848 за обвинуваченням ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_7 , ОСОБА_11 .
Прокурором, у відповідності до вимог КПК, і зокрема ст.199 цього Кодексу, було подано клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_7 строку раніше обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів, оскільки існують достатні підстави вважати, що обвинувачений, перебуваючи на волі, може переховуватись від суду, а також вчинити інші кримінальні правопорушення.
Колегія суддів, перевіривши матеріали судового провадження, погоджується з тим, що ризики, заявлені стороною обвинувачення, на даний час не зменшились та продовжують існувати.
Зокрема, ризик переховування обвинуваченого від суду стверджується тим, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів, відсутні дані щодо наявності у нього міцних соціальних зв'язків, які б могли гарантувати його належну процесуальну поведінку. Разом з тим, обставини, на які вказувала сторона захисту щодо перебування обвинуваченого у фактичних шлюбних відносинах, утриманні дитини від попереднього шлюбу та дитини своєї співмешканки, не підтверджені жодними доказами, однак навіть і вони не змогли б значним чином зменшити цей ризик.
Ризик вчинення іншого кримінального правопорушення стверджується тим, що встановлені обставини вчинення інкримінованих йому злочинів свідчать про те, що ОСОБА_7 протягом тривалого часу міг займатись цією злочинною діяльністю, що у сукупності з відсутністю у нього постійного джерела доходів, свідчить про отримання ним коштів на прожиття злочинним шляхом.
Доказів на спростування вказаних обставин стороною захисту надано не було а під час апеляційного розгляду не встановлено, а тому підстав для скасування даної ухвали та обрання обвинуваченому ОСОБА_7 більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою задля гарантування належної процесуальної поведінки обвинуваченого, колегія суддів не вбачає
Стосовно доводів захисника про те, що суддя ОСОБА_8 не мав права розглядати клопотання про продовження строку тримання під вартою, то колегія суддів зауважує, що ч.2 ст.76 КПК встановлює заборону на повторну участь судді, який брав участь у кримінальному провадженні в суді першої інстанції, у цьому ж провадженні при новому провадженні після скасування вироку або ухвали суду першої інстанції тобто суддя не має права повторно розглядати судову справу по суті.
Разом з тим, така заборона не поширюється на розгляд клопотання про продовження строку запобіжного заходу.
Окрім того, зі змісту оскаржуваної ухвали вбачається, що вказане клопотання про продовження строку тримання під вартою було передано на розгляд судді ОСОБА_8 в порядку, встановленому ч.3 ст.35 КПК, з врахуванням положень п.20-5 розділу ХІ КПК, які встановлюють особливості судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях та розгляду окремих питань під час судового провадження на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби.
При цьому, жодних доказів, які б свідчили про істотне порушення місцевим судом судового процесу при розгляді даного клопотання стороною захисту надано не було, та під час апеляційного розгляду не здобуто.
Тому, зважаючи на встановлені ризики, які не зменшились та продовжують існувати, колегія суддів вважає, що на даний час лише запобіжний захід у виді тримання під вартою здатний забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та запобігти цим ризикам, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги захисника не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.404, 407, 418, 419, 422-1 КПК України, колегія суддів,
Ухвалу Рівненського районного суду Рівненської області від 23 жовтня 2022 року, якою продовжено обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою, залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника-адвоката ОСОБА_6 - без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3