Єдиний унікальний № 332/1430/22 Головуючий в 1 інст. Ретинська Ю.І.
Провадження № 33/807/593/22 Доповідач в 2 інст. Рассуждай В.Я.
Категорія: ч.1 ст. 130 КУпАП
21 жовтня 2022 року м. Запоріжжя
Суддя Запорізького апеляційного суду Рассуждай В.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Запорізького апеляційного суду справу про адміністративне правопорушення, за участі захисника особи яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Рогозіна О.В., за апеляційною скаргою захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Рогозіна О.В. на постанову Заводського районного суду м. Запоріжжя від 2 вересня 2022 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Грузії, посвідка на постійне місце проживання № НОМЕР_1 , не працевлаштованого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, стягнуто судовий збір, -
Згідно постанови суду першої інстанції, встановлено, що 08.07.2022 року, о 17-39 годині, в м. Запоріжжя, Заводський р-н., вул. Шахова, буд. 32 водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керував транспортним засобом ВАЗ 21063, д.н.з. НОМЕР_2 з явними ознаками наркотичного сп'яніння: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук.
Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку в медичному закладі у лікаря - нарколога відмовився під час безперервної відеофіксації на бодікамеру 470489.
Від керування відсторонений шляхом залишення транспортного засобу припаркованим без порушень ПДР. Про повторність попереджений. Своїми діями водій ОСОБА_1 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_1 - адвокат Рогозін О.В. вважає постанову суду першої інстанції такою, що підлягає скасуванню.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції поверхнево розглянув справу, всебічно не з'ясував обставини, які мають значення.
Зазначає, що суд першої інстанції не дослідив, що в даному протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що ОСОБА_1 відмовився проходити огляд на стан алкогольного сп'яніння. Також, долучені до матеріалів справи відеозаписи події не дають підстави стверджувати, що ОСОБА_1 здійснював керування транспортним засобом.
Зміст протоколу не відповідає фактичним обставинам, оскільки вони спростовуються показами свідків, які у протоколі не зазначено.
Крім того, матеріали справи не мітять доказів того, що ОСОБА_1 було зупинено працівниками поліції.
Просить апеляційний суд поновити строк на апеляційне оскарження, оскільки з постановою суду першої інстанції ознайомився лише 27 вересня 2022 року, тобто поза межами строку на оскарження.
Також просить апеляційний суд постанову районного суду скасувати, а провадження в справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
Щодо поновлення строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд зазначає наступне.
Заявлене клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження вищевказаної постанови суду підлягає задоволенню, оскільки справу було розглянуто без участі ОСОБА_1 , відомості з приводу отримання ним копії постанови суду від 2 вересня 2022 року матеріали провадження не містять, і відповідно матеріали провадження не спростовують доводи клопотання його захисника про поновлення строку на апеляційне оскарження вказаного судового рішення.
Виходячи з того, що доводи апелянта щодо причин пропуску строку на апеляційне оскарження є переконливими, виходячи з принципу правовляддя, який визнається і діє в Україні (ст.8 Конституції України), задля забезпечення особі, що притягається до адміністративної відповідальності, можливості реалізувати свої процесуальні права, подана апеляційна скарга підлягає розгляду.
Щодо розгляду апеляційної скарги по суті.
Апеляційний суд, відповідно до положень ст. 294 КУпАП, переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Згідно з вимогами ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Як регламентують приписи ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов'язаний, зокрема, з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, які зазначені у ст. 251 КУпАП.
Суд, у відповідності до приписів ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Апеляційний суд вважає, що вищевказані вимоги закону під час розгляду матеріалів за протоколом про адміністративне правопорушення судом першої інстанції дотримані і висновок суду про визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, - є правильним, а зміст постанови відповідає вимогам, передбаченими ст. 283 КУпАП, оскільки в ній наведені докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення ОСОБА_1 цього адміністративного правопорушення.
Апеляційний суд визнає, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративного правопорушення підтверджується сукупністю зібраних у справі, досліджених суддею місцевого суду та перевірених апеляційним судом доказів, яким дана правильна оцінка у постанові.
В основу його винуватості місцевим судом було покладено такі докази: протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №248856 (а.с.3, яким ОСОБА_1 звинувачено в тому, що він 08.07.2022 року, о 17-39 годині, в м. Запоріжжя, Заводський р-н., вул. Шахова, буд. 32 керував транспортним засобом ВАЗ 21063, д.н.з. НОМЕР_2 з явними ознаками наркотичного сп'яніння: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку в медичному закладі у лікаря - нарколога відмовився під час безперервної відеофіксації на бодікамеру 470489; направлення на огляд водія транспортного засобу (а.с.4), з якого вбачається, що під час події працівники поліції у водія ОСОБА_1 виявили ознаки наркотичного сп'яніння: звужені зіниці очей, що не реагують на світло, порушення мови виражене тремтіння пальців рук. Від огляду на визначення стану сп'яніння водій відмовився; оптичним носієм інформації у вигляді СД-диску, який містить відеозаписи події (а.с.7).
Розглядаючи справу стосовно ОСОБА_1 , суд першої інстанції, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створив необхідні умови для здійснення стороні захисту наданих їм прав та свобод у наданні доказі, їх дослідженні та доведеності їх переконливості перед судом, в межах пред'явленого обвинувачення безпосередньо дослідив докази у справі та перевірив усі обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи та прийшов до висновку про винуватість ОСОБА_1 в рушенні вимог п.2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
Апеляційний суд погоджується з висновками місцевого суду і вважає, що матеріли в справі не містять інформації про обставини, які підлягають перевірці в суді апеляційної інстанції відповідно до вимог ст. 294 КУпАП, оскільки вони підтверджують факт керування водієм транспортного засобу та відмову від проходження огляду на визначення стану сп'яніння.
Суд відхиляє доводи апелянта, оскільки вони є безпідставними та такими, що були повністю спростовані під час судового засідання в суді апеляційної інстанції.
Зокрема, суд відхиляє доводи про те, що матеріали справи не містять доказів винуватості ОСОБА_2 .
Так, відеозаписом події за найменуванням «ААД 248856» встановлено, що автомобіль д.н. НОМЕР_2 переслідують та зупиняють працівники поліції. З місця водія вийшов ОСОБА_1 , що повністю спростовує доводи захисника про нездійснення ОСОБА_1 керування автомобілем.
З відеозапису під найменуванням «ААД№248856» вбачаються причини зупинення автомобіля, а саме те, що водій не був пристебнутий ременем безпеки та через відсутність на автомобілі бризговика.
Під час спілкування працівником поліції у ОСОБА_1 були виявлені ознаки наркотичного сп'яніння та йому було запропоновано пройти огляд на визначення стану наркотичного сп'яніння в закладі охорони здоров'я. Водій самостійно вказав, що вживав наркотичні засоби та відмовився від проходження огляду. Також ОСОБА_1 погодився з тим, що на нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Інших доводів, які б заслуговували на увагу і підтверджували позицію апелянта щодо незаконності постанови судді місцевого суду та наявності підстав для закриття провадження у справі, в апеляційній скарзі не наведено й під час апеляційного перегляду справи не встановлені, а доводи апеляційної скарги зводяться до переоцінки встановлених судом першої інстанції обставин події та не спростовують доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Таким чином, вирішуючи питання про визначення відносно ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч.1 ст. 130 КУпАП, суд апеляційної інстанції, з урахуванням вимог ст. ст. 33 - 35, 38, ч.1 ст.130 КУпАП, урахувавши характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, відсутність пом'якшуючих та обтяжуючих відповідальність обставини, вважає, що адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керуванням всіма видами транспортних засобів, є тим стягненням, що відповідно до ст. 23 КУпАП, буде сприяти запобіганню вчинення ним нових правопорушень і розумінням на психологічному рівні, рівня тяжкості скоєного протиправного діяння.
На підставі зазначеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя, -
Клопотання захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Рогозіна О.В. про поновлення строку на апеляційне оскарження, задовольнити.
Апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Рогозіна О.В., залишити без задоволення.
Постанову Заводського районного суду м. Запоріжжя від 2 вересня 2022 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Запорізького
апеляційного суду В.Я. Рассуждай
Дата документу Справа № 332/1430/22