22.11.2022 Справа №607/19366/21
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого - судді Вийванка О. М.
за участю секретаря с/з Медвідь О. А.
учасників справи
представника позивача ОСОБА_1
позивача ОСОБА_2
представника відповідача ОСОБА_3
представника відповідача ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення доказів у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_5 про встановлення факту батьківства, -
Позивач ОСОБА_2 звернувся в суд із позовом до відповідача ОСОБА_5 про встановлення факту батьківства.
Представник позивача звернулася в суд із заявою про забезпечення доказів для забезпечення проведення судової молекулярно-генетичної експертизи у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_5 про встановлення факту батьківства.
Заява обґрунтована тим, що висновок судово-генетичної експертизи має важливе значення в процесі дослідження факту батьківства. Для встановлення факту схожості біологічного матеріалу конкретної особливості і встановлення родинних зв'язків, а саме, вирішення питання про спорідненість між ОСОБА_6 та ОСОБА_2 як між біологічним батьком та його біологічним сином (відповідно), необхідні спеціальні знання в області судової генетики, у зв'язку із чим з'явилась необхідність у проведенні судової молекулярно-генетичної експертизи. У зв'язку із тим, що зберігання біологічних зразків померлого має обмежений термін і такі докази можуть бути в подальшому втрачені, представник позивача вважає, що є всі підстави для задоволення заяви про забезпечення доказів для забезпечення проведення судової молекулярно-генетичної експертизи.
У судовому засіданні позивач та його представник заяву про забезпечення доказів підтримали та просили її задовольнити.
Представники відповідача у судовому засіданні заперечили щодо задоволення заяви про забезпечення доказів, подавши письмові заперечення, в яких зазначили, що вказаний біологічний матеріал зберігається у відділенні протягом 3 років. ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Отже, враховуючи вимоги чинного законодавства, які регулюють дані питання та встановлюють термін зберігання біологічного матеріалу, то такий не може зберігатися до 23.01.2023, а міг зберігатися лише до 23.01.2022. Заявник зазначаючи, що зберігання біологічних зразків померлого має обмежений термін зберігання і такі докази можуть бути в подальшому втрачені, вводить суд в оману, оскільки термін зберігання даного доказу сплив 23.01.2022. Заявник не наводить підстав, стосовно того, чи взагалі даний біологічний матеріал може бути використаний для проведення будь-яких експертиз після завершення кінцевого терміну зберігання. Проте, з заяви позивача не вбачається, які обставини свідчать про необхідність саме забезпечення доказу, які є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим, оскільки такий доказ відповідно до відповіді на адвокатський запит від 08.11.2022 № 1072, продовжує зберігатися понад 3 роки. Фактично, єдиною підставою, з якої позивач просить суд забезпечити докази, є припущення, що даний біологічний матеріал згодом може бути знищений, однак враховуючи те, що ТОБСМЕ продовжує зберігати даний біологічний матеріал понад встановлений чинним законодавством трирічний строк, відсутні підстави так вважати. Таким чином, посилання заявника на можливе знищення даного біологічного матеріалу як на підставу для забезпечення доказів суду, слід відхилити. Інші підстави для забезпечення доказів позивачем не зазначені. А отже, належні підстави для забезпечення доказів відсутні. Тому, в задоволенні заяви позивача про забезпечення доказів необхідно відмовити в повному обсязі. Відповідно також відсутні підстави для призначення судової молекулярно-генетичної експертизи на підставі недопустимих доказів.
Заслухавши пояснення учасників справи, перевіривши та дослідивши матеріали даної справи, суд приходить до висновку, що заява представника позивача про забезпечення доказів підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.
Згідно частин 1 - 4 статті 116 ЦПК України, суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим. Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов'язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом. Заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви. Забезпечення доказів до подання позовної заяви здійснюється судом першої інстанції за місцезнаходженням засобу доказування або за місцем, де повинна бути вчинена відповідна процесуальна дія. Забезпечення доказів після подання позовної заяви здійснюється судом, який розглядає справу.
Позивач та його представник вважають, що у зв'язку із тим, що зберігання біологічних зразків померлого ОСОБА_6 має обмежений термін і такі докази можуть бути в подальшому втрачені, а тому, є всі підстави для забезпечення доказів з метою проведення судової молекулярно-генетичної експертизи.
Суд погоджується з аргументами представника позивача, що зберігання біологічних зразків померлого ОСОБА_6 має обмежений термін і такі докази можуть бути в подальшому втрачені, оскільки на адвокатський запит ОСОБА_1 від 07.11.2022, Тернопільським обласним бюро судово-медичної експертизи надано відповідь від 08.11.2022 № 1072 про те, що біологічний матеріал (зразок крові, висушений на марлі) від трупа ОСОБА_6 , 1967 року народження, після проведення відповідного експертного дослідження зберігається у архіві відділення судово-медичної імунології ТОБСМЕ. Термін зберігання до 23.01.2023.
Посилання представників відповідача на те, що термін зберігання біологічного матеріалу закінчився 23.01.2022, суд до уваги не приймає, оскільки дане твердження спростовується повідомленням Тернопільського обласного бюро судово-медичної експертизи від 08.11.2022 № 1072, згідно якого вбачається, що термін зберігання біологічного матеріалу (зразок крові, висушений на марлі) від трупа ОСОБА_6 , 1967 року народження, закінчується 23.01.2023.
Проаналізувавши заяву про забезпечення доказів, матеріали позовної заяви, беручи до уваги те, що між сторонами існує спір з приводу встановлення факту батьківства, виходячи із засад розумності, та обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення доказів, суд вважає, що заяву про забезпечення доказів слід задовольнити, шляхом зобов'язання Тернопільського обласного бюро судово-медичної експертизи продовжити належне зберігання біологічних зразків (крові) померлого ОСОБА_6 , 1967 року народження, які зберігаються у архіві відділення Тернопільського обласного бюро судово-медичної експертизи, до проведення судової молекулярно-генетичної експертизи, оскільки є підстави припускати, що біологічні зразки померлого ОСОБА_6 мають обмежений термін і такі докази можуть бути в подальшому втрачені.
На підставі наведеного, керуючись ст. 116, 261, 352-354 ЦПК України, -
Задовольнити заяву представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення доказів у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_5 про встановлення факту батьківства.
Зобов'язати Тернопільське обласне бюро судово-медичної експертизи (46001, м. Тернопіль, вул. Князя Острозького, 5) продовжити належне зберігання біологічних зразків (крові) померлого ОСОБА_6 , 1967 року народження, які зберігаються у архіві відділення Тернопільського обласного бюро судово-медичної експертизи, до проведення судової молекулярно-генетичної експертизи у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_5 про встановлення факту батьківства.
Ухвала про забезпечення доказів є виконавчим документом та виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Витрати, що пов'язані із забезпеченням доказів, відшкодовуються в порядку, встановленому цим Кодексом для відшкодування судових витрат.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину ухвали суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду або через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Повний текст ухвали суду складено та підписано 24 листопада 2022 року.
Головуючий суддяО. М. Вийванко